Cправа №991/12024/24
Провадження №11-сс/991/925/24
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суддя-доповідач: ОСОБА_2
05 грудня 2024 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21 жовтня 2024 року,
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.10.2024 відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Клопотання про поновлення строку обґрунтовує тим, що копію оскаржуваної ухвали отримав засобами поштового зв'язку 27.11.2024.
Також в апеляційній скарзі стверджує, що рішення слідчого судді є незаконним та посилається на такі обставини.
Слідчий суддя за відсутності прокурора у судовому засіданні чи письмових пояснень від нього не міг з'ясувати обставини та мотиви, з яких останній дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Слідчий суддя не врахував висновки, викладені в узагальненні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування», затверджене зборами суддів ВССУ 23 грудня 2016 року, та натомість врахував висновок Судової палати у кримінальних справах ВСУ щодо питання про початок кримінального провадження стосовно суддів, яке пов'язане зі здійсненням ними судочинства від 01.07.2013, який застосуванню не підлягає.
Слідчий суддя передчасно та без наявності на це повноважень почав встановлювати чи завдана істотна шкода діями суддів, всупереч тому, що це не можливо з'ясувати без досудового слідства.
Також слідчий суддя дійшов необґрунтованого висновку про незгоду ОСОБА_6 з судовими рішеннями, про яку він у заяві не вказував, а послався на дані рішення як на докази.
При цьому, у заяві про кримінальне правопорушення згадується суддя Верховного Суду ОСОБА_7 , а також суддя Охтирського районного суду Сумської області ОСОБА_8 , у зв'язку з чим при схожих обставинах 13.08.2024 слідчому судді ухвалою Вищого антикорупційного суду було задоволено самовідвід.
Дії слідчого судді свідчать про його заінтересованість у результаті розгляду заяви про кримінальне правопорушення та скарги на бездіяльність прокурора.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.10.2024 та постановити нову.
ОСОБА_6 в апеляційній скарзі просив її розглянути без його участі.
Представник САП, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Згідно із ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. А тому апеляційна скарга розглядається без участі вказаних осіб.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що клопотання про поновлення строку на оскарження слід задовольнити, а апеляційну скаргу - визнати необґрунтованою.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.395 КПК України апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Згідно з ч.1 ст.117, п.4 ч.3 ст.399 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи знайде підстави для його поновлення.
Як вбачається з матеріалів провадження, апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді від 21.10.2024 ОСОБА_6 подав 29.11.2024, тобто після закінчення строку апеляційного оскарження.
Отримання ухвали слідчого судді 28.11.2024 свідчить, що апелянт не був обізнаний з мотивами оскаржуваного рішення, що перешкодило останньому викласти в апеляційній скарзі вимоги та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення, та подати її у встановлений законом строк.
У зв'язку з викладеним вище, колегія суддів вважає, що наявні поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, у зв'язку з чим строк на оскарження ухвали слідчого судді слід поновити.
У цьому провадженні встановлено такі обставини.
30.09.2024 засобами поштового зв'язку ОСОБА_6 направив до керівника САП заяву про вчинення кримінального правопорушення суддями Верховного Суду ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , передбаченого ст.364 КК України.
18.10.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора САП, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Відмовляючи у задоволенні скарги, слідчий суддя дійшов таких висновків.
У заяві ОСОБА_6 про кримінальне правопорушення відсутні відомості про вчинення суддями Верховного Суду ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 злочинних дій, відповідальність за які передбачена ст.364 КК України, а викладена у ній інформація зводиться до незгоди із судовим рішенням - ухвалою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 20.08.2024. Таким чином, відсутні підстави для зобов'язання уповноважених осіб САП внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою ОСОБА_6 .
Доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно з ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
При цьому в ЄРДР, як вбачається із п.4 ч.5 ст.214 КПК України, вноситься короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Положеннями ч.4 ст.214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду в постанові від 30.09.2021 у справі №556/450/18, провадження №51-4229км20, дійшов до висновку, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Таким чином, внесенню до ЄРДР підлягають не всі заяви про вчинення кримінальних правопорушень, а лише ті з них, які містять відомості про вчинення саме кримінального правопорушення.
