Справа № 216/7049/24
провадження 1-кп/216/692/24
іменем України
06 грудня 2024 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області клопотання прокурора Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 42024041330000539 від 05.07.2024 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Малин, Малинського району, Житомирської області, громадянина України, має вищу освіту, одружений, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, інвалід ІІ групи, перебуває на посаді начальника логістики - заступника командира військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «полковник», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України,-
В провадженні Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження № 42024041330000539 від 05.07.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.369-2КК України.
06 грудня 2024 року в судовому засіданні прокурором було подано клопотання про продовження застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
1. Зміст клопотання, що розглядається.
Клопотання сторони обвинувачення обґрунтовано тим, що Криворізькою спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Східного регіону підтримується публічне обвинувачення у кримінальному проваджені № 42024041330000539 від 05.07.2024, в якому ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, а саме - одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою па виконання функцій держави, за попередньою змовою групою осіб.
Досудовим розслідуванням встановлено, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України 2І02-1Х, у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.
Надалі, на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ, Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-ІХ, Указом від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-ІХ, Указом від 6 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року № 2915-ІХ, Указом від 1 травня 2023 року № 254/2023, затвердженим Законом України від 2 травня 2023 року № 3057-ІХ, Указом від 26 липня 2023 року № 451/2023, затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3275-ІХ, Указом від 6 листопада 2023 року № 734/2023, затвердженим Законом України від 8 листопада 2023 року № 3429-ІХ, та Указом від 5 лютого 2024 року № 49/2024, затвердженим Законом України від 6 лютого 2024 року № 3564-ІХ), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.
Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» було оголошено про проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва. Даний Указ затверджено Законом України № 2105-ІХ від 03.03.2022 року.
Відповідно до п. «г» ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» до осіб, уповноважених на виконання функцій держави, віднесено військових посадових осіб Збройних Сил України.
Відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції та законів України.
Незважаючи на обізнаність про вимоги вищевказаних нормативно- правових актів та всупереч обов'язку їх неухильного дотримання, військовослужбовець ОСОБА_4 , згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 , № 15 від 30.03.2022 року призначений на посаду начальника групи логістики - заступника командира військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «полковник», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь і передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, з метою власного незаконного збагачення, діючи з корисливих мотивів, приблизно в середині червня 2024 року, точного часу органом досудового розслідування не встановлено, вступив в попередню змову з ОСОБА_6 , направлену на вимогу одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженої на виконання функції держави.
Так, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 являючись військовослужбовцями, достовірно знаючи механізм визнання особи непридатним до військової служби та виключення з військового обліку як непридатного та посадових осіб які приймають дані рішення, діючи за попередньою змовою між собою, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, 05.07.2024 року, приблизно о 12 годин 30 хвилин, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 зустрівшись з громадянином України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомили останньому про те, що вони мають вплив на посадових осіб військово-лікарської комісії Центрально- Міського району та службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 , які винесуть рішення про визнання ОСОБА_8 непридатним до військової служби та виключення останнього з військового обліку як непридатного, але за це він повинен передати їм неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 10000 (десять тисяч) доларів США для себе за здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою па виконання функцій держави - посадовими особами військово-лікарської комісії Центрально-Міського району та службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 .
ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , отримавши згоду від ОСОБА_8 на передачу їм неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме посадових осіб військово-лікарської комісії Центрально-Міського району та службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 , призначили останньому зустріч 11.07.2024 біля КНП «Криворізька міська лікарня № 3» Криворізької міської ради, розташованої по вул. Гірських інженерів (в минулому вул. Пушкіна) у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, де ОСОБА_8 повинен буде передати їм неправомірну вигоду у сумі 10 000 (десять тисяч) доларів США.
11.07.2024 приблизно о 07 год. 30 хв. ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння і передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, з метою власного незаконного збагачення, діючи з корисливих мотивів, перебуваючи по АДРЕСА_3 , запевнили ОСОБА_8 , що йому необхідно діяти згідно їх інструкцій та настанов, пройти медичне обстеження в лікарів КНП «Криворізька міська лікарня № 3» Криворізької міської ради, розташованої по вул. Гірських інженерів (в минулому вул. Пушкіна) у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, які є членами військово-лікарської комісії Центрально-Міського району, на яких вони мають вплив для отримання рішення про визнання ОСОБА_8 непридатним до військової служби та після отримання даного рішення ними буде здійснений вплив на службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Після чого, ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 , демонструючи ОСОБА_8 справжність своїх намірів направився з останнім на автомобілі «CHERY TIGGO 2» реєстраційний номер НОМЕР_2 , під управлінням ОСОБА_4 на територію КНП «Криворізька міська лікарня № З» Криворізької міської ради, розташованої по вул. Гірських інженерів (в минулому вул. Пушкіна) у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, де ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою ОСОБА_6 , 11.07.2024 приблизно о 08 год. 00 хв. одержав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 10 000 доларів США для себе за здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави - посадовими особами військово-лікарської комісії Центрально-Міського району та службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо визнання ОСОБА_8 непридатним до військової служби і виключення останнього з військового обліку як непридатного та отримання відповідного військово-облікового документу.
10.10.2024 Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу стосовно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Строк дії ухвали визначено до 10.12.2024.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, які на теперішній час не зменшились.
Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що у провадженні Сумської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону перебувають матеріали кримінального провадження №4202302350000030 від 23.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України за фактом самовільного залишення ОСОБА_4 військової частини, а також у проваджені відділення поліції № 1 Криворізького РУП ГУ НП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження №12023041720000256, в якому ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 246, ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 353, ч. 1 ст. 358 КК України.
На підставі вищевикладеного прокурор зазначає, що забезпечити належну поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 , та запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише шляхом продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Посилаючись на викладене, тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , а також продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурор вважає, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належну процесуальну поведінку та виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків
2. Позиція учасників у судовому засіданні
У підготовчому судовому засіданні прокурор клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 підтримав та просив задовольнити. Окремо уточнив, що просить продовжити дію застосованого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 за узгодженою із ОСОБА_4 позицією, проти продовження йому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту заперечували частково, просили змінити застосований запобіжний захід на домашній арешт у нічний час доби, посилались на необхідність відвідування медичних закладів, подати документи на звільнення з військової служби та вирішення інших побутових питань.
3. Мотиви та оцінка слідчого судді
3.1. Підстави для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Разом із цим, положеннями статті 199 КПК України унормований порядок продовження строку тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: (1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; (2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч.ч. 1, 3, 5 ст. 199 КПК України).
Дослідивши клопотання, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, суд приходить до таких висновків.
3.2. Набуття статусу обвинуваченого
Запобіжні заходи на стадії судового розгляду можуть застосовуватися лише до обвинуваченого.
За змістом ч. 2 ст. 42 КПК України, обвинуваченим є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 цього Кодексу .
Як було зазначено вище, в провадженні Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження № 42024041330000539 від 05.07.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.369-2 КК України, який згідно штампу був переданий до суду 08 жовтня 2024 року.
Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 набув статус обвинуваченого у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
Щодо посилання сторони захисту, на відсутність доказів на обґрунтування підозри та невірної кваліфікації дій підзахисного, суд зазначає, що на даній стадії провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які підлягають вирішенню під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні злочину, перевіряти наявність складу кримінального правопорушення. Оцінку законності отримання доказів стороною обвинувачення має надати суд першої інстанції за результатами судового провадження, оцінивши всі докази як окремо так і в їх сукупності.
Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об'єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Окрім того, на теперішній час, ОСОБА_4 набув статусу обвинуваченого, а обґрунтованість повідомленої йому підозри неодноразово перевірялась слідчими суддями та судом апеляційної інстанції під час застосування та продовження запобіжного заходу на стаді досудового розслідування.
Відсутність у суду повноважень на дослідження та оцінку доказів на стадії підготовчого судового засідання не свідчить про відсутність обґрунтованої підозри.
3.3. Наявність ризиків
Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
У клопотанні прокурор вказує на ризики того, що обвинувачений ОСОБА_4 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) незаконно впливати на свідка, у цьому ж кримінальному провадженні, (3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, (4) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється
3.3.1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Співставлення можливих негативних наслідків для обвинуваченого у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру процесуальних дій, які належить провести.
При цьому, суд при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_4 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду - санкція ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України передбачає покарання у виді штрафу від двох тисяч до п'яти тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, при цьому, оскільки відповідно до примітки до статті 45 КК України ст. 369-2 КК України відноситься до корупційних кримінальних правопорушень звільнення від відбування покарання з випробуванням не може бути застосовано у разі призначення показання у вигляді позбавлення волі, обвинувачений не має на утриманні неповнолітніх дітей або інших утриманців, проживає не за місцем реєстрації.
Враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження, ступінь соціальних зв'язків, які не є міцними, суд приходить до висновку про існування ризику переховування від суду. Разом з тим, суд зазначає, що переховування від суду не завжди пов'язане з виїздом за межі території Україна, а може бути ефективно реалізоване шляхом зміни місця проживання.
3.3.2. Наявність ризику незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України.
При цьому, суд зазначає, що на теперішній час судовий розгляд не розпочато, свідки не допитані.
Суд вважає, що оскільки обвинуваченому відомі анкетні дані, місце мешкання свідків, вказане свідчить про реальну можливість вчинення спроб неправомірного впливу на останніх з метою надання необхідних обвинуваченому показів в майбутньому, враховуючи вимоги ст. 23 КПК України.
3.3.3. Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
На обґрунтування вказаного ризику прокурор зазначає, що ОСОБА_4 розуміючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наслідки та ризик втечі для нього, перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності може вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення судового слідства.
Разом з тим, вказаний ризик є очевидним припущенням та не ґрунтується на жодних реальних обставинах або об'єктивних даних.
Виходячи з викладеного, суд вважає необґрунтованим ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Оскільки наявність вказаного ризику не була підставою для застосуванні запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, то визнання його необґрунтованим не свідчить, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України зменшились.
3.3.4 Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Оцінюючи обґрунтованість ризику, передбаченого у п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення суд враховує, що у проваджені відділення поліції № 1 Криворізького РУП ГУ НП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження №12023041720000256, в якому ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 246, ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 353, ч. 1 ст. 358 КК України. Вказана обставина не заперечується стороною захисту, за повідомленням захисника, у вказаному кримінальному провадженні складено та вручено ОСОБА_4 обвинувальний акт.
Таким чином, суд вважає вказаний ризик обґрунтованим, оскільки стороною обвинувачення було надано відомості щодо інших проявів імовірної девіантної поведінки ОСОБА_4 та пред'явлення йому обвинувачення у іншому кримінальному провадженні.
3.4. Наявність інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, суд, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:
- відсутність на утриманні обвинуваченого неповнолітніх дітей або інших утриманців.
- за станом здоров'я ОСОБА_4 є особою з інвалідністю ІІ групи.
- майновий стан обвинуваченого, який за твердженнями як сторони захисту отримує пенсію у розмірі 23000 грн.;
- розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується ОСОБА_4 та який складає 10000 доларів США;
- ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, який на думку суду є високим.
3.5. Можливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний час доби або більш м'якого запобіжного заходу.
На переконання суду, досліджені під час судового засідання та описані у цій ухвалі ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з тимчасовою ізоляцією обвинуваченого, може негативно відобразитися на здійсненні швидкого та ефективного судового розгляду, якого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За встановлених судом обставин, необхідним є саме домашній арешт із забороною залишати місце проживання цілодобово.
Застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час доби, особистого зобов'язання чи особистої поруки для запобігання встановленим ризикам, буде недостатнім, оскільки виконання покладених на обвинуваченого обов'язків буде залежати виключно від волі самого ОСОБА_4 та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків, окрім того, жодна особа не звернулась до суду з письмовим зобов'язанням про те, що вони поручаються за виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
На теперішній час, судом не встановлено порушень з боку обвинуваченого раніше застосованого запобіжного заходу, що свідчить про його ефективність.
На переконання суду, такий запобіжний захід є достатнім та ефективним для досягнення дієвості цього провадження. Разом з тим, сторона захисту не навела переконливих доводів, на підтвердження того, що вказаний запобіжний захід є занадто обтяжливим для обвинуваченого. Посилання сторони захисту на необхідність залишення обвинуваченим місця проживання для звільнення з військової служби, звернення до медичного закладу та вирішення побутових питань об'єктивно та документально не підтверджені.
Разом з тим, обвинувачений не позбавлений права звернутися до суду за дозволом про тимчасове залишення місця проживання, у разі такої необхідності, навівши відповідне обґрунтування та підтвердивши документально (направлення на медичне обстеження, лікування, реабілітацію, тощо). Однак, протягом двох місяців дії запобіжного заходу, сторона захисту жодного разу з такою заявою не зверталась.
Окрім того, застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час доби не буде ефективним для перешкоджання ризику незаконного впливу на свідків у вказаному кримінальному провадженні, оскільки дозволить обвинуваченому вільно відвідувати місця мешкання та перебування свідків.
На переконання суду, запобіжний захід, що застосований є достатнім та ефективним для досягнення дієвості цього провадження.
4. Висновки за результатами розгляду клопотання
З урахуванням встановлених вище обставин, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, відсутність об'єктивних відомостей, що вказаний запобіжний захід є занадто обтяжливим для обвинуваченого суд вважає за необхідне продовжити відносно останнього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем мешкання обвинуваченого за адресою: АДРЕСА_2 . на два місяці, тобто до 06 лютого 2025.
Керуючись ст.ст. 8, 10, 177, 178, 184, 181, 194, 196, 197, 199, 331, 372, 395 КПК України, суд, -
постановив :
Клопотання сторони обвинувачення про продовження строку застосованого запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , а саме, заборонити обвинуваченому залишати житло без дозволу суду, строком на два місяці, тобто до 06 лютого 2025 року (включно).
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до закінчення строку дії запобіжного заходу, такі обов'язки:
- прибувати по першому виклику до суду на визначений час.
- не відлучатися з місця проживання - АДРЕСА_2 цілодобово, без дозволу суду.
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання таабо місця роботи.
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які надають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні № 42024041330000539, зазначеними у реєстрі матеріалів досудового розслідування.
- носити електронний засіб контролю.
Попередити ОСОБА_4 , що в разі невиконання вищевказаних зобов'язань, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Ухвалу направити для виконання до ВП № 4 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області.
Роз'яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Встановити строк дії ухвали до 06 лютого 2025 року (включно).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали складено та оголошено 09 грудня 2024 року о 16-40 год. в залі судових засідань у приміщенні Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Суддя ОСОБА_9