Справа № 296/9716/21
2/296/1304/24
09 грудня 2024 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі головуючої судді Петровської М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Клименюк Андрій Миколайович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до Корольовського районного суду м. Житомира із позовною заявою, відповідно до змісту якої просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 12.06.2021 року вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, зареєстрований у реєстрі №76531, про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 18 320,53 грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №CL87590 від 15 вересня 2008 року.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що 12 червня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною було вчинено виконавчий напис №76531 про стягнення з неї на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 18 320,53 грн. 27 жовтня 2021 року на підставі вищевказаного виконавчого напису №76531 приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Клименюком Андрієм Миколайовичем було відкрито виконавче провадження ВП №67287031. Вважає, що спірний виконавчий напис вчинено з порушенням норм Закону України «Про нотаріат» та Постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а сама заборгованість не є безспірною, у зв'язку з чим він підлягає визнанню таким, що не підлягають виконанню.
Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира Сингаївського О.П. від 19.11.2021 у даній справі відкрито провадження, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Корольовського районного суду м. Житомира від 13.09.2024, головуючою для розгляду вказаної вище справи визначено суддю Петровську Марину Вікторівну, та 16.09.2024 справу передано судді для розгляду.
Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 19.09.2024 цивільну справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
22 березня 2022 року на адресу Корольовського районного суду м. Житомира від представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» - Іжаковського О.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування поданого відзиву представник відповідача вказав, що нотаріусу для вчинення виконавчого напису були надані всі документи, які підтверджують безспірність заборгованості, при цьому, позивач в позові не зазначив жодної обставини, яка б свідчила про протилежне.
Треті особи письмових пояснень на позовну заяву не подавали. Ухвала про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, направлялися на адресу третіх осіб за їх місцезнаходженням, у відповідності до приписів ЦПК України.
Згідно ч.1 ст.174 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.
Згідно з ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 10.09.2008 ОСОБА_1 було підписано анкету-заяву на отримання кредиту від ПАТ "Універсал Банк", яка містить прохання позивачки видати їй кредитну картку, проте не містить будь-яких положень про погоджені умови щодо нарахування поточної процентної ставки за користування кредитними коштами, простроченої процентної ставки, відсотків за порушення грошового зобов'язання, як і не містить погоджених умов щодо строків здійснення періодичних платежів за кредитом та порядку погашення боргу.
12 червня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною було вчинено виконавчий напис №76531 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором №CL87590 від 15 вересня 2008 року в загальному розмірі 18 320,53 грн.
27 жовтня 2021 року на підставі виконавчого напису №76531 від 12.06.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Клименюком Андрієм Миколайовичем було відкрито виконавче провадження ВП №67287031.
Не погоджуючись із безспірністю заборгованості та винесеним виконавчим написом №76531 від 12.06.2021, позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» (в редакції чинній на момент вчинення виконавчого напису) передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Статтею 90 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року (п.3.1 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5).
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 (п.3.2 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5).
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
В постанові Верховного Суду від 11.07.2019 у справі №461/4609/16-ц зазначено, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 Закону України "Про нотаріат"). Але характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Варто також зазначити, що як на підставу вчинення виконавчого напису, нотаріус посилається на Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року (далі - Постанова).
Проте вказана Постанова не відносить кредитний договір до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Відповідні зміни до Постанови та віднесення кредитного договору до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, були внесені Постановою Кабінету Міністрів України за №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Разом з тим, Постанова Кабінету Міністрів України за №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» відповідно до Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі №826/20084/14 визнана судом незаконною та нечинною.
З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» №1172 в редакції від 29.11.2001, тобто в редакції, яка діяла до моменту доповнення Переліку п.2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у своїй Постанові по справі 910/13233/17 від 29 січня 2019 року.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Також, пп.б п.2 Постанови передбачено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, зокрема, подаються засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Спірний виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною 12 червня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі №137/1666/16 зазначено, що для правильного застосування статей 87, 88 Закону "Про нотаріат" необхідно установити чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення виконавчого напису.
В матеріалах справи відсутні докази і такі не надано як відповідачем, на підтвердження того, що на момент вчинення нотаріусом спірного виконавчого напису боржниця ОСОБА_1 мала безспірну заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» саме в такому розмірі, як зазначено у виконавчому написі. Також відсутні документи, з яких можливо було б встановити, що відповідач є правонаступником ПАТ "Універсал Банк" за анкетою-заявою від 15.09.2008, в той час як в матеріалах справи наявна копія анкети-заяви від 10.09.2008.
Крім того, матеріали справи не містять відповідних доказів подання нотаріусу оригіналу нотаріально посвідченого договору, за яким стягнення заборгованості може проводитися у безспірному порядку, доказів на підтвердження моменту виникнення у ОСОБА_1 заборгованості за кредитом, первинних бухгалтерських документів щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, тощо), які можуть підтвердити безспірність стягнення заборгованості за виконавчим написом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовані доводи позивачки ОСОБА_1 про відсутність в неї безспірної заборгованості перед відповідачем, у зв'язку з чим оскаржуваний виконавчий напис №76531 від 12 червня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором №CL87590 від 15 вересня 2008 року в загальному розмірі 18 320,53 грн, підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, а позов - задоволенню.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати понесені по сплаті судового збору в розмірі 908,00 грн.
Керуючись ст.ст.141, 142, 258, 259, 263-265, 268, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5 Б, код ЄДРПОУ 36799749), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна (м. Вишневе, вул. Європейська, 11/2, Київська обл.), приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Клименюк Андрій Миколайович (м. Житомир, бульвар Новий, 5, оф. 2.8) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною від 12 червня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за №76531, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором №CL87590 від 15 вересня 2008 року в загальному розмірі 18 320,53 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 980,00 грн (дев'ятсот вісім гривень).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 273 Цивільного процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 09.12.2024.
Суддя М. В. Петровська