Справа №:755/20885/24
Провадження №: 1-кп/755/1808/24
"29" листопада 2024 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , отримавши клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_2 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100040010550 від 14.08.2014, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, у зв'язку з невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України,
29 листопада 2024 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_2 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100040010550 від 14.08.2014, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, у зв'язку з невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено головуючу суддю ОСОБА_1 та 29 листопада 2024 року передано клопотання.
Суд, дослідивши отримані матеріали вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до розгляду з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 314 КПК України, після отримання клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або звільнення від кримінальної відповідальності суд призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.
Згідно з ч. 3 ст. 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що віднесені до повноважень цим Кодексом.
Тобто, в ч. 1 ст. 314 КПК України про клопотання подане, у порядку п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, не йдеться. Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 314 вказаного Кодексу у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених п. 5-8, 10 ч. 1 цього Кодексу, відповідно знову ж таки про можливість застосування п. 3-1 ч. 1 наведеного Кодексу на цій стадії не йдеться, а згідно з ч. 3 ст. 26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Частину першу статті 284 КПК України доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства» та загалом цим Законом визначено загальні приводи та підстави закриття провадження, як і встановлено відповідні виключення.
Так, у положенні п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України законодавцем встановлено імперативне правило, за яким суд приймає рішення про закриття кримінального провадження у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за умови, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення (див. постанову ВС від 23 лютого 2021 року в справі № 397/42/20).
Водночас, з часу введення наведеного Закону в частині порядку закриття кримінального провадження у порядку п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України слід звернути увагу, що зі змісту цієї статті чітко не вбачається, чи таке закриття відбувається під час дізнання, чи уже під час судового розгляду. У зв'язку з цим не зрозумілий зміст клопотання прокурора: чи він повинен закінчити дізнання і передавати до суду усі матеріали разом із клопотанням, або ж саме клопотання.
Водночас, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 червня 2022 року у справі № 2-591/11 вказала, що інститут аналогії закону і аналогії права первісно був доктринально обґрунтований і застосовувався судами задовго до часