Справа №: 398/4329/24
провадження №: 2/398/2636/24
Іменем України
"03" грудня 2024 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Шинкаренко І.П.,
за участю секретаря судового засідання Черткова А.О.,
представника позивача - адвоката Іващенко І.Ю. (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації),
представника відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Іващенко Ігор Юрійович, до Олександрійської міської ради Кіровоградської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
ОСОБА_2 звернувся до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовною заявою до Олександрійської міської ради Кіровоградської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
В обґрунтування позову зазначив, що відносно нього 13 січня 2021 року було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 055328, відповідно до якого 13 січня 2021 року о 04:46 год. в м. Олександрія Кіровоградської області, по вул. Софіївській, ОСОБА_2 керував автомобілем «Skoda Rapid», державний номерний знак НОМЕР_1 , та при виїзді на нерегульоване перехрестя з проспектом Соборним, не надав переваги в русі автомобілю «Skoda Rapid», державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі та скоїв з ним зіткнення. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Адміністративні матеріали розглянуто судом та відповідно до постанови Ленінського районного суду міста Кіровограда від 15 липня 2021 року у справі № 398/221/21 провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 055328 від 13 січня 2021 року) закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення. Оскільки судом встановлено, що відомості, які містяться у схемі місця ДТП, відеозаписах та фото фіксації, в своїй сукупності та взаємозв'язку підтверджують відсутність підстав стверджувати про невиконання ОСОБА_2 п. 16.11 Правил дорожнього руху, оскільки останній, керуючи транспортним засобом та рухаючись по головній дорозі, не був завчасно проінформований про наявність безпосередньо перед перехрестям вул. Софіївська та просп. Соборний у м. Олександрія дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», так як останній не був видимим на відстані не менше ніж 100 метрів за напрямком руху ОСОБА_2 з причин його (дорожнього знака) затулення від учасника дорожнього руху гіллям дерева, яке росте в безпосередній близькості від світлофорного об'єкта, на якому вгорі розташований дорожній знак 2.1, а відтак і не міг завчасно відреагувати на дорожній знак пріоритету 2.1 «Дати дорогу», вважаючи, що продовжує рух по головній дорозі. На підставі зазначеного позивач вважає, що пошкодження автомобіля «Skoda Rapid», державний номерний знак НОМЕР_1 , сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг відповідачем, оскільки вулиці й дороги міст знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю, як наслідок їх неналежного утримання і сталася вказана дорожньо-транспортна пригода 13 січня 2021 року, в результаті якої автомобіль «Skoda Rapid», державний номерний знак НОМЕР_1 , що перебував під керуванням ОСОБА_2 , отримав механічні пошкодження, ремонт яких було здійснено на суму 93525,00 грн та 2000 грн вартували позивачу послуги транспортування вказаного автомобіля з м. Олександрії до м. Кропивницького. Отже завдані матеріальні збитки отримані внаслідок ДТП позивач оцінює в сумі 95525,00 грн, які він просить стягнути на його користь з відповідача. Крім того, позивач зазначає, що внаслідок зазначеної події зазнав сильних душевних переживань, які призвели до зміни привичного ритму життя, у зв'язку з чим він зазнав моральної шкоди, яку оцінює в 10000 грн та просить стягнути на його користь з відповідача.
Ухвалою суду від 26 серпня 2024 року за даним позовом відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
24 вересня 2024 року представником відповідача подано до суду заяву про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву ОСОБА_2 . Разом із заявою представник відповідача подав до суду відзив, просив суд відмовити ОСОБА_2 у задоволені позову до Олександрійської міської ради Кіровоградської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди з підстав відсутності порушеного права ОСОБА_2 . В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначив, що вимоги позивача є безпідставними та не ґрунтуються на нормах матеріального права, оскільки вважає ОСОБА_2 неналежним позивачем. Власником автомобіля «Skoda Rapid», державний номерний знак НОМЕР_1 , що перебував під керуванням ОСОБА_2 на момент ДТП 13 січня 2021 року, є Департамент патрульної поліції, який має бути позивачем у даній справі.
10 жовтня 2024 року протокольною ухвалою суду поновлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, прийнято до судового провадження відзив на позовну заяву, надано позивачу строк для подання до суду відповіді на відзив.
15 жовтня 2024 року представником позивача - адвокатом Іващенком І.Ю., через систему «Електронний суд» подано відповідь на відзив, в якій він наполягає на задоволенні позовних вимог, з рахуванням обставин встановлених Ленінським районним судом міста Кіровограда у справі № 398/221/21, зазначає, що за результатами службового розслідування, в ході якого не враховано пояснення позивача, відшкодування матеріальної шкоди, а саме ремонт автомобіля «Skoda Rapid», державний номерний знак НОМЕР_1 , покладено на ОСОБА_2
25 жовтня 2024 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.
У судовому засіданні 27 листопада 2024 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві, наполягав на задоволенні позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну та моральну шкоду завдану внаслідок ДТП, суду пояснив, що ОСОБА_2 з 2016 перебуває на службі в патрульній поліції, на час ДТП автомобіль перебував в його службовому користуванні, зазначив, що всі обставини викладені у позовній заяві, всі докази, які позивач вважав за необхідне надати, подано до суду.
Представник відповідача у судовому засіданні 27 листопада 2024 року позовні вимоги не визнала та просила суд відмовити в їх задоволенні, аргументуючи тим, що водій автомобіля ОСОБА_2 не є належним позивачем по справі, а Олександрійська міська рада, відповідно, належним відповідачем. Щодо належного міській раді обов'язку з утримання та обслуговування дорожніх знаків не підтвердила. Зазначила, що в матеріалах справи відсутнє підтвердження відшкодування ОСОБА_2 матеріальної шкоди, наявний лише акт ремонтних робіт і фото автомобіля.
Протокольною ухвалою суду у судовому засіданні 27 листопада 2024 року оголошено перерву.
У судове засідання 03 грудня 2024 року сторони не з'явились.
Від позивача 03 грудня 2024 року на електронну пошту суду надійшла заява, ОСОБА_2 у зв'язку із службовою зайнятістю просив суд провести розгляд справи без його участі за наявними у справі доказами та поясненнями, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Від представника відповідача 03 грудня 2024 року через систему «Електронний суд» надійшла заява, враховуючи відсутність будь-яких додаткових пояснень та доказів, просив суд провести судове засідання без участі представника відповідача, у задоволенні позовних вимог відмовити.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату місце і час судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Враховуючу наявні заяви позивача та представника відповідача про розгляд справи без їх участі та тривале знаходження справи у провадженні суду, з огляду на розумність строків розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, що повністю узгоджується з приписами статті 223 ЦПК України.
З урахуванням вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою у судове засідання 03 грудня 2024 року всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вислухавши пояснення сторін, надані суду 27 листопада 2024 року, та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до постанови Ленінського районного суду міста Кіровограда від 15 липня 2021 року у справі № 398/221/21, яка набрала законної сили 27 липня 2021 року, провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 055328 від 13 січня 2021 року) закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Згідно з зазначеною постановою суду 13 січня 2021 року було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 055328, відповідно до якого 13 січня 2021 року о 04:46 год. в м. Олександрія Кіровоградської області, по вул. Софіївській, сталося ДТП за участю автомобілів «Skoda Rapid», державний номерний знак НОМЕР_1 , та «Skoda Rapid», державний номерний знак НОМЕР_2 , при ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Власником автомобіля «Skoda Rapid», державний номерний знак НОМЕР_1 , є Департамент патрульної поліції, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 29 серпня 2019 року.
13 січня 2021 року вказаний транспортний засіб «Skoda Rapid», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебував у службовому користуванні ОСОБА_2 .
Відповідно до акта наданих послуг № 8 від 13 січня 2021 року на замовлення позивача фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 надані послуги перевезення (транспортування автомобіля Skoda Rapid, державний номерний знак НОМЕР_1 ) належним чином оформлені та прийнятті ОСОБА_2 . До акта додана квитанція на оплату послуг в розмірі 2000,00 грн
На підставі акта надання послуг № 96 від 15 квітня 2021 року, підписаного замовником ОСОБА_2 та виконавцем фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 , до постановлення вказаного рішення у справі № 398/221/21 було виконано роботи щодо ремонту автомобіля Skoda Rapid 6473 на суму 93525,00 грн.
