Справа № 752/20135/24
Провадження № 1-кс/752/8323/24
02 грудня 2024 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в АР Крим та м. Севастополі ОСОБА_3 , погоджене начальником відділу прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополь ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у кримінальному проваджені №12024010000000085 від 13.03.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 332 КК України,
До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні №12024010000000085 від 13.03.2024 року, у якому слідчий просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно в ході проведення обшуку, який мав місце 17.10.2024 в транспортному засобі Land Rover Range Rover, д.н.з. НОМЕР_1 , а саме на: флеш носій чорного кольору марки Kingston об'єм 16 гб; мобільний телефон Iphone SE, model A1723, IMEI: НОМЕР_2 з сім карткою оператора «Водафон»; транспортний засіб Land Rover Range Rover, д.н.з. НОМЕР_1 .
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024010000000085 від 13.03.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 332 КК України КК України, процесуальне керівництво здійснюється прокуратурою Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 та іншими невстановленими на теперішній час досудовим розслідуванням особами, організував незаконне переправлення осіб через державний кордон України, щодо кількох осіб та здійснив керівництво такими діями за наступних обставин.
Так, ОСОБА_5 , не пізніше березня 2023 року, здійснюючи діяльність у сфері надання транспортних послуг та перевезення пасажирів, без чинної ліцензії на право перевезення пасажирів, у порушення вимог у порушення ст. 9 Закону України «Про державний кордон України», ст. 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», розпорядження Кабінету Міністрів України № 424-р від 30.04.2014 «Про тимчасове закриття пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю», розпорядження Кабінету Міністрів України № 106-р від 18.02.2015 «Про тимчасове закриття пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю» та Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 188-р від 26.02.2022 «Про тимчасове закриття деяких пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю», діючи за попередньою змовою групою осіб, спільно з ОСОБА_6 та іншими, невстановленими в ході досудового розслідування особами, організували перевезення громадян України поза межами контрольних пунктів в'їзду-виїзду між Україною та Російською Федерацією, на яких здійснюється прикордонний контроль.
З цією метою ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням точну дату та час, але не пізніше березня 2023 року залучив до своєї протиправної діяльності ОСОБА_6 як диспетчера не зареєстрованої у встановленому законом порядку компанії «Сервіс надійних автомобільних перевезень» та інших, невстановлених на теперішній час досудовим розслідуванням, осіб.
Після цього, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 та іншими невстановленими особами, використовували канали в месенджерах «Telegram» та соціальній мережі «Facebook», на яких розміщували оголошення про здійснення пасажирських перевезень із м. Києва до тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, який із 2014 року є тимчасово окупованою територією України та у зворотному напрямку та адміністрували вказані канали.
В ході досудового розслідування встановлено, що починаючи з березня2023 року, більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, транспортними засобами, які використовує ОСОБА_5 організовано регулярний рух по маршруту Київ-АР Крим, із відправкою автобусів від ст. АДРЕСА_1 .
При цьому, ОСОБА_5 , розробив та організував декілька маршрутів руху автобусів транзитним сполученням через Республіку Польща, Республіку Білорусь та Російську Федерацію, звідки через незаконно споруджений державою-агресором РФ так званий «кримський міст» здійснював переправлення осіб до тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим поза межами пунктів пропуску державного кордону України.
Водночас, перевезення пасажирів, що виїхали з підконтрольної Уряду України території до тимчасово окупованої території АР Крим через територію російської федерації здійснювалось автобусами, що належать ОСОБА_5 та іншим, залученим до протиправної діяльності, особам, під його керівництвом.
Оплата за надання послуг із переправлення громадян України на ТОТ АР Крим здійснювалась пасажирами під час посадки до автобусів у м. Києві, на станції метро «Теремки» та у м. Сімферополі у готівковій формі водію автобуса або у вигляді безготівкових зарахувань на банківські карти, що належать ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та іншим, невстановленим на теперішній час досудовим розслідуванням, особам.
Таким самим маршрутом і у аналогічний спосіб організовано незаконне перевезення пасажирів у зворотному напрямку з відправленням автобусів, що використовуються ОСОБА_5 , з м. Сімферополь, на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, через так званий «кримській міст», Російську Федерацію, Республіку Польща з кінцевим місцем призначення у м. Києві.
Таким чином, на транспортному засобі «RENAULT TRAFIC», д.н. НОМЕР_3 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_7 та перебуває у користуванні ОСОБА_5 , організовано незаконне переправлення через державний кордон з відправленням з м. Києва до тимчасово окупованої території АР Крим та у зворотному напрямку в період з березня 2023 року і по теперішній час наступних осіб: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16
Крім того, не пізніше 08.06.2024 року, ОСОБА_17 замовила поїздку в компанії перевізника «СНАП», директором якого є ОСОБА_5 сполученням Київ - Сімферополь, оголошення якого знайшла в соціальній мережі «Фейсбук». Таким чином вона доїхала до тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим з міста Києва маршрутом руху автобусу через Республіку Польща та Латвійську Республіку, далі Литву та Естонію, територію російської федерації та незаконно збудований кримський міст. Вартість поїздки склала 950 доларів США Надалі 16.08.2024 таким самим маршрутом у зворотному напрямку, за допомогою послуг перевізника «СНАП», вона доїхала з м. Сімферополь до м. Києва, вартість поїздки склала 95 000 російських рублів, які сплатила готівкою водію при посадці до автобусу.
Оплата за надання послуг із переправлення у вищеописаний спосіб громадян України на тимчасово окуповані території, поза межами офіційних пунктів пропуску, здійснювалась повною оплатою при посадці до автобусів у АДРЕСА_2 , якщо переправлення осіб здійснювалось із тимчасово окупованих територій до підконтрольної Уряду України території. За отримання готівкових коштів та координацію водіїв на маршруті НОМЕР_4 відповідав ОСОБА_5 .
Водночас, ОСОБА_6 , яка виконувала роль диспетчера не зареєстрованої у встановленому законом порядку компанії ОСОБА_5 «Сервіс надійних автомобільних перевезень», здійснювала логістичне супроводження автобусних рейсів, а також особисто підшукувала пасажирів з метою здійснення їх подальшого переправлення на тимчасово окуповані території України за у зворотному напрямку, приймала оплату за надані нею та ОСОБА_5 транспортні послуги на свою банківську картку здійснювала консультації та займалась обліком громадян України, що бажають потрапити до ТОТ АР Крим.
17.10.2024 слідчим слідчого управління ГУНП в АР Крим та м. Севастополі ОСОБА_18 проведено обшук транспортного засобу Land Rover Range Rover, д.н.з. НОМЕР_1 , під час якого було вилучено наступне майно: флеш носій чорного кольору марки Kingston об'єм 16 гб; мобільний телефон Iphone SE, model A1723, IMEI: НОМЕР_2 з сім карткою оператора «Водафон»; транспортний засіб Land Rover Range Rover, д.н.з. НОМЕР_1 .
Слідчий зазначає, що вказане майно відповідає критеріям, визначеним п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України.
Постановою слідчого вилучені під час обшуку речі та транспортний засіб визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
На підставі зазначеного, з метою запобігання пошкодження, відчуження третім особам вилученого під час обшуку майна, забезпечення проведення відповідного експертного дослідження та попередження настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, слідчий просив про задоволення клопотання.
Учасники кримінального провадження в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду клопотання про арешт майна повідомлялись належним чином.
Від прокурора надійшло клопотання про проведення судового засідання без його участі, у якому прокурор клопотання про арешт майна підтримав, зазначив, що метою арешту майна є збереження речових доказів, просив клопотання задовольнити.
Від захисника підозрюваних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_19 надійшли письмові заперечення на клопотання про арешт майна у яких захисник послався на те, що транспортний засіб Land Rover Range Rover, д.н.з. НОМЕР_1 , не має відношення до обставин кримінального провадження, зокрема відсутні факти використання цього автомобіля для поїздок через кордон. На підставі зазначеного захисник просив відмовити у задоволенні клопотання в частині арешту автомобіля Land Rover Range Rover, в решті вимог клопотання - поклався на розсуд суду.
В зв'язку з неявкою в судове засідання учасників кримінального провадження, відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про його задоволення з таких підстав.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Правовою підставою арешту майна є положення ст. 170 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України. У цьому випадку за правилами ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
У статті 98 КПК України визначені такі критерії щодо речових доказів: матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024010000000085 від 13.03.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 332 КК України КК України, процесуальне керівництво здійснюється прокуратурою Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
17.10.2024, на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 30.09.2024 у справі № 752/20135/24, проведено обшук транспортного засобу Land Rover Range Rover, д.н.з. НОМЕР_1 , під час якого було вилучено наступне майно: флеш носій чорного кольору марки Kingston об'єм 16 гб; мобільний телефон Iphone SE, model A1723, IMEI: НОМЕР_2 з сім карткою оператора «Водафон»; транспортний засіб Land Rover Range Rover, д.н.з. НОМЕР_1 .
Постановою слідчого від 17.10.2024 вилучене під час обшуку майно та автомобіль Land Rover Range Rover, д.н.з. НОМЕР_1 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, що підтверджується копією постанови.
Матеріалами клопотання обґрунтовано, щовилучений під час обшуку флеш носій та мобільний телефон з сім карткою містять чи можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, яке розслідується у даному кримінальному провадженні.
Таким чином, зазначене майно відповідає ознакам, зазначеним в ч.1 ст. 98 КПК України, і має значення речових доказів.
Слідчим суддею встановлено, що заявлена слідчим мета щодо збереження речових доказів (щодо майна флеш носій та мобільний телефон), може бути досягнута шляхом застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя враховує, що вказані критерії є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді.
Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Водночас, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).
Слідчим доведено, що вилучене 17.10.2024 під час обшуку майно (окрім транспортного засобу) може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а застосування такого заходу забезпечення, як арешт майна, сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування та забезпечення збереження речових доказів.
Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.
Слідчий суддя дійшов висновку про достатність підстав вважати, що в разі не застосування запобіжного заходу у виді арешту майна, існують ризики приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, яке має значення для досудового розслідування.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна слідчий суддя не встановив.
Отже, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки, завдяки цьому заходу забезпечення кримінального провадження може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням.
З огляду на викладене клопотання слідчого в частині арешту вилученого під час обшуку флеш носія та мобільного телефону з сім карткою підлягає задоволенню.
Що стосується клопотання в частині вимог про арешт транспортного засобу Land Rover Range Rover, д.н.з. НОМЕР_1 , слід зазначити таке.
При вирішенні питання про арешт майна з метою збереження речових доказів слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).
У відповідності до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Матеріалами, доданими до клопотання, стороною обвинувачення не було доведено, що транспортний засіб Land Rover Range Rover, д.н.з. НОМЕР_1 , відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Так, протокол обшуку не містить відомостей щодо підстав чи розумних підозр для висновку про те, що транспортний засіб ОСОБА_20 є доказом будь-якого кримінального правопорушення, а також відомостей про наявність підстав вважати, що зазначений транспортний засіб відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Постанова слідчого від 17.10.2024, якою транспортний засіб Land Rover Range Rover, д.н.з. НОМЕР_1 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні також не містить обґрунтування того, яким саме ознакам ст. 98 КПК України відповідає вказане тимчасово вилучене майно, яке конкретно значення має цей транспортний засіб для кримінального провадження, як саме це майно буде використано під час досудового розслідування.
За таких обставин, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання слідчого в частині арешту транспортного засобу Land Rover Range Rover, оскільки слідчий у клопотанні не доведено наявність обґрунтованих підстав і мети, відповідно до положень статті 170 цього Кодексу, а також не доведено необхідності такого арешту та наявності ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
З огляду на викладене клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 132, 170-173, 175, 309, 395, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт на вилучене 17.10.2024 під час проведення обшуку транспортного засобу Land Rover Range Rover, д.н.з. НОМЕР_1 , майно, а саме:
- флеш носій чорного кольору марки Kingston об'єм 16 гб;
- мобільний телефон Iphone SE, model A1723, IMEI: НОМЕР_2 з сім карткою оператора «Водафон».
В іншій частині клопотання відмовити.
Ухвала про арешту майна підлягає негайному виконанню після її оголошення прокурором, слідчим у кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1