Справа № 132/1837/24
Провадження № 2-а/132/22/24
Рішення
Іменем України
03 грудня 2024 року місто КАЛИНІВКА
Калинівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого - судді СЄЛІНА Є.В., при секретарі судового засідання - РИБАК І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Калинівка Хмільницького району Вінницької області справу № 132/1837/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, поліцейського 1-го взводу 2-ої роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області молодшого лейтенанта поліції Фармуги Дмитра Валентиновича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2299603 від 02 червня 2024 року,
12.06.2024 року до Калинівського районного суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 із вказаним адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову поліцейського 1 взводу 2 роти 1 батальйону УПП у Вінницькій області молодшого лейтенанта поліції Фармуги Д.В. серії ЕНА № 2299603 від 02.06.2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340грн.00коп., за п.12.4 ПДР України. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідач в оскаржуваній постанові вказав, що швидкість руху вимірювалась приладом «Трукам», але даний прилад може здійснювати функції фото, кінозйомки чи відеозапису лише в автоматичному режимі, натомість фото фіксацію здійснено в ручному режимі. Поліцейським не надано доказів фото фіксації, де зафіксовано рух транспортного засобу в межах населеного пункту (м. Вінниця), та місце розміщення знака про здійснення відеофіксації (дорожній знак 5.70), що підтверджується відсутністю відповідної відмітки в постанові та доданих до неї документів. Таким чином, оскаржувана постанова не відповідає вимогам закону, не ґрунтується на повно з'ясованих обставинах, що мають значення для правильного вирішення справи, а тому підлягає скасуванню.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2024 року, визначено склад суду з розгляду адміністративного позову: головуючого суддю Сєліна Є.В.
Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області Сєліна Є.В. від 14.06.2024 року, адміністративний позов залишений без руху, позивачу наданий строк для усунення його недоліків.
Відповідно до ухвали судді Калинівського районного суду Вінницької області Сєліна Є.В. від 17.07.2024 року, призначено розгляд питання про поновлення позивачу ОСОБА_1 процесуального строку для звернення до суду із адміністративним позовом.
Згідно ухвали судді Калинівського районного суду Вінницької області Сєліна Є.В. від 25.07.2024 року, відкрите спрощене позовне провадження в адміністративній справі, призначено її до судового розгляду, відповідачу надана можливість подати відзив на адміністративний позов.
19.11.2024 року на адресу Калинівського районного суду Вінницької області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Цубер М.М. просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі. Дану позицію обґрунтовує тим, що поліцейським 1-го взводу 2-ої роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області молодшим лейтенантом поліції Фармугою Д.В. відповідно до постанови серії ЕНА № 2299603 від 02.06.2024 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340грн. за порушення п.12.4 ПДР України та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. Під час винесення постанови поліцейський діяв на підстави, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а тому дії поліцейського щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 є законними, обґрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав заяву, згідно якої просить справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримує з підстав, зазначених у поданому позові.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином в передбаченому законом порядку, із заявами чи клопотаннями про відкладення розгляду справи не зверталися.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків:
Судом встановлено, що 02 червня 2024 року поліцейським 1-го взводу 2-ої роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області молодшим лейтенантом поліції Фармугою Дмитром Валентиновичем винесено постанову серії ЕНА № 2299603, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП у виді штрафу у розмірі 340грн. за порушення ним п.12.4 ПДР України.
Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 - 02 червня 2024 року о 16год.58хв. на вулиці Немирівське шосе в місті Вінниця Вінницької області, керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen Golf», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », в населеному пункті, а саме в місті Вінниця Вінницької області, позначеного державним знаком 5.49, рухався зі швидкістю 73км./год., перевищив швидкість на 23км./год., що зафіксовано приладом Трукам ТС008365, чим порушив п.12.4 ПДР України, внаслідок чого скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду для її скасування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (надалі - Закон № 580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, надалі - ПДР України).
Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.2.3 ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
Пунктом 12.4. ПДР України передбачено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Частиною 1 статті 122 КУпАП встановлена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 - 02 червня 2024 року о 16год.58хв. на вулиці Немирівське шосе в місті Вінниця Вінницької області, керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen Golf», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », в населеному пункті, а саме в місті Вінниця Вінницької області, позначеного державним знаком 5.49, рухався зі швидкістю 73км./год., перевищив швидкість на 23км./год., що зафіксовано приладом Трукам ТС008365, чим порушив п.12.4 ПДР України, внаслідок чого скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Відповідач, скоєне позивачем правопорушення, доводить показами лазерного вимірювача швидкості руху приладу TruCam, серійний номер ТС008365, відеозаписом фіксації перевищення швидкості, а також роздруківкою фіксації з фото транспортного засобу, яким керував позивач, з вказівкою на координати (геолокацію), а також із зазначенням швидкості.
Щодо посилання позивача на неправомірності використання відповідачем приладу TruCam, та ненадання ним доказів того, що лазерний вимірювач швидкості TruCam в момент фіксації правопорушення був стаціонарно розміщений, суд зазначає наступне.
Лазерний вимірювач швидкості LTI 20/20 ІІ TruCam здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15м. до 1200м.
З відстані у 350-450м. поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Прилад починає вимірювання швидкості і включає запис відео, при цьому чути характерний звук низького тону.