Відповідно до частини 6 статті 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Отже постанова Ленінського районного суду міста Кіровограда від 15 липня 2021 року у справі № 398/221/21має преюдиційне значення при розгляді цієї цивільної справи в частині, що дійсно 13 січня 2021 року о 04:46 год. в м. Олександрія Кіровоградської області, на перехресті вулиці Софіївської та проспекту Соборний сталася ДТП за участю автомобіля «Skoda Rapid», державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 , та автомобіля «Skoda Rapid», державний номерний знак НОМЕР_2 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками та вина ОСОБА_2 у даному правопорушенні відсутня, оскільки керуючи транспортним засобом та рухаючись по головній дорозі, не був завчасно проінформований про наявність безпосередньо перед перехрестям вул. Софіївська та просп. Соборний у м. Олександрія дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», так як останній не був видимим на відстані не менше ніж 100 метрів за напрямком руху ОСОБА_2 з причин його ( дорожнього знака) затулення від учасника дорожнього руху гіллям дерева, яке росте в безпосередній близькості від світлофорного об'єкта, на якому вгорі розташований дорожній знак 2.1, а відтак і не міг завчасно відреагувати на дорожній знак пріоритету 2.1 «Дати дорогу», вважаючи, що продовжує рух по головній дорозі.
Всі інші обставин, доводи і висновки не мають для суду преюдиціного значення і потребують доказування в загальному порядку встановленого процесуальним законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про автомобільні дороги», вулиці й дороги міст знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю.
Пунктом 2 ст. 19 цього Закону передбачено, що організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць, доріг міст за встановленими для них будівельними нормами державними стандартами та нормами є одним iз основних обов'язків органів місцевого самоврядування.
Згідно з п. 4 ст. 21 цього ж Закону, органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць i доріг міст, відповідають за відшкодування збитків користувачам вулиць i доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх недоцільний стан, у порядку визначеному законом.
Згідно ст. 41 Закону України «Про автомобільні дороги» фінансування будівництва, реконструкції ремонту та утримання вулиць i доріг міст та інших населених пунктах здійснюється за рахунок бюджетів міст та інших населених пунктів, а також інших джерел фінансування визначених законодавством.
Згідно із ст.6 Закону України «Про дорожній рух» до компетенції міської та районної ради народних депутатів і міської та районної виконавчої влади належить, зокрема організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів.
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про дорожній рух» до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів, своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами, організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
Згідно п.3 ст.12 Закону «Про дорожній рух» посадові особи, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, зобов'язані забезпечувати утримання їх у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; при виникненні умов, що створюють загрозу безпеці дорожнього руху, здійснювати заходи для своєчасної заборони або обмеження руху, а також відновлення безпечних умов для руху; виявляти аварійно-небезпечні ділянки та місця концентрації дорожньо-транспортних пригод та забезпечувати здійснення у таких місцях відповідних заходів щодо удосконалення умов та організації дорожнього руху для забезпечення його безпеки; своєчасно виявляти перешкоди дорожньому руху та забезпечувати їх усунення, а у разі неможливості - невідкладно позначати дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; щомісяця проводити лінійний аналіз аварійності.
Згідно з ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.
Відповідно до п.11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198 власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані, зокрема: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об'єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об'єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами організації дорожнього руху і за погодженням з Державтоінспекцією оперативно вносити зміни до порядку організації дорожнього руху; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів.
Частино 1 статті 24 вказаного Закону визначено, що власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЗУ «Про дорожній рух» організація дорожнього руху здійснюється спеціалізованими службами, що створюються відповідними органами: на автомобільних дорогах, що перебувають у власності територіальних громад - органами місцевого самоврядування; на інших автомобільних дорогах - органом державного управління автомобільними дорогами загального користування; на залізничних переїздах - відповідними територіальними органами Державної адміністрації залізничного транспорту України.
Відповідно до частина третя статті 386, статті 396 ЦК України право на відшкодування майнової шкоди, завданої майну фізичних та юридичних осіб, має власник та/або особи, які мають речове право на чуже майно.
Під володільцем транспортного засобу розуміється громадянин, що здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору, оренди, довіреності тощо).
Стаття 395 ЦК України визначає види речових прав на чуже майно до яких належить право володіння та роз'яснив, що абсолютний характер речового права проявляється в тому, що порушником речового права на чуже майно може бути будь-яка особа із числа тих, з ким він вступає у відносини.