Зі змісту заяви ОСОБА_6 вбачається, що відмовляючи у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заявника на ухвалу Сумського апеляційного суду від 15.05.2024 у справі №1-2/1999, провадження №51-9198ск18 суддями Верховного Суду ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ст.364 КК України. На думку ОСОБА_6 , судді Верховного Суду зловживали службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для своїх колег - судді Верховного Суду ОСОБА_7 та інших суддів Сумського обласного суду, оскільки не спростували жодного доводу, вказаного у касаційній скарзі, тобто приховали такі факти. Також ОСОБА_6 стверджує, що судді Верховного Суду надали оцінку лише тій копії судового рішення, яку він долучив до скарги.
Диспозиція ч.1 ст.364 КК України передбачає кримінальну відповідальність за: зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.
Зловживання владою визначається вчинення службовою особою, яка постійно або тимчасово здійснює функції представника влади, умисного всупереч діючого законодавства діяння, використання своїх повноважень, яким вона наділена на підставі законів та інших нормативно-правових актів, всупереч інтересам служби.
Під використанням влади чи службового становища всупереч інтересам служби розуміють вчинення службовою особою таких порушень своїх службових обов'язків, які заподіюють істотну шкоду інтересам окремим громадян, державним, громадським інтересам або інтересам юридичних осіб. Поняття «інтереси служби» безпосередньо пов'язано з обсягом обов'язків службової особи. При цьому ураховується те, яким саме законним інтересам заподіяна шкода і яку з цих інтересів отримала вигоду службова особа.
Відповідно до положень ст.428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо : 1) касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку; 2) з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає. Суд касаційної інстанції вправі відмовити у відкритті касаційного провадження з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, без перевірки відповідності касаційної скарги вимогам статті 427 цього Кодексу. Суд касаційної інстанції не вправі відмовити у відкритті касаційного провадження з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої цієї статті, якщо оскаржується судове рішення, яким згідно з положеннями статті 437 цього Кодексу судом апеляційної інстанції було погіршено становище підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого.
Про відкриття або про відмову у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу.
А відтак, оскільки заява ОСОБА_6 не містить обставин, які б свідчили про вчинення суддями Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 умисних дій всупереч з використанням влади чи свого службового становища всупереч діючому законодавству, інтересам служби, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необґрунтованість скарги.
Обов'язковою умовою застосування норми ч.1 ст.364 КК України є завдання істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.
Згідно з ч.3 Примітки до ст.364 КК України, у статтях 364-367 КК України істотною шкодою вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
З оскаржуваного рішення вбачається, що слідчий суддя не вирішував питання встановлення наявності істотної шкоди, а тільки констатував відсутність в заяві фактів, які б свідчили про заподіяння такої шкоди неправомірними діями суддів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 . ОСОБА_6 та державним інтересам.
В зв'язку з цим колегія суддів вважає безпідставним посилання в апеляційній скарзі на вчинення слідчим суддею дій, направлених на встановлення істотної шкоди.
Також слідчий суддя дійшов висновку, що викладена ОСОБА_6 у заяві від 30.09.2024 про вчинення суддями Верховного Суду ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 кримінального правопорушення, передбаченого ст.364 КК України, інформація зводиться до незгоди із судовим рішенням - ухвалою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 20.08.2024 про відмову у відкритті касаційного провадження, і не стверджував, що ОСОБА_6 посилається на незгоду з судовим рішенням.
А тому неспроможним є твердження апеляційної скарги, що ОСОБА_6 про незгоду з судовими рішеннями у заяві не вказував.
Частиною 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус судді» встановлено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Оскільки судами повинні враховуватись лише висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, посилання апеляційної скарги на узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» затверджене зборами суддів ВССУ 23 грудня 2016 року, колегія суду не може взяти до уваги.
Також колегія суддів вважає голослівним посилання в апеляційній скарзі на те, що дії слідчого судді свідчать про його заінтересованість у результаті розгляду заяви про кримінальне правопорушення та скарги на бездіяльність прокурора, оскільки жодних обставин і фактів, які б це підтверджували, не наведено.
Підсумовуючи вказане, колегія суддів приходить до переконання про необґрунтованість апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та скасування ухвали слідчого судді, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст.404, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів,
Клопотання ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21 жовтня 2024 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21 жовтня 2024 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4