Справа № 348/843/23
Провадження № 11-кп/4808/352/24
Категорія ч. 4 ст. 186 КК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
09 грудня 2024 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду
в складі суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
з участю секретаря ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12023091200000024 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7 та прокурора Надвірнянської окружної прокуратури ОСОБА_8 на вирок Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 01 травня 2024 року, яким,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Надвірна, Івано-Франківської області, громадянина України, із повною загальною середньою освітою, неодруженого, який офіційно не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.
Стягнуто з ОСОБА_7 процесуальні витрати на залучення експерта у розмірі 9880 (дев'ять тисяч вісімсот вісімдесят) гривень 28 копійок на користь держави.
Вирішено питання речових доказів,
за участю прокурора ОСОБА_9 ,
захисника ОСОБА_10 ,
Судом першої інстанції встановлено, що 30 грудня 2022 року приблизно о 17:00 годині ОСОБА_7 перебуваючи у парку імені Івана Франка в м. Надвірна Івано-Франківської області, умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, підійшов до ОСОБА_11 та наніс їй один удар в плече, від якого потерпіла впала на землю. У цей момент ОСОБА_7 розкрив сумку потерпілої та відкрито заволодів мобільним телефоном марки «Xiaomi Note 5A» із сім картою мобільного оператора Київстар, внаслідок чого потерпілій було завдано майнову шкоду у розмірі 2400,00 гривень. Такими діями, ОСОБА_7 вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, вчинене в умовах воєнного стану, а саме злочин, передбачений ч. 4 ст. 186 КК України.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить скасувати вирок суду першої інстанції та виправдати його.
Зазначає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам, а докази досліджені під час судового розгляду мають суттєві суперечності, що вказують на недоведеність його вини.
Вказує, що покази потерпілої стосовно викрадення чохла від телефону є непослідовні, а саме те, що при подачі заяви до поліції мова про чохол не йшла, на слідчому експерименті вона вказувала про чохол, але без конкретизації кольору, а в судовому засіданні стверджувала що мобільний телефон був викрадений без чохла.
Також вказує, що не витримують критики показання потерпілої при проведені впізнання, оскільки вона вказує, що впізнала особу за зростом, і саме він був вище на голову від інших трьох осіб які знаходяться поруч.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати вирок суду першої інстанції та визнати винним ОСОБА_7 у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України за наступних обставин: 30 грудня 2022 року близько 17 год. 00 хв. ОСОБА_7 у парку імені Івана Франка, що у м. Надвірна, побачив ОСОБА_11 та в цей момент у останнього виник неправомірний умисел на відкрите викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, ОСОБА_7 підійшов до ОСОБА_11 та наніс їй один удар в плече, від якого потерпіла ОСОБА_11 втратила рівновагу та впала на землю. У цей момент ОСОБА_7 розкрив сумку потерпілої та відкрито заволодів мобільним телефоном марки Хті Note 5А вартістю 2 300 грн., із сім картою мобільного оператора Київстар вартістю 100 грн. та грошима у сумі 1 500 грн.
В решті вирок залишити без змін.
Не оспорюючи правильність кваліфікації дій обвинуваченого, вважає вирок суду першої інстанції незаконним та таким, що підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотного порушення вимог КПК України.
Зазначає, що суд дійшов висновку про наявність складу злочину y діях ОСОБА_7 щодо відкритого викрадення (грабежу) мобільного телефонна потерпілої, але із незрозумілих причин суд вважає недоведеним факт викрадення у потерпілої грошей. Так, судом зазначено, що відповідно до заяви про вчинення злочину потерпіла не вказувала про викрадення у неї грошей, а також не вказувала їх суму. Натомість потерпіла зазначила, що у неї викрали окрім телефону також гаманець із банківськими картками. Разом із тим слід зазначити, що протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення відбирався працівником Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, а не заповнявся потерпілою особисто. Наступного дня після подачі вказаної протокол-заяви під час допиту потерпілої ОСОБА_11 чітко вказала про викрадення у неї грошових коштів в сумі 1500 грн. Також судом не було взято до уваги протокол проведення слідчого експерименту із потерпілою ОСОБА_11 від 02 лютого 2023 року, в якому зафіксовано як потерпіла вказує на викрадення у неї грошей в сумі 1 500 грн.
Під час апеляційного розгляду:
- прокурор під час судового розгляду подав клопотання, згідно якого він відмовився від апеляційної скарги відповідно до ст. 403 КПК України, апеляційну скаргу обвинуваченого просив залишити без задоволення;
- захисник ОСОБА_10 підтримав вимоги апеляційної скарги обвинуваченого, з мотивів, викладених у ній, просив розглядати справу у відсутності обвинуваченого та не заперечував проти закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 403 КПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення апеляційного розгляду. Якщо вирок або ухвала суду першої інстанції не були оскаржені іншими особами або якщо немає заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу, проти закриття провадження у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою закриває апеляційне провадження.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, прокурор до закінчення апеляційного розгляду відмовився від апеляційної скарги, заперечення учасників проти закриття провадження у зв'язку з його відмовою від апеляційної скарги відсутні.