Відповідно до статті 396 ЦК України правила про захист права власності, які встановлені главою 29 ЦК України, поширюються на речові права власності на чуже майно. Якщо порушення речового права на чуже майно, з вини третіх осіб, завдало певних майнових збитків особі, якій належить це право, то ця особа може звернутися за захистом належних їй прав на підставі статті 396 ЦК України.
Факт правомірності володіння майном є достатньою підставою для особи, яка володіє речовим правом на чуже майно, для звернення за захистом цього права.
Спричинення шкоди користувачу майна випливає з факту його користування цим майном на достатній правовій підставі відповідно до пункту 2.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.
На підставі зазначеного суд дійшов висновку щодо помилковості твердження представника відповідача, що ОСОБА_2 є неналежним позивачем. Позивач, будучи учасником зазначеної ДТП, водієм автомобіля «Skoda Rapid», державний номерний знак НОМЕР_1 , що перебув у його службовому користуванні, є суб'єктом матеріального правовідношення, отже є належним позивачем у цій справі, наведена у відзиві практика Верховного Суду не стосується вирішенню подібних спірних правовідносин у порівнювані із ситуацією та суб'єктним складом цих відносин.
Крім того, на підставі досліджених в ході судового засідання обставин справи вбачається, що Олександрійська міська рада не виконала свого позитивного обов'язку щодо здійснення організації дорожнього руху на території міста Олександрії, а отже є належним відповідачем, зазначена пригода трапилася в зв'язку з бездіяльністю власника доріг - Олександрійської міської ради, який не виконав свого обов'язку передбаченого нормами чинного законодавства, наведеними вище, щодо забезпечення організації дорожнього руху, а саме належної установки знаку «Дати дорогу», що призвело до заподіяння учасникам ДТП та власникам автомобілів шкоди.
Представником відповідача обставин, що спростовують висновки суду не наведено, доказів не надано.
Згідно з ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна майну фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
При вирішенні спорів про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
В частині 2 статті 78 ЦПК України закріплено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.
Отже, для відшкодування завданої майнової шкоди необхідно довести неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність усіх зазначених умов є обов'язковою для ухвалення судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за завдану шкоду.
У цьому випадку саме на позивача покладено обов'язок довести наявність шкоди та причинний зв'язок протиправної поведінки заподіювача шкоди із заподіяною шкодою. Водночас відповідач повинен довести, що в його діях немає вини у заподіянні шкоди.
Верховний Суд у постанові від 10 грудня 2018 року у справі N 902/320/17 вказав, що протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Всупереч зазначеному позивачем суду не надано належних доказів, що за фактом даної дорожньо-транспортної пригоди проведено відповідну перевірку, відсутні будь-яке підтвердження того, що пошкодження які стали предметом ремонтних робіт автомобіля є наслідком даної ДТП, отже позивачем не доведено причинно-наслідкового зв'язку між подією і розміром збитків визначених позивачем, що він просить суд стягнути із відповідачем. Так само, як і не подану суду підтвердження, що Департаментом патрульної поліції проведено службове розслідування, що на позивача покладено обов'язок відшкодування матеріальної шкоди завданої власнику автомобіля «Skoda Rapid», державний номерний знак НОМЕР_1 .
Твердження позивача щодо понесення ним витрат на суму 93525,00 грн не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду. Так позивач подає до суту акт надання послуг № 96 від 15 квітня 2021 року підписаного замовником ОСОБА_2 та виконавцем фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 щодо виконання ремонту автомобіля Skoda Rapid 6473 на суму 93525,00 грн, в той же час відсутні докази того, що технічні пошкодження, що стали предметом проведених робіт відповідно акта утворилися в результаті саме ДТП, що сталася 13 січня 2021 року, а також відсутні докази того, що зазначені ремонті роботи були оплачені (будуть оплачені у майбутньому) за рахунок позивача, а не власника транспортного засобу.
Відповідно до ч. ч.1 -5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В даному випадку згідно наданих документів встановлено, що дійсно ДТП, що мала місце 13 січня 2021 року о 04:46 год. в м. Олександрія Кіровоградської області на перехресті вул. Софіївської та пр. Соборного, за участю автомобілів «Skoda Rapid», державний номерний знак НОМЕР_1 , та «Skoda Rapid», державний номерний знак НОМЕР_2 , сталася з вини Олександрійської міської ради, в той же час позивачем підтверджено, що внаслідок ДТП йому завдано збитки, що становить 2000,00 грн, що витрачені позивачем на транспортування автомобіля з місця ДТП, проте не доведено понесення ним витрат щодо ремонту авто, як і того, що вказані ремонтні роботи були обумовленні самою подією 13 січня 2021 року.
