Дата документу 02.12.2024Справа № 554/6770/24
Провадження № 2/554/4736/2024
02 грудня 2024 року м. Полтава
Октябрський районний суд м.Полтави у складі:
головуючого - судді Черняєвої Т.М.,
за участі секретаря - Діменко А.І.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - адвоката Козинського Є.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження у режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова Група «Оберіг» до ОСОБА_2 про визнання недійсним полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, -
Представник позивача ТОВ «Страхова Група «Оберіг» (далі - ТОВ «СГ «Оберіг») звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання полісу недійсним. В позові прохала визнати недійсним з моменту його укладення поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР-3224186, відповідно до якого було забезпечено транспортний засіб «ГАЗ-САЗ 3507» д.н.з. НОМЕР_1 (vin-code НОМЕР_2 ) та стягнути з відповідача сплачений судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2 422 грн. 40 коп.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_2 звернувся до ТОВ «СГ «Оберіг» для укладення полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відносно транспортного засобу «ГАЗ-САЗ 3507» д.н.з. НОМЕР_1 (vin-code НОМЕР_2 ). Зазначає, що під час укладення полісу відповідач не надав позивачу інформацію, що транспортний засіб «ГАЗ-САЗ 3507» д.н.з. НОМЕР_1 (vin-code НОМЕР_2 ) має дійсний протокол обов'язкового технічного контролю (ОТК), а датою наступного проходження ОТК є - 17.08.2024 р. У позивача відсутній доступ до бази даних МВС України щодо проходження транспортними засобами ОТК, тому страховик при укладенні полісів керується виключно інформацією наданою клієнтом.
17.08.2023 року між позивачем та відповідачем було укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР-3224186, відповідно до якого було забезпечено транспортний засіб «ГАЗ-САЗ 3507» д.н.з. НОМЕР_1 (vin-code НОМЕР_2 ). Відповідно до умов полісу строк його дії встановлено з 00 годин 00 хвилин 18.08.2023 р. по 17.08.2024 р. включно. Крім того, в розділі “Особливі умови використання забезпеченого ТЗ» зазначено, що ТЗ підлягає обов'язковому технічному контролю 17.08.2024 року.
05.02.2024 р. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу. Після настання ДТП, повідомивши про дорожньо-транспортну пригоду відповідно до Закону 1961-IV, водій забезпеченого транспортного засобу надав позивачу копію свідоцтва про реєстрацію забезпеченого транспортного засобу, відповідно до якого вказаний транспортний засіб є вантажний самоскид.
З метою розслідування страхового випадку, позивач, керуючись п. 34.1 ст. 34 Закону
№ 1961-IV, звернувся до Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України з запитом про проходження ОТК забезпеченим транспортним засобом. Відповідно до листа Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ забезпечений транспортний тип: ГАЗ-САЗ 3507, VIN - НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 , за конструкцією - вантажний, вантажопідйомність - 3,150 т та відповідно до частини сьомої статті 35 Закону підлягає проходженню обов'язкового технічного контролю з періодичністю - кожні два роки, востаннє проходив ОТК - 03 березня 2017 року.
Позивачем зазначається, що станом на 05 лютого 2024 року вищезазначений транспортний засіб не мав діючого протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу. Таким чином, за своїми технічними характеристиками забезпечений транспортний засіб підлягає проходженню ОТК, а відповідач під час укладення полісу надав неправдиві відомості щодо строку дії протоколу ОТК. Обов'язок з проходження ОТК забезпеченим транспортним засобом прямо випливає із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та відповіді Головного сервісного центру МВС та Закону України «Про дорожній рух».
Позивач зазначає, що істотною умовою договору страхування при укладенні полісу щодо транспортних засобів, які підлягають ОТК є проходження транспортним засобом обов'язкового технічного контролю. Обов'язок повідомити інформацію про наявність дійсного протоколу ОТК та строк його дії покладається виключно на відповідача. Проте, відповідач, знаючи про необхідність проходження ОТК забезпеченим транспортним засобом та про відсутність протоколу проходження ОТК на повний строк дії полісу щодо зазначеного транспортного засобу, не повідомив про це позивача, тобто діючи умисно замовчав відповідну інформацію чим ввів позивача в оману.
Представником позивача зазначається, що відповідач укладаючи поліс, надав неправдиві відомості, що слугувало зазначенню в полісі невірного строку дії протоколу ОТК, що сприяло укладанню спірного полісу позивачем на строк, що перевищує строк чергового проходження ОТК. У позивача відсутній доступ до бази даних МВС України щодо проходження транспортними засобами ОТК, тому страховик при укладенні полісів керується виключно інформацією наданою клієнтом. У разі надання відомостей позивачу про те, що відносно забезпеченого транспортного засобу немає дійсного протоколу ОТК на повний строк дії полісу, позивач не уклав би вищевказаний поліс, оскільки це б суперечило абзацам 6 та 7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 1961-IV.
Зазначає, що відповідач при укладенні полісу надав неправдиві відомості про істотні умови предмету договору страхування. Відповідач при укладенні полісу ввів в оману позивача щодо істотних умов договору страхування, у зв'язку з чим поліс було укладено з порушенням вимог Закону № 1961-IV, тому позивач зазначає, що поліс слід визнати недійсним.
Ухвалою судді Октябрського районного суду м. Полтави від 28.06.2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
01.10.2024 року від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Козинського Є.Ю. до суду надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві представник відповідача заперечує проти позовної заяви, вважає її необґрунтованою, зазначає, що позовні вимоги по суті позову є такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому не підлягають задоволенню.
Відповідач повністю не погоджується із позовними вимогами та зазначає, що в нього не було жодного умислу та наміру вводити позивача в оману при укладенні оспорюваного договору страхування. При укладенні договору обов'язкового страхування, відповідачем було надано у розпорядження позивача повну інформацію про ТЗ, яка зокрема відображена у свідоцтві про реєстрацію ТЗ, а саме: тип такого ТЗ, реєстраційний номер, марка, модель, рік випуску, VIN (номер кузова, шасі, рами) та місце реєстрації ТЗ. Посилання позивача на те, що водій забезпеченого транспортного засобу надав позивачу копію свідоцтва про його реєстрацію, відповідно до якого вказаний транспортний засіб є вантажний самоскид, лише після настання дорожньо-транспортної пригоди від 05.02.2024 р. і внаслідок чого стало відомо про тип транспортного засобу, який підлягає проходженню обов'язкового періодичного контролю, не повно відповідає обставинам справи.
Зазначає, що страховик міг та повинен був перевірити інформацію щодо належності ТЗ до типу вантажних автомобілів і необхідності проходження цим ТЗ обов'язкового технічного контролю за час дії спірного полісу. Натомість, страховик не був позбавлений можливості перевірити наявність проходження автомобілем обов'язкового технічного контролю шляхом витребування підтверджуючих документів із необхідною інформацією у страхувальника.
Факт укладання договору страхування підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чинним на території України. ТДВ «Страхова група «ОБЕРІГ», укладаючи договір обов'язкового страхування (заповнюючи відомості до розділу 8 Полісу №АР/3224186 ОСЦПВВНТЗ від 17.08.2023р.), було зобов'язане перевірити, чи повинен транспортний засіб відповідача проходити технічний контроль за час дії Полісу, за вимогою страховика слід було отримати від страхувальника документальне підтвердження проходження відповідним ТЗ ОТК, а саме Протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу в якому міститься інформація про дату складання такого Протоколу, а також дату чергового проходження обов'язкового технічного контролю: про що здійснити відповідний запис у внутрішньому договорі страхування.
З огляду на зазначене, відповідач вважає безпідставними доводи позивача в обгрунтування позовних вимог про те, що поліс ОСЦПВВНТЗ заповнюється виключно з інформації наданої/заповненої страхувальником, і саме страхувальник повідомляє страховика про необхідність проходження відповідним транспортним засобом обов'язкового технічного контролю відповідно до Закону України «Про дорожній рух», періодичність проходження такого контролю та про строки дії чинного протоколу про ОТК, і лише на підставі цієї інформації, поданої страхувальником формується поліс з відповідною інформацією, зазначеною у внутрішньому договорі страхування (полісі).
Відповідач також стверджує, що страховик ТДВ «Страхова група «Оберіг» при укладенні вищевказаного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів від 17.08.2023 року, предметом забезпечення якого був «ГАЗ-САЗ 3507» реєстраційний номер НОМЕР_3 (vin-cod НОМЕР_4 ), який підлягає обов'язковому технічному контролю, не пред'являв до страхувальника ніяких вимог щодо надання додаткової інформації чи документів та погодився з тими документами, відомостями, які були надані відповідачем. Вказані документи та відомості на час укладення договору були достовірними.
Представник відповідача у відзиві зазначає, що доводи позивача про відсутність доступу до бази даних МВС України щодо проходження транспортними засобами ОТК, тому страховик керується виключно інформацією наданою клієнтом не є належним виконанням страховиком вимог обумовлених пунктом 17.3. ст. 17 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», підпунктом 2.2.1. пункту 2.2. розділу ІІ «Положення про особливості укладення договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Таким чином, доводи позивача про те, що страховою компанією не було б укладено Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі надання відповідачем відомостей про те, що транспортний засіб «ГАЗ-САЗ 3507» реєстраційний номер НОМЕР_3 (vin-cod НОМЕР_4 ) не проходив ОТК, не відповідають дійсності, оскільки імперативна норма Закону прямо зобов'язує страховиків укладати договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності з кожним страхувальником, який до нього звернувся, а в даному випадку - за умови проходження зазначеним транспортним засобом обов'язкового технічного контролю, якщо згідно з протоколом перевірки технічного стану визнаний технічно справним (абз. 6 п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Обставини, які б свідчили про введення сторони страховика (ТДВ «СГ «Оберіг») в оману, є недоведеними, зокрема, сам факт обману, наявність умислу в діях страхувальника, спрямованого на введення страховика в оману щодо умов страхування, тому правові підстави для визнання недійсним полісу ОСЦПВВНТЗ на підставі зазначеної позивачем правової норми (стаття 203 ЦК України) відсутні. Відповідач наголошує на тому, що, маючи у своєму розпорядженні усю необхідну інформацію щодо транспортного засобу, яка відображена у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, зокрема, про тип такого транспортного засобу, ТДВ «Страхова група «ОБЕРІГ» під час укладення договору обов'язкового страхування (поліс), могло та повинно було перевірити інформацію щодо належності транспортного засобу до типу вантажних і необхідності проходження цим транспортним засобом обов'язкового технічного контролю за час дії спірного полісу. Щодо підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує вимоги в частині визнання недійсним укладеного полісу з підстав його невідповідності вимогам законодавства (ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України), відповідач зазначає наступне.
Зазначає, що позовні вимоги, в частині визнання недійсним полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/3224186 з моменту його укладення на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України, обґрунтовані тим, що оспорюваний поліс суперечить статті 17 спеціального Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності», так як він міг бути укладений лише на строк, що не перевищує строку чергового проходження транспортним засобом обов'язкового технічного контролю.
Підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог щодо відповідності змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства саме в момент вчинення правочину. Відповідач вважає, що укладаючи спірний правочин - договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, сторони діяли вільно, дійшли згоди з усіх істотних умов договору, у тому числі, щодо строку дії договору, ціни договору. Страховик здійснив визначення розміру страхового платежу для оплати страхувальником, виходячи зі строку дії договору страхування цивільно-правової відповідальності в 1 (один) рік, і на момент укладення оспорюваного договору страховик (Позивач) погодився з тими відомостями, які були надані страхувальником (Відповідач), у тому числі, щодо строку чергового проходження транспортним засобом обов'язкового технічного контролю.
Отже вважає, що вказаний договір відповідав чинному законодавству України та був
направлений на реальне настання правових наслідків. На момент укладення оспорюваного договору його сторони не допустили таких порушень правових норм, які б давали підстави для визнання договору недійсним. Відповідач звертає увагу на суперечливу поведінку позивача (страховик за договором), який, не отримавши від страхувальника підтверджуючі
документи, зокрема щодо відомостей до заповнення у розділ «8. Особливі умови використання забезпеченого ТЗ» полісу - протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, заповнив поліс ОСЦПВВНТЗ, отримав страховий платіж від страхувальника (з будь-яких підстав незгоди з умовами договору платнику (потенційному страхувальнику) назад страховий платіж не повернув), перший його аркуш (оригінал) видав страхувальнику, чим (своїми активними діями) підтвердив факт укладення правочину.
На думку відповідача, не менш суперечливою є поведінка позивача після дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася за участі забезпеченого транспортного засобу 05.02.2024р. Згідно письмової відповіді Головного сервісного центру МВС за вих.№31/333А3-4120-2024 від від 13.02.2024 (39663), позивачу (страховику за договором) стало відомо про відсутність у забезпеченого ТЗ діючого протоколу перевірки технічного стану ТЗ. В подальшому, згідно листа за вих. №48182/1/ПЗ від 08.03.2024 за підписом генерального директора Івана Крендельова ТДВ «СГ «ОБЕРІГ», учаснику дорожньо-транспортної пригоди (потерпілій стороні) було повідомлено про прийняте рішення про виплату страхового відшкодування по зазначеній події у розмірі 30400,00 грн (з вирахуванням франшизи у розмірі 3200,00 грн), керуючись п.36.1 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Незважаючи на вищевикладене, визнавши майнові вимоги заявника, будучи проінформованим про відсутність у забезпеченого ТЗ діючого протоколу перевірки технічного стану ТЗ страховик (Позивач) прийняв задовільне рішення про страхове відшкодування. Вважає, що такі конклюдентні дії страховика (позивача) свідчать про визнання договору таким, що був належно укладеним навіть після наявної інформації про
відсутність у відповідному реєстрі даних про проходження обов'язкового технічного контролю забезпеченим ТЗ.
Після здійснення страхової виплати вигодонабувачу зі спливом декількох місяців страховик звернувся до суду з позовом про визнання такого полісу ОСЦПВВНТЗ недійсним з моменту його укладення. Станом на дату розгляду справи по суті строк дії спірного договору є таким що сплинув.
Вважають позовні вимоги таким, що є необґрунтованими та недоведеними належними доказами, тому сторона відповідача вважає, що підстави для задоволення позовних вимог ТДВ «СГ «Оберіг» відсутні.
09.10.2024 року від представника позивача ТОВ «СГ «Оберіг» Микитюк Д.О. надійшла відповідь на відзив в якій він прохає визнати недійсним з моменту його укладення поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР-3224186, відповідно до якого було забезпечено транспортний засіб «ГАЗ-САЗ 3507» д.н.з. НОМЕР_1 (vin-code НОМЕР_2 ) та стягнути з ОСОБА_2 на користь ТДВ «СГ «Оберіг» (код за ЄДРПОУ 39433769 ) сплачений судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2 422 грн. 40 коп.
У відповіді на відзив зазначає, що у позивача відсутній доступ до бази даних МВС України щодо проходження транспортними засобами ОТК, тому Страховик при укладенні полісів керується виключно інформацією наданою клієнтом.
Твердження відповідача про те що позивач міг перевірити вказаний факт в порядку як здійснював перевірку після настання страхового випадку не заслуговують на увагу, оскільки, позивач позбавлений права відповідно до Закону № 1961-IV здійснювати подібні запити на стадії укладання полісу, даним правом позивач наділений виключно в порядку розслідування страхового випадку, що і було зроблено позивачем. До того ж направлення подібного запиту на стадії укладення полісу перешкоджало б укладенню полісу в день звернення страхувальника, що могло б бути розцінено як відмова в укладенні полісу, що заборонено нормами Закону № 1961-IV.
Відповідно до листа Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ Забезпечений транспортний тип: ГАЗ-САЗ 3507, VIN - НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 , за конструкцією - вантажний, вантажопідйомність - 3,150 т та відповідно до частини сьомої статті 35 Закону підлягає проходженню обов'язкового технічного контролю з періодичністю - кожні два роки, востаннє проходив ОТК - 03 березня 2017 року. Станом на 05 лютого 2024 року вищезазначений транспортний засіб не мав діючого протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу. Таким чином, за своїми технічними характеристиками транспортний засіб «OPEL VIVARO» д.н.з. НОМЕР_5 (vin-code НОМЕР_6 ) за своїм типом відноситься до вантажних автомобілів.
Представник позивача у відповіді на відзив зазначає, що відповідач при укладенні Полісу ввів позивача в оману щодо істотних умов договору страхування, а саме надав неправдиву інформацію про строк дії протоколу ОТК щодо транспортного засобу «ГАЗ-САЗ 3507» д.н.з. НОМЕР_1 (vin-code НОМЕР_2 ), у зв'язку з чим Поліс було укладено з порушенням вимог Закону № 1961-IV, тому Поліс АР-3224186 слід визнати недійсним.
Мотивом відповідача щодо введення позивача в оману являлось насамперед безпідставне отримання договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів значно меншою вартістю, котрий у свою чергу виключив накладення штрафу за його відсутність з боку патрульної поліції та подальше ігнорування законодавчо встановлених вимог щодо обов'язкового проходження ОТК.
У відповіді зазначається, що відповідач надав неправдиву інформацію щодо транспортного засобу «ГАЗ-САЗ 3507» д.н.з. НОМЕР_1 (vincode НОМЕР_2 ) з метою укладення полісу на більший строк.
На думку представника позивача, оспорюваний поліс прямо суперечить ст. 17 спеціального Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки, він міг бути укладений лише за умови проходження транспортним засобом обов'язкового технічного контролю та на строк, що не перевищує строку чергового проходження транспортним засобом обов'язкового технічного контролю. Оспорюваний поліс може також бути визнаний судом недійсним з підстав, передбачених ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України.
15.10.2024 року від представника відповідача - адвоката Козинського Є.Б. надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Представник відповідача зазначає, що вищевикладене свідчить про те, що ТДВ «СГ «Оберіг», укладаючи договір обов'язкового страхування (заповнюючи відомості до розділу 8 Полісу №АР/3224186 ОСЦПВВНТЗ від 17.08.2023р.), було зобов'язане перевірити, чи повинен транспортний засіб відповідача проходити технічний контроль за час дії Полісу, за вимогою страховика слід було отримати від страхувальника документальне підтвердження проходження відповідним ТЗ ОТК, а саме Протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу в якому міститься інформація про дату складання такого Протоколу, а також дату чергового проходження обов'язкового технічного контролю, про що здійснити відповідний запис у внутрішньому договорі страхування. Так, договір обов'язкового страхування, що підтверджується заповненням страховиком полісу ОСЦПВВНТЗ, має бути укладений лише за наявності підстав та умов передбачених законом. Наданий страхувальником пакет документів страховика задовольнив повністю, інших вимог страховика про надання додаткової інформації не надходило, як наслідок страховиком поліс ОСЦПВВНТЗ було заповнено власноручно, страховий платіж отримано відповідно. Представником відповідача зазначається , що у випадку ж ненадання необхідної інформації та підтверджуючих документів страховик не мав права заповнювати поліс ОСЦПВВНТЗ (укладати договір) за відсутності необхідних документів та отримувати від страхувальника страховий платіж. Натомість, страховик в укладенні договору не відмовив, оплату від страхувальника прийняв. Відповідно, страхувальник вправі розраховувати на виконання страховиком взятих на себе зобов'язань за договором страхування.
Щодо відсутності у позивача доступу до бази даних МВС України щодо проходження транспортними засобами ОТК, представник відповідача зазначає, що при дослідженні питання проходження ОТК страховик не обмежений лише відсутністю доступу до бази даних МВС, оскільки ця база даних не є першоджерелом та/або єдиним джерелом такої інформації, адже дані до такого реєстру вноситься на основі первинного документа - Протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, який страховиком витребувано не було, відомості до розділу «8. Особливі умови використання забезпеченого ТЗ» Полісу ОСЦПВВНТЗ №АР/3224186 про «дату наступного ОТК 17.08.24» страховиком (Позивачем) внесено безпідставно. Представник відповідача звертає увагу, що згідно змісту наданого страховику в момент укладення договору страхування «Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу» серія НОМЕР_7 , зазначено тип транспортного засобу - «вантажний самоскид».
Також, у розділі «7. Забезпечений транспортний засіб (ТЗ)» Полісу ОСЦПВВНТЗ №АР/3224186 вказано тип транспортного засобу - «тип С2», що свідчить про вантажопідйомність більше 2 т. Вищевказане спростовує твердження про те, що страховику не було відомо про необхідність витребування документального проходження вантажним транспортним засобом обов'язкового технічного контролю.
Станом на 05 лютого 2024 року вищезазначений транспортний засіб не мав діючого протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу. Таким чином, за своїми технічними характеристиками транспортний засіб «OPEL VIVARO» д.н.з. НОМЕР_5 (vin-code НОМЕР_6 ) за своїм типом відноситься до вантажних автомобілів. Вказане свідчить про непредметність доводів страховика відносно реальних обставин існуючих правовідносин між ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» та ОСОБА_2 , оскільки, Поліс ОСЦПВВНТЗ №АР/3224186 від 17.08.2023р. було укладено відносно транспортного засобу «ГАЗ- САЗ 3507» д.н.з. НОМЕР_3 (vin-code НОМЕР_2 ).
Щодо надання відповідачем неправдивих відомостей щодо відсутності у нього обов'язку з проходження ОТК представником позивача зазначається, що це твердження позивача є абсурдними, та протирічить зайнятій відповідачем позиції вище. У випадку, якщо, що страховик уклав би договір зі страхувальником безумовно (без пред'явлення вимог щодо необхідності надання додаткової інформації та/або документів), з позиції відсутності у страхувальника обов'язку проходження ОТК, в такому разі у страховика не було б необхідності заповнювати відомості до розділу «8. Особливі умови використання забезпеченого ТЗ» Полісу ОСЦПВВНТЗ. Однак страховик з невідомих причин, чомусь вказав у Полісі ОСЦПВВНТЗ «дату наступного ОТК 17.08.24». Більше того у розділі «7. Забезпечений транспортний засіб (ТЗ)» Полісу ОСЦПВВНТЗ №АР/3224186 вказано тип транспортного засобу - «тип С2», що свідчить про вантажопідйомність більше 2 (двох) тонн. Згідно змісту Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_7 , зазначено тип транспортного засобу - «вантажний самоскид».
При укладенні договору обов'язкового страхування, потенційним страхувальником було надано у розпорядження позивача повну наявну інформацію про ТЗ, яка зокрема відображена у свідоцтві про реєстрацію ТЗ, а саме: тип такого ТЗ - «вантажний самоскид», повна маса - 7800 кг, маса без навантаження - 4650 кг (тобто вантажопідйомність 3150 кг (до 3,5 тонни), реєстраційний номер, марка, модель, рік випуску, VIN (номер кузова, шасі, рами) та місце реєстрації ТЗ. В даному випадку страховик (Позивач) укладаючи договір обов'язкового страхування, був зобов'язаний перевірити, чи повинен транспортний засіб відповідача проходити технічний контроль за час дії Полісу, адже всі вихідні дані для цього у розпорядженні страховика були. У випадку необхідності проходження відповідним транспортним засобом ОТК, мав витребувати про це Протокол перевірки технічного стану транспортного засобу, та на підставі документального підтвердження перевірки ОТК укласти внутрішній договір страхування (Поліс ОСЦПВВНТЗ), та мав зазначити в ньому актуальну дату наступного ОТК.
