печерський районний суд міста києва
Справа № 757/53709/24-к
15 листопада 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
Старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 звернулася до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Мотивуючи означене клопотання слідчий вказує, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000002181, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 25.10.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України.
Так, у липні 2023 року громадянин ОСОБА_8 влаштувався на роботу оператором кол-центру, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Безпосередніми керівниками діяльності відділу кол-центру ОСОБА_8 являються ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , та інші невстановлені на даний час особи.
22.10.2024 року близько 07 години 30 хвилин ОСОБА_8 на власному автомобілі марки «VOLKSWAGEN PASSAT CC», реєстраційний номер НОМЕР_1 прибув до місця своєї роботи, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та припаркував його неподалік від вказаного місця, а саме на узбіччі проїжджої частини по АДРЕСА_2 .
Цього ж дня потерпілий ОСОБА_8 почав обговорювати з колегами своє звільнення із-за неналежних умов праці, спонукаючи інших працівників виконати аналогічні дії про що стало відомо його керівництву, зокрема, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та іншим невстановленим на теперішній час особам.
В цей же день, намагаючись таким чином, покарати потерпілого ОСОБА_8 за намір звільнитися з роботи та його спонукання до аналогічних дій інших співробітників, у ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , та невстановленої слідством особи, виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння належним потерпілому транспортним засобом.
З цією метою, переслідуючи корисливий мотив наживи і мету власного збагачення, усвідомлюючи злочинний та протиправний характер своїх дій у вказаних осіб виник злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, а саме автомобілем марки «VOLKSWAGEN PASSAT CC», номер кузова № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 разом із невстановленою слідством особою, діючи за попередньою змовою групою осіб, придумали злочинний план щодо незаконного збагачення, а саме, що нібито у ОСОБА_8 перед ними існує борг, за те, що він за час праці у кол-центрі заробив грошові кошти, які він має їм повернути, оскільки звільняється.
Будучи керівниками кол-центру ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та іншій невстановленій на даний час слідством особі, було достовірно відомо, що потерпілий ОСОБА_8 користується автомобілем марки «VOLKSWAGEN PASSAT CC», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Володіючи зазначеною інформацією та продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом «VOLKSWAGEN PASSAT CC», реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуваючи на робочому місці, а саме в офісному приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 вказані особи викликали до окремого кабінету потерпілого ОСОБА_8 .
На вказівку керівників, приблизно о 13 години 45 хвилин потерпілий ОСОБА_8 прибув до їхнього кабінету, де знаходились ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .
У ході спілкування із потерпілим ОСОБА_8 , реалізуючи свій злочинний умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_12 та ОСОБА_14 почали наносити потерпілому ОСОБА_8 чисельні удари руками та ногами в область голови і тулубу, при цьому присутні ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , діючи в межах єдиного злочинного умислу спільно з ОСОБА_12 та ОСОБА_11 агресивно висловлювали обурення до потерпілого ОСОБА_8 з приводу його бажання звільнитись, його спонукання на звільнення інших працівників офісу, а також висловили вимогу потерпілому про те, що за це він повинен передати їм належний йому на праві приватної власності транспортний засіб при цьому ОСОБА_12 та ОСОБА_14 , діючи за попередньою змовою групою осіб та переслідуючи єдину злочинну ціль незаконного заволодіння транспортним засобом, продовжили наносити потерпілому ОСОБА_8 чисельні удари кулаками по голові, завдаючи останньому сильного фізичного болю.
Згідно висновку експерта судово-медичної експертизи у потерпілого ОСОБА_8 виявлено наступні тілесні ушкодження: синці - на спинці та скатах носа, навколо правого та лівого ока по типу «окулярів», на лівій щоці з переходом в підщелепну ділянку, на переднє-бокових поверхнях шиї верхній-нижніх третинах з переходом в ліву надключичну ділянку і до середньої третини грудини, на зовнішній поверхні правого плеча у середній третині, на заднє-внутрішній поверхні правого плеча у середній-нижній третинах, на задній поверхні лівого плеча у верхній третині, на зовнішній поверхні лівого плеча у верхній-середній третинах, на задній поверхні лівого плеча у нижній третині, на переднє-зовнішній поверхні лівого передпліччя у середній третині, на задній боковій поверхні грудної клітки зліва в проекції 5-6 ребер, 8-12 ребер; крововилив - на слизовій оболонці верхньої губи по центру та справа від рівня перехідної складки до межі червоної кайми, скіл по ріжучому краю 2-го зуба верхньої щелепи справа, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, з короткочасним розладом здоров'я.
Разом з тим, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , діючи за попередньою змовою групою осіб, з метою здійснення в подальшому фізичного та морального впливу на потерпілого ОСОБА_8 , проти волі останнього отримали інформацію з його особистого мобільного телефону, а саме офіційних електронних документів у додатку «Дія», в тому числі щодо реєстраційних відомостей на транспортний засіб «VOLKSWAGEN PASSAT CC», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
В подальшому, присутні особи діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою власного збагачення, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, продовжували чинити на ОСОБА_8 моральний тиск, у вигляді погроз заподіяння фізичної шкоди ОСОБА_8 та його рідним, а також наносити при цьому потерпілому тілесні ушкодження.
Після цього, ОСОБА_10 діючи за попередньою змовою групою осіб, в межах спільного злочинного умислу із застосуванням насильства, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом висловив вимогу потерпілому ОСОБА_8 передати ключі та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 на автомобіль марки «VOLKSWAGEN PASSAT CC», реєстраційний номер НОМЕР_1 , які в подальшому передав ОСОБА_15 .
В цей же день, приблизно о 16 годині 00 хвилин, ОСОБА_11 , діючи умисно, реалізовуючи спільний злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, маючи ключі від автомобіля марки «VOLKSWAGEN PASSAT CC», реєстраційний номер НОМЕР_1 , шляхом вільного доступу сів за кермо вказаного транспортного засобу, який знаходився на узбіччі проїжджої частини по АДРЕСА_2 , та поїхав у невідомому напрямку, внаслідок чого незаконно ним заволодів.
Таким чином ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 та ОСОБА_12 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб із застосуванням насильства небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, реалізовуючи свій умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, маючи ключі від автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT CC», реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 9 000 доларів США, що еквівалентно 378 000 гривень, незаконно заволоділи зазначеним транспортним засобом, який належить потерпілому на праві приватної власності, чим спричинили збитку на зазначену суму.
Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочинів), передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України 13.11.2024 вручено: ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У судовому засіданні прокурор підтримав внесене клопотання, посилаючись на його обґрунтованість та необхідність у продовженні відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Захисник у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, вказавши на те, що клопотання не містить виклад обставин, які б свідчили про наявність ризиків визначених ст. 177 КПК України, просять відмовити в задоволенні клопотання.
Підозрюваний у кримінальному проваджені у судовому засіданні підтримав позицію захисника.
Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, його захисника, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, але не доведе обставин щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначено у клопотанні.
Основні доводи внесеного стороною кримінального провадження клопотання зводяться до наявності кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5, а наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до вимог п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, при вирішені питання, чи було особу «обвинувачену в кримінальному правопорушенні» для цілей статті 6 Конвенції, необхідно виходити з таких трьох критеріїв: категорія даного провадження згідно з національним законодавством; суттєві характерні риси цього провадження; вид та суворість міри покарання, яке може бути призначено заявникові. [«O. v. Norway», n. 33926].
«Законність» тримання під вартою з погляду національного закону не завжди є вирішальним чинником. Європейський суд з прав людини зазначає, що тримання під вартою протягом зазначеного періоду має відповідати меті пункту 1 статті 5 Конвенції, яка забороняє безпідставне позбавлення свободи. [«Гаважук проти України», п. 63654]; [«Мурукін проти України», п. 34]; [«Буряга проти України», п. 54655]; [«Фельдман проти України», п. 68656].
Тримання під вартою у відповідності до пункту 1(с) статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Взяття заявника під варту має бути конче необхідним для забезпечення його присутності в суді, але водночас інші, менш суворі заходи можуть бути достатніми для досягнення цієї мети. (Рішення : «Ladent v. Poland», n. 55660; «Ambruszkiewicz v. Poland», n.n. 29-33661; «Хайредінов проти України», n. 28).
Затримання особи є настільки серйозним запобіжним заходом, що воно є виправданим, лише якщо інші, менш суворі, заходи були розглянуті та визнанні недостатніми для забезпечення захисту індивідуальних або суспільних інтересів, які можуть вимагати затримання відповідної особи. (Рішення : «X. v. Finland», n. 151).
ЄСПЛ визнав, що абстрактна можливість перешкоджання кримінальному провадженню є недостатньою для обґрунтування обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Виходячи із правової позиції ЄСПЛ при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд у кожному випадку повинен принципово та критично ставитися до доводів прокурора, якими він обґрунтовує необхідність застосування саме цього запобіжного заходу, об'єктивно оцінюючи її переконливість. При цьому прокурор повинен довести, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам передбачених ст. 177 КПК України.
В ході розгляду клопотання слідчим суддею було встановлено, що виключних обставин для тримання ОСОБА_16 під вартою немає, оскільки даних, які б свідчили про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів у клопотанні слідчого не вказано та в судовому засіданні не доведено.
Враховуючи те, що прокурор не довів суду виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваного на свободу та свідчили б про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, а також зважаючи на те, що підозрюваний надає викривальні покази, слідчий суддя вважає за доцільне застосувати до підозрюваного запобіжний захід, передбачений ст. 181 КПК України, у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , в період доби з 23-00 год. по 06-00 год. наступної доби, який є співмірний з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю злочину та його наслідками. При цьому, такий режим може перериватись необхідністю отримання медичної допомоги та прослідування до укриття цивільного захисту.
Також, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_16 наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- не відлучатися із м. Київ, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з особами визначеними слідчим, прокурором;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 181, 193, 194, 196, 205, 206, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , в період доби з 23-00 год. по 06-00 год. наступної доби за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту, строком до 08.01.2025 року включно.
Роз'яснити підозрюваному, що працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, наступні обов'язки:
- не відлучатися із м. Київ, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з особами визначеними слідчим, прокурором;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити строк дії ухвали слідчого судді та покладених судом обов'язків в межах строків досудового розслідування у кримінальному провадженні до 08.01.2025 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1