Справа №278/5283/24
06 листопада 2024 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О. М., за участю секретаря судового засідання Кривенької А. С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, -
Заявник звернувся до суду з вище вказаною заявою, у якій просить:
- скасувати судовий наказ, винесений Житомирським районний судом Житомирської області 01.10.2024 року у справі № 278/5283/24 про стягнення з ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі заробітку (доходу) на одну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 26.09.2024 року і до повноліття дитини;
- відмовити ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі у розмірі заробітку (доходу) на одну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 26.09.2024 року і до повноліття дитини.
В обґрунтування заяви зазначає, що дитина фактично проживає з ним та перебуває на його утриманні. Окрім цього, наразі на розгляді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області перебуває цивільна справа № 274/5521/21 за позовом стягувача до нього та за його позовом до стягувача про визначення місця проживання дитини та рішення в якій наразі не ухвалено.
Вважає, що зазначені обставини є нововиявленими і мають істотне значення для справи та не могли бути відомі суду при винесенні судового наказу.
У письмових запереченнях представник ОСОБА_2 - адвокат Савіцька А. О. просить відмовити у задоволенні заяви про скасування судового наказу, оскільки вважає її безпідставною, необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам діючого законодавства (а.с. 13-14).
У судовому засіданні ОСОБА_1 заяву про скасування судового наказу підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених у ній.
Представником стягувача ОСОБА_2 - адвокатом Савіцькою А. О. подано заяву про розгляд заяви за їх відсутності з урахуванням позиції, висловленої у письмових за переченнях по справі.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 01.10.2024 року Житомирським районним судом Житомирської області видано судовий наказ про стягнення із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 , аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) на одну дитину, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 26.09.2024 року до повноліття дитини (а.с. 13, провадження № 2-н/278/812/24).
Згідно актів про фактичне місце проживання та обстеження умов проживання від 06.09.2024 року та від 16.10.2024 року (а.с. 23-25, провадження № 2-н/278/812/24) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , разом з ОСОБА_2 .
Відповідно до довідки № 314 від 02.10.2024 року (а.с. 5, провадження № 2-с/278/37/24) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , з 2020 року, про що також складено акт обстеження № 203 від 02.10.2024 року (а.с. 4, провадження № 2-с/278/37/24).
14.10.2024 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України (а.с. 20-22, провадження № 2-с/278/37/24).
Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області у справі № 274/5521/24 ухвалою від 29.07.2024 року прийнято до спільного розгляду зустрічну позовну заяву - ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Житомирської міської ради, про визначення місця проживання дитини з первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Житомирської міської ради, про визначення місця проживання дитини та об'єднати в одне провадження цивільну справу № 274/5521/24 (а.с. 7-9, провадження № 2-с/278/37/24).
Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Отже, обов'язковою умовою для стягнення аліментів на користь одного з батьків є проживання з нею чи з ним самої дитини, на утримання якої власне і стягуються аліменти.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
У разі видачі судового наказу відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів (ч. 7ст. 170 ЦПК України).
Згідно з ч. 8 ст. 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до п. 4 і 5 ч. 1 ст. 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з ч. 1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Частиною 2 ст. 423 ЦПК України визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; скасування рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (ч. 4, 5 ст. 423 ЦПК України).
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 919/11027/18, провадження № 12-7звг22, пункт 5.3).
Обставини, які могли бути встановлені при розгляді справи в разі виконання учасниками справи та судом вимог процесуального закону (змагальність, диспозитивність тощо), не можуть визнаватися нововиявленими (постанова Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 345/1362/20, провадження № 61-8675св21).
Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені процесуальним законом, відсутні, а також якщо ці обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17, провадження № 14-549зц18, пункти 27, 28).
Процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами має бути використана у спосіб, сумісний із пунктом 1 статті 6 Конвенції.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Тлумачення пункту 1 частини другої статті 423 глави 3 розділу V ЦПК України з метою перегляду за нововиявленими обставинами судового наказу про стягнення аліментів дає підстави для висновку, що такими нововиявленими обставинами є юридичні факти, які існували на час видачі судового наказу, є істотними для розгляду заяви про його видачу, тобто могли вплинути на висновки суду про права та обов'язки заявника і боржника. Нововиявлені обставини є також обставини, які виникли після набрання судовим наказом законної сили, але віднесені законом до нововиявлених обставин.
Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами (постанова Верховного Суду від 30 серпня 2021 року у справі № 461/1229/20, провадження № 61-15179св20).
Ключовим для розуміння природи зазначеного виду перегляду судових рішень є тлумачення поняття «нововиявлені обставини». ЄСПЛ зауважує, що процедура скасування судового рішення за нововиявленими обставинами передбачає, що віднайдено докази, які раніше не були об'єктивно доступними та які можуть призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка вимагає скасування судового рішення, має довести, що вона не мала можливості надати суду докази до закінчення судового розгляду і що такі докази мають вирішальне значення для справи.
Враховуючи викладене, до нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору.
Визначені законодавчо як нововиявлені, ці обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Такі обставини мають бути відповідним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Отже, процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає існування доказу або факту, який має значення для з'ясування обставин справи, раніше не був відомий, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 910/11027/18, провадження № 12-7звг22).
Положеннями п. 3 ч. 3 ст. 425 ЦПК України встановлено, що до заяви додаються докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин.
Як встановлено судом з матеріалів справи, малолітній ОСОБА_3 переважно проживає з матір'ю.
Зважаючи на зазначене, у стягувача ОСОБА_2 були підстави для звернення до суду із заявою про винесення судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини, що перебувала на утриманні матері, а у суду були законні підстави ухвалити відповідний наказ, який на даний час оспорюється ОСОБА_1 .
Доводи заявника про те, що існує спір щодо визначення місця проживання дитини, також не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки не змінюють висновку суду щодо проживання дитини разом зі стягувачем на день видачі судового наказу.
У випадку незгоди із судовим наказом боржник вправі захистити своє право шляхом подачі позову про зменшення розміру аліментів (припинення стягнення, тощо) (частина сьома статті 170 ЦПК України).
За таких обставин, суд вважає, що зазначені представником заявника обставини, не є в даному випадку нововиявленими в розумінні положень ст. 423 ЦПК України, а тому відсутні підстави для задоволення заяви з цього приводу.
Керуючись ст. 10-13, 259, 260, 261, 263, 268, 353, 354, 423, 429 ЦПК України, суд
У задоволені заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу за нововиявленими обставинами - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження в разі пропуску строку з поважних причин. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали складено та підписано 09.12.2024 року.
Суддя О. М. Дубовік