Так, страховик (Позивач) не пересвідчившись у наявності підстав та умов передбачених законом, без належного документального підтвердження успішного проходження ОТК транспортним засобом що забезпечується, заповнив поліс ОСЦПВВНТЗ №АР/3224186 від 17.08.2023р. (в тому числі його розділи: - «7. Забезпечений транспортний засіб (ТЗ)», зокрема тип транспортного засобу - «тип С2», що свідчить про вантажопідйомність більше 2 (двох) тонн; - «8. Особливі умови використання забезпеченого ТЗ» вказавши «дату наступного ОТК 17.08.24»). В подальшому, страховик отримав страховий платіж від страхувальника (з будь-яких підстав незгоди з умовами договору платнику (потенційному страхувальнику) назад страховий платіж не повернув), перший його аркуш (оригінал) видав страхувальнику, чим (своїми активними діями) підтвердив факт укладення правочину. Зважаючи на вищевикладені обставини, умисел зі сторони страхувальника відсутній, введення в оману страховика страхувальником не має місця відповідно.
Представник відповідача зазначає, що міркування на тему мотивів відповідача по введенню позивача в оману є нічим іншим як вигадками на основі суб'єктивної фантазії позивача по моделюванню, на основі теорії вірогідності, ймовірного (розвитку) перебігу подій у часі, просторі та по колу осіб. Обставини на які посилається позивач як на підставу своїх вимог або заперечень, таких обставин не довів, в порядку обумовленому ч.3 ст.12, та ч.1 ст.81 ЦПК України. Вважає поведінку позивача суперечливою, який, не отримавши від відповідача підтверджуючих документів, зокрема щодо відомостей до заповнення у розділ «8. Особливі умови використання забезпеченого ТЗ» полісу - протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, заповнив поліс ОСЦПВВНТЗ, отримав страховий платіж від страхувальника (з будь-яких підстав незгоди з умовами договору платнику (потенційному страхувальнику) назад страховий платіж не повернув), перший його аркуш (оригінал) видав страхувальнику, чим (своїми активними діями) підтвердив факт укладення правочину.
Не менш суперечливою є поведінка позивача після дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася за участі забезпеченого транспортного засобу 05.02.2024р. Представник зазначає, що згідно наявної в матеріалах справи письмової відповіді Головного сервісного центру МВС за вих.№31/333А3-4120-2024 від 13.02.2024 (39663), страховику стало відомо про відсутність у забезпеченого ТЗ діючого протоколу перевірки технічного стану ТЗ. В подальшому, згідно листа за вих. №48182/1/ПЗ від 08.03.2024 за підписом генерального директора Івана Крендельова ТДВ «Страхова група «ОБЕРІГ», учаснику дорожньо-транспортної пригоди (потерпілій стороні) було повідомлено про прийняте рішення про виплату страхового відшкодування по зазначеній події у розмірі 30400,00 грн (з вирахуванням франшизи у розмірі 3200,00 грн), керуючись п.36.1 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Визнавши майнові вимоги заявника, будучи проінформованим про відсутність у забезпеченого ТЗ діючого протоколу перевірки технічного стану ТЗ страховик прийняв задовільне рішення про страхове відшкодування. Такі конклюдентні дії страховика свідчать про визнання договору таким, що був належно укладеним, навіть після наявної інформації про відсутність у відповідному реєстрі даних про проходження обов'язкового технічного контролю забезпеченим ТЗ.
Після здійснення страхової виплати вигодонабувачу зі спливом декількох місяців страховик звернувся до суду з позовом про визнання такого полісу ОСЦПВВНТЗ недійсним з моменту його укладення. Станом на дату розгляду справи по суті строк дії спірного договору є таким, що сплинув.
Представник відповідача зазначає, що позовні вимоги ТОВ «СК «Оберіг» до ОСОБА_2 про визнання недійсним полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
13.11.2024 року згідно розпорядження керівника апарату Октябрського районного суду м. Полтави №1162 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями. Головуючою суддею по справі визначено Черняєву Т.М.
Ухвалою судді Октябрського районного суду м. Полтави від 14.11.2024 року справу прийнято до провадження.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Надав пояснення по суті справи. Прохав позовні вимоги задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленою про місце, дату та час судового розгляду, в матеріалах справи міститься клопотання про слухання справи за його відсутності.
Представник відповідача - адвокат Козинський Є.Ю. у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні із підстав, зазначених у відзиві.
Суд, заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 17.08.2023 року між ТОВ «СГ «Оберіг» та ОСОБА_2 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, на підтвердження чого відповідачу видано Поліс №АР-3224186, відповідно до якого було забезпечено транспортний засіб «ГАЗ-САЗ 3507» д.н.з. НОМЕР_3 .
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 , автомобіль ГАЗ-САЗ 3507 вантажний самоскид, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , категорія С, д.н.з. НОМЕР_3 належить ОСОБА_3 (а.с.25).
Згідно умов Полісу, строк його дії встановлено з 00:00 год 18.08.2023 року по 17.08.2023 року. У розділі 8 Полісу вказано: тип ТЗ «С»; дата наступного ОТК 17.08.2024.
Відповідно до пункту 1.1. статті 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу.
За умовами пункту 14.2 ст.14 Закону страховик не може відмовити будь-якому страхувальнику в укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Згідно п.1.7 Закону забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.
Пунктом 17.1 ст.17 Закону визначено, що страховики зобов'язані укладати договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (внутрішній договір страхування, міжнародний договір страхування, міжнародний договір "Зелена картка") відповідно до цього Закону та чинного законодавства України.
Внутрішні договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності укладаються строком на один рік.
Договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, що підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до Закону України "Про дорожній рух", укладаються страховиками за умови проходження зазначеними транспортними засобами обов'язкового технічного контролю, якщо вони згідно з протоколом перевірки технічного стану визнані технічно справними.
Договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, що підлягають обов'язковому технічному контролю, укладаються на строк, що не перевищує строку чергового проходження транспортним засобом обов'язкового технічного контролю відповідно до вимог Закону України "Про дорожній рух".
Відповідно до пункту 17.3 ст. 17 Закону при укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про всі діючі договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладені з іншими страховиками, а також, за вимогою страховика, надати інформацію про всі відомі обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику.
Факт укладення договору страхування підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чинним на території України.
Згідно підпунктів 2.1.3, 2.1.4 пункту 2.1. розділу ІІ Положення про особливості укладення договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 27.10.2011 року №673 (далі - Положення), заповнювати поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до порядку заповнення поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який встановлюється МТСБУ. Внутрішній договір страхування набирає чинності з моменту, зазначеного в полісі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що посвідчує укладання такого договору, крім внутрішніх електронних договорів страхування.
Відповідно до підпункту 2.2.1. пункту 2.2. розділу ІІ Положення укладати договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів за умови проходження зазначеними транспортними засобами обов'язкового технічного контролю, якщо вони згідно з протоколом перевірки технічного стану визнані технічно справними, на строк, що не перевищує строку чергового проходження транспортним засобом обов'язкового технічного контролю відповідно до вимог Закону України “Про дорожній рух».
Інструкцією про порядок заповнення бланку поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів зразка 2011 року, форма якого затверджена розпорядженням Держфінпослуг від 29.08.2011 р. № 558, затвердженого протоколом Президії МТСБУ від 01.09.2011 № 279/2011, у розділі «8. Особливі умови використання забезпеченого ТЗ» зазначаються істотні умови, які впливають на оцінку ризику та, відповідно, розмір страхової премії при укладанні договору ОСЦПВВНТЗ. До таких умов відносяться: перелік місяців, протягом яких використовується транспортний засіб (для річних договорів), використання транспортного засобу у якості таксі/маршрутного таксі, підлягання транспортного засобу обов'язковому технічному контролю (ОТК) (якщо «так», то вказується дата наступного ОТК), допущення до керування транспортним 4 засобом осіб з водійським стажем менше 3-х років та/або водійський стаж страхувальника є меншим 3-х років. Перед внесенням відомостей до розділу 8 слід отримати від страхувальника інформацію щодо необхідності проходження відповідним транспортним засобом обов'язкового технічного контролю відповідно до Закону України "Про дорожній рух", про що здійснити відповідний запис у внутрішньому договорі страхування. У разі, якщо транспортний засіб підлягає обов'язковому технічному контролю, то внутрішній договір страхування по відношенню до нього укладати за умови надання страхувальником для огляду страховику протоколу перевірки технічного стану цього транспортного засобу чи талону державного технічного огляду.
Із зазначеного можна зробити висновок про те, що страховик мав право отримати для огляду від страхувальника протокол перевірки технічного стану транспортного засобу для внесення відповідних відомостей до Поліса.
Законом України «Про дорожній рух» та Постановою КМУ №137 від 30.01.2012 року передбачено проходження обов'язкового технічного контролю вантажними автомобілями в Україні.
Про наявність підстав для проходження обов'язкового технічного контролю автомобілем свідчив його свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, де зазначено про те, що автомобіль ГАЗ-САЗ 3507, є вантажним самоскидом категорії С (а.с.25).
Посилання представника позивача на те, що у страховика були відсутні відомості щодо категорії авто страхувальника є неспроможними, оскільки інформація про нього (номер шасі (кузова, рами), категорія, державний номерний знак) внесена до Поліса представником страхової компанії власноручно, і, очевидно, що представник страховика мав у своєму розпорядженні, при оформленні договору страхування, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.
Відповідно до ч.1 ст.230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.
Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Під обманом слід розуміти умисне введення в оману іншої сторони правочину, яка його вчинила, шляхом: повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності; заперечення наявності обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину; замовчування обставин, що мали істотне значення для правочину (наприклад, у зв'язку з ненаданням технічної чи іншої документації, у якій описуються властивості речі). Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. Суб'єктом введення в оману є сторона правочину, - як безпосередньо, так і через інших осіб за домовленістю. Обман - це певні винні, навмисні дії сторони, яка намагається запевнити іншу сторону про такі властивості й наслідки правочину, які насправді наступити не можуть. При обмані наслідки правочину, що вчиняється, є відомими й бажаними для однієї зі сторін. Правочин може бути визнаний вчиненим під впливом обману у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману щодо фактів, які впливають на укладення правочину. Ознакою обману, на відміну від помилки, є умисел: особа знає про наявність чи відсутність певних обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї. Обман також має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Тобто, обман має місце, коли задля вчинення правочину або надається невірна інформація, або вона замовчується. При чому це робиться навмисно, з метою, аби правочин був вчинений. Усі ці обставини - наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особа введена в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману.
Правочин, здійснений під впливом обману, на підставі статті 230 ЦК України може бути визнаний судом недійсним. Отже позивач має довести наявність одночасно трьох складових, а саме: наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особа введена в оману, наявність обману. Якщо все інше, крім умислу, доведено, вважається, що мала місце помилка. Встановлення наявності умислу у недобросовісної сторони ввести в оману другу сторону, щоб спонукати її до укладення правочину, є неодмінною умовою кваліфікації недійсності правочину за статтею 230 ЦК України.
Так, судом у судовому засіданні оглянуто примірник Поліса, який було надано страхувальнику. Вказаний документ заповнений рукописним текстом та до нього внесено відомості, які передбачено бланком, який виготовлений друкарським способом. Інформація у Полісі зазначалася представником страхової компанії та засвідчена його підписом, у тому числі до розділу 8 щодо терміну дійсності проколу ОТК.
Оскільки Інструкцією про порядок заповнення бланку поліса ОСЦПВВНТЗ передбачено, що договір страхування необхідно укладати за умови надання страхувальником для огляду страховику протоколу перевірки технічного стану цього транспортного засобу, тому представник страхової компанії, при внесенні даних до Поліса мав пересвідчитися у наявності такого протоколу та строку його дії. Неналежне виконання представником компанії своїх обов'язків не повинно мати негативні наслідки для страхувальника та не свідчить про обман з боку останнього.
Далі встановлено, що 05.02.2024 р. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу. Як встановлено у судовому засіданні, страховиком виконано взяті на себе зобов'язання щодо виплати страхової суми за договором страхування.
Згідно абзацу 1 пункту 36.1 статті 36 Закону страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Згідно листа за вих. №48182/1/ПЗ від 08.03.2024 за підписом генерального директора Івана Крендельова ТДВ «Страхова група «ОБЕРІГ», учаснику дорожньо-транспортної пригоди (потерпілій стороні) було повідомлено про прийняте рішення про виплату страхового відшкодування по зазначеній події у розмірі 30400,00 грн (з вирахуванням франшизи у розмірі 3200,00 грн), керуючись п.36.1 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (а.с.69).
Також встановлено, що 09.02.2024 року представник позивача звернувся Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України з запитом про проходження ОТК забезпеченим транспортним засобом. Відповідно до листа Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ від 41.08.2024 року, забезпечений транспортний тип: ГАЗ-САЗ 3507, VIN - НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 , за конструкцією - вантажний, вантажопідйомність - 3,150 т та відповідно до частини сьомої статті 35 Закону підлягає проходженню обов'язкового технічного контролю з періодичністю - кожні два роки, востаннє проходив ОТК - 03 березня 2017 року (а.с.13).
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено наявності у діях відповідача складових, необхідних для визнання правочину недійсним у зв'язку з обманом, а саме: наявності обману та наявності умислу в діях відповідача. У зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова Група «Оберіг» до ОСОБА_2 про визнання недійсним полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 06.12.2024 року.
Суддя Т.М.Черняєва