Справа №295/14185/24
1-кс/295/7664/24
Іменем України
03.12.2024 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою,
подане старшим слідчим в особливо важливих справах другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_4 ,
погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 ,
у кримінальному провадженні №62022240020000257 від 19.08.2022,
стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Київ, громадянина України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, не одруженого, зі слів, має на утриманні малолітню дочку ( ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ), раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України,
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування - до 14.01.2025.
Як зазначено у клопотанні, ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №69/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, ОСОБА_5 призвано на військову службу за призовом під час проведення загальної мобілізації.
Наказом командувача Десантно-штурмових військ Збройних Сил України від 15.06.022 №118 ОСОБА_5 призначено на посаду офіцера відділу цивільно-військового співробітництва штабу командування Десантно - штурмових військ Збройних Сил України.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 19.06.2022 №155 ОСОБА_5 , призначеного наказом командувача ІНФОРМАЦІЯ_4 від 15.06.022 №118 на посаду офіцера відділу цивільно-військового співробітництва штабу командування Десантно -штурмових військ Збройних Сил України, зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та поставлено на всі види забезпечення.
ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, перебуваючи на посаді офіцера відділу цивільно-військового співробітництва штабу військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст. 11, 16, 40, 49, 128, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, без дозволу відповідних командирів (начальників) та без поважних причин, в умовах воєнного стану, 07.08.2022 о 07 год 50 хв самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , що дислокується у АДРЕСА_2 , та проводить час на власний розсуд, не пов'язуючи його із виконанням службових обов'язків.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення орган досудового розслідування підтверджує зібраними у кримінальному провадженні доказами, які, серед іншого, відображені у матеріалах досудового розслідування: повідомленні військової частини НОМЕР_1 від 18.08.2022, акті службового розслідування, проведеного військовою частиною НОМЕР_1 по факту самовільного залишення військової частини ОСОБА_5 , наказами командира військової частини НОМЕР_1 , допитами як свідків військовослужбовців вказаної військової частини, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Слідчий вказує, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
19.09.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України, та у зв'язку з неможливістю його вручення, повідомлення про підозру ОСОБА_5 направлено у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
20.09.2024 підозрюваний ОСОБА_5 оголошений у розшук.
27.09.2024 за клопотанням сторони обвинувачення щодо підозрюваного ОСОБА_5 отримано дозвіл на затримання з метою його приводу для участі при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
07.10.2024 досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинено.
02.12.2024 досудове розслідування у кримінальному провадженні відновлено у зв'язку із встановленням місця знаходження та затриманням ОСОБА_5 на підставі ухвали слідчого судді.
В обґрунтування клопотання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 сторона обвинувачення вказує, що метою та підставами застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто ризикам, передбачених п.1, п.5 ч.1 ст.177 КПК України. Так, наявний реальний ризик переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органів досудового розслідування, з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень та тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обґрунтовано підозрюється, а саме позбавлення волі строком від п'яти до десяти років. 20.09.2024 підозрюваного ОСОБА_5 було оголошено в розшук, оскільки місце його перебування органу досудового розслідування було невідоме. Так, існує ризик передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки військовослужбовець ОСОБА_5 свідомо залишив військову частину без поважних причин 07.08.2022, та понад 2 роки про належність до військової служби органам державної влади та правоохоронні органи не повідомляв, проводячи час на власний розсуд, а тому може вчинити і інший злочин.
Слідчий вважає, що з урахуванням ризиків, які виникли внаслідок дій ОСОБА_5 , жоден інший більш м'який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, не забезпечить належну поведінку підозрюваного, виконання ним процесуальних дій та спробам останнього перешкоджати досудовому розслідуванню.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні, щодо визначення застави поклався на розсуд суду та вказав, що у разі визначення застави підозрюваний зможе її оплатити.
Слідчий у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні, просив заставу не визначати.
