Справа №:755/1600/24
Провадження №: 1-в/755/732/24
"19" листопада 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання провідного інспектора Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київської області ОСОБА_3 , про приведення вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 19 квітня 2024 р. відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року № 3886-ІХ,
інспектора ОСОБА_5 ,
До суду надійшло подання провідного інспектора Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київської області ОСОБА_3 , про приведення вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 19 квітня 2024 р. відносно гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ., у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року № 3886-ІХ.
Подання мотивоване тим, що з 08 липня 2024 року на обліку Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області перебуває ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджений 19 квітня 2024 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.
Вирок набрав законної сили 21 травня 2024 року.
Згідно вироку Дніпровського районного суду міста Києва гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, завдавши супермаркету «Новус» матеріального збитку на загальну суму 1655 грн.
09 серпня 2024 року набув чинності Закон України від 18 липня 2024 року № 3886- ІХ «Про внесення змін Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким внесено зміни до статті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з положеннями частини 1 статті 51 Кодексу України про адміністратиі правопорушення (у редакції Закону № 3886-ІХ) відповідальність за дріб викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення перевищує 0,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-ІХ) визначено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до норм частини 5 Підрозділу 1 Розділу XX Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Зі змісту вироку Дніпровського районного суду міста Києва вбачається, що гр. ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 185 КК України, 15 грудня 2023 року.
Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2684 грн., а 50 відсотків від його розміру ставили 1342 грн.
Таким чином, враховуючи положення Податкового кодексу України та Закону № 3886-ІХ, на момент вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настала кримінальна відповідальність за статтею 185 Кримінального кодексу України, становив 2684 грн. (1342x2=2684).
Відповідно до частини 2 статті 74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
За вироком Дніпровського районного суду м. Києва розмір матеріального збитку, завданого гр. ОСОБА_4 склав в загальному 1655 грн.
Положеннями ч. 1 ст. 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Зазначені норми Основного Закону України також знайшли своє відображення і в ч. 1 ст. 5 КК України, згідно з якою, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Враховуючи те, що вартість таємно викраденого гр. ОСОБА_4 майна становила 1655 грн. тобто являється меншою за розмір, з якого відповідно до Закону № 3886-ІХ та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність - 2684 грн., та з огляду на норми статті 58 Конституції України і статті 5 Кримінального кодексу України щодо принципу зворотної дії закону в часі, засуджений підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
У судовому засіданні фахівець ІІ категорії Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області ОСОБА_5 подання підтримала, просила його задовольнити, з підстав наведених у ньому.
Прокурор проти задоволення подання не заперечувала.
Засуджений ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, про розгляд клопотання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України, неприбуття у судове засідання, осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали особової справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 19 квітня 2024 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки. Вирок набрав законної сили 21 травня 2024 року.
Від 08 липня 2024 року, ОСОБА_4 поставлений на облік Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX (далі Закон № 3886-ІХ), який набрав чинності 09 серпня 2024 року, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вироку Дніпровського районного суду міста Києва гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, завдавши супермаркету «Новус» матеріального збитку на загальну суму 1655 гри.
Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі соціальної пільги на 2023 рік складав 1342 гривні. Тобто, два неоподатковуваних мінімуму доходів громадян за цей період складав суму в розмірі: (1342х2) =2684 гривень. Таким чином, станом на день викрадення ОСОБА_4 майна на суму 1655 грн, вказана сума складала менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Частиною 2 статті 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Наведеної вище правової позиції дотримується Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 07.10.2024 року в справі № 278/1566/21 (провадження № 51-2555кмо24).
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення клопотання.
Керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, ч. 1 ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України, суд,-
Подання провідного інспектора Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київської області ОСОБА_3 , про приведення вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 19 квітня 2024 р. відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року № 3886-ІХ- задовольнити.
Привести у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року № 3886-ІХ, вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 19 квітня 2024 року щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного вироком Я Дніпровського районного суду міста Києва від 19 квітня 2024 року покарання за ч. 4 ст. 185 КК України, у зв'язку з усуненням караності діяння.
Матеріали особової справи засудженого ОСОБА_4 повернути до Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області
Ухвала суду може бути оскаржена через Дніпровський районний суд м. Києва до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1