Справа № 196/1111/24
№ провадження 2/196/351/2024
02 грудня 2024 року смт Царичанка
Царичанський? ? районний суд Дніпропетровської області в складі:
? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? головуючого судді:? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ОСОБА_1 ,
? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? за участі секретаря судового засідання:? ? ? ? Дорошенко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в смт Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профіт Капітал" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профіт Капітал" звернулося до Царичанського районного суду Дніпропетровської області із позовом до відповідачки ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування своїх вимог посилаються на те, що 06.02.2019 між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_2 укладено Договір кредиту № Z06.23966.004878735, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 33 800,00 грн., а позичальник зобов'язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за кредитне обслуговування) згідно з умовами цього Договору.
Згідно з п.п.1.4 договору, за користування кредитом позичальник сплачує проценти в розмірі 21.99% річних від залишкової суми кредиту.
Відповідно до п.п.1.10 договору, за обслуговування кредиту банком позичальник сплачує плату за кредитне обслуговування щомісячно в розмірі відповідно до графіку платежів.
Банк на виконання умов договору кредиту надав позичальнику грошові кошти у сумі 33 800,00 грн. строком до 06.02.2022, а позичальник відповідно зобов'язався повернути його разом з іншими платежами (відповідно до «Графіку платежів») згідно з умовами цього договору.
Своїх зобов'язань за договором позичальник належним чином не виконує, в зв'язку з неповерненням заборгованості за договором кредиту та відповідно до довідки розрахунку заборгованості ОСОБА_2 за договором № Z06.23966.004878735 від 06.02.2019 станом на 19.12.2023 (дата відступлення) заборгованість становить 66 053,92 грн., яка складається з: заборгованості за основним боргом - 22 344,58 грн.; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками - 16 484,48 грн.; заборгованість по оплаті за обслуговування кредиту - 27 224,48 грн.
19.12.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» укладено договір факторингу №19/12-2023. Відповідно до п.2.1 Договору факторингу АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ», а ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» приймає права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Ідея Банк» за плату та на умовах визначених Договором факторингу. Права вимоги які клієнт відступає фактору за цим Договором відступаються ( передаються) в розмірі заборгованості боржників перед АТ «Ідея Банк», та визначені в реєстрі боржників, що підписується сторонами у паперовому вигляді в день укладення цього договору. Так, ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» зобов'язання за договором факторингу виконав в повному обсязі, та відповідно перерахував суму на користь АТ «Ідея Банк».
22.12.2023 між ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» укладено договір факторингу №22/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» передало (відступило), а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» прийняло права вимоги, в тому числі і за кредитним договором № Z06.23966.004878735 від 06.02.2019.
Відповідно до п.2.1 Договору факторингу ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» відступає ТОВ «ФК «Профіт Капітал», а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» приймає права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» за плату та на умовах визначених Договором факторингу.
Згідно з положенням п.2.2 цього договору, права вимоги відступаються в розмірі заборгованості боржників перед ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ», та визначені в друкованому реєстрі боржників, що підписується сторонами та в реєстрі боржників в електронному вигляді та надсилається разом з Актом приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді.
Пунктом 3.2 цього договору передбачена загальна сума фінансування після відступлення прав вимоги, яка становить 11776112,00 грн. На виконання вимоги даного договору, ТОВ «ФК «Профіт Капітал» перерахувало на рахунок ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» 11776112,00 грн. та за таких обставин до ТОВ «ФК «Профіт Капітал», починаючи з 22.12.2023 відповідно до договору факторингу №22/12-2023 перейшло право вимоги за Договором № Z06.23966.004878735 від 06.02.2019, укладеним між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_2 .
З урахуванням викладеного, позивач просив стягнути з відповідачки вказану суму заборгованості, а також судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 3028,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.
Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 21 серпня??2024 року? позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профіт Капітал" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін та призначено справу до розгляду по суті
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профіт Капітал" - адвокат Павленко С.В. в судове засідання не з'явився, однак в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити у відсутність позивача та його представника.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, надавши до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги не визнає, заперечує проти стягнення з неї витрат на правову допомогу, оскільки її розмір вважає занадто завищеним. На підтвердження часткового погашення заборгованості за кредитним договором надала копії банківських квитанцій.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, дійшов наступного висновку.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У силу статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ч.1 ст. 527 ЦК України).
Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частина перша статті 1078 ЦК України передбачає, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Як вбачається з наданих доказів, 06 лютого 2019 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №Z06.23966.004878735 (а.с.5-6).
Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 договору банк надає кредит на поточні потреби в сумі 33 800,00 грн., включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а позичальник зобов'язується одержати кредит та повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього Договору. Кредит надається на 36 місяців. Датою видачі кредиту є дата списання коштів з позичкового рахунку для зарахування на банківський поточний рахунок позичальника.
Згідно з п.п.1.3, 1.4 договору за користування кредитом позичальник сплачує змінювану процентну ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на 12,49% (Маржу Банку). Станом на день укладення Договору змінна частина ставки, визначена за рішенням Правління Банку, становить 9,5%, що разом з Маржею Банку складає змінювану процентну ставку в розмірі 21,99%.
Пунктом 1.11 договору передбачено, що за обслуговування кредитом банком позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах, визначених згідно Графіку щомісячних платежів за кредитним договором.
Відповідно до п.2.1 позичальник повертає кредит разом з процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості в 36 щомісячних внесках включно до 6 дня/числа кожного місяця згідно Графіку щомісячних платежів.
Відповідно до п.3.3.1 за невиконання чи неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором, Банк має право нараховувати пеню, за кожен день прострочки на прострочену суму (кредиту, процентів, плати за обслуговування кредитної заборгованості) в розмірі 0,15% - в період прострочення оплати від 1 до 60 календарних днів та 0,65% - в період прострочення оплати з 61 календарного дня та по день повного погашення заборгованості за цим договором, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов'язань позичальником на підставі договору, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
Також, відповідачка підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, шляхом підписання 06.02.2019 паспорту споживчого кредиту (а.с.7-8).
З ордеру-розпорядження №1 про видачу кредиту вбачається, що АТ «Ідея Банк» перерахував на рахунок відповідачки, зазначений в пункті 1.14 кредитного договору, 30 867,58 грн. (а.с.13).
06 лютого 2019 року відповідачкою укладено договір добровільного страхування життя позичальника АТ «Ідея Банк» з ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна страхування життя» (а.с.11).
19.12.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» укладено договір факторингу №19/12-2023 (а.с.21-27), згідно якого ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками АТ «Ідея Банк», у тому числі і до відповідачки ОСОБА_2 за кредитним договором №Z06.23966.004878735 від 06.02.2019 (а.с.28-30).
Згідно з платіжною інструкцією від 20.12.2023 №45 ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» проведено фінансування за договором факторингу №19/12-2023 від 19.12.2023 року (а.с.31).
22.12.2023 між ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» та ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №22/12-2023 (а.с.33-37), згідно якого ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ», у тому числі і до відповідачки ОСОБА_2 за кредитним договором №Z06.23966.004878735 від 06.02.2019 (а.с.38-40).
Згідно з платіжною інструкцією від 26.12.2023 №376 позивачем проведено фінансування за договором факторингу №22/12-2023 від 22.12.2023 року (а.с.41).
Відповідно до виписки з рахунку ОСОБА_2 з 06.02.2019 по 19.12.2023 вбачається отримання останньою кредиту та здійснення операцій за рахунком відповідачки з 19.03.2019 по 08.05.2020 з погашення кредитної заборгованості (а.с.14-18).
При цьому, судом встановлено, що у наданому банком розрахунку враховані проведені відповідачем оплати за кредитним договором, відповідно до досліджених судом квитанцій: 08.05.2019 на суму 2 200,00 грн., 08.04.2019 на суму 2 200,00 грн., 09.01.2020 на суму 2 200,00 грн., 02.04.2020 на суму 1 360,00 грн.. 02.04.2020 на суму 1 360,00 грн., 12.08.2019 на суму 2 200,00 грн., 11.09.2019 на суму 2 200,00 грн., 10.12.2019 на суму 2 200,00 грн.,07.05.2020 на суму 2 200,00 грн. (а.с. 72-74).
Згідно з наданою АТ «Ідея Банк» довідкою-розрахунком, заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором №Z06.23966.004878735 від 06.02.2019 станом на 19.12.2023 становить 66 053,92 грн., яка складається з: 22 344,58 грн. - заборгованість за основним боргом; 16 484,86 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками; 27 224,48 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями (а.с.19).
У постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 (провадження № 61-9618св19), від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц (провадження № 61-16754св19), від 17 грудня 2020 року у справі № 278/2177/15-ц (провадження № 61-22158св19) зроблено висновок про те, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
При цьому відповідно до пункту 5.5. Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити: номер особового рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; суму вхідного залишку за рахунком; код банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку.
Отже, якщо виписка з рахунку відповідає зазначеним вимогам, то такий документ може бути доказом, який суду необхідно оцінити відповідно до вимог процесуального закону.
До таких правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 09 листопада 2018 року у справі № 910/1580/18; від 23 вересня 2019 року у справі № 910/10254/18; від 19 лютого 2020 року у справі № 910/16143/18.
Отже банком наданий належний доказ на підтвердження виконання ним умов кредитного договору щодо надання кредитних коштів, зокрема, виписку з особового рахунку клієнта банку, яка відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» і Положення має статус первинного документа.
Відтак, виходячи із основних засад цивільного судочинства, зокрема диспозитивності, що відповідає положенням статті 13 ЦПК України, враховуючи заявлені позивачем позовні вимоги, суд приходить до висновку про доведеність позовних вимог в частині наявності заборгованості відповідачки за тілом кредиту в розмірі 22 344,58 грн. та за відсотками в розмірі 16484, 86 грн.
