Справа № 752/13840/18
Провадження № 6/752/698/24
Іменем України
14 листопада 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Слободянюк А.В.,
за участю секретаря - Крушельницької Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "УКРГАЗБАНК", заінтересована особа: ОСОБА_1 , про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчих листів, -
до Голосіївського районного суду міста Києва надійшла заява представника Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» Скиданюка М., про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчих листів та видачу дублікатів виконавчих листів відносно боржника ОСОБА_1 , виданих на виконання заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 27 вересня 2018 року по справі №752/13840/18 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування заяви зазначив, що заочним рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 27 вересня 2018 року по справі № 752/13840/18 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» заборгованість за кредитним договором у розмірі 136 853,46 грн. та судовий збір у розмірі 1 762 грн.
Виконавчі листи №752/13840/18 від 30 жовтня 2018 року про стягнення на користь АБ «УКРГАЗБАНК» з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованості у розмірі 136 853,46 грн. та 1 762,00 грн. судового збору були пред'явлені до виконання до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 02 лютого 2022 року, що підтверджується листами №516/139/2022 від 01 лютого 2022 року та №516/140/2022 від 01 лютого 2022 року з відміткою про отримання.
Заявник вважає, що внаслідок того, що виконавчі листи №752/13840/18 від 30 жовтня 2018 року про стягнення з ОСОБА_1 були отримані відділом ДВС, строк пред'явлення виконавчого листа перервався. Дані виконавчі листи АБ «УКРГАЗБАНК» не повертались у зв'язку із їх втратою цим органом ДВС, а відтак, станом на дату подання АБ «УКРГАЗБАНК» даної заяви про видачу дублікатів виконавчих листів до Голосіївського районного суду міста Києва, строк, для пред'явлення виконавчого документа до виконання не пропущений.
Також, станом на дату подання цієї заяви, виконавчі листи по справі №752/13840/18 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором є втраченими, а строки їх пред'явлення до виконання такими, що не закінчилися.
Крім того, повідомляє, що встановити обставину чи надсилалася відділом примусового виконання постанова про повернення виконавчого документа та оригінал виконавчого листа на адресу банку рекомендованим поштовим відправленням не можливо з об'єктивних, незалежних від відділу примусового виконання та Банку, причин, оскільки документи знаходяться в архіві на території де ведуться бойові дії.
20 лютого 2024 року АБ «УКРГАЗБАНК» направлено до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) заяву № 516/155/2024, якою просив повідомити про результати розгляду заяв про примусове виконання рішень, зокрема заяви про примусове виконання рішення суду та виконавчих листів №752/13840/18 від 30 жовтня 2018 року про стягнення на користь АБ «УКРГАЗБАНК» з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 136 853,46 грн. та 1 762,00 грн. судового збору.
21 травня 2024 року АБ «УКРГАЗБАНК» отримав від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) лист № 3786/04.1-18 від 29 лютого 2024 року, в якому повідомлено про те, що вищевказані заяви про примусове виконання рішення, з доданими до них виконавчими документами, у Відділі відсутні, оскільки внаслідок військової агресії з боку російської федерації під час тимчасової окупації м. Херсона в 2022 році приміщення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Комкова, 87, корп. 2, було захоплено окупаційними військами. Після деокупації в листопаді 2022 року м. Херсон вказані виконавчі документи у Відділі не перебували. На теперішній час місцезнаходження вказаних документів невідоме. У зв'язку з тим, що зазначені заяви про відкриття виконавчих проваджень з доданими до них виконавчими документами було втрачено внаслідок військової агресії російської федерації під час тимчасової окупації міста Херсон, рекомендовано звернутись до суду із заявами про видачу дублікатів втрачених виконавчих документів.
Таким чином, виконавчі листи у справі №752/13840/18, видані 30 жовтня 2018 року Голосіївським районним судом м. Києва про солідарне стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , було втрачено.
Посилаючись на викладені обставини, а також на те, що на теперішній час рішення суду у справі не виконано, заявник просить задовольнити його вимоги та видати дублікати вищевказаних виконавчих листів відносно ОСОБА_1 та поновити строк для пред'явлення їх до виконання.
У судове засідання представник заявника ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" не з'явився, подавши заяву про розгляд заяви за його відсутності, заяву про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред'явлення їх до виконання просив задовольнити за наявними матеріалами.
Заінтересована особа ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про час та місце судового засідання повідомлялась належним чином через оголошення на сайті Судової влади України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, оскільки сторони не з'явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали заяви, справи, приходить до висновку, що заява про видачу дублікатів виконавчих листів не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Так, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду.
Європейський суд з прав людини наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).
Відповідно до п. 17.4 розділу XIII ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.
Згідно діючого законодавства, дублікатом є документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта. Дублікат видається судом, який ухвалив рішення, після розгляду заяви про видачу дубліката. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого документа суд повинен перевірити, чи не було воно виконано за втраченим документом, адже за повністю виконаним рішенням дублікат виконавчого документа не видається.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку врегульовані Законом України «Про виконавче провадження».
Так, у статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов'язково перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили.
Крім того, однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.
05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-УІІІ від 2 червня 2016 року (далі - Закон № 1404-УШ, Закон).
Частиною 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.
З огляду на зміст частини першої статті 11 Закону № 1404-VIII строк пред'явлення виконавчого документа до виконання - це період часу, в межах якого стягувач має право пред'явити виконавчий документ до примусового виконання.
Згідно із положеннями частин першої, другої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 23 цього Закону, строки пред'явлення виконавчого документа до виконання переривались пред'явленням виконавчого документа до виконання.
Частиною другою цієї статті Закону було передбачено, що після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлювався. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховувався.
Так, судом встановлено, що заочним рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 27 вересня 2018 року по справі № 752/13480/18 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» заборгованість за кредитним договором № 2233-21-11/USD від 15 липня 2008 року у розмірі 136 853,46 грн., судовий збір в розмірі 1 762 грн.
Рішення набрало законної сили 29 жовтня 2018 року.
Супровідним листом від 30 жовтня 2018 року судом направлено на адресу ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» чотири виконавчі листи, видані 30 жовтня 2018 року у цивільний справі № 752/13480/18 (№ 2/752/5226/18), які відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення були отримані представником банку.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій виконавчих документів, строк пред'явлення виконавчих листів до виконання зазначено - до 29 жовтня 2021 року.
Матеріалами справи встановлено, що 01 лютого 2022 року банк звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявами № 516/141/2022 та № 516/142/2022 про примусове виконання рішення суду у цивільній справі № 752/13840/18 щодо солідарного стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АБ «УКРГАЗБАНК» кредитної заборгованості, пред'явивши до відділу два виконавчі листи, видані 30 жовтня 2018 року щодо боржника ОСОБА_2 .
Даних, що заявник звертався із заявами про примусове виконання рішення суду та виконавчими листами щодо іншого боржника - ОСОБА_1 матеріали справи не містять та такі не надані стороною заявника.
20 лютого 2024 року ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» направив до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) заяву за №516/155/2024, в якій банк просив повідомити про результати розгляду заяв про примусове виконання рішень, зокрема заяви про примусове виконання судового рішення від 27 вересня 2018 року №№ 516/139/2022, 516/140/2022, 516/141/2022, 516/142/2022 щодо боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Також матеріалами справи встановлено, що 21 травня 2024 року до ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» надійшла відповідь Відділу №3786/04.1-16 від 29 лютого 2024 року, в якій повідомлено про те, що вищевказані заяви про примусове виконання рішення, з доданими до них виконавчими документами, у Відділі відсутні, оскільки внаслідок військової агресії з боку російської федерації під час тимчасової окупації м. Херсона в 2022 році приміщення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Комкова, 87, корп. 2, було захоплено окупаційними військами. Після деокупації в листопаді 2022 року м. Херсон вказані виконавчі документи у Відділі не перебували. На теперішній час місцезнаходження вказаних документів невідоме. У зв'язку з тим, що зазначені заяви про відкриття виконавчих проваджень з доданими до них виконавчими документами було втрачено внаслідок військової агресії російської федерації під час тимчасової окупації міста Херсон, рекомендовано звернутись до суду із заявами про видачу дублікатів втрачених виконавчих документів.
Отже, відповідно до матеріалів справи, виконавчі листи з примусового виконання судового рішення від 27 вересня 2018 року, яке набрало законної сили 29 жовтня 2018 року, були видані 30 жовтня 2018 року та строк пред'явлення виконавчих листі встановлено до 29 жовтня 2021 року.
Як передбачено частиною першою та другою статті 433 Цивільного процесуального кодексу України, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Підставою для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа документу є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин. Поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.
Звертаючись до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів щодо боржника ОСОБА_1 , заявник надав докази звернення до органів виконавчої служби 01 лютого 2022 року із виконавчими документами лише щодо іншого солідарного боржника - ОСОБА_2 , при тому, що виконавчі листи до цього боржника були надані до виконавчої служби із пропуском строку для їх пред'явлення.
Отже, матеріалами справи містять інформацію лише щодо пред'явлення до примусового виконання виконавчого документа відносно боржника ОСОБА_2 . Відомостей щодо звернення із заявою про примусове виконання рішення суду щодо ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
Таким чином, судом встановлено, що заявник звернувся із заявою про примусове виконання рішення суду щодо боржника ОСОБА_1 поза межами строку для пред'явлення виконавчих документів до виконання - 27 вересня 2024 року, тобто через три роки після закінчення строку для пред'явлення їх до виконання. При цьому, заявник, звертаючись до суду із проханням поновити строки пред'явлення виконавчих листів про стягнення кредитної заборгованості з боржника ОСОБА_1 , у заяві взагалі не наводить причин як підстав для поновлення строку, та повідомляє, що строки пред'явлення до виконання виконавчих документів не закінчились у зв'язку з їх перериванням внаслідок звернення до виконавчої служби, що спростовується матеріалами справи.
Відповідно до положень ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» не надано суду належних та допустимих доказів, які б надавали суду правову можливість поновити строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання та вирішити питання про видачу дубліката виконавчого листа.
Отже, суд, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, дійшов висновку, що заявником не надано будь-яких доказів на підтвердження об'єктивних незалежних від заявника обставин, які б могли бути визнані судом поважними причинами пропуску строку.
Враховуючи, що суд не вбачає підстав для задоволення заяви про поновлення строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання, необхідно дійти до висновку, що заява ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» в частині видачі дублікатів виконавчих документів, не підлягає задоволенню, у зв'язку закінченням строку, встановленого для пред'явлення виконавчих документів до виконання.
Керуючись п. 17.4 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 260, 261, 353, 354, 433 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "УКРГАЗБАНК", заінтересована особа: ОСОБА_1 , про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчих листів, відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду безпосередньо.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя А.В. Слободянюк