Провадження № 2-а/537/44/2024
Справа № 537/5075/24
25.11.2024 року Крюківський районний суд міста Кременчука в складі: головуючої судді Зоріної Д.О., за участю секретаря Кириченко М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, адреса: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ), Управління патрульної поліції в Полтавській області (адреса: вул. Кременчуцька, 2-В, с. Розсошенці, Полтавська обл., 38751), за участі третьої особи: інспектора ВБДР Батальйону патрульної поліції в місті Кременчуці УПП в Полтавській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції Ратушного Миколи Анатолійовича (адреса: проїзд Захисників Азовсталі, 3, м. Кременчук, Полтавська обл., 39600), про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 178067 від 17.09.2024 року
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Полтавській області, третя особа: інспектор ВБДР Батальйону патрульної поліції в місті Кременчуці УПП в Полтавській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції Ратушний Микола Анатолійович, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 178067 від 17.09.2024 року за ч. 1 ст. 121, ст. 127-3 КУпАП, якою на нього накладено стягнення у вигляді штрафу у сумі 8 500 грн; закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є інструктором з практичного навчання керування в ФОП « ОСОБА_3 », 17.09.2024 року він рухаючись на автомобілі марки Chery Kimo, д.н.з. НОМЕР_2 , в м. Кременчуці по вул. Велика Набережна, в районі будинку № 35, був зупинений інспектором ВБДР Батальйону патрульної поліції в місті Кременчуці УПП в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Ратушним М.А., який виніс відносно позивача постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 178067 за порушення п. 31.4.5 «г», п. 24.8 ПДР України, а саме: відсутність дзеркала або дзеркал заднього виду для спеціаліста з підготовки водіїв, та на одній осі транспортного засобу встановлені шини різних моделей з різними типами малюнків протектора, що передбачено ч. 1 ст. 121, ст. 127-3 КУпАП та накладено штраф у розмірі 8 500 грн 00 коп. Позивач зазначає, що з даною постановою не погоджується, оскільки він не є суб'єктом вчинення правопорушення передбаченого ст. 127-3 КУпАП.
30.09.2024 ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження.
18.10.2024 року не погодившись з позовними вимогами, представник відповідача Департаменту патрульної поліції Коломієць О.Ю. направила на адресу суду відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого постанова, що оскаржується позивачем, за своїм змістом повністю відповідає вимогам чинного законодавства та містить необхідну інформацію, згідно якої інспектор встановив подію, склад адміністративного правопорушення, оцінив всі обставини справи та докази, тому правомірно притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121, ст. 127-3 КУпАП. Представник також зазначав, що інспектор діяв у відповідності до вимог чинного законодавства.
Позивач ОСОБА_1 про дату розгляду справи повідомлявся належним чином, у судове засідання не з'явився. Представник позивача Глушко З.В. у судовому засіданні вимоги підтримала з наведених у позові підстав.
Представник відповідача Департаменту патрульної поліції Запорожець Б.Є. у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, зазначених у відзиві на позов.
Представник відповідача Управління патрульної поліції в Полтавській області у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, письмо про причини неявки суд не повідомляв.
Інспектор ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, письмо про причини неявки суд не повідомляв.
Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав:
Як вбачається з матеріалів справи, 17.09.2024 року, інспектором ВБДР Батальйону патрульної поліції в місті Кременчуці УПП в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Ратушним М.А., винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 178067, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121, ст. 127-3 КУпАП, і застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500 грн 00 коп.
Згідно оскаржуваної постанови 17.09.2024 року о 10 год. 46 хв. в АДРЕСА_2 , громадянин ОСОБА_1 , будучи посадовою особою закладу із підготовки (перепідготовки)водіїв транспортних засобів, а саме: перебуваючи на посаді атестованого спеціаліста ФОП « ОСОБА_3 » допустив до проведення практичної підготовки водіїв навчальний автомобіль марки Chery Kimo, д.н.з. НОМЕР_2 , не обладнаний дзеркалом заднього виду для спеціаліста з підготовки водіїв та на одній осі транспортного засобу встановлені шини різних моделей з різними типами малюнків протектора, чим порушив вимоги п. 31.4.5 «г» та п. 24.8 ПДР України.
Не погоджуючись із вищезазначеною постановою серії ББА № 178067 від 17.09.2024 року у справі про адміністративне правопорушення, вважаючи її незаконною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із вимогами чинного законодавства.
Згідно ст. ст. 1, 13 Закону України «Про Національну поліцію», поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Систему поліції складають центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Частиною 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП) передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року № 1395, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає справу. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Пунктом 2 Розділу III Інструкції визначено, що постанова виноситься в разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтею 127-3 КУпАП, поліцейськими підрозділу Департаменту патрульної поліції, Департаменту внутрішньої безпеки, за місцем вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно статей 249, 276 КупАП розгляд адміністративної справи проводиться відкрито і за місцем його вчинення.
Приписами ст. 14 та ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред'явити для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до п. 1.1. ПДР України ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
У пункті 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом, підставою винесення оскаржуваної постанови є те, що у транспортного засобу який використовується позивачем для навчання, було відсутнє дзеркало або дзеркала заднього виду для спеціаліста з підготовки водіїв, чим порушено вимоги п. 31.4.5 «г» та п. 24.8 ПДР України.
Пунктом 24.8 ПДР України передбачено, що транспортні засоби (за винятком мотоциклів, мопедів та квадроциклів), на яких проводиться навчання, повинні мати розпізнавальні знаки "Навчальний транспортний засіб" відповідно до вимог підпункту "к" пункту 30.3 цих Правил. Транспортні засоби (за винятком автобусів), які використовуються для навчання, також повинні бути обладнані додатковими педалями зчеплення (у разі коли конструкція транспортного засобу передбачає педаль зчеплення), акселератора (у разі коли конструкція транспортного засобу допускає можливість обладнання такою педаллю) і гальмування, дзеркалом або дзеркалами заднього виду для спеціаліста з підготовки водіїв.
Відповідно до вимог п.п. «к» п. 30.3 ПДР України "Навчальний транспортний засіб" - рівносторонній трикутник білого кольору з вершиною догори і каймою червоного кольору, в який вписано літеру "Н" чорного кольору (сторона - не менше 200 мм, ширина кайми - 1/10 цієї сторони). Знак розміщується спереду і ззаду на транспортних засобах, що використовуються для навчання водінню (допускається встановлення двостороннього знака на даху легкового автомобіля);
Пунктом 31.4.5 «г» передбачено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: на одну вісь транспортного засобу встановлено діагональні шини разом з радіальними, ошиповані та неошиповані, морозостійкі та не морозостійкі, шини різних розмірів чи конструкцій, а також шини різних моделей з різними малюнками протектора для легкових автомобілів, різними типами малюнків протектора - для вантажних автомобілів.
Частиною 1 статті 121 КУпАП передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Статтею 127-3 КУпАП передбачена відповідальність за порушення посадовими особами закладів, їх філій чи інших відокремлених підрозділів, фізичними особами-підприємцями встановленого порядку підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, а саме: здійснення підготовки, перепідготовки водіїв транспортних засобів, особою, яка не має чинного документа спеціаліста з підготовки водіїв транспортних засобів; допуск осіб, які не склали теоретичний іспит, до практичної підготовки водіїв; проведення практичної підготовки водіїв з використанням транспортних засобів, обладнаних з порушенням вимог Правил дорожнього руху, або особою, яка позбавлена права керувати транспортними засобами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п'ятисот до вісімсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, суб'єктами відповідальності за ст. 127-3 КУпАП виступають виключно посадові особи закладів, їх філій чи інших відокремлених підрозділів або фізичні особи-підприємці, що проводять підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів.
Посадовими (службовими) особами вважаються особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій.
Посадова особа наділена певним обсягом повноважень і в їх межах має право вчиняти дії, що породжують, змінюють або припиняють конкретні правовідносини.
Суд звертає увагу, що позивач є інструктором з практичного навчання керування в ФОП « ОСОБА_3 », що підтверджується довідкою № 43 від 26.09.2024 року, виданою ФОП ОСОБА_3 (а.с.13).
Отже, позивач не є посадовою особою ФОП « ОСОБА_3 » і відповідно не є суб'єктом адміністративного правопорушення передбаченого ст. 127-3 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
За приписами частини 1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з частинами 1-3 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною 2 статті 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В свою чергу, слід зазначити, що відповідачем не надано доказів на підтвердження, з'ясування статусу позивача, як посадової особи закладу, що проводить підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, яка є суб'єктом відповідальності за ст. 127-3 КУпАП.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 178067 від 17.09.2024 року, відносно ОСОБА_1 , в частині ст. 127-3 КУпАП, та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення в цій частині.
У даній справі відповідачем не було виконано обов'язок доказування, передбачений вищевказаними положеннями процесуального законодавства, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 127-3 КУпАП.
Однак, посилання позивача, що матеріали справи не містять доказів вчинення останнім адміністративного правопорушення визначеного частиною 1 статті 121 КУпАП, суд не приймає до уваги оскільки відповідач, на думку суду, відповідно до пояснень, що містяться у відзиві до суду та наданих суду доказів, довів неправомірність доводів позивача, тоді як останній у визначений законом спосіб наявність обставин, на які він посилався в обґрунтування своїх вимог, не довів і тому, в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Із врахуванням того факту, що в судовому засіданні знайшов своє підтвердження лише факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, суд вважає за необхідне змінити застосований відносно останнього захід в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, із штрафу в розмірі п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 грн 00 коп. на штраф в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн 00 коп.
Керуючись статтями 2, 10, 11, 241, 242, 243, 245, 246, 250, 251, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 178067 від 17.09.2024 року - задовольнити частково.
Постанову інспектора ВБДР Батальйону патрульної поліції в місті Кременчуці УПП в Полтавській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Ратушного Миколи Анатолійовича серії ББА № 178067 від 17.09.2024 року в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 127-3 КУпАП скасувати, провадження в адміністративній справі в цій частині - закрити.
Постанову інспектора ВБДР Батальйону патрульної поліції в місті Кременчуці УПП в Полтавській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Ратушного Миколи Анатолійовича серії ББА № 178067 від 17.09.2024 року в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 121 КУпАП - залишити без змін.
Змінити захід накладеного на ОСОБА_1 стягнення, за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КУпАП, постановою інспектора ВБДР Батальйону патрульної поліції в місті Кременчуці УПП в Полтавській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Ратушного Миколи Анатолійовича серії ББА № 178067 від 17.09.2024 року, із штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 грн 00 коп. на штраф в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Суддя Д.О. Зоріна
Повний текст судового рішення буде виготовлено 02.12.2024 року.