Справа № 991/11748/24
Провадження № 11-сс/991/889/24
09 грудня 2024 року місто Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , розглянула питання про здійснення дистанційного судового провадження з розгляду апеляційної скарги прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.11.2024,
До Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скаргапрокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.11.2024, постановлену за результатами розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 у межах кримінального провадження № 52021000000000574 від 07.12.2021.
Судове засідання з розгляду апеляційної скарги призначене на 10.12.2024 о 13 год 00 хв у залі судових засідань № 1 Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (м. Київ, пров. Хрестовий, 4).
До зазначеного судового засідання, від захисника підозрюваного ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 до суду надійшло клопотання, в якому він просить провести призначене судове засідання в режимі відеоконференції за його участі через платформу «Електронний Суд». Посилається на введений у державі воєнний стан та значну територіальну віддаленість його місця проживання (м. Одеса) від міста Києва.
Вирішуючи зазначене клопотання, суддя виходить із нижченаведеного.
Відповідно до ч. 1 ст. 336 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі: 1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин; 2) необхідності забезпечення безпеки осіб; 3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; 4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; 4-1) введення воєнного стану або під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України; 5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.
Водночас ураховуючи, що в ч. 1 ст. 336 КПК України законодавець використав слово «може», то така норма кримінального процесуального закону закріплює не обов'язок, а право суду прийняти рішення стосовно проведення судового засідання чи засідань у режимі відеоконференції.
Разом із тим, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків (ч. 1, 2, 6 ст. 22 КПК України).
Вищевказане у поєднанні із положеннями ч. 1 ст. 336 КПК України вказує на те, що клопотання стосовно проведення судового засідання у режимі відеоконференції має містити не лише наведення фактів, наявність яких обумовлює потребу в дистанційному судовому провадженні, але й до нього зазвичай повинні бути долучені докази, які б підтверджували існування однієї з підстав, передбачених у ч. 1 ст. 336 КПК України. Тобто сама по собі наявність клопотання сторін судового провадження про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не покладає на суд обов'язку його задоволення.
Таким чином, рішення про проведення судового засідання в режимі відеоконференції може бути прийняте виключно за умови доведеності наявності однієї із зазначених у ч. 1 ст. 336 КПК України підстав.
Застосовуючи наведений підхід у ході розгляду клопотання адвоката ОСОБА_4 , суддя доходить висновку, що особа, яка ініціювала проведення судового засідання в режимі відеоконференції, не довела наявність однієї із зазначених у ч. 1 ст. 336 КПК підстав.
Надаючи саме таку оцінку суддя виходить із того, що адвокат ОСОБА_4 не довів відсутність у нього можливості прибути до суду для участі в судовому засіданні у м. Києві, а посилання щодо віддаленості місця проживання від Києва є загальними та не свідчить про неможливість прибути до суду для участі в судовому розгляді. Представник також не доводить проблеми чи перебої у транспортному сполученні між містами Одесою та Києвом. Посилання на введення воєнного стану в Україні спростовується тим, що правовий режим воєнного стану хоч і запроваджено на всій території України, однак на даний час ані в м. Києві, ані в Київській області не ведуться активні бойові дії, а Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду здійснює правосуддя. Крім того, адвокат ОСОБА_4 не наводить обставини, які унеможливлюють ініціювання його участі в апеляційному розгляді в режимі відеоконференцзв'язку з приміщення будь-якого іншого суду на території України.
З урахуванням вищенаведеного, суддя доходить висновку, що клопотання сторони захисту задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 336, 371, 372, 424, 532 КПК України, суддя
Клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя ОСОБА_1