05.12.2024 Справа № 756/11862/24
Справа №756/11862/24
Провадження №3/756/5175/24
05 грудня 2024 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Тиха Оксана Олександрівна, розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. ст. 122-4, 124 КУпАП,
09.09.2024 о 12-28 год. у м. Києві по вул. Полярній, 8-А, водій ОСОБА_1 , керуючи вантажним автомобілем Mercedes-Benz Sprinter, номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого скоїв наїзд на припаркований автомобіль Kia Optima, номерний знак НОМЕР_2 , в результаті ДТП транспортний засіб Kia Optima, номерний знак НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження, чим порушив п.п. 10.9, 13.1 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.ст. 124 КУпАП України.
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 125979 від 09.09.2024, ОСОБА_1 , 09.09.2024 о 12-28 год. у м. Києві по вул. Полярній, 8-А, керуючи вантажним автомобілем Mercedes-Benz Sprinter, номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , рухаючись заднім ходом, не дотримався безпечного інтервалу та скоїв наїзд на автомобіль Kia Optima, номерний знак НОМЕР_2 , після чого залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої був причетний, чим порушив п. 2.10 а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.
Водій ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративних правопорушень не визнав, наголошував на тому, що автомобіль Kia Optima, номерний знак НОМЕР_2 , не зачіпав, на його автомобілі відсутні будь-які ушкодження, а місце розташування пошкоджень на автомобілі Kia не співпадає з висотою кузова його автомобіля, яким він нібито зачепив припаркований автомобіль.
Водій ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що на час ДТП вона перебувала в автомобілі Kia, номерний знак НОМЕР_2 , і чекала, доки вантажний автомобіль зробить розворот. Під час розвороту водій Mercedes-Benz Sprinter, номерний знак НОМЕР_1 , зачепив її машину з правої сторони, від чого її автомобіль качнуло, та на швидкості поїхав з місця ДТП. Вона одразу вийшла з авто, запам'ятала номери та зателефонувала до поліції. У подальшому приїхала поліція та через півтори години і водій автомобіля Mercedes повернувся на місце ДТП. На його автомобілі сзаді, де були пластикові поворотники, були сліди потертості, які співпадали з подряпинами на правому крилі та бампері її автомобіля. Також на місці, де вантажний автомобіль Mercedes робив розворот, була яма, через що автомобіль був нижче, ніж якби стояв на рівній поверхні. Крім того, Mercedes є вантажним автомобілем, і якщо був на час ДТП завантажений, то це також впливає на рівень висоти його кузова, а тому заміри, надані водієм ОСОБА_1 , можуть бути неправильними.
Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що працює продавцем у магазині «Все для дому» і, вийшовши покурити на вулицю, вона бачила, як відбулося ДТП, після якого вантажний автомобіль Mercedes швидко поїхав з місця ДТП. Останній здійснював розворот і зачепив Kia, в результаті чого свідок почула звук, схожий на скрегіт металу. З автомобіля Kia одразу вийшла жінка, яка у цей день скуплялася в магазині, та почала оглядати автомобіль. Потім свідок бачила, як приїхала поліція.
Суд, вислухавши водіїв ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , свідка ОСОБА_4 , дослідивши матеріали справи, надані учасниками ДТП фотознімки та відео з місця ДТП, приходить наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Порядок дорожнього руху на території України, згідно з положеннями Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно з законодавством.
Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху України вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 року зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно норм, встановлених законами держави Україна.
Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до п. 10.9 ПДР України під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Пунктом 13.1 ПДР України передбачено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Факт адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 125976 від 09.09.2024; схемою місця ДТП, на якій зафіксовано перелік пошкоджень на автомобілі Kia Optima, номерний знак НОМЕР_2 , а саме: пошкодження заднього бамперу з правої сторони, заднє праве крило, задні праві двері; поясненнями водія ОСОБА_3 , яка на час ДТП перебувала в автомобілі Kia та відчула, як під час розвороту вантажний автомобіль Mercedes штовхнув її авто, після чого вона одразу вийшла з машини, але Mercedes на швидкості поїхав і вона не встигла його зупинити; поясненнями свідка ОСОБА_4 , яка стала очевидцем ДТП і пояснення якої повністю узгоджуються з поясненнями водія ОСОБА_3 . Також судом враховано, що пошкодження, наявні на автомобілі Kia Optima, номерний знак НОМЕР_2 , співпадають з розташуванням обох транспортних засобів під час руху заднім ходом при розвороті автомобіля Mercedes-Benz Sprinter, номерний знак НОМЕР_1 , а розбіжність, згідно з наданими водіями фотознімками, приблизно у 4 см між розташуванням кузова автомобіля Mercedes-Benz Sprinter від землі (~ 84 см) та пошкодженнями на автомобілі Kia (~ 80 см від землі) може бути обумовлене ямою на місці ДТП, а також може залежати від завантаженості автомобіля Mercedes-Benz Sprinter на час ДТП, а отже у даній справі не має вирішального значення.
Таким чином, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Так, статтею 122-4 КУпАП передбачена відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Згідно з п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Склад правопорушення - сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою для притягнення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення за ст. 122-4 КУпАП виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, які до неї причетні, при цьому суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, до наслідків та характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.
Згідно зі ст. 10, 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків; адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення.
Під час розгляду справи водій ОСОБА_1 взагалі заперечував свою причетність до ДТП, зокрема, пояснюючи, що якби він був причетний до ДТП, то в жодному випадку не залишив би місце ДТП, розуміючи свою відповідальність за це. А коли йому зателефонували з поліції, одразу повернувся на місце ДТП та надав свої пояснення та транспортний засіб для огляду, на якому не зафіксовано видимих слідів пошкоджень від ДТП.
Вказані пояснення водія ОСОБА_1 узгоджуються з матеріалами справи та поясненнями водія ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_4 . Так, на траспортному засобі Mercedes-Benz Sprinter, яким під час ДТП керував ОСОБА_1 , відсутні будь-які пошкодження, що підтверджується схемою місця ДТП. Водій ОСОБА_3 та свідок ОСОБА_4 пояснили, що коли ОСОБА_3 вийшла з авто, автомобіль Mercedes-Benz Sprinter вже поїхав, з водієм цього транспортного засобу вона не спілкувалася.
Будь-які докази, які б свідчили про інше, в матеріалах справи відсутні. Також слід зазначити, що згідно з положеннями КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» ЄСПЛ підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Згідно з приписами ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому усі викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до положень статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Враховуючи правову позицію ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), суддя не має права взяти на себе функції сторони обвинувачення, змінити обсяг інкримінованого правопорушення, усунути певні розбіжності та неточності, які мають місце в протоколі про адміністративне правопорушення, самостійно відшукувати докази винуватості особи, що становило б порушення ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Таким чином, розглядаючи справу на засадах рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, які є конституційними засадами судочинства, враховуючи характер пошкоджень на автомобілі Kia Optima, номерний знак НОМЕР_2 , та габарити автомобіля Mercedes-Benz Sprinter, номерний знак НОМЕР_1 , відсутність видимих пошкоджень на останньому, суддя приходить до висновку, що у ОСОБА_1 був відсутній умисел на залишення місця дорожньо-транспортної пригоди та в його діях відсутня суб'єктивна сторона правопорушення, яка має утворювати його склад у сукупності з іншими обставинами, а доказами, які містяться в матеріалах справи, в свою чергу, не доведено поза розумним сумнівом наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст. 122-4 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КпАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням наведеного, суд прийшов до висновку про необхідність закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП, відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
У той же час, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 124 КУпАП, представлені докази підтверджують факт вчинення ним адміністративного правопорушення, у встановленому порядку такі не спростовані.
Обставини, що пом'якшують або обтяжують адміністративну відповідальність за адміністративні правопорушення, не встановлені.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ст. 124 КУпАП у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів, що становить 850,00 грн.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Отже, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 33, 36, 40-1, 122-4, 124, 251, 252, 268, 283, 284 КУпАП, суддя
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ст.124 КУпАП у виді штрафу в дохід держави в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП, відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її постановлення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя О.О. Тиха