печерський районний суд міста києва
757/56742/24-к
1-кс-48864/24
06 грудня 2024 року
Суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , перекладача ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва заяву підозрюваного ОСОБА_6 про відвід слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_7 від участі у розгляді провадження № 757/56742/24-к за клопотанням старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_4 про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000002223 від 04.11.2024,
У провадження судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла заява підозрюваного ОСОБА_6 про відвід слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_7 від участі у розгляді провадження № 757/56742/24-к за клопотанням старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_4 про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000002223 від 04.11.2024.
В обґрунтування відводу підозрюваний ОСОБА_6 зазначає, що його право на захист та справедливий суд порушено, з огляду на те, що слідчий суддя не забезпечила йому матеріали клопотання з доказами, якими воно обґрунтовується, на зрозумілій для нього мові, у зв'язку з чим у останнього виник сумнів в неупередженості слідчого судді.
У судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_5 заяву про відвід слідчого судді підтримала, просила її задовольнити.
Слідчий заперечував проти задоволення заяви про відвід слідчого судді, оскільки вважає, що вона є необґрунтованою.
Інші учасники кримінального провадження в судове засідання не з'явилися, про місце і час розгляду заяви повідомлені належним чином.
Відповідно до положень статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суддя визнав можливим прийняти рішення по суті заяви у відсутності осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.
Вивчивши заяву, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження, суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов такого висновку.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких слідчий суддя безумовно підлягає відводу, визначений статтями 75, 76 КПК України.
Суддя виконує свої професійні обов'язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи у суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.
Положеннями статті 80 КПК України розкрито поняття заяви про відвід, а саме частиною п'ятою вказаної статті передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим.
Обставини, на які посилається заявник у заяві про відвід слідчого судді, що полягає, на його думку, у порушенні слідчим суддею процесуальних норм, не може бути підставою для відводу з урахуванням вимог, встановлених статтею 75 КПК України.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. У справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі № 5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012, у справі № 5-15п12).
Суддя бере до уваги усталену практику ЄСПЛ, згідно з якою наявність безсторонності для цілей пунктом 1 статті 6 Конвенції визначається відповідно до суб'єктивного критерію, де враховуються особисті переконання та поведінка конкретного судді, тобто наявність у судді будь-яких особистих упереджень або необ'єктивності в певній справі, а також відповідно до об'єктивного критерію, тобто чи забезпечував сам суд, зокрема його склад, достатні гарантії для виключення будь-яких законних сумнівів у його неупередженості.
Як убачається, заявник не вказав на жодні конкретні обставини, які б змусили суддю засумніватися в неупередженості слідчого судді, якому заявлено відвід.
Ураховуючи те, що заявлений відвід не містить належних та допустимих доказів, які б вказували на наявність фактів, які можуть бути підставою для сумніву в безсторонності слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_7 під час розгляду провадження, тому підстави для відводу слідчого судді відсутні.
Керуючись статтями 75, 76, 80, 81, 309 Кримінального процесуального кодексу України, суддя
У задоволенні заяви відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1