ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/21543/24
провадження № 3/753/7553/24
"27" листопада 2024 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Просалова О.М., розглянувши адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 184 КУпАП,
Згідно протоколу, ОСОБА_1 24.10.2024 о 17-00 год., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , ухилилась від виконання батьківських обов'язків відносно дітей: ОСОБА_2 , 2008 р.н., ОСОБА_2 , 2014 р.н., ОСОБА_3 , 2016 р.н., ОСОБА_4 2021 р.н., а саме не забезпечила належних умов проживання та здобуття освіти дітьми, тобто ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.
Суд, враховуючи викладене, а також практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає можливим провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 276 КУпАП при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд, зокрема, перевіряє, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Вимогами ст. 251 КУпАП передбачено поняття доказів та порядок їх збирання у справі про адміністративне правопорушення, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Перекладання такого обов'язку на суд не передбачено.
У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Крім цього, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 20.09.2016 року «Карелін проти Росії», відповідно до якого збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутності сторони обвинувачення у справах про адміністративні правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд.
Згідно положень ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Так, у матеріалах справи, всупереч вимогам вищезазначених нормативних актів відсутні належні та допустимі докази, які б могли підтвердити факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Аналіз наведених обставин дозволяє зробити висновок, що протокол відносно ОСОБА_1 не ґрунтується на встановлених обставинах та не підтверджений доказами. При цьому, суд вважає, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є належним доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та враховуючи положення ч.1 ст. 247 КУпАП, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 ч. 2 КУпАП, а тому з цих підстав провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст. 184, 247, 283, 284 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.
Суддя: