№ 33/824/1163/2024 Постанова винесена суддею Касьян А.В.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
27 березня 2024 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Горб І.М., за участю захисника Палієнка О.А., розглянувши апеляційну скаргузахисника Палієнка О.А. на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 24 листопада 2023 року стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
Постановою судді Оболонського районного суду м. Києва від 24 листопада 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп.
Згідно з постановою суду, 12 липня 2023 року о 20 год. по пр. Володимира Івасюка, 24 у м. Києві ОСОБА_1 керував транспортним засобом ACURA ZDX, державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
Суд у постанові дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявнийсклад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник Палієнко О.А., вважаючи постанову суду незаконною, просить її скасувати, а адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 направити до Управління патрульної поліції в Київській області для дооформлення.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що, звертаючись до ОСОБА_1 , працівник поліції повідомив, що підставою для звернення поліцейського до нього є незастосування останнім засобів пасивної безпеки, а саме - ременя безпеки, тобто порушення пункту п. 2.3. (в) ПДР. При цьому в процесі розмови поліцейські повідомили про наявність у них доказів пересування транспортного засобу ACURA ZDX, державний номерний знак НОМЕР_2 , проспектом Володимира Івасюка, в процесі якого водієм було порушено відповідний пункт ПДР, а саме - показання свідків та записи з відеокамер, що фіксують рух транспорту на вказаній ділянці.
Однак працівниками поліції так і не були надані ОСОБА_1 відповідні докази, а протокол про адміністративне правопорушення на підставі не виконання вимог вказаного пункту ПДР не було складено, що свідчить про відсутність у правоохоронців підстав для звернення до ОСОБА_1 з метою перевірки документів або зупинення транспортного засобу з підстав порушення ПДР. Наведення неправдивих підстав для звернення до особи з метою перевірки її документів є неправомірним, вводить громадянина в оману та не може бути причиною перевірки особи на стан алкогольного або наркотичного сп'яніння.
Крім того, вказує на те, що до протоколу про адміністративне правопорушення працівником поліції було додано «направлення» та «пояснення свідків», проте саме по собі направлення на огляд водія не є та не може бути доказом керування транспортним засобом особою у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, адже таке направлення формується через деякий час після звернення працівника поліції до особи - водія та не містить жодної фіксації фактів чи подій (явищ).
Також вважає, що не можуть бути доказом у справі і пояснення свідків у даному випадку, оскільки свідки, перебуваючи на відстані та маючи лише візуальний контакт, не могли встановити об'єктивно стан особи, як цього вимагає законодавство - завдяки спеціальним технічним засобам або шляхом проведення медичного огляду (дослідження біологічного матеріалу - сечі, крові тощо). Пояснення або повідомлення осіб у даному випадку надають лише підстави для звернення до правоохоронного органу та надають правоохоронному органу законні підстави для звернення до ймовірного правопорушника з метою подальшого встановлення обставин, в тому числі факту перебування особи у стані алкогольного сп'яніння.
Звертає увагу на те, що, згідно пояснень свідків, долучених до протоколу, та безпосередньо протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що адміністративне правопорушення було вчинено 12.07.2023 року о 20 год. за адресою: м. Київ, проспект Володимира Івасюка, 12-П. В той же час, протокол про адміністративне правопорушення був складений о 21 год. 20 хв. за адресою: м. Київ, проспект Володимира Івасюка, 24. При цьому з відеозаписів, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що працівники поліції звернулись до ОСОБА_1 о 20 год. 32 хв., перебуваючи за координатами 50.51213 N 30.50876 Е, що відповідає адресі: м. Київ, проспект Володимира Івасюка, 24, що також підтверджується самим протоколом про адміністративне правопорушення.
Вказує й на те що між подіями описаними у поясненнях свідками та часом зверненняправоохоронців до ОСОБА_1 існує часовий проміжок у 30 хвилин. Більш того, відстань між місцем, зазначеним свідками, та місцем перебування ОСОБА_1 станом на 20 год. 32 хв. становить 1100 метрів, які долаються на автомобілі приблизно за 2-3 хвилини руху.
Також звертає увагу на те, що пояснення свідків були складені ними безпосередньо під час затримання ОСОБА_1 за наявності аудіовізуального спостереження за подіями, що унеможливило надання свідками неупереджених пояснень. Такі пояснення надавались свідками через 30 хвилин після описаних подій, коли вони бачили та могли описати і вказати точні зовнішні прикмети особи, державний номерний знак автомобіля, його марку та модель. Тому залишається незрозумілим, яким чином свідки опинилися на місці затримання ОСОБА_1 , що знаходиться на відстані 1,1 км від первинної адреси перебування свідків (м. Київ, проспект Володимира Івасюка, 12-П) та через півгодини від описаних у поясненнях подій.
Крім того, зазначає, що, складаючи протокол про адміністративне правопорушення, працівниками поліції не визначено та в подальшому не було долучено до протоколу об'єктивних доказів, а саме: перебування ОСОБА_1 о 20 год. за адресою: м. Київ, проспект Володимира Івасюка, 12-П; здійснення ним особистокерування транспортним засобом в період з20 год. 00 хв. по 20 год. 32 хв. 12.07.2023 року; здійснення керування ОСОБА_1 у вказаний період часу саме у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння; вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, саме в той час та у тому місці, що вказані у протоколі - 20 год. 00 хв. за адресою: м. Київ, проспект Володимира Івасюка, 12-П.
Також вказує на те, що працівником правоохоронного органу визначено відеозаписи з бодікамер №№ 472105 та 477765 як докази відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного або наркотичного сп'яніння, а не долучені як докази безпосередньо вчинення адміністративного правопорушення - здійснення функцій водія під час руху транспортного засобу в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння.
Окрім цього, зазначає, що згідно фабули протоколу, усних роз'яснень поліцейського під час зачитування протоколу, показів свідків вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що є порушенням п. 2.9 ПДР. Однак, у протоколі про адміністративне правопорушення передбачено, що ОСОБА_1 було порушено п. 2.5 ПДР.
Тобто, вважає, що у адміністративному протоколі та під час роз'яснення ОСОБА_1 підстав для складання адміністративного протоколу (роз'яснення порушення та повідомлення конкретного пункту Правил) вказані дві взаємовиключні фабули подій, які підпадають під різні пункти порушення ПДР України, тому не розкрито суть та ознаки складу вчиненого адміністративного правопорушення та помилково вказано статтю ПДР України, яку нібито порушив «водій».
Також вказує на те, що, згідно повідомленої усно інформації, працівники поліції переслідували автомобіль, яким керував ОСОБА_1 , що підтверджується відеозаписами з камер спостереження на паркувальному майданчику магазину «Сільпо», камер спостереження за дорожнім рухом, бодікамерами працівників поліції. Однак, вказані відеоматеріали не були долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, що унеможливлює притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за даним протоколом про адміністративне правопорушення.
Окрім цього, зазначає, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було повідомлено поліцейським, що він перебував у припаркованому автомобілі та вживав алкогольні напої у автомобілі біля місця свого постійного проживання, не виконуючи та не маючи намір виконувати функцій водія під час руху автомобіля у стані алкогольного сп'яніння у зв'язку з тим, що вже перебував за місцем свого проживання. При цьому, на вимогу ОСОБА_1 , останньому не було повідомлено його прав та обов'язків ані під час застосування до нього спеціальних засобів (кайданки), ані під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та безпосередньо перед його складанням. Свої пояснення ОСОБА_1 надав працівникам поліції як усно, так і письмово у протоколі.