Отже суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню частині стягнення з відповідача на його користь матеріальної шкоди в розмірі 2000,00 грн.
Щодо відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.
ОСОБА_2 зазначає, що внаслідок зазначеної події зазнав сильних душевних переживань, які призвели до зміни привичного ритму життя, у зв'язку з чим він зазнав моральної шкоди, яку оцінює в 10000 грн та просить стягнути на його користь з відповідача.
Відповідно до ст. ст. 23, 1167 ЦК України підставами для присудження моральної шкоди є фізичний біль чи страждання, пережиті особою у зв'язку з каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, душевні страждання по причині неправомірної поведінки третіх осіб, щодо неї самої, членів її сім'ї, знищення чи пошкодження майна, приниження честі і гідності.
Згідно із статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв'язку із приниженням її честі, гідності, а також ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.
При цьому слід ураховувати, що причинний зв'язок між шкодою, завданою потерпілому, та протиправним діянням заподіювача шкоди є однією з обов'язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв'язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду.
Причинно-наслідковий зв'язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без будь-яких додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. Об'єктивний причинний зв'язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об'єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння.
Ухвалюючи рішення про відшкодування шкоди, суд має виходити з того, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації.
Право на відшкодування моральної шкоди виникає за наявності передбачених законом умов відповідальності за заподіяну шкоду (загальні умови), а саме наявність моральної шкоди як наслідку порушення особистих немайнових прав або посягання на інші нематеріальні блага; неправомірні рішення, дії чи бездіяльність заподіювача шкоди; причинний зв'язок між неправомірною поведінкою і моральною шкодою; вина заподіювача шкоди.
Обов'язок доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди покладається на особу, що вимагає її відшкодування, що відповідає змісту ст. ст. 12, 81 ЦПК України. Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України (п.3, 9) № 4 від 31.03.95 р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема, в моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Гроші виступають еквівалентом завданої моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та справедливої сатисфакції потерпілому. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівнювання до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості.
Таким чином, розмір відшкодування моральної шкоди не є сталою величиною, а визначається судом в кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин справи.
У позовній заяві позивач зазначає про те, що через ДТП переніс душевні переживання. Проте, у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які підтверджують те, що стан здоров'я позивача погіршився у зв'язку із зазначеною подією.
Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди, завданої потерпілому внаслідок ДТП та яка підлягає відшкодуванню особою, з вини якої ця шкода завдана суд керується принципами виваженості, розумності та справедливості, та, враховуючи характер правопорушення, виходить з тривалості періоду, у який потерпілий відчував та переносив негативні наслідки ДТП дійшов висновку, що справедливим може бути визнано розмір відшкодування такої моральної шкоди позивачу у сумі 2000,00 (дві тисячі) гривень.
Стаття 88 ЦПК України регулює розподіл судових витрат між сторонами та визначає, що стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено.
Судом задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 частково, а саме вимоги майнового характеру на 2,1 % , а вимоги, щодо стягнення моральної шкоди на 20 %,
За таких обставин та враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», з Олександрійської міської ради підлягають стягненню 267,68 гривень (25,44 гривень (1211,20 грн х 2,1%) + 242,24 (1211,20 грн х 20%) в рахунок відшкодування витрати по сплаті судового збору, що є пропорційним до задоволених позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 209, 213-215, 218, 294 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Іващенко Ігор Юрійович, до Олександрійської міської ради Кіровоградської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Олександрійської міської ради Кіровоградської області на користь ОСОБА_2 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з Олександрійської міської ради Кіровоградської області в дохід держави судовий збір у розмірі 267 (двісті шістдесят сім) гривень 68 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 06 грудня 2024 року.
Учасники справи
Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Представник позивача: адвокат Іващенко Ігор Юрійович, РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місцезнаходження: м. Кропивницький, вул. В. Чміленка, буд. 54.
Відповідач: Олександрійської міської ради Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 33423535, адреса місцезнаходження: Кіровоградська область, Олександрійський район, м. Олександрія, пр. Соборний, 59.
Суддя І.П. Шинкаренко