Справа № 214/8350/24
2/214/4564/24
09 грудня 2024 року м. Кривий Ріг
Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Чернова Н.В., дослідивши матеріали цивільної справи№214/8350/24за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до МорковніковаОлександраОлександровичапро стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Представник ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄАПБ» Грибанов Д.В. 23.09.2024 рокузвернувся до суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» суму заборгованості:
-за кредитним договором №76229916 в розмірі 36881,25 грн., з яких: 10500грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 26381,25 грн. - сума заборгованостіза відсотками;
-за кредитним договором№4927188 в розмірі 23415 грн., з яких: 6000 грн. - загальна заборгованість по тілу кредиту; 17415 грн. - загальна заборгованість по відсоткам;
Ухвалою суду від 26.11.2024 року позовну заяву було залишено без руху для приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 175 ЦПК України.
05.12.2024 від представника заявника ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» - Муратової В.О. на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків.
Суд, дослідивши вимоги позовної заяви, матеріали цивільної справи, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке переважає над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред'явлення позову до суду.
Згідно з ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява, серед іншого, повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Зміст позовних вимог це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, для визначення предмета доказування по даній справі.
Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація - це внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідальної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. Місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік. Місце проживання - це житло, розташоване на території адміністративно-територальної одиниці, в якому особа проживає, а також, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини. Реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/ місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України « Про затвердження Тимчасового порядку реєстрації фізичних осіб за місцем проживання» від 16.01.2003 року місцем проживання фізичної особи є місце, де вона постійно або переважно проживає як власник житлового будинку (приміщення), за договором його найму, піднаймання, тимчасового проживання, оренди або на інших підставах, передбачених законодавством України.
Разом з тим, зазначення в анкеті-заяві відповідачем адреси, за якою він нібито проживав станом на дату укладення кредитного договору, без підтвердження цього факту належними та допустимими доказами, не може являтися підтвердженням фактичного проживання ОСОБА_1 за цією адресою, оскільки останній не несе відповідальності за надання неправдивих відомостей про своє місце проживання, працівниками банку не перевіряється відповідальність цих даних дійсності, а отже відповідач міг зазначити будь-яку адресу в анкеті-заяві.
Вказана обставина не може прийматися до уваги судом як підтвердження останнього відомого місця перебування відповідача.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
При цьому суд зазначає, що позивач не позбавлений права надати до суду належним чином складений акт сусідів, довідку обслуговуючої територію організації (КЖП), договір найму (оренди) житла відповідачем, тощо, щодо фактичного проживання (перебування) відповідача за останнім відомим місцем проживання Згідно частини третьої статті 185 ЦІК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного ї подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи викладене, оскільки позивачем зазначені в ухвалі суду недоліки у встановлений строк не усунуто, суд вважає необхідним позов Товариства з обмеженою відповідальніст. «Фінансова компанія «Європейська агенція з поевернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - повернути позивачу роз?яснивши, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.185, 351-353 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до вимог ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, однак може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.В. Чернова