Справа № 711/9384/24
Номер провадження 3/711/2892/24
09 грудня 2024 року м. Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м.Черкаси Олійник В.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції (протокол серії ЕПР1 № 178854), про притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера, РНОКПП НОМЕР_1 ,
до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП,
В провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси знаходяться адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.
В судовому засіданні встановлено, що 21.11.2024 о 12.23 год. водій ОСОБА_1 керував автомобілем Acura TSX д.н.з. НОМЕР_2 по вул. В.Чорновола, на регульованому перехресті з вул. Гетьмана Сагайдачного, при повороті ліворуч, не надав переваги в русі автомобілю Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався в зустрічному напрямку повертаючи праворуч та скоїв з ним зіткнення. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, за що передбачена адміністративна відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.
Правопорушник ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Пояснив, що 21.11.2024 о 12.23 год. він рухався на технічно справному автомобілі Acura TSX д.н.з. НОМЕР_2 . Рухався в м.Черкаси по по вул. В.Чорновола, в напрямку вул.Новопричистенська. На перехресті з вул. Гетьмана Сагайдачного. мав намір повернути ліворуч. Під час здійснення вказаного маневру повороту, на дозволений сигнал світлофора, автомобіль Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався в зустрічному напрямку та здійснював поворот праворуч, намагаючись проскочити перед ним, здійснив маневр. Внаслідок чого відбулося зіткнення. Вважає винуватим в ДТП, що відбулося, саме водія автомобіля Volkswagen Golf, оскільки він в порушення вимог п.10.5 ПДР України, при повороті праворуч, не дотримувався крайнього правого ряду та не зайняв свою праву смугу руху, про що свідчать фотографії з місця ДТП, які просить суд долучити до матеріалів справи. Крім того просив суд врахувати, що він являється водієм зі стажем, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, є пенсіонером та має скрутне матеріальне становище, а транспортні засоби отримали незначні пошкодження.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши письмові матеріали справи приходжу до наступних висновків.
Так, ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч.1, 2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245).
Згідно ст.124 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що призвели до пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Як вбачається із змісту диспозиції ст.124 КУпАП, об'єктивна сторона складу правопорушення, передбаченого даною нормою, характеризується наступними елементами: діянням тобто порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, яке може бути виражене як у дії так і в бездіяльності; наслідками у вигляді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна; а також причинним зв'язком між наведеними діянням та наслідками.
Відповідно до п.26 постанови пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року № 14 - суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.
Відповідно до вимог п.1.4 ПДР України - кожен учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники дорожнього руху виконують ПДР України.
Відповідно до п.2.3.б ПДР України - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п.16.6 ПДР України - повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що недотримання водієм ОСОБА_1 п.2.3.б, п.16.6.а ПДР України призвело до пошкодження транспортних засобів.
Дослідивши матеріали справи вважаю, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, а саме: ст.124 КУпАП - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Його вина у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 178854; схемою місця ДТП; письмовими поясненнями учасників ДТП, іншими матеріалами справи.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини.
З урахуванням обставин вчиненого правопорушення, оцінивши подані докази у їх сукупності, враховуючи всі обставини справи, які свідчать про малозначність вчиненого правопорушення, приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 , раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, а також є підстави вважати, що він не буде допускати подібного надалі, є пенсіонером та має скрутне матеріальне становище, тому суд вважає за можливим застосувати до останнього ст.22 КУпАП та звільнити його від адміністративної відповідальності обмежившись усним зауваженням.
Враховуючи, що п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» та ст.40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому враховуючи той факт, що усне зауваження, виходячи з норм ст.22, ч.3 ст.284 КУпАП, не відноситься до видів адміністративних стягнень, тому немає підстав для стягнення судового збору з ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 22, 33,124, 221, 284, 285, 289, 294 КУпАП України,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м.Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: В. М. Олійник