За таких обставин, апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора Надвірнянської окружної прокуратури ОСОБА_8 підлягає закриттю.
Заслухавши доповідь судді, думку учасників судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, вирок місцевого суду - без змін, з наступних підстав.
За змістом ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На думку суду апеляційної інстанції, при ухваленні вироку суд першої інстанції в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.
Під час розгляду провадження судом першої інстанції забезпечено дотримання принципу змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, передбаченого ст. 22 КПК України.
Перевіривши доводи апеляційної скарги сторони захисту, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції в повній мірі дослідив обставини, з'ясування яких має істотне значення для цього кримінального провадження, а висновки суду першої інстанції, викладені у судовому рішенні, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
На думку суду апеляційної інстанції, висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, ґрунтується на об'єктивно з'ясованих обставинах, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду і оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 КПК України з точки зору належності, достовірності, допустимості та достатності.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що суд першої інстанції належним чином дослідив та правильно дав оцінку показанням обвинуваченого ОСОБА_7 , який свою вину не визнав;
показанням потерпілої ОСОБА_11 яка вказала, що йшла через парк додому і несподівано відчула удар в спину. Від цього удару потерпіла впала, а її сумка впала неподалік до якої схлився чоловік і шукав щось в ній. Вона запам'ятала цього чоловіка за специфічним витягнутим обличчям та статурою. Після того як чоловік пішов потерпіла зі страху лежала ще приблизно годину. Коли вона впевнилася, що чоловік більше не повернеться, то підвелася і пішла додому. Згодом вона повідомила поліції, що у неї крім телефону і грошей викрали також і банківські картки. Однак картки за деякий час потерпіла знайшла. Через кілька тижнів з поліції повідомили, що телефон знайшли, після того, як потерпілій повернули телефон вона побачила, що у телефоні змінені дані і є фото людей, яких потерпіла не знає. Точну суму коштів, які були викрадені у неї потерпіла не знає;
показанням свідка ОСОБА_12 яка дала показання, що в січні 2023 року в ломбарді «Партнер» в м. Надвірна вона купила дитині телефон, який коштував 2600 грн., але потім цей телефон вилучили працівники поліції;
показанням свідка ОСОБА_13 який вказав, що взимку випадково зустрівся з обвинуваченим в м. Надвірна біля ломбарду «Благо», який сказав йому, що треба здати телефон в ломбард та пообіцяв заплатити 100 гривень, якщо він дасть свій паспорт. Свідок погодився;
показанням свідка ОСОБА_14 яка вказала, що вона працювала у ломбарді, обвинуваченого знала по роботі. ОСОБА_13 був присутнім під час складання документів, він ставив підпис на договорі. Раніше ОСОБА_13 свідок не бачила, він був новим клієнтом, тому кілька разів свідок звіряла його дані. З ОСОБА_13 був ще хтось, однак вона не звернула на це увагу, походження телефону при укладенні договору не зобов'язана з'ясовувати;
протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 16 січня 2023 року, потерпіла повідомила поліцію, що 30 грудня 2022 року у парку імені Івана Франка у м. Надвірна невідома особа нанесла їй один удар в спину, після чого потерпіла впала на землю і невідома особа викрала у неї мобільний телефон марки «Xiaomi Note 5A», та гаманець чорного кольору із банківськими картками;
заяві ОСОБА_15 від 16 січня 2023 року щодо добровільної видачі SIM- картки оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» мобільного телефону НОМЕР_1 ;
висновку експерта від 31 січня 2023 року №25 на підставі даних судово-медичної експертизи на момент проведення експертизи будь-яких тілесних ушкоджень у ОСОБА_11 не виявлено;
заяві ОСОБА_12 від 23 січня 2023 року щодо добровільної видачі мобільного телефону, який є предметом злочину та був викрадений у ОСОБА_11 , який свідок придбала ломбарді за 2648 гривень;
протоколу пред'явлення особи для впізнання від 25 січня 2023 року, за яким потерпіла впізнала обвинуваченого під № 2, при проведенні даної слідчої дії були присутні поняті ОСОБА_16 та ОСОБА_17 . Перед упізнанням потерпіла вказала за якими саме ознаками вона може впізнати особу, яка вчинили, оскільки бачила нападника в момент вчинення злочину;
висновку експерта від 27 січня 2023 року №СЕ-19/109-23/1046-ТВ згідно якого ринкова вартість предмета злочину станом на 30 грудня 2022 року становила 2300 гривень;
листу від 15 лютого 2023 року №354 ПТ «Ломбард Донкредит ТзОВ «Інтер-Ріелті» і Компанія», згідно якого встановлено, що мобільний телефон, який є предметом даного злочину здав в ломбард за 1745,80 гривень ОСОБА_13 ;
інформації за результатами аналізу трафіків телефонних з'єднань за номерами мобільних телефонів згідно якого встановлено: 30 грудня 2022 року у мобільному телефоні НОМЕР_2 о 17.09 активується сім-карта НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 ), інтернет з'єднання триває до 20.04 потім виключається ( АДРЕСА_4 ); 30 грудня 2022 року у мобільному телефоні НОМЕР_2 о 20.07 активується сім-карта НОМЕР_4 ( АДРЕСА_4 ), інтернет з'єднання триває до 10.29 31 грудня 2022 року потім виключається ( АДРЕСА_3 ); 10 січня 2022 року у мобільному телефоні НОМЕР_2 о 14.22 активується сім-карта НОМЕР_5 ( АДРЕСА_3 ) і о 16.34 - сім-карта НОМЕР_6 (смт Делятин);
висновку експерта від 16 березня 2023 року №СЕ-19/109-23/2974-БД згідно якого на поверхнях наданого для дослідження чохла, з маркуванням «МОНАМАХ», поверхнях «А» , «В» виявлено клітини з ядрами. Встановлено генетичні ознаки цих клітин, які є змішаними містять генетичні ознаки більше двох осіб та для ідентифікації не придатні. Встановлено генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_7 , які наведено в таблиці 1.1 додатку 1. У зв'язку з тим, що клітини з ядрами, які були виявлені на чохлі не придатні для ідентифікації, питання щодо збігу генетичних ознак цих клітин з генетичними ознаками букального епітелію ОСОБА_7 експерт не вирішував.
Таким чином на підставі вказаної сукупності доказів суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про вчинення обвинуваченим злочину, за встановлених судом обставин.
Суд розглядав справу в межах обвинувачення, не вийшов за його межі.
У вироку суду відсутні висновки, які б свідчили про суперечливий зміст судового рішення. Суттєвих порушень норм КПК України, які б були підставою для скасування вироку колегія суддів не знайшла.
Щодо мотивів вчинення злочину суд першої інстанції його обґрунтував саме з урахуванням пояснень, як обвинуваченого, потерпілої, так і свідків.
Підстав для іншої правової кваліфікації дій обвинуваченого колегія суддів не знаходить.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно не взяв до уваги доводи сторони захисту щодо визнання результатів пред'явлення особи для впізнання від 25 січня 2023 року не допустимим доказом, оскільки сторона захисту вказала, що обвинувачений був найвищим серед осіб, які були пред'явлені для впізнання потерпілій, тому вона його і впізнала. Однак особи, яких було пред'явлено для впізнання були різного зросту. Зріст цих осіб не значно відрізнявся. Крім цього, серед ознак за якими потерпіла впізнала нападника було вказано не тільки зріст, але й риси обличчя. Всі особи, які були пред'явлені до впізнання були зі схожими рисами обличчя. Також у ході судового розгляду потерпіла на запитання сторони захисту чітко зазначила, що під час вчинення злочину, коли нападник нахилився до її сумочки вона роздивилася саме його обличчя і запам'ятала риси. До цього обвинувачений з потерпілою не були знайомі. Підстав обмовити обвинуваченого у потерпілої не було. Зауважень в учасників пред'явлення для впізнання, у тому числі і у обвинуваченого при проведенні слідчої дії не було.
Твердження обвинуваченого про те, що він купив вказаний телефон у Польщі спростовується сукупністю доказів по справі.
Крім того суд правильно врахував тяжкість вчиненого злочину, обставини вчинення злочину, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, його вік, сімейний стан, його стан здоров'я, відсутність обставин, які пом'якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання.
Суд першої інстанції обґрунтовано поклав в основу обвинувального вироку саме безпосередньо досліджені докази, що містяться в матеріалах провадження, на підставі яких були встановлені фактичні обставини справи та які знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції оцінив зібрані докази в сукупності, дав їм належну правову оцінну та дійшов до обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції дотримався вимог кримінального та кримінального процесуального закону, а також враховував практику Європейського суду з прав людини, призначене покарання відповідає вимогам ст. 50 та ст. 65 КК України.
Таким чином, колегія суддів вважає оскаржуваний вирок суду першої інстанції законним та обґрунтованим, оскільки суд діяв в межах закону та на підставі належності, допустимості та достатності доказів, та дійшов обґрунтовано висновки про наявність в діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення ч. 4 ст. 186 КК України.
Враховуючи те, що в апеляційній скаргзі не наведено належним чином умотивованих, переконливих доводів на обґрунтування того, що під час судового розгляду кримінального провадження неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність або допущено такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, колегія суддів, вважає, що в задоволенні апеляційних скарг належить відмовити, а вирок суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Вирок Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 01 травня 2024 року щодо ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 186 КК України залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4
ОСОБА_5