З огляду на викладене, вважає, що працівники правоохоронного органу: звернулись до ОСОБА_1 з метою перевірки документів за відсутності для цього правових підстав (зазначивши про вчинення ОСОБА_1 порушення ПДР в часті незастосування засобів пасивної безпеки - п. 2.3. (в), що не було в подальшому зафіксовано та підтверджено); не повідомили та не роз'яснили ОСОБА_1 його права та обов'язки, передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, в тому числі право на правничу допомогу; склали протокол про адміністративне правопорушення за відсутності належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, 12.07.2023 року об 20 год. 00 хв. за адресою: м. Київ, проспект Володимира Івасюка, 12-П; чітко не визначив та не пояснив ОСОБА_1 , який саме пункт ПДР було ним порушено та за порушення якого саме пункту його буде притягнено до відповідальності, зазначивши у протоколі та роз'яснивши дві взаємовиключні фабули подій; неправильно вказав прізвище особи, що притягається до адміністративної відповідальності, - «ОСОБА_1», «ОСОБА_1» тощо.
При вирішенні питання про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення, суд був позбавлений можливості повно та всебічно оцінити всі обставини справи, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази (відеоматеріали), які підтверджують факт здійснення ОСОБА_1 керування транспортним засобом та виконання функцій водія. Відеозапис зазначеної події відсутній. Однак, не дивлячись на це, судом було визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення. Доводи суду, що здійснення функцій водія ОСОБА_1 підтверджуються тим, що в автомобіля під час його перебування на паркувальному майданчику були увімкнені задні фари (ходові вогні), є недостовірним підтвердженням провини особи. Вказані фари (ходові вогні) вмикаються в автоматичному режимі при роботі двигуна автомобіля не залежно від його руху або відсутності такого.
Таким чином, враховуючи факт неможливості повного та всебічного розгляду адміністративного матеріалу, вважає, що суд мав би або направити протокол до УПП в Київській області ДПП для дооформлення та усунення вищезазначених порушень, або провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, а тому існують підстави для скасування оскаржуваної постанови.
Також апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, як пропущений з поважних причин, посилаючись на те, що 30.11.2023 року представник ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду зі скаргою на судове рішення від 24.11.2023 року, однак 24.01.2024 року адвокату Палієнку O.A. з ЄДРСР стало відомо, що постановою Київського апеляційного суду від 25.12.2023 року апеляційна скарга повернута представнику через відсутність у додатках витягу з договору про надання правової допомоги, який фактично був долучений до апеляційної скарги, однак, у зв'язку із опискою у тексті апеляційної скарги та в описі вкладення до поштового відправлення, яким було направлено апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 до Київського апеляційного суду, документ не був відображений. Проте усунути відповідні недоліки в межах строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 та його представник не могли через необізнаність у їх існуванні, а також не могли звернутися повторно до Київського апеляційного суду в межах строку на апеляційне оскарження, адже апеляційна скарга вже була направлена, а апелянт чекав на призначення розгляду справи.
Крім того, вказує й на те, що оскаржуване рішення отримано адвокатом у електронній формі 07.12.2023 року, а ОСОБА_1 досі не отримано ні в паперовій, ні в електронній формі.
Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду, ОСОБА_1 , в призначений час до суду апеляційної інстанції не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надсилав. Його захисник, адвокат Палієнко О.А., вказав на можливість проведення судового розгляду без участі ОСОБА_1 . Таким чином, враховуючи, що, відповідно до ст. 294 КУпАП, неявка учасників провадження не перешкоджає проведенню розгляду, суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу без участі ОСОБА_1 .
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення захисника Палієнка О.А. на підтримку доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції, допитавши свідка ОСОБА_3 , перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, або її захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, суд зважає на наступні обставини. Вперше апеляційну скаргу на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 24 листопада 2023 року захисником ОСОБА_1 - адвокатом Палієнком О.А. було подано 30 листопада 2023 року. Постановою судді Київського апеляційного суду від 25 грудня 2023 року апеляційну скаргу було повернуто через не долучення до неї витягу з Договору про надання правової допомоги, про що, як вказує апелянт, йому стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень 24 січня 2024 року та в цей же день ним повторно подано скаргу з виправленими недоліками, тому, враховуючи викладене, а також з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, вважаю за необхідне клопотання задовольнити, поновити захиснику Палієнку О.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , строк на апеляційне оскарження постанови судді Оболонського районного суду м. Києва від 24 листопада 2023 року, як такий, що пропущений з поважних причин.
Що стосується доводів захисника про незаконність і необґрунтованість постанови суду першої інстанції, то вони є безпідставними, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясовувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Всупереч тверджень апелянта, вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок суду про доведеність його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові.
Зокрема, такий висновок ґрунтується на даних, що зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 466429 від 12 липня 2023 року, який складено з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП та підписано відповідною посадовою особою, згідно якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом ACURA ZDX, державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України; направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння; відеозаписом з нагрудної камери, якою зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння; письмових поясненнях свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Зазначені докази є належними і допустимими, оскільки отримані у відповідності до вимог чинного законодавства, зафіксовані у належній процесуальній формі і узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою для взаємозв'язку для прийняття рішення про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Наведені докази спростовують і доводи захисника про те, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення вказані дві взаємовиключні фабули подій, які підпадають під різні пункти порушення ПДР України, а саме керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та відмова водія від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 12 липня 2023 року о 20 год. по просп. Володимира Івасюка, 12П в м. Києві ОСОБА_1 керував транспортним засобом ACURA ZDX, державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
Також з відеозапису з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції вбачається, як працівники патрульної поліції виходять зі свого автомобіля та підходять до автомобіля ОСОБА_1 , який знаходиться на паркувальному місці, але в нього включені фари. На запитання інспектора поліції, чи вживав ОСОБА_1 алкогольні напої, останній повідомив, що вживав ліки. Після цього інспектор поліції просить ОСОБА_1 надати документи, на що він повідомляє, що має документи тільки в застосунку «Дія», що машина не його, а його дівчини, і що він їхав на автомобілі, а потім припаркувався. Пізніше, на цьому ж відео зафіксовано, що ОСОБА_1 не заперечує, що вживав алкогольні напої, але зазначає, що після того, як припаркував машину. На неодноразові пропозиції інспектора поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відмовляється. При цьому йому було роз'яснено його права і обов'язки, а також, що він може пройти такий огляд на місці за допомогою приладу «Драгер», або в закладі охорони здоров'я. Однак ОСОБА_1 відмовляється. Йому роз'яснюють, що буде складено протокол про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Таким чином, ОСОБА_1 інкриміновано порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, про що зазначено і в протоколі.
Спростовуються наведеними доказами і доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом.
Так, згідно письмових пояснень свідка ОСОБА_3 , 12 липня 2023 року о 20 год. 00 хв., знаходячись на паркінгу біля ресторану «Mc Donalds» за адресою м. Київ, вул. Івасюка, 12П, він побачив, як чоловік орієнтовно 55-60 років, нетверезою ходою, з ознаками алкогольного сп'яніння, сів у автомобіль ACURAZDX, державний номерний знак НОМЕР_2 , а згодом рушив на цьому автомобілі в сторону метро «Мінська».
Згідно письмових пояснень свідка ОСОБА_4 , 12 липня 2023 року приблизно о 20 год. 00 хв. на парковці магазину «Сільпо» за адресою: м. Київ, вул. Івасюка, 12П, вона побачила чоловіка, який виглядав характерно для стану алкогольного сп'яніння (крива хода). Чоловік сів за кермо автомобіля ACURA, державний номерний знак НОМЕР_2 , та рушив у сторону найближчих дворів.
Будучи допитаним під час апеляційного розгляду свідок ОСОБА_3 також зазначив, що по нестійкій ході він визначив, що чоловік у нетверезому стані, і до того ж останній справив потреби на парковці на колесо автомобіля, а потім сів за кермо автомобіля ACURA, в якому, то заводив двигун, то вимикав його. Його збентежило, що чоловік у нетверезому стані буде їхати, тому він зателефонував в поліцію і повідомив номерний знак автомобіля. Коли чоловік почав рух, приїхали працівники поліції, побачивши яких, той чоловік звернув у двори. Він зі своєю дівчиною також проїхали за ними. Там цей чоловік говорив, що не має документів. Працівники поліції виявили, що у нього ознаки алкогольного сп'яніння, запропонували пройти огляд на Драгері або поїхати на медогляд. Він погодився їхати на медогляд, але відмовлявся виходити з автомобіля. Тоді його витягнули з автомобіля та одягли кайданки. Чи проходив той чоловік медогляд, йому невідомо, бо вони з дівчиною написали пояснення і поїхали. Також вказав, що чоловік спочатку був на парковці на вул. Івасюка, і виявили його в дворах теж на вул. Івасюка, він проїхав близько двох кілометрів.