Щодо заборгованості по оплаті за обслуговування кредиту суд зазначає наступне.
Пунктом 1.11 кредитного договору №Z06.23966.004878735 від 06.02.2019 передбачено, що за обслуговування кредитом банком, що включає в себе: надання інформації по рахункам позичальника з використанням телефонних каналів зв'язку, а саме зі стаціонарних телефонів по Україні, в Контакт-центрі, шляхом направлення СМС-повідомлень щодо суми платежу за цим Договором, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом тощо; надання інформації по рахунку позичальника із використанням засобів електронного зв'язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти позичальника; опрацювання запитів позичальника, що направлені банку позичальником із використанням різних каналів зв'язку тощо, позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах, визначених згідно Графіку щомісячних платежів за кредитним договором.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) зроблено висновок, що: «10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» статтю 11 викладено у такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Законом України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», Правління Національного банку України постановою від 8 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).
Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанова Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»».
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 (провадження № 61-18751св21) зроблено висновок, що: «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів існування, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Необхідність внесення плати за обслуговування кредитної заборгованості встановлена пунктом 1.11 кредитного договору №Z06.23966.004878735 від 06.02.2019 та паспортом споживчого кредитування.
Однак, будь-яких доказів надання кредитодавцем відповідачеві послуг з обслуговування кредитної заборгованості суду не надано.
Разом з тим, у кредитному договорі не зазначено переліку платних додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що повинні були надаватись відповідачеві, крім встановлення плати за надання та обробку інформації по рахункам останнього.
Ураховуючи те, що відповідачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, положення пункту 1.11 кредитного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемним відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Визнання судом нікчемного правочину (чи окремих його умов) недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.
Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 8 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21), постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 755/9486/21 (провадження № 61-5581св22) та постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22).
Враховуючи те, що положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемним, тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по оплаті за обслуговування кредиту в розмірі 27 224,48 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов ТОВ «ФК» Профіт Капітал» про стягнення заборгованості за кредитним договором необхідно задовольнити частково та стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором №Z06.23966.004878735 від 06.02.2019 в сумі 38 829,44 грн., як складається із: заборгованості за тілом кредиту - 22 344,58 грн., заборгованості за відсотками - 16 484,86 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 11887 від 07 червня 2024 року (а.с.4).
За таких обставин, з урахуванням того, що позов задоволено частково на суму 38 829,44 грн., тобто на 59% (38 829,44 грн. х 100 : 66 053,92 грн.), а тому з відповідачки на користь позивача судовий збір у відповідності вимогам частини 1 статті 141 ЦПК України слід стягнути в сумі 1 786,52 грн. (3 028 х 59%)
Надане відповідачкою пенсійне посвідченням серії НОМЕР_1 від 15.05.2024 року, згідно якого вона є інвалідом ІІ групи, було дійсним до 31.10.2024.
Згідно із статтею 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем до суду надано копії договору №28092021-1 від 28.09.2021 про надання правової допомоги адвокатом АО «Правовий діалог», додаткової угоди № 11 від 23.05.2024 до Договору №28092021-1 від 28.09.2021 про надання правової допомоги, акту №19 від 23 травня 2024 року прийому-передачі Реєстру боржників за договором про надання правової допомоги, акт №1 від 12.06.2024 прийому-передачі наданої правової допомоги, довіреності, виданої адвокату Павленко С.В. на представлення інтересів ТОВ «ФК «Профіт капітал», свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЧН №000531 від 30.11.2018, платіжної інструкції від 13.06.2025 №760, відповідно до якої ТОВ «ФК «Профіт Капітал» оплатило АО «Правовий діалог» 180 000,00 грн.
Відповідно до цих доказів позивач у цій справі поніс витрати на правову допомогу в розмірі 7000,00 грн. Відтак, з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Профіт Капітал» пропорційно задоволених позовних вимог належить стягнути 4 130,00 грн. (7000 грн. х 59%) судових витрат, понесених на правову допомогу.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 247, 259, 263-265, 268, 274-279, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профіт Капітал" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профіт Капітал"(ЄДРПОУ 39992082, адреса: 04071, м. Львів, вул.Набережно-Лугова, 8, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «Універсал Банк», код Банку 322001) заборгованість за Кредитним договором №Z06.23966.004878735 від 06.02.2019 року на загальну суму 38 829 (тридцять вісім тисяч вісімсот двадцять дев'ять) грн. 44 коп., як складається із: заборгованості за тілом кредиту - 22 344,58 грн., заборгованості за відсотками - 16 484,86 грн.
В решті частини позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профіт Капітал" (ЄДРПОУ 39992082, адреса: 04071, м. Львів, вул.Набережно-Лугова, 8, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «Універсал Банк», код Банку 322001)судовий збір у сумі 1 786,52 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 4 130,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення? ? суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду, а у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 06.12.2024 року.
Суддя: Д.Г. Костюков