Номер провадження 2/754/5448/24
Справа №754/11526/24
Іменем України
09 грудня 2024 року Суддя Деснянського районного суду міста Києва Буша Н.Д., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач ОСОБА_1 звернулась до Деснянського районного суду міста Києва з даним позовом.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 15 серпня 2024 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.
Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на те, що 28.08.2019 року між сторонами було зареєстровано шлюб. Від шлюбу у сторін народилась дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З перших днів подружнього життя у сторін була дружна сім'я, заснована на почуттях любові, поваги та вірності один до одного, але з часом почуття любові, поваги та розуміння згасли і поступово стосунки між ними зіпсувались та все одно вони неодноразово намагались зберегти сім'ю та жити заради дитини. Однак, сторонам це не вдалось, що призвело до остаточного припинення шлюбних відносин у січні 2024 р. Враховуючи, що сторони не проживають однією сім'єю, не ведуть спільного господарства, не підтримують сімейні відносини як подружжя. Тому подальше спільне життя із збереженням шлюбу буде суперечити інтересам кожного з них. Між сторонами відсутні спори з приводу проживання дитини, оскільки такі питання вирішено в позасудовому порядку. Донька після розірвання шлюбу буде проживати з позивачем. Позивач вважає, що надання строку на примирення не виправить стан їх відносин, а спроби примирення між ними не приносять ніяких результатів. Тому, це лише погіршить стан їх відносин. Позивач переконана, що вона з відповідачем мають різні характери та різні погляди на життя. Збереження шлюбу неможливе, оскільки позивач не має наміру бути у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, з яким не бачить сумісно проживання в подальшому.
Відповідач 21.09.2024 року отримав копію ухвали суду про відкриття провадження, копію позовної заяви з додатками, що підтверджує зворотне поштове повідомлення. Відзив на позовну заяву, заперечень або пояснень до позову, останнім подано не було.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, дослідивши наявні матеріали справи, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ст. 109 СК України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Судом встановлено, що шлюб між сторонами зареєстрований 28 серпня 2019 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 2055, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.
Від шлюбу у сторін народилась дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.
Позивач зазначає, що підстав для досягнення примирення між сторонами немає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя, а тому є всі підстави для розірвання шлюбу.
Суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється в наслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивач скористалась даним правом та звернулась до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Приймаючи до уваги позовну заяву позивача, суд вважає, що причини, що спонукають її наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам подружжя, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.
Частиною 1 статті 110 Сімейного Кодексу України встановлено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
При таких обставинах справи суд вважає, що сім'я сторін розпалась остаточно, підстав для досягнення примирення між сторонами немає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача і тому суд приходить до висновку про розірвання шлюбу між сторонами.
Згідно ч. 2 ст. 114, абз. 2 ч. 3 ст. 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Після розірвання шлюбу позивач бажає залишити шлюбне прізвище.
При зверненні до суду позивач сплатила судовий збір, прохальна частина позовної заяви містить вимогу щодо залишення судових витрат за позивачем. Зважаючи на викладене, судові витрати залишаються за позивачем.
Керуючись ст. ст.105, 109, 110, 112-114 СК України, ст. 4, 7, 10, 13, 81, 130, 141, 223, 247, 263-266, 274 ЦПК України суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 )та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), зареєстрований 28 серпня 2019 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 2055 - розірвати.
Прізвище ОСОБА_1 після розірвання шлюбу залишити « ОСОБА_4 ».
Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Копію рішення направити сторонам.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання через Деснянський районний суд міста Києва апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду виготовлено 09.12.2024 року.
Суддя Н.Д.Буша