Справа № 344/13010/24
Провадження № 33/4808/1130/24
Категорія ст. 124 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Хоростіль Р. В.
Суддя-доповідач Повзло
09 грудня 2024 року м. Івано-Франківськ
Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В., ознайомившись з матеріалами справи за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 жовтня 2024 року з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження,
Постановою судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 жовтня 2024 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень, стягнуто судовий збір.
ОСОБА_1 02 грудня 2024 року звертається з апеляційною скаргою на це судове рішення, де також просить про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Мотивує клопотання тим, що її в суд першої інстанції на 01 жовтня 2024 року не викликали. Про прийняте рішення дізналася лише 27 листопада 2024 року. Копія постанови їй не надсилалась.
Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді враховую наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.
Оскаржену постанову винесено 01 жовтня 2024 року, цей день є початком перебігу десятиденного строку для подання до апеляційного суду скарги на неї, згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП, що триває до 10 жовтня 2024 року включно.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 подає, як вбачається зі штампу суду, 02 грудня 2024 року, відповідно апеляційну скаргу подано з пропуском строку на апеляційне оскарження постанови судді.
В той час, апелянтзаявляє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді.
Однак, перевіривши доводи ОСОБА_1 в частині пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді, доходжу висновку про відсутність поважних причин пропуску десятиденного строку з дня винесення постанови згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП на подачу апеляційної скарги.
Згідно з матеріалами справи, справу розглянуто в суді першої інстанції 01 жовтня 2024 року без участі ОСОБА_1 (а.с. 25-26).
При цьому, ОСОБА_1 знала про складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно неї за ст. 124 КУпАП, згідно з протоколом власноручним підписом підтвердила те, що з змістом ознайомилася, копію протоколу отримала і її повідомлено про розгляд справи в Івано-Франківському міському суді (а.с. 1).
Справа перебувала на розгляді у суді з 15 липня 2024 року, суд повідомляв ОСОБА_1 про розгляд справи за відомою з протоколу адресою, та через застосунок «Viber», що підтверджується довідками секретаря судового засідання (а.с. 10, 12, 13, 14, 19, 23).
ОСОБА_1 в клопотанні про поновлення строку наголошує на тому, що судом першої інстанції її не було повідомлено про засідання саме 01 жовтня 2024 року, при цьому не заперечує того факту, що їй було відомо про те, що справа перебуває в суді та неодноразово така була призначена до розгляду.
Вважаю вказане твердження апелянта не є підставою для поновлення строку, оскільки доступність правосуддя передбачає організаційну та процесуальну можливість кожного звернутися до суду для вирішення своєї справи та отримання інформації у вільний спосіб.
Так, відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити постанову суду у встановлений законом строк.
Стаття 5 Закону «Про доступ до публічної інформації» зобов'язує суб'єктів владних повноважень забезпечувати доступ громадськості до інформації шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації в офіційних друкованих виданнях, на офіційних веб-сайтах в інтернеті, на інформаційних стендах, будь-яким іншим способом та надавати інформацію на запити.
Діючим законодавством передбачено оприлюднення на офіційному веб-сайті судової влади України та на сайтах судів на Веб-порталі (в розрізі кожного суду) інформації по кожній судовій справі, що слухається у суді.
Офіційні веб-сайти органів влади, є інструментом у взаємовідносинах між державою і громадянином, й як одним із способів отримання інформації щодо руху справи учасником судового провадження.
Відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ст. 129 Конституції України, з метою забезпечення гласності, прозорості та відкритості, інформація щодо стадії розгляду справи, місце, дату і час судового засідання, рух справи, окрім опублікування на офіційному веб-порталі судової влади України, розміщується також на інформаційних стендах суду.
Доступ громадян до приміщення суду є відкритим, що регулюється загальними правилами доступу відвідувачів до приміщення суду.
Аналізуючи зміст п. 27 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Шевченко проти України» враховую, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити постанову суду у встановлений законом строк.
ОСОБА_1 вказує, що про прийняте рішення дізналася лише 27 листопада 2024 року, однак строк на оскарження постанови судді обчислюється з дня винесення постанови згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП.
Будь-яких інших підтверджених доказами доводів, які б дозволяли дійти обґрунтованого висновку про об'єктивні перешкоди здійснити апеляційне оскарження постанови до цього часу, ОСОБА_1 не наводить.
За відсутності доказів існування обставин, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість оскаржити постанову у встановлений законом строк особисто чи залучити для цього захисника, не залежали від волевиявлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та виникли протягом строку, який пропущено, не можливо дійти висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Звертаю увагу, що при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді, доводи щодо законності, обґрунтованості оскарженого рішення не перевіряються, оскільки така оцінка може бути дана тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 Рішення у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» від 28 травня 1985 року, пункт 96 Рішення у справі «Кромбах проти Франції» від 13 лютого 2001 року).
У рішенні Європейського суду з прав людини справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року (заява № 23436/03), суд нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1975 року), не є абсолютним воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги.
Враховую, що необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу юридичної визначеності, про що вказує як судова практика Верховного суду України, так і судова практика Європейського суду з прав людини.
Тобто, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. У кожному випадку суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у вказаний принцип.
Особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.
З огляду на наведене, в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді належить відмовити, а апеляційну скаргу повернути апелянту.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Відмовити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 жовтня 2024 року.
Апеляційну скаргу з додатками повернути апелянту - ОСОБА_1 .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Повзло