Іменем України
справа №133/1860/24
15.11.24 м. Козятин
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області
в складі судді Пєтухової Н.О.
за участі секретаря судових засідань Штепи В.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся із позовом, у якому просив скасувати постанову № 134 від 31.05.2024 винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 17 000 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, а провадження в справі закрити. Стягнути з відповідача судові витрати.
Позов обґрунтовує тим, що постановою № 134 від 31.05.2024 його притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого повторно протягом року, за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 17 000 грн.
Позивач вважає, що дана постанова є безпідставною та незаконною і підлягає скасуванню, виходячи з наступного. Даний протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог ч. 1 ст. 256 КУпАП. Окрім цього посилання відповідачем на порушення норм ч.3 ст. 17 ЗУ "Про оборону України", ст.22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" є безпідставними та необгрунтованими.
Вказав, що його притягують до адміністративної відповідальності за повторне вчинення порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, також у протоколі міститься посилання про те, що відмова від отримання повістки свідчить про наявність ознак правопорушення передбаченого вказаною статтею, однак такі обставини не відповідають дійсності. Ні протокол, ні постанова не містять відомостей про притягнення його до відповідальності за ч.1 ст. 210-1 КУпАП, що є обов'язковою умовою для застосування стягнення. Окрім того, дії щодо відмови в отриманні повістки самі по собі не утворюють склад правопорушення передбаченого частиною другою вказаної статті. Вказує, що 20.05.2024 свій обов'язок щодо оновлення даних він виконав та отримав тимчасове посвідчення військовозобов'язаного, яке було ним пред'явлено при врученні повістки, однак працівники ІНФОРМАЦІЯ_3 не брали вказані доводи до уваги. Всупереч вимогам ст. 256 КУпАП при складанні Протоколу №134 свідки залучені не були, відеозйомка взагалі не проводилась, посвідчення працівників ТЦК (для підтвердження повноважень на складання протоколу) пред'явлені не були.
Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому представник просив відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи це тим, що на підставі указу Президента України посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_2 23.05.2024 запропонували позивачу отримати повістку про явку на 23.05.2024 для проходження медичного огляду та уточнення військово-облікових даних, позивач ознайомившись зі змістом від отримання відмовився, про що зроблено відповідний запис та складено акт про відмову в отриманні. У зв'язку з наведеним, було направлено звернення про розшук ОСОБА_1 з метою доставки та притягнення до адміністративної відповідальності. У ході розшукових заходів, 29.05.2024 позивач був розшуканий, а уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 складений протокол №134 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, розгляд якої призначено на 31.05.2024. У визначений день ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, жодних заяв чи клопотань на адресу відповідача не надходило. А тому, за результатами розгляду протоколу, 31.05.2024 була винесена постанова №134, якою притягнуто позивача за адміністративне правопорушення передбачене ч. 3
ст. 210-1 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. Щодо посилання позивача про притягнення його до адміністративної відповідальності по ч.2 ст.210 у протоколі №134 від 29.05.2024 та постанові №134 від 31.05.2024 вважати технічною помилкою, дане адміністративне правопорушення у зв'язку зі змінами законодавства від 16.05.2024 кваліфікується по ч.3 ст.210 КУпАП.
Ухвалою Козятинського міськрайонного суду від 15.08.2024 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву в якій просив розгляд справи проводити за відсутності його та позивача, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити.
Представник відповідача належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Жодних заяв та клопотань від відповідача суду не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За таких обставин, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорта, зареєстроване місце проживання якого є АДРЕСА_1 .
Відповідно до копії тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 20.05.2024, ОСОБА_1 перебуває на обліку, військове звання - солдат, склад - рядовий, придатний до проходження військової служби за станом здоров'я.
29.05.2024 уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 складено протокол №134 про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.210-1 КУпАП. Зі змісту якої відомо, що:
"23.05.2024 приблизно о 8:30 год. групою оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_2 та органу місцевого самоврядування, громадянин ОСОБА_1 відмовився від отримання повістки про явку на 23.05.2024 для уточнення військово-облікових даних до першого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що, 23.05.2024 було складено акт відмови від отримання повістки.
Чим порушив ч.3 ст. 17 ЗУ «Про оборону України», абз.1 ч.1 ст.22, ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», права та обов'язки військовозобов'язаному при врученні повістки доведено та роз'яснено про відповідальність.
Таким чином в діях гр. ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.210-1 КУпАП, тобто порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію ч.3 ст. 17 ЗУ «Про оборону України», абз.1 ч.1 ст.22, ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», права та обов'язки військовозобов'язаному при врученні повістки доведено та роз'яснено про відповідальність у першому відділі ІНФОРМАЦІЯ_2 ."
Розгляд вказаного протоколу призначено на 31.05.2024 у ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно пояснень ОСОБА_1 щодо змісту протоколу: "Провини невизнаю, тому що мені повістки ніхто не давав, працівники ТЦК чи хто був у формі військові непоказували своїх документів і я вирішив поїхати від них."
31.05.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 було розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 134 за частиною 2 статті 210-1 КУпАП у виді штрафу у сумі 17 000,00 грн.
Відповідно до змісту акту відмови від отримання повістки від 23.05.2024, ОСОБА_1 відмовився від отримання повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 8:30 год. 23.05.2024, у зв'язку з тим, що в Україні не оголошено стан війни.
Згідно з рапортом на ім'я начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 . №7244 від 23.05.2024, вбачається, 23.05.2024 в ході огляду книги обліку сержантів та солдатів запасу направлених на проходження військово-лікарської комісії встановлено, що особи, а саме ОСОБА_1 , не прибули для проходження медичного огляду у вказані в повістках та розпорядженнях дати і цим самим вчинили адміністративні правопорушення за ст. 210-1 КУпАП та порушують законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку і мобілізацію, встановлені правила військового обліку.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Враховуючи положення ст. 235 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП, віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, від імені яких розглядати справи мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Пунктом 1 ст. 247 КУпАП визначено, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до положень ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити:найменування органу(прізвище,ім'я та по батькові,посада посадової особи), який виніс постанову;дату розгляду справи;відомості про особу,стосовно якої розглядається справа(прізвище,ім'я та по батькові(за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;опис обставин,установлених підчас розгляду справи;зазначення нормативного акта,що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення (ч. 2 ст. 283 КУпАП).
Так, спірні правовідносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.
За ч. 1 ст. 210-1 КУпАП наступає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною 2 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, що тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом встановлено, що 31.05.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 винесено постанову № 134 по справі про адміністративне правопорушення, якою позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.
Також, судом встановлено, що в оскаржуваній постанові немає посилання на те, що ОСОБА_1 протягом року було піддано адміністративному стягненню за вчинення порушення, передбаченого частиною ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, тобто кваліфікуючу ознаку повторності вчиненого правопорушення, та в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження вказаних обставин.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.07.2020 у справі №216/5226/16-а, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факт порушення позивачем повторно Правил військового обліку. Сама постанова без обґрунтування її доказами не дає підстав для висновку про скоєння адміністративного правопорушення.
Пояснення відповідача у своєму відзиві, що постанова від 31.05.2024 та протокол від 23.05.2024 містить технічну описку, та скоєне правопорушення кваліфікується за ч.3 ст. 210 КУпАП, суд не бере до уваги, оскільки залишилось не доведеним , що мала місце описка, а не смислова помилка при оформленні документів та винесенні постанови. Вимоги до постанови про адміністративне правопорушення, передбачені ст. 283 КУпАП, мають бути дотримані уповноваженою особою при його складенні.
Окрім цього протокол містить посилання на порушення передбачене "ч.2 ст.210-1 КУпАП", в той час як відповідач вказує що особу притягується за "ч.3 ст.210 КУпАП", яке пердбачає інше адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зі змісту ст. 7 КУпАП вбачається, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Зазначених вимог закону відповідачем при притягненні позивача до адміністративної відповідальності не дотримано.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином суд дійшов висновку про те, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою і такою, що підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується достатніми доказами, відповідачем в ході розгляду справи не доведено правомірність винесення постанови відносно позивача, відтак суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про скасування постанови та достатність підстав для їх задоволення із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі наведеного та керуючись ст.2,3,5-10,12,72-77,90,246,250,257,260,286 КАС України, суд -
Позов задовольнити.
Скасувати постанову № 134 по справі про адміністративне правопорушення від 31.05.2024 винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн за адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду набирає законної сили після розгляду справи Сьомим апеляційним адміністративним судом.
Суддя Наталя ПЄТУХОВА
15.11.24