печерський районний суд міста києва
Справа № 757/57253/24-к
05 грудня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника підозрюваного - адвоката (в режимі ВКЗ) ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління НП України ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у кримінальному провадженні № 62022170030000038 від 18.01.2022 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
05.12.2024 Старший слідчий в ОВС Головного слідчого управління НП України ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором, звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 62022170030000038 від 18.01.2022 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що ухвалою слідчого судді відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, проте завершити розслідування у кримінальному провадженні у визначений ухвалою строк не представляється можливим, оскільки необхідно виконати вимоги ст. 290 КПК України з підозрюваними та їх захисниками, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів.
Разом з тим, заявлені ризики, які існували при застосуванні до підозрюваного міри запобіжного заходу, не втратили свою актуальність, а відтак запобігти їм шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів не можливо, у зв'язку з чим виникла необхідність у продовженні строку дії застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити.
Підозрюваний та його захисник, який був присутній в судовому засіданні в режимі відеоконференцзвязку, заперечували щодо задоволення клопотання та просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Вивчивши клопотання, заслухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Так, згідно з ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
При цьому, абсолютність права на свободу не передбачена ні Конституцією України, ні іншими джерелами права, зокрема Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Вирішуючи питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчим суддею враховані вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Судовим розглядом встановлено, Головним слідчим управлінням здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022170030000038 від 18.01.2022, за підозрою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.
23.01.2024 у відповідності до вимог КПК України повідомлено про підозру в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України.
Того ж дня його затримано в порядку п. 4 ч. 1 ст. 208 КПК України.
У подальшому, слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_5 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 21.03.2024, без права внесення застави.
06.03.2024 постановою заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №62022170030000038 продовжено до 3-х місяців, тобто до 23.04.2024.
07.03.2024 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №62022170030000038 продовжено до 12-ти місяців, тобто до 23.01.2025.
14.03.2024 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 строком до 12.05.2024 (включно).
06.05.2024 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 строком до 02.07.2024 (включно).
27.06.2024 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 строком до 23.08.2024 (включно).
20.08.2024 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 строком до 16.10.2024.
08.10.2024 підозрюваному ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.
09.10.2024, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, здійснено відкриття матеріалів досудового розслідування стороні захисту, про що повідомлені підозрювані та їх захисники.
11.10.2024 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 строком до 09.12.2024 (включно).
Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, а саме:
- протоколом № 3/83-4088т від 04.08.2023 про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у виді оперативної закупки відносно ОСОБА_19
- протоколом огляду місця від 03.08.2023 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- протоколом огляду коштів від 03.08.2023;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_23 від 03.08.2023;
- висновком експерта Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/104-23/31431-НЗПРАП від 12.09.2023;
- протоколом № 3/83-5075т від 28.09.2023 про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо,- відеоконтроль особи - ОСОБА_24 ;
- протоколом огляду коштів від 29.12.2023;
- протоколом огляду громадянина ОСОБА_25 від 29.12.2023;
- протоколом огляду місця від 29.12.2023 за адресою: АДРЕСА_2 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_25 від 29.12.2023;
- висновком експерта Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України « СЕ-19/104-24/403-НЗПРАП від 05.01.2023;
- протоколом № 3/83-889т від 01.03.2023 про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_19 ;
- протоколом № 3/83-4355т від 15.08.2023 про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_19 ;
- протоколом № 3/83-4979т від 22.09.2023 проведення негласних слідчих (розшукових) дій - візуальне спостереження відносно ОСОБА_19 ;
- протоколом № 3/83-5028т від 26.09.2023 про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_19 ;
- протоколом № 3/83-5027т від 26.09.2023 про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_19 ;
- протоколом № 3/83-5018т від 26.09.2023 про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_26 ;
- протоколом № 3/83-4983т від 22.09.2023 проведення негласних слідчих (розшукових) дій - візуальне спостереження відносно ОСОБА_7 ;
- протоколом № 3/83-926т від 02.03.2023 про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_27 ;
- протоколом № 3/83-917т від 01.03.2023 про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_5 ;
- протоколом № 3/83-4377т від 16.08.2023 про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_5 ;
- протоколом № 3/83-5084т від 28.09.2023 про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтроль особи ОСОБА_5 ;
- протоколом № 3/83-4232т від 11.08.2023 про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у виді оперативної закупки відносно ОСОБА_21 . огли;
- протоколом огляду громадянина ОСОБА_28 від 11.08.2023;
- протоколом огляду місця від 11.08.2023 за адресою: АДРЕСА_3 ;
