печерський районний суд міста києва
Справа № 757/54998/24-к
пр. 1-кс-46793/24
28 листопада 2024 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю:
особи, яка подала скаргу, адвоката: не з'явився,
прокурора: не з'явився,
слідчого: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора та Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, яка полягає у не поверненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 42023000000001217 від 25.07.2023 року, -
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора та Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, яка полягає у не поверненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 42023000000001217 від 25.07.2023 року.
В обґрунтування скарги зазначає, що у період з 21 год. 04 хв. 25.07.2023 року по 03 год. 28 хв. 26.07.2023 року в рамках здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, слідчим проведено невідкладний обшук за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого, серед іншого, вилучено грошові кошти, зокрема:
- грошові кошти, номіналом 100 доларів США на загальну суму 46000 (сорок шість тисяч) доларів США;
- грошові кошти, номіналом 50 євро на загальну суму 15000 (п'ятнадцять тисяч) євро;
- грошові кошти, номіналом 100 євро на загальну суму 6500 (шість тисяч п'ятсот) євро;
- грошові кошти, номіналом 200 євро на загальну суму 6000 (шість тисяч) євро;
- грошові кошти, номіналом 500 євро на загальну суму 4500 (чотири тисячі
п'ятсот) євро.
Зазначає, що станом на дату звернення до слідчого судді зі скаргою арешт на вилучене майно не накладено, відтак вилучені грошові кошти підлягають негайному поверненню володільцю. Крім того, зазначає, що жодних об'єктивних даних, які б підтверджували, що вилучені грошові кошти були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 366 КК України, а саме, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, не існувало та не існує. Законність походження грошових коштів, які були вилучені у ході обшуку, підтверджується деклараціями власника майна.
В судове засідання особа, яка подала скаргу, не з'явився; про день, час, місце розгляду скарги повідомлений належним чином. Адвокат ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , подала заяву про розгляд скарги за її відсутності, в якій вимоги скарги підтримала в повному обсязі з викладених у ній підстав, просила задовольнити.
Слідчий та прокурор в судове засідання не з'явились; про день, час, місце розгляду скарги повідомлені належним чином. Прокурор та слідчий подали письмові заперечення, в яких щодо задоволення скарги заперечували, зазначивши, що вилучені грошові кошти не мають статусу тимчасово вилученого майна, оскільки дозвіл на їх відшукання прямо надано в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, а грошові кошти мають значення речових доказів у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
З огляду на принципи змагальності сторін та диспозитивності, а також враховуючи, що ст.ст. 305, 306 КПК України визначений скорочений строк розгляду скарги, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті доводів та вимог скарги за відсутності в судовому засіданні особи, яка подала скаргу, прокурора та слідчого на підставі наявних матеріалів.
Згідно ст. 27, ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду скарги фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Як визначено у п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу.
Слідчим суддею встановлено, що Слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000001217 від 25.07.2023 року за підозрою колишнього народного депутата України ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
У даному кримінальному провадженні досліджуються обставини можливого внесення народним депутатом України ОСОБА_3 завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів про його виїзд за кордон щодо терміну, мети та країн відрядження.
В межах здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, у період з 21 год. 04 хв. 25.07.2023 року по 03 год. 28 хв. 26.07.2023 року, в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України слідчим проведено невідкладний обшук за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого вилучено, серед іншого:
- грошові кошти, номіналом 100 доларів США на загальну суму 46000 (сорок шість тисяч) доларів США;
- грошові кошти, номіналом 50 євро на загальну суму 15000 (п'ятнадцять тисяч) євро;
- грошові кошти, номіналом 100 євро на загальну суму 6500 (шість тисяч п'ятсот) євро;
- грошові кошти, номіналом 200 євро на загальну суму 6000 (шість тисяч) євро;
- грошові кошти, номіналом 500 євро на загальну суму 4500 (чотири тисячі
п'ятсот) євро.