Підозрюваний у судовому засіданні пояснив, що у нього був вихідний після наряду, він відпросився у командира. Приїхав до м. Києва, у нього відкрилась кровотеча, викликав швидку. Підозрюваний має діагнози гепатит С та цироз печінки, кожні два тижні повинен здавати аналізи та контролювати стан свого здоров'я. Підозрюваний повертався до військової частини, але йому повідомили, що командира немає, без нього не допустили. Вживав заходи щодо повернення, написав рапорт про переведення на інше місце служби. У вчиненому розкаюється та просить визначити заставу у мінімальному розмірі, зобов'язався дотримуватися належної процесуальної поведінки. Хоче повернутися до служби, пройти ВЛК та шукати частину, де проходитиме службу.
Захисник у судовому засіданні проти обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечив. Вказав, що підозрюваний факту скоєння правопорушення не заперечує, від органу досудового розслідування не переховувався, працював у службі доставки. Вважає, що у даному випадку слід визначити мінімальний розмір застави, щоб підозрюваний міг повернутися до військової частини, пройти ВЛК для визначення його придатності до військової служби та подальшого вирішення питання щодо проходження служби.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Встановлено, що у провадженні другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудового розслідування за №62022240020000257 від 19.08.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
19.09.2024 повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення з правою кваліфікацією за ч. 5 ст. 407 КК України, надіслане підозрюваному поштою у встановленому законом порядку.
Ухвалою слідчого судді від 27.09.2024 надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 ст.177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
У відповідності до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Окрім того, згідно з ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а відтак слідчий суддя приймає до уваги, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 34).
Розумна підозра, згадана в ст. 5 § 1(с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення N.C. v. Italy of 11 January 2001, §45).
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що надані слідчим та прокурором докази у їх сукупності переконали б неупередженого спостерігача, що ОСОБА_5 , можливо, вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 407 КК України, що наразі підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
При цьому, при оцінці існуючих ризиків, на які покликались слідчий та прокурор, суд враховує також, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення в сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26.07.2001 Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
З клопотання та доданих до нього матеріалів слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, санкція якої передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Слідчим суддею встановлено достатньо підстав вважати, що слідчим та прокурором доведений ризик, на який вони посилаються в клопотанні, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування з метою ухилитися від кримінальної відповідальності, враховуючи тяжкість покарання, яке йому загрожує, а також те, що він переховувався від органу досудового розслідування, у зв'язку з чим був оголошений в розшук.
Разом з тим, слідчий суддя вважає недоведеним ризик, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності жодного разу не притягувався, у вчиненому розкаюється.
Отже, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, те, що за вчинення такого злочину КК України передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, а також доведеність наявного ризику.
Згідно з частиною 8 статті 176 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою.
За наведених обставин слідчий суддя вважає, що відносно ОСОБА_5 підлягає застосуванню виключний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тому слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання і вважає за необхідне застосувати до підозрюваного тримання під вартою в межах строку досудового розслідування - до 04.01.2025 включно.
Нормами абзацу 8 ч. 4 ст. 183 КПК України встановлено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В силу п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За правилами ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Беручи до уваги, що ОСОБА_5 має ряд захворювань, на даний час потребу у контролі за станом здоров'я, має намір вчиняти дії щодо повернення на військову службу, враховуючи матеріальне становище підозрюваного, який не працює, слідчий суддя вважає за можливе визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 грн (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят гривень). На переконання слідчого судді така сума застави за встановлених фактичних обставин зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку у разі її внесення, бути достатнім стримуючим фактором для запобігання ризику, доведеного слідчим та прокурором.
У разі звільнення підозрюваного з-під варти у зв'язку з внесенням застави, слідчий суддя покладає на підозрюваного обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 376, 532, 534 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 14.01.2025 включно.
Строк дії ухвали - до 14.01.2025 включно.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Одночасно визначити запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України, яка може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Богунського районного суду м.Житомира.
Розмір застави визначити у межах 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 грн (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят гривень).
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави наступні обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний зареєстрований (проживає) без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі установи виконання покарань.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
Відповідно до ч.4 ст.202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання підозрюваного під вартою.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Оголошення повного тексту ухвали о 14-20 год 06.12.2024.
Слідчий суддя ОСОБА_1