Справа № 755/16724/24
Провадження №: 3/755/6058/24
"04" листопада 2024 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Мельниченко Л.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
07 вересня 2024 року близько 02 години 05 хвилин ОСОБА_1 , рухаючись по вул. Березняківська 23, у м. Києві, керував автомобілем «Лада 2107», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння: порушення мови, порушення координації рухів, розширені зіниці очей, що не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Крім того, ОСОБА_1 протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: постановою Яготинського районного суду міста Києва від 26 червня 2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи двічі повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи та будь-яких пояснень суду не надав.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Таким чином, суд здійснив всі можливі заходи для дотримання прав ОСОБА_1 проте, враховуючи строки розгляду справи про адміністративні правопорушення, суд розцінює поведінку ОСОБА_1 як свідоме зловживання своїми процесуальними правами, завідомо направлене на безпідставне затягування судового процесу.
Беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, врахувавши, що судом були вжиті всі можливі, передбачені законом заходи для виклику ОСОБА_1 до суду, суддя, з дотриманням вимог ст. 268 КУпАП, вважає за можливе розглядати справу про адміністративне правопорушення у відсутність ОСОБА_1 за наявними матеріалами.
Як вбачається з даних, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 124519 від 07 вересня 2024 року: «07 вересня 2024 року близько 02 години 05 хвилин ОСОБА_1 , рухаючись по вул. Березняківська 23, у м. Києві, керував автомобілем «Лада 2107», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння: порушення мови, порушення координації рухів, розширені зіниці очей, що не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України».
При відтворенні відеозапису встановлено, що працівники поліції зупиняють автомобіль «Лада 2017», державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , за порушення Правил дорожнього руху, а саме, водій їхав по зустрічній смузі руху. Під час спілкування у працівників поліції стан ОСОБА_1 викликав сумнів щодо перебування його у стані наркотичного сп'яніння. Працівники поліції оголошують ОСОБА_1 виявлені у нього ознаки наркотичного сп'яніння та пропонують пройти огляд на стан сп'яніння у лікаря нарколога, на що останній категорично відмовився. Працівники поліції роз'яснюють ОСОБА_1 його права та обов'язки, наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння та те, що у разі відмови від проходження огляду на нього буде складено протокол за ст. 130 КУпАП. Після чого, працівники поліції складають протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, оголошують його ОСОБА_1 , а ОСОБА_1 його підписує. Після чого, працівники поліції виносять ОСОБА_1 постанову про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 126 КУпАП, оголошують її ОСОБА_1 . Від керування транспортним засобом ОСОБА_1 відсторонено.
Як вбачається із довідки старшого інспектора з ВАП УПП у м. Києві ДПП капітана поліції Петрук В. щодо проведення заходів із встановлення повторності вчиненого адміністративного правопорушення, вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Як вбачається з даних, що містяться у постанові Яготинського районного суду міста Києва від 26 червня 2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме дані, що містяться: у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 124519 від 07 вересня 2024 року; у протоколі від 07 вересня 2024 року серії ААД № 811929; у направленні водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; у рапорті капітана поліції УПП у м. Києві ДПП; у довідці інспектора ВАП УПП у м. Києві ДПП; у картці обліку адміністративного правопорушення; у постанові Яготинського районного суду міста Києва від 26 червня 2024 року, відтворивши запис на диску; - суддя приходить до наступного.
Відповідно до вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
У диспозиції ч. 2 ст. 130 КУпАП визначено перелік діянь, що містять склад цього адміністративного правопорушення, зокрема, повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, в даному випадку відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тобто суб'єктом правопорушення визнається особа, яка керує транспортним засобом, незалежно від того, чи має вона на це право, а керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу.
Як вбачається з даних, що містяться в п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року № 14, судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів.
Відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до вимог п.п.6,7 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до вимог ч.ч.4, 5 ст. 266 КУпАП:
1. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
2. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
3. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
У рішенні по справі «О'Голлоран та Франціс проти Сполученого королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постанов, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілем та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У той же час, працівниками поліції зазначено, що ОСОБА_1 на протязі року притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
На підставі наведеного, відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, суддя, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Вирішуючи питання про обрання ОСОБА_1 виду адміністративного стягнення суддя, враховує вимоги ст. 23 КУпАП, які передбачають, що адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Крім того, враховуючи характер вчиненого правопорушення, наявні дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, обставини, що пом'якшують відповідальність, та те, що санкцією ч.2 ст. 130 КУпАП передбачено єдине адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, суддя вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у межах санкції ч.2 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортним засобом.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 23, 33, 40-1, ч. 2 ст. 130, ст.ст. 251, 252, 266, 283-285 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення постанови становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) ріки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена в порядку та строки визначені Кодексом України про адміністративне правопорушення, з урахуванням норм статей 287-279 КУпАП, і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відсутність у постанові в справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінні ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" ідентифікаційного номеру боржника, згідно постанови Верховного Суду України від 25 червня 2014 року у справі № 6-62цс14, не являється підставою для відмови державного виконавця у відкритті виконавчого провадження.
Суддя Л.А. Мельниченко