27.07.2023 року Генеральним прокурором повідомлено про підозру Народному депутату України ОСОБА_3 у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Згідно ч. 3 ст. 233 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов'язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого, дізнавача про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно ч. 2, 3 ст. 234 КПК України, обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду. У разі необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором або прокурор звертається до слідчого судді з відповідним клопотанням, яке повинно містити відомості про: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з розслідуванням якого подається клопотання; 3) правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 4) підстави для обшуку; 5) житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, де планується проведення обшуку; 6) особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться; 7) індивідуальні або родові ознаки речей, документів, іншого майна або осіб, яких планується відшукати, а також їхній зв'язок із вчиненим кримінальним правопорушенням; 8) обґрунтування того, що доступ до речей, документів або відомостей, які можуть у них міститися, неможливо отримати органом досудового розслідування у добровільному порядку шляхом витребування речей, документів, відомостей відповідно до частини другої статті 93 цього Кодексу, або за допомогою інших слідчих дій, передбачених цим Кодексом, а доступ до осіб, яких планується відшукати, - за допомогою інших слідчих дій, передбачених цим Кодексом. Зазначена вимога не поширюється на випадки проведення обшуку з метою відшукання знаряддя кримінального правопорушення, предметів і документів, вилучених з обігу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27.07.2023 року 757/31974/23-к задоволено клопотання слідчого та надано дозвіл слідчим слідчої групи у кримінальному провадженні № 42023000000001217 від 25.07.2023, та прокурорам, які входять до складу групи прокурорів Офісу Генерального прокурора на проведення обшуку за місцем проживання народного депутата України ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання та вилучення знаряддя кримінального правопорушення, серед іншого:
- грошових коштів, номіналом 100 доларів США на загальну суму 46000 (сорок шість тисяч) доларів США;
- грошових коштів, номіналом 50 євро на загальну суму 15000 (п'ятнадцять тисяч) євро;
- грошових коштів, номіналом 100 євро на загальну суму 6500 (шість тисяч п'ятсот) євро;
- грошових коштів, номіналом 200 євро на загальну суму 6000 (шість тисяч) євро;
- грошових коштів, номіналом 500 євро на загальну суму 4500 (чотири тисячі п'ятсот) євро.
Разом з тим, як визначено у ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Натомість, сам по собі факт надання дозволу на проведення обшуку з метою виявлення та вилучення певних речей та документів не вказує на те, що вилучені речі, предмети та документи відповідають критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167, ст. 98 КПК України. Зазначене також обґрунтовується тим, що у випадку вилучення майна, яке, за переконанням органу досудового розслідування, містить відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення чи здобуте злочинним шляхом, тощо, він не пізніше наступного робочого дня зобов'язаний звернутись до слідчого судді з клопотанням в порядку ч. 5 ст. 171 КПК України про його арешт, довівши наявність обставин, визначених ст. 98, ч. 2 ст. 167, ст. 170 КПК України.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено у випадках, зокрема, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу.
Як визначено у ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Згідно відповіді Печерського районного суду м. Києва від 26.11.2024 року № 03/266/2024, проведеною перевіркою даних комп'ютерної програми суду «Діловодство-3» з 25.07.2023 року по 26.11.2024 року, надходження в провадження суду клопотань органу досудового розслідування про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023000000001217 від 25.07.2023 року відносно ОСОБА_3 не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Відповідно до ст. ст. 7, 16 КПК України, загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, оскільки арешт на вилучене майно не накладено; доказів, що воно було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 366 КК України, а саме, зберегло на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчим не надано, слідчий суддя вважає, що вилучене майно підлягає поверненню.
Аналізуючи викладене, скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора та Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, яка полягає у не поверненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 42023000000001217 від 25.07.2023 року, підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 107, 100, 160-166, 167, 168, 170-174, 236, 303, 306, 307, 309, 372, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора та Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, яка полягає у не поверненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 42023000000001217 від 25.07.2023 року, - задовольнити.
Зобов'язати уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора та/або Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань у кримінальному провадженні № 42023000000001217 від 25.07.2023 року повернути ОСОБА_3 майно, вилучене під час обшуку у період з 21 год. 04 хв. 25.07.2023 року по 03 год. 28 хв. 26.07.2023 року адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- грошові кошти, номіналом 100 доларів США на загальну суму 46 000 (сорок шість тисяч) доларів США;
- грошові кошти, номіналом 50 євро на загальну суму 15 000 (п'ятнадцять тисяч) євро;
- грошові кошти, номіналом 100 євро на загальну суму 6 500 (шість тисяч п'ятсот) євро;
- грошові кошти, номіналом 200 євро на загальну суму 6 000 (шість тисяч) євро;
- грошові кошти, номіналом 500 євро на загальну суму 4 500 (чотири тисячі
п'ятсот) євро.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1