23 вересня 2024 року м. Київ
Справа № 754/5208/24
Провадження: № 33/824/4334/2024
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Невідома Т. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Юровського Андрія Геннадійовича
на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 26 червня 2024 року, винесену під головуванням судді Скляренко У. В.,
про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АДД №377418 від 27 березня 2024 року, о 00 год 07 хв. 27 березня 2024 року в місті Києві по пр. Броварському. 95, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Jeep Grand Cherokee, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився у встановленому законом порядку на місці зупинки, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 26 червня 2024 року визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0, 2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Не погодившись із таким судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 - адвокат Юровський А. Г. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив скасувати постанову Деснянського районного суду м. Києва від 26 червня 2024 року та закрити провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом. Крім того, скаржник вказує на те, що протокол про адміністративне правопорушення мав бути складений за ст. 173-20 КУпАП , оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем. Також протокол про адміністративне правопорушення містить виправлення.
Подана апеляційна скарга містить також клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що постановою Київського апеляційного суду від 31 липня 2024 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Юровського А. Г. було повернуто, у зв'язку з тим, що до апеляційної скарги не долучено належним чином засвідчену копію договору про надання правової допомоги. Проте повернення апеляційної скарги не позбавляє скаржника повторно звернутися з приводу оскарження судового рішення. В подальшому адвокат Юровський А. Г. повторно звернувся із апеляційною скаргою та на підтвердження повноважень як захисника ОСОБА_1., долучив до скарги належним чином засвідчену копію договору про надання правової допомоги, в межах десятиденного строку з дня отримання постанови Київського апеляційного суду від 31 липня 2024 року.
За таких обставин, просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного суд м. Києва від 26 червня 2024 року.
Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд виходить з наступного.
У відповідності до вимог ст. 289 КУпАП у разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Обмеження на реалізацію право на оскарження, яке може полягати у не поновленні строку скаржнику, порушить саму суть права. Фактично, без поновлення строку на подання апеляційної скарги, скаржник буде позбавлений на реалізацію важливого елемента права на справедливий суд, як право на звернення до апеляційного суду за захистом своїх прав.
З огляду на викладене, з метою недопущення порушення права на доступ до правосуддя, доходжу висновку про те, що строк на апеляційне оскарження постанови районного суду пропущений скаржником з поважних причин, а тому клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Юровського А. Г. про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню.
В судовому засіданні адвокат Юровський А. Г. підтримав доводи апеляційної скарги. Просив закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Вислухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Юровського А. Г., дослідивши письмові матеріали справи, відтворивши відеозаписи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, доходжу висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення..
Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Крім того, п.2.9 А Правил дорожнього руху України передбачає заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з положеннями частин 2 - 6 ст. 266 КУпАПогляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Разом із цим, згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АДД №754/5208/24, 27 березня 2024 року о 00 год 07 хв. в місті Києві по пр.Броварському. 95, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Jeep Grand Cherokee, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився у встановленому законом порядку на місці зупинки, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В матеріалах справи міститься направлення ОСОБА_1 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27 березня 2024 року. У результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці (а. с. 3).
Крім того, в матеріалах справи містяться відеозаписи із нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП 27 березня 2024 року щодо ОСОБА_1 (а. с. 7).
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки алкогольного сп'яніння -запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, 27 березня 2024 року у ОСОБА_1 в розумінні п.п.1, 3, 6 п. 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан алкогольного чи іншого сп'яніння як на місці зупинки, так і в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, що зафіксовано на відео з нагрудної камери працівника патрульної поліції.
Так, на відеозаписі зафіксовано працівники поліції запропонували ОСОБА_1 декілька разів пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу «Драгер», на що останній відповів, що відмовляється від проходження такого огляду.
Доводи скаржника, що він не керував транспортним засобом судом оцінюється критично, оскільки згідно відеозапису, який долучено до матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 було зупинено на блокпосту. Окрім того, на місці зупинки транспортного зупинку було розглянуту адміністративну справу за порушення Правил дорожнього руху, а саме не було увімкнуто аварійні вогні.
Щодо доводів скаржника, що відносно ОСОБА_1 працівники поліції мали складати протокол за ст. 173-20 КУпАП, оскільки він є військовослужбовцем, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Інструкція про організацію патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України, затверджена наказом МОУ № 515 від 10.10.2016 року, визначає основні завдання, механізм організації та несення патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України щодо забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців у місцях дислокації військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій, на вулицях і в громадських місцях, а також у військових містечках Збройних Сил України, права та обов'язки патрулів і посадових осіб Служби правопорядку під час несення служби, порядок застосування ними заходів адміністративного примусу до військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів під час проходження зборів, а також працівників Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків.
Інструкція зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затверджена наказом МОУ №374 від 18.07.2017 року, втратила чинність відповідно до наказу МОУ №329 від 23.10.2021 року, і цим же наказом затверджено нову Інструкцію зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення. Вказаною інструкцією та Інструкцією з оформлення в Національній гвардії України матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженою наказом МВС України №726 від 23.08.2017 року, визначено, серед іншого, порядок оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч.4 ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
За ч. 1 ст.172-20 КУпАП розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до семи діб.
Тобто, об'єктивну сторону правопорушення, передбаченого ст.. 172-20 КУпАП, характеризує насампаредж місце вчинення такого правопорушення.
В той же час, адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, не відноситься до військових адміністративних правопорушень, і воно вчиненеОСОБА_3 , як учасником дорожнього руху.
Отже, поліцейські при оформленні матеріалів справи керувалися загальною Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року, якою не передбачено ні виклик, ні повідомлення Військової служби правопорядку.
За наслідками перевірки рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, встановлено, що при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення, судом першої інстанції належним чином були досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, яким суд надав належну оцінку та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду, викладені в оскаржуваній постанові, і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, скаржникомне наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Враховуючи наведене, доходжу висновку, що постанова Деснянського районного суду м. Києва від 26 червня 2024 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Юровського А. Г. слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 284, 294 КУпАП,
Клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Юровського Андрія Геннадійовича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного суд м. Києва від 26 червня 2024 року задовольнити.
Поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Юровському Андрію Геннадійовичу строк на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного суд м. Києва від 26 червня 2024 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Юровського Андрія Геннадійовичазалишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суд м. Києва від 26 червня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Т. О. Невідома