Іменем України
13 листопада 2024 року м. Кропивницький
справа № 393/234/24
провадження № 22-ц/4809/1407/24
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),
судді - Головань А.М., Дуковський О. Л.,
за участю секретаря судового засідання Соловйової І.О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - Новгородківська селищна рада,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новгородківської селищної територіальної громади в особі Новгородківської селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 23 липня 2024 року (суддя Рачкелюк Ю.В.).
Позовна заява, короткий зміст
ОСОБА_1 у травні 2024р звернулася до Новгородківського районного суду Кіровоградської області з позовом до Новгородківської селищної територіальної громади в особі Новгородківської селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В обґрунтування вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її матір, ОСОБА_2 .
За життя спадкодавець склала заповіт, який посвідчений державним нотаріусом Четвертої Криворізької державної нотаріальної контори Артеменко Л.М. 05.09.2003 року та зареєстровано в реєстрі за № 1-3957.
Заповітом спадкодавець заповіла все своє майно, з чого б воно не складалося та де б воно не знаходилося, і взагалі все те, що буде їй належати на день смерті, та на що вона за законом буде мати право - ОСОБА_1 .
Після смерті ОСОБА_2 , її донька ОСОБА_1 04.01.2023 року звернулась до приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Перекопської І.С. з заявою про прийняття спадщини, проте, отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки останньою пропущений встановлений ст.1270 ЦК України строк для прийняття спадщини у шість місяців.
У визначений законом строк для прийняття спадщини ОСОБА_1 не звернулася до нотаріуса, оскільки перебувала на амбулаторному лікуванні (діагноз: цукровий діабет). 15.03.2022 року у зв'язку з повномасштабним вторгненням, вона виїхала за кордон, з метою перебувати у безпечному місці та повернулася в Україну 18.07.2022 року.
Просить визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на два місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.
Відзив
21.05.2024 року відповідач подав відзив, в якому заперечує проти задоволення позову. Вказав про відсутність поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини.
Так як мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини саме в період строку на прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса.
Такі обставини позивачем не доведені. Підстави, на які посилається позивач (перебування на амбулаторному лікуванні, виїзд 15.03.2022 року за межі України, у зв'язку із повномасштабним вторгненням, аби перебувати у безпечному місці, а також через юридичну необізнаність) не є об'єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов'язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.
Судове рішення
Рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 23 липня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Новгородківської селищної територіальної громади в особі Новгородківської селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, відмовлено.
Суд виснував, що наведені причини пропуску строку для прийняття спадщини, на думку суду, не є поважними, оскільки позивачем не доведено, що вони пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для подачі нотаріусу відповідної заяви.
Поважних причин, пов'язаних з об'єктивними, непереборними та істотними труднощами для позивача на подачу нотаріусу відповідної заяви про прийняття спадщини у шестимісячний строк після відкриття спадщини, позивачем не зазначено.
Крім того, слід зазначити, що позивачка, будучи обізнаною про смерть спадкодавця в період часу з 03.11.2021 року по 03.05.2022 року не вживала жодних дій спрямованих на прийняття спадщини.
У встановленому процесуальним законом порядку, доказів з приводу того, що позивачка в період часу з 03.11.2021 року по 03.05.2022 року знаходилася на лікуванні, або перебувала у безпорадному стані, що об'єктивно унеможливлювало, незалежно від її волі вчинити дії спрямовані на прийняття спадщини, суду не надано.
Спадкодавець ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а позивачка ОСОБА_1 виїхала за кордон 15.03.2022 року тобто, остання мала більше 4-х місяців, щоб звернутись із заявою до нотаріуса для прийняття спадщини і свідомо не звернулася до нотаріальної контори з відповідною заявою. До того ж перебування за межами країни не є поважними причинами пропуску строку для подання позивачем заяви про прийняття спадщини, які унеможливили чи в інший спосіб перешкодили їй вчасно здійснити таку дію.
Апеляційна скарга
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, якою просить рішення Новгородського районного суду Кіровоградської області від 23 липня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Визначити ОСОБА_1 додатковий строк, достатній для подання нею заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її матері ОСОБА_2 , тривалістю у два місяці, починаючи із дати ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції.
За життя померла ОСОБА_2 складала заповіт не менше двох разів, суд повинен був переконатися, чи відомо було позивачу про наявність заповіту, укладеного на її користь.
Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску для подання заяви про прийняття спадщини.
Суд мав врахувати ту обставину, що пройшов незначний часовий проміжок між закінченням строку прийняттям спадщини та подачею зави про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, а також що інших спадкоємців померлої немає.
Відзив
Сторона відповідача подала відзив на апеляційну скаргу, яким просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 23 липня 2024 року залишити без задоволення.
Достатніх та належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини позивач не надала ні як суду першої інстанції, ні апеляційному суду та не довела наявність об'єктивних, непереборних, істотних труднощів, які перешкоджали поданню заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк
Рух справи
Ухвалою суду від 23.08.2024р відкрито провадження у справі.
Ухвалою від 23.09.2024р призначено судовий розгляд на 13 листопда 2024р.
Ухвалою судді від 30.10.2024р заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Мартинової Наталії Юріївни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, задоволено.
Розгляд справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 23 липня 2024 року ухвалено здійснювати в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Мартиновою Наталією Юріївною.
Позиція сторін у суді апеляційної інстанції
Представник позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримала доводи апеляційної скарги, наполягала на її задоволенні.
Відповідач належним чином повідомлений про судове слухання, в засідання не з'явився, не забезпечив явку свого представника.
За положеннями ст. 372 ЦПК неявка осіб, належних чином повідомлених про день і час слухання справи, не перешкоджає апеляційному перегляду.
Встановлені обставини справи
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 10.04.1956р, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , отец ОСОБА_4 , мать ОСОБА_5 , место рождения: с.Ингуло Каменка Новгородковского района Кировоградской области (мовою оригіналу) а.с.12.
Відповідно до свідоцтва про припинення одруження № НОМЕР_2 від 05.04.1964 г., брак между ОСОБА_4 и ОСОБА_5 прекращен 05.04.1964 г. Фамилии после прекращения брака он - ОСОБА_6 , она - ОСОБА_6 (мовою оригіналу) а.с.11.
Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 від 11.04.1964 року ОСОБА_7 1931 р.н. та ОСОБА_8 1936 р.н. одружились ІНФОРМАЦІЯ_4 , після реєстрації одруження присвоєно прізвища чоловікові ОСОБА_9 , дружині ОСОБА_9 (а.с.13).
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 15.12.1979 р. ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_5 і ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 заключили брак 15.12.1979 г., після укладення шлюбу присвоєні прізвища чоловіку - ОСОБА_11 та дружині - ОСОБА_11 (мовою оригіналу) а.с.14.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце народження: с.Інгуло-Кам'янка Новгородківського району Кіровоградської області, згідно другої сторінки паспорту ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_7 роджения с.Ингуло-Каменка Новгородковского району Кировоградской области, РНОКПП ОСОБА_1 НОМЕР_5 (а.с.5-8).
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 03.11.2021 р. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 про що, 03.11.2021 року складено відповідний актовий запис № 1608, місце смерті Україна, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг (а.с.15).
Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серія КР № 076667 ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) належало земельної ділянки площею 9,27 га кадастровий номер 3523481300:02:000:0139, земельна ділянка розташована на території Інгуло-Кам'янської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області (а.с.18-19).
За життя ОСОБА_2 склала заповіт, який посвідчений Державним нотаріусом Четвертої Криворізької державної нотаріальної контори Артеменко Л.М. 05.09.2003 року та зареєстровано в реєстрі за № 1-3957. Заповітом спадкодавець заповіла все своє майно, з чого б воно не складалося та де б воно не знаходилось, і взагалі все те, що буде їй належати на день смерті, та на що вона за законом буде мати право - ОСОБА_1 . Раніше складений заповіт, що був посвідчений Державним нотаріусом Четвертої Криворізької нотаріальної контори 23.12.1992 року за реєстром № 1-7897, цим заповітом скасувала (а.с.35).
Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно. Позивачка 04.01.2023 року звернулася до Приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Перекопської І.С., з заявою про прийняття спадщини, проте, 04.01.2023 року отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв'язку з пропущенням строку для прийняття спадщини (а.с.17).
Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № витягу 71089102 від 04.01.2023 року наданого приватним нотаріусом Перекопською І.С., 04.01.2023 року було зареєстровано спадкову справу, номер у Спадковому реєстрі 70117693, номер у нотаріуса 1/2023, спадкодавець ОСОБА_2 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.16).
З матеріалів спадкової справи виходить, що з заявою про прийняття спадщини звернулася лише ОСОБА_1 . ОСОБА_13 згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 умер 29.09.1984 г. (мовою оригіналу). З ОСОБА_2 за відомостями, що містяться у Реєстрі Криворізької міської територіальної громади, станом на 03.11.2021 року (день смерті) за адресою: АДРЕСА_1 не було зареєстровано інших осіб, що підтверджується довідкою від 04.01.2023 р. № 114 (а.с.72).
Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до частин 1, 2, 4 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги за наявними у ній доказами, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним нормам закону, а тому вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню.
Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення
Переглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової падати у цивільних справах керується нормами права, які застосовуються до спірних правовідносин, та висновками Верховного Суду щодо їх застосування.
Зокрема, згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України. Внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1265 ЦК України). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ст. 1223 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).
Аналіз вказаних норм закону дає підстави для висновку, що прийняття спадщини є вольовою дією спадкоємця, за виключенням тих випадків, коли спадщина вважається прийнятою спадкоємцем через пряму вказівку закону та за умови, що він не відмовився від її прийняття.
Право на прийняття спадщини є строковим, а перебіг цього строку починається з часу відкриття спадщини й спливає через шість місяців. Впродовж цього строку, спадкоємець має право прийняти спадщину або відмовитися від її прийняття. Якщо він не вчиняє жодної із цих дій, закон визнає його таким, що спадщину не прийняв, тобто не набув відповідних прав та обов'язків спадкодавця.
Проте, законодавець допускає можливість існування таких обставин, які перешкоджають волевиявленню спадкоємця на прийняття спадщини у відведений для цього законом строк. За таких обставин не вчинення спадкоємцем дій направлених на набуття спадщини знаходяться поза його волею.
Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон надає йому можливість за домовленістю зі спадкоємцями, які прийняли спадщину, подати заву про прийняття спадщини поза межами шестимісячного строку і не залежно від поважності причин та тривалості пропуску такого строку,
Якщо ж така згода відсутня, він має право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви, але при цьому зобов'язаний довести поважність причин пропуску строку.
Отже, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
При цьому поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця саме на вчинення дій із прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
У справі, що переглядається в апеляційному порядку, позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкодавця ОСОБА_2 . Позивач являється донькою померлої, достатні докази це підтверджують, нею подавалася заява про прийняття спадщини за заповітом, отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв'язку з пропущенням строку на прийняття спадщини. Судом достовірно встановлено, що осіб які фактично прийняли спадщину немає.
Хронологія спірних подій наступна. Спадкодавець померла ІНФОРМАЦІЯ_8 . Термін передбачений ст. 1270 ЦК тривав до 3 травня 2022 року. Заяву про прийняття спадщини за заповітом позивач подала 4 січня 2023 року, тобто з пропуском строку у вісім місяців. В обґрунтування сторона вказує, що в період закінчення строку на прийняття спадщини захворіла, загострилася хронічна хвороба, цукровий діабет, а 15 березня 2022 року виїхала за кордон. Повернулася у липні 2022 року, одразу звернулася за юридичною допомогою. Однак 22.01.2024 року її позовну заяву визнано судом неподаною та повернуто заявнику. Повторно звернулася до суду у травні 2024р. Вважає, що її життєві обставини та повномасштабна війна вплинули на об'єктивну неможливість своєчасно звернутися з заявою про прийняття спадщини. Звертає увагу, що інших спадкоємців немає, несвоєчасність звернення за спадком не вплинуло на права та інтереси інших осіб.
В умовах сьогодення, а саме введення в країні воєнного стану 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією рф, реалізації права на спадкування має певні особливості, та врахування всіх обставин неможливості своєчасної реалізації права.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 року, при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.
Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979, ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном. Правовстановлюючі документи на майно, що становить спадок, у володінні позивача.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 3 ЦК України до загальних засад цивільного законодавства віднесено, поміж іншим, справедливість, добросовісність та розумність.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Введення воєнного стану на території України, постійний обстріл міст України у період з 24.02.2022 і по день звернення позивача до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, що є загальновідомою обставиною, а також виїзд позивачки за межі міста, слід розцінювати як об'єктивну перешкоду, яка істотно перешкоджала позивачці здійснити передбачені законом дії щодо прийняття спадщини після смерті матері. До того ж, постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 (чотири) місяці. У січні 2023р постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №676/47/21 (провадження №61-8014св22), надано оцінку пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - постанова КМУ №164).
Наявність зазначених позивачем обставин свідчить про те, що у неї були поважні причини, пов'язані з істотними труднощами на вчинення дій щодо вчасного звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Верховний Суд в постанові від 18.01.2023 у справі №580/1300/22 сформулював правовий висновок стосовно застосування принципу «легітимних очікувань», суд зазначив, що принцип легітимних очікувань широко застосовується у судовій практиці та ґрунтується на низці конституційних положень, які гарантують захист права власності (статті 41 Конституції України) та передбачуваність (прогнозованість) законодавства, яким визначаються обмежувальні заходи (статті 22, 57, 58, 94, 152 Конституції України); реалізація принципу легітимних очікувань полягає у досягненні бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки; втілення легітимних очікувань унеможливлюється, зокрема, у випадку, коли особа не може досягнути прогнозованого результату внаслідок зміни правової основи у такі строки, що не є розумними та обґрунтованими; правовим підґрунтям (основою) для виникнення в особи легітимного очікування можуть бути: норма права (законодавство), судова практика, акт індивідуальної дії, конкретне судове рішення, що набуло законної сили, або умови договору; відсутність у законі безпосередніх приписів щодо певного права, яке, однак, слідує із загальних конституційних принципів або природного права, або відсутність закону, що визначає механізм реалізації такого права, самостійно не може свідчити про відсутність правового підґрунтя для виникнення в особи легітимного очікування щодо реалізації такого права.
З урахуванням викладеного, виходячи з аналізу встановлених судом обставин справи та норм права, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 навела причини, які пов'язані з об'єктивними, істотними труднощами для неї щодо подачі заяви про прийняття спадщини, а тому наявні підстави для встановлення їй додаткового строку для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Увагу колегія звертає, що позивач єдина спадкоємиця, майно матері прийняла у володіння (у неї правовстановлюючі документи на землю), реалізація її права на спадок, не порушує інтереси інших осіб, навіть за умови заперечень сторони відповідача-органу самоврядування.
Фактично стороною, поза межами строку передбаченого ст. 1270 ЦК, пропущено 4 місяці, з врахуванням Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року №164, а тому застосувавши положення права з особливістю обставин справи з певною гнучкістю, як рекомендовано правовою позицією ЄСПЛ, апеляційний суд вважає за можливе задовольнити позов.
Колегія суддів, не приймає до уваги позицію відповідача, що позивач до повномасштабного вторгнення рф мала чотири місяці для подачі заяви про прийняття спадщини, закон передбачає строк у шість місяців, без огляду можливості спадкоємця реалізувати право раніше даного строку. Також не заслуговує на увагу доводи апеляції, що нотаріус мав би повідомити про заповіт позивача, так як такі обґрунтування позов не містив.
Основною підставою задоволення позову є врахування всіх аспектів сьогодення, відсутність інших спадкоємців, та не порушення прав та інтересів інших осіб. Положення про визначеність закону та сталість, не порушуються даним судовим рішенням, з огляду на справедливість, баланс інтересів та врахування особливостей воєнного часу.
Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 23 липня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_5 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , терміном на два місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Стягнути з Новгородківської селищної ради Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позову до суду першої інстанції у сумі 1211,20 грн та судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1816,80 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено 6 грудня 2023року.
Головуючий суддя Л. М. Дьомич
Судді А. М. Головань
О. Л. Дуковський