- протоколом огляду коштів від 11.08.2023;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_28 від 11.08.2023;
- висновком експерта Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/104-23/31424-НЗПРАП від 14.09.2023;
- протоколом № 3/83-5076т від 28.09.2023 про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо,-відеоконтроль особи ОСОБА_21 ;
- протоколом № 3/83-4975т від 22.09.2023 проведення негласних слідчих (розшукових) дій - візуальне спостереження за особою - ОСОБА_21 огли;
- протоколом №3/83-4401т від 17.08.2023 про хід проведення негласної слідчої (розшукової) дії - обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи з метою виявлення та вилучення зразків для дослідження під час досудового розслідування тяжкого чи особливо тяжкого злочину за адресою: АДРЕСА_4 , якою користується ОСОБА_7
- протоколом № 3/83-3851т від 01.03.2023 про хід проведення негласної слідчої (розшукової) дії - обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи з метою виявлення та вилучення зразків для дослідження під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину за адресою: АДРЕСА_5 , що використовує ОСОБА_5 ;
- висновком експерта Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/104-23/31433-НЗПРАП від 13.09.2023;
- протоколом № 3/83-5516 від 23.10.2023 про хід проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо,-відеоконтроль особи ОСОБА_5 ;
- протоколом № 3/83-917т від 01.03.2023 про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_5 ;
- протоколом № 3/83-4377т від 16.08.2023 про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_5 ;
- протоколом № 3/83-4237т від 11.08.2023 про хід проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтроль особи ОСОБА_5 ;
- протоколом № 3/83-4981 від 22.09.2023 проведення негласних слідчих (розшукових) дій - візуальне спостереження за ОСОБА_5 ;
- протоколом № 3/83-4982 від 22.09.2023 проведення негласних слідчих (розшукових) дій - візуальне спостереження за ОСОБА_5 ;
- протоколом № 3/83-5084т від 28.09.2023 про хід проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтроль особи ОСОБА_5 ;
- протоколом № 3/83-1376 від 24.03.2023 проведення негласних слідчих (розшукових) дій - візуальне спостереження за ОСОБА_7 ;
- протоколом № 3/83-4983 від 22.09.2023 проведення негласних слідчих (розшукових) дій - візуальне спостереження за ОСОБА_7 ;
- іншими матеріалами кримінального провадження та речовими доказами у своїй сукупності.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, є обґрунтованою, що дає підстави для вирішення питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні сторони обвинувачення та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
06.03.2024 постановою заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №62022170030000038 продовжено до 3-х місяців, тобто до 23.04.2024.
07.03.2024 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №62022170030000038 продовжено до 12-ти місяців, тобто до 23.01.2025.
Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закінчується 09.12.2024, проте внаслідок виняткової складності даного кримінального провадження та великим обсягом процесуальних та слідчих (розшукових) дій, які необхідно ще провести, проведенням ряду судових експертиз, завершити досудове розслідування у вказаний строк неможливо. Потребує додаткового часу проведення та завершення таких процесуальних та слідчих дій:
- виконати вимоги ст. 290 КПК України з підозрюваними та їх захисниками;
- скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів
Вказані обставини свідчать про те, що закінчення досудового розслідування на даному етапі є неможливим та потребує додаткового строку досудового розслідування, оскільки результати цих процесуальних дій мають суттєве значення для кримінального провадження, тобто для забезпечення повного та неупередженого розслідування, а також для виконання основного завдання кримінального провадження, що визначене ст. 2 КПК України, щоби кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, а жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений.
Стороною обвинувачення доведено, що на даний час у кримінальному провадженні продовжують існувати обставини, з якими закон пов'язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України:
Так, в судовому засіданні доведено, що існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органів досудового розслідуваний та суду.
Вказаний ризик обґрунтовується тим, що на даний час у вказаному кримінальному провадженні не встановленні всі обставини, які підлягають доказуванню, зокрема не встановлено всіх учасників злочинної організації, всіх епізодів вчинення злочинною організацією злочинів, місця перебування інших речей, предметів та документів, які можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, а тому для уникнення покарання за скоєння особливо тяжких злочинів підозрюваний може самостійно, або за допомогою інших учасників знищити, сховати або спотворити речі і документи, які можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні та які на даний час не відшукані органом досудового розслідування. Також існує ризик іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, який може бути виражений у створенні підозрюваним штучних доказів та підбурення осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до дачі завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним у подальшому захисних версій. Також зазначений ризик може бути реалізований підозрюваним шляхом зловживання процесуальними правами, що може виразитись у неявці для проведення слідчих дій у справі чи затягуванні з отриманням та ознайомленням з процесуальними документами, вручення яких чи надання для ознайомлення є обов'язковим під час проведення досудового розслідування. Окрім цього, перебуваючи на волі підозрюваний зможе попередити інших учасників злочинної організації, які наразі не встановлені органом досудового розслідування, надавши їм відповідні настанови та поради, щодо подальших спільних дій, а також обговорити з ними спільну версію своєї невинуватості у злочинах, таким чином перешкоджати провадженню іншим чином.
Матеріали клопотання доведено наявність ризиків, які передбачені п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Вказаний ризик обґрунтовується тим, що на даний час у вказаному кримінальному провадженні не встановленні всі обставини, які підлягають доказуванню, зокрема не встановлено всіх учасників злочинної організації, всіх епізодів вчинення злочинною організацією злочинів, місця перебування інших речей, предметів та документів, які можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, а тому для уникнення покарання за скоєння особливо тяжких злочинів підозрюваний може самостійно, або за допомогою інших учасників знищити, сховати або спотворити речі і документи, які можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні та які на даний час не відшукані органом досудового розслідування. Також існує ризик іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, який може бути виражений у створенні підозрюваним штучних доказів та підбурення осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до дачі завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним у подальшому захисних версій. Також зазначений ризик може бути реалізований підозрюваним шляхом зловживання процесуальними правами, що може виразитись у неявці для проведення слідчих дій у справі чи затягуванні з отриманням та ознайомленням з процесуальними документами, вручення яких чи надання для ознайомлення є обов'язковим під час проведення досудового розслідування. Окрім цього, перебуваючи на волі підозрюваний зможе попередити інших учасників злочинної організації, які наразі не встановлені органом досудового розслідування, надавши їм відповідні настанови та поради, щодо подальших спільних дій, а також обговорити з ними спільну версію своєї невинуватості у злочинах, таким чином перешкоджати провадженню іншим чином.
Так, в судовому засіданні доведено, що існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків, експертів, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні. Зокрема, перебуваючи на волі, підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності для себе, своїх спільників, може вчинити дії направлені на примушення до зміни наданих раніше свідчень допитаними особами. При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
В судовому засіданні встановлено, що існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обґрунтовується тим, що підозрюваний, згідно матеріалів кримінального провадження, керував структурними частинами злочинної організації, учасники якої тривалий час систематично здійснювали протиправну діяльність, пов'язану із незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин з метою отримання доходів й перебуваючи на волі може і надалі вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення. Крім того, ОСОБА_5 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, у тому числі й за вчинення злочинів, пов'язаних із незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, а також й на даний час є особою, відносно якої судом розглядаються обвинувачення у вчиненні ряду злочинів. Наведене свідчить про те, що у разі звільнення ОСОБА_5 з-під варти, або обрання щодо нього іншого запобіжного заходу, останній може продовжити свою злочинну діяльність.
Так, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер і тяжкість інкримінованого злочину. Відповідно до вказаної Рекомендації важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за вчинений злочин.
У п. 60 рішення ЄСПЛ у справі «Смірнова проти Росії» від 21.07.2003 суд відзначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, у якій він зазнає судового переслідування, а також міжнародні контакти.
Крім того, питання щодо наявності захворювань, які б вказували про неможливість тримання ОСОБА_5 під вартою і були підставами для його звільнення встановлюється відповідним висновком лікарської комісії та вирішується у передбаченому законом порядку.
Під час досудового розслідування не встановлено будь-яких даних про те, що підозрюваний не може утримуватися в державній установі «Київському слідчому ізоляторі», не встановленого того, що підозрюваний має хронічні захворювання, що у відповідності до «Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України віл 15.08.2014 №1348/5/572 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.08.2014 за №990/25767 свідчать про неможливість тримання підозрюваної під вартою.
Враховуючи тяжкість та суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , дані про особу підозрюваного, його стан здоров'я, соціальні зв'язки, те, що на даній стадії досудового розслідування не можливо закінчити досудове розслідування, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання сторони обвинувачення, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти ризикам.
З урахуванням положень ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 та статтями 109-114-2 (під час дії воєнного стану) Кримінального кодексу України.
Враховуючи дану норму кримінального процесуального закону та обставини інкримінованого підозрюваному діяння, наслідки його вчинення, слідчий суддя не знаходить підстав для визначення розміру застави при продовженні строків тримання під вартою.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління НП України ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у кримінальному провадженні № 62022170030000038 від 18.01.2022 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_17 - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , строк тримання під вартою до 23.01.2025 включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_29