Отже, працівниками патрульної поліції ОСОБА_1 був виявлений неподалік від вказаної свідками адреси початкового місця його перебування, автомобіль був із увімкненими фарами, а за кермом сидів ОСОБА_1 . При цьому з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не послідовний в своїх поясненнях, зокрема спочатку каже, що їхав і зупинився, що алкогольні напої не вживав, а лише ліки. Потім заперечує факт керування транспортним засобом, однак не заперечує, що вживав алкогольні напої.
Що стосується тверджень апелянта про безпідставність зупинки ОСОБА_1 , то вони спростовуються показаннями вищезазначених свідків, які є логічними, послідовними і узгоджуються між собою та з іншими доказами по справі.
Підтверджує факт правомірної зупинки ОСОБА_1 і відеозапис з нагрудної відеокамери інспектора поліції, з якого вбачається, як останні підходять до автомобіля, у автомобіля увімкнені фари, а за його кермом сидить ОСОБА_1 , у якого працівники поліції запитують, чому він їздить за кермом не пристебнутий ременем безпеки.
Таким чином, з наведених обставин вбачається, що складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП відбулося у відповідності до вимог чинного законодавства. При цьому місце і час складання протоколу про адміністративне правопорушення і місце і час вчинення правопорушення є різними поняттями, а тому відомості у цих розділах можуть не співпадати і це не впливає на неналежність чи недопустимість протоколу як доказу.
Разом з тим, судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння на пр. Володимира Івасюка, 24 у м. Києві, про що й зазначено у постанові.
Стосовно прізвища особи, яка притягається до адміністративного правопорушення, яке, згідно доводів апеляційної скарги, вказано невірно, то з цього приводу ОСОБА_1 жодних зауважень в протоколі не зазначив. Крім того, на відеозаписі з нагрудної камери вбачається, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення був саме ОСОБА_1 Помилка при написанні прізвища особи, стосовно якої складено протокол, не може бути підставою для скасування постанови суду.
Що стосується доводів захисника про відсутність доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, то вони не приймаються судом до уваги, зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності не за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а за відмову від проходження огляду на виявлення такого стану, згідно з виявленими ознаками такого сп'яніння, що за диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП є окремим адміністративним правопорушенням.
З цих же підстав суд не приймає до уваги доводи захисника про відсутність в матеріалах справи відеозапису з камери спостереження на паркувальному майданчику магазину «Сільпо», оскільки вказаний відеозапис ніяким чином не впливає на спростування відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, з приводу чого і складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 466429 від 12 липня 2023 року.
Отже, сукупність зібраних і направлених до суду першої інстанції доказів поза розумним сумнівом свідчить про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова від проходження в установленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, тому висновок судді про вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення є обґрунтованим, відповідає матеріалам справи і фактичним обставинам події.
Також суд, дотримавшись вимог ст.ст. 33, 34 КУпАП, наклав на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що за своїм видом та розміром є законною і обґрунтованою мірою відповідальності за вчинене правопорушення, і відповідає меті виховання особи, що його вчинила, та запобіганню вчиненню нових правопорушень, як це передбачено ст. 23 КУпАП.
За таких обставин, постанова суді Оболонського районного суду м. Києва від 24 листопада 2023 року є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні, у зв'язку з чим апеляційна скарга захисника Палієнка О.А. задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя
поновити захиснику Палієнку О.А. строк на апеляційне оскарження постанови Оболонського районного суду м. Києва від 24 листопада 2023 року.
Апеляційну скаргу захисника Палієнка О.А. залишити без задоволення, а постанову судді Оболонського районного суду Київської області від 24 листопада 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Горб І.М.