печерський районний суд міста києва
Справа № 757/56080/24-к
28 листопада 2024 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
підозрюваного - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Старший слідчий в особливо важливих справах першого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Обґрунтовуючи клопотання сторона кримінального провадження посилається на те, що слідчими Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022000000000158 від 02.04.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2 і 3 ст. 332, ч. ч. 3 і 4 ст. 358 КК України. Слідчий вважає наявними підстави для безперешкодного завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні у найкоротший строк, забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, зокрема своєчасної явки за викликом до слідчого, прокурора і суду, а також запобігання незаконно впливати на свідків, є необхідність у продовженні строків тримання під вартою ОСОБА_6 строком на 2 місяця. Без продовження даного запобіжного заходу та визначення застави з покладенням вказаних вище обов'язків запобігти настанню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, неможливо. При цьому, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначена застава має убезпечити настання вказаних ризиків.. У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому доводи, просили його задовольнити. Захисник підозрюваного заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що підозра та ризики необґрунтовані, надав письмові заперечення на клопотання. Підозрюваний підтримав думку свого захисників. Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку. 03.10.2024 ОСОБА_6 викликано по телефону для вручення повідомлення про підозру до Мукачівського окружної прокуратури Закарпатської області, однак він для отримання відповідного повідомлення про підозру не прибув. У зв'язку із неявкою ОСОБА_6 03.10.2024 до Мукачівської окружної прокуратури для вручення повідомлення про підозру, у відповідності до вимог ст. 278 КПК України, зважаючи на неможливість такого вручення, вжито заходів, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Так, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 направлено поштою за відомим місцем його проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 у відповідності до вимог ч. 2 ст. 135 КПК України, для передачі йому вручено адміністрації за місцем його роботи - 27 прикордонний загін (Мукачево) ДПСУ. Також повідомлення про підозру ОСОБА_6 направлено йому на телефон НОМЕР_1 за допомогою месенджерів «WhatsApp», «Viber» та «Telegram». У телефонному режимі ОСОБА_6 підтвердив отримання повідомлення про підозру за допомогою вказаних месенджерів. Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Згідно з ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 КПК України. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зазначені у вказаній статті. З вимог ст. 177 КПК вбачається, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу, та умови, за яких таке продовження можливе. Розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зважає на відсутність законодавчого визначення поняття «обґрунтованість підозри» та усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв її визначення. Зокрема, як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин. Європейський Суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. Відомості, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні вказаного злочину, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання. Крім того, обґрунтованість цієї підозри раніше була предметом судового розгляду і знайшла об'єктивне підтвердження при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу. З матеріалів провадження не вбачається, що з того часу виникли будь-які нові обставини, які б спростували обґрунтованість цієї підозри або причетність ОСОБА_6 до інкримінованого йому злочину. Слідчий суддя вважає, що ризики, які були підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, об'єктивно продовжують існувати та для їх запобігання необхідно продовжити останньому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Слідчий суддя враховуючи характеризуючі дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 , також враховуючи, що було встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та які на даний час не змінилися, є реальними та достатніми для продовження останньому аналогічного запобіжного заходу. Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Беручи до уваги, наведене вважаю про наявність обґрунтованих підстав продовжити строк тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою. Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»). Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть у сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах. Ухвалюючи рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри є наявними та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого діяння. Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню фактичних обставин та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню фактичних обставин та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами. Слідчим суддею під час розгляду клопотання встановлено наявність ряду ризиків, а саме підозрюваний можливо буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Вказані ризики підтверджуються тим, що злочини, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6 вчинено у складі організованої групи, із залученням великої кількості учасників, зокрема, співробітників правоохоронних органів та органів державної прикордонної служби. Також підозрюваних переховувався від органу досудового розслідування, оскільки до останнього надано дозвіл на затримання з метою приводу для розгляду зазначеного клопотання. Не самостійною, але не менш важливою обставиною, яка підтверджує наявність ризиків є те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, який складається з багатьох епізодів, за який може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 9 років. Враховуючи обставини справи у сукупності, слідчий суддя вважає, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може вчиняти дії, спрямовані на перешкоджання досягненню мети кримінального провадження. Вивченням особи підозрюваного на даний час не встановлено обставин, які б перешкоджали утриманню під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , а тому слід вважати, що таких перешкод немає. За таких обставин клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, загроза достатньо суворого покарання сама по собі є одним з ризиків, який може свідчити про неналежну процесуальну поведінку особи у майбутньому. Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Враховуючи обставини та тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_6 , матеріальний стан підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 450 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 1 362 600,00 грн, оскільки внесення застави саме у такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, з урахуванням ризиків, визначених ст.177 КПК України. Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України. За таких обставин клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 107, 176, 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 205, 309, 376 Кримінального процесуального кодексу України
Клопотання - задовольнити. Продовжити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб в межах строку досудового розслідування, тобто до 26 січня 2025 року включно. Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України. Розмір застави визначити у межах 450 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 1 362 600,00 грн. Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:
Отримувач ТУ ДСАУ у м. Києві
ЄДРПОУ банку: 26268059;
р/рUA128201720355259002001012089
Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.
МФО 820172;
Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу). Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали. У разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: - прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це; 1) не відлучатися із м. Мостиська, Львівської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
3) утримуватися від спілкування із підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні, а саме ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 ;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строків досудового розслідування, тобто до 26 січня 2025 року включно. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, передбачені ч. 8-11 ст. 182 КПК України. Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваною - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Повний текст ухвали буде оголошено о 14 год. 20 хв. 03 грудня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1