Після стабільного утримання позначки на цільовому транспортному засобі, прилад здійснює вимірювання швидкості. Про фіксацію перевищення швидкості руху свідчить характерний звук високого тону і в самому оптичному прицілі та на екрані монітору приладу фіксується числовий показник швидкості.
При фіксації перевищення встановленої швидкості руху прилад здійснює фотографування транспортного засобу порушника, про що свідчить повторний звук високого тону. Після цього поліцейський відпускає спусковий гачок та вживає заходи до зупинки порушника.
Виробник приладу TruCam (LTI, США) застосував алгоритм шифрування AES з метою посилення достовірності доказової бази дорожньої поліції в суді в разі оскарження факту порушення.
Правильність реалізації у приладі LTI 20/20 ІІ TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.
Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але, також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.
Тому, достовірність інформації про порушення правил дорожнього руху може бути перевірена в будь-який момент після її фіксації приладом TruCam, у тому числі під час її пред'явлення в якості речового доказу в адміністративному судовому процесі.
Лазерний вимірювач швидкості LTI 20/20 ІІ TruCam отримав сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки № UA.TR.001 241-18, виданого державним підприємством «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ»), чинного до 26.12.2028 року.
Всі прилади, що використовуються працівниками Департаменту патрульної поліції, пройшли повірку. Міжповірочний інтервал для LTI 20/20 TruCam визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05.04.2012 № 437 і становить 1 рік.
Проведення повірки передбачено «Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та оформлення її результатів» затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 08.02.2016 № 193.
Відповідно до Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/29761 від 06.12.2023 року вимірювач швидкості транспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam № TC008365 відповідає вимогам технічної документації на вимірювач, а свідоцтво дійсне до 06.12.2024 року.
Судом встановлено, що вимірювач LTI 20/20 TruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму, вимірювач LTI 20/20 TruCam також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортного засобу в автоматичному режимі. Алгоритм обробки вимірювальної інформації забезпечують отримання результатів вимірювання швидкості руху ТЗ в межах максимально допустимої похибки, як в ручному та автоматичному режимах: + 2 км/год в діапазоні від 2 км/год до 200 км/год; + 1 % в діапазоні від 201 км/год до 320 км/год.
Враховуючи викладене, лазерний вимірювач швидкості LTI 20/20 TruCam зареєстрований в державному реєстрі транспортних засобів вимірювальної техніки та дозволений для використання на території України, а прилад LTI 20/20 TruCam з серійним номером TC008365 пройшов випробування відповідності, сертифікат якого був чинний станом на дату винесення оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення та даний прилад може використовуватися в ручному режимі.
Отже, за технічними характеристиками, лазерний вимірювач швидкості LTI 20/20 TruCam здійснює вимірювання швидкості руху транспортних засобів в ручному режимі, а тому його дані можливо розцінювати як беззаперечний доказ по справі.
Таким чином, твердження позивача про те, що лазерний вимірювач швидкості TruCam не може використовуватися в ручному режимі, є посилковими, оскільки лазерний вимірювач LTI 20/20 TruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань, а крім основного, ручного режиму, вимірювач LTI 20/20 TruCam також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортного засобу в автоматичному режимі.
Натомість, позивачем не доведено того, що тримання поліцейським в руках лазерного вимірювача LTI 20/20 TruCam призвело до неправильного встановлення швидкості руху транспортного засобу.
За таких обставин, дослідивши долучені представником відповідача фотознімки, зроблені поліцейським за допомогою приладу «TruCAM» LTI 20/20, яким безпосередньо і здійснюється вимірювання процесу порушення швидкісного режим, суд вважає, що ці фотознімки є належними і допустимими доказами, які повністю підтверджують факт вчинення позивачем спірного адміністративного правопорушення, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Стосовно посилання позивача на відсутність належних доказів того, що фіксація правопорушення здійснювалась в зоні дії дорожнього знаку 5.70, є безпідставним, оскільки назва дорожнього знаку 5.70 згідно Правил дорожнього руху - «Зміна схеми руху».
Натомість, введений дорожній знак 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху» є обов'язковим лише при фіксації правопорушень, зафіксованих в автоматичному режимі (камер автофіксації), про що зазначено у п.5 Порядку функціонування системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2017 року № 833.
Принагідно суд зазначає, що наявність або відсутність дорожнього знаку 5.76 не звільняє водіїв від обов'язку виконувати вимоги ПДР України щодо дотримання швидкості руху саме у населених пунктах.
За таких обставин, враховуючи, що належними та допустимими доказами підтверджується факт вчинення позивачем правопорушення, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для скасування оскаржуваної постанови.
В силу положень частини 2 статті 9 КАС України, суд розглянув дану адміністративну справу виключно за позовною заявою, поданою відповідно до вимог цього Кодексу, в межах позовних вимог та наведених підстав для його заявлення.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності складена повноважною особою, за своєю формою та змістом відповідає нормам чинного законодавства, адміністративне стягнення накладено в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.122 КУпАП, вина позивача у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення доведена належними, допустимими та достатніми доказами, при притягненні позивача до адміністративної відповідальності та накладенні адміністративного стягнення дотримані вимоги закону. Приймаючи оскаржувану постанову поліцейський діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування постанови з огляду на її правомірність.
Керуючись ст.ст.6, 10-12, 17, 70-71, 94, 159-163, 171-2 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, поліцейського 1-го взводу 2-ої роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області молодшого лейтенанта поліції Фармуги Дмитра Валентиновича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2299603 від 02 червня 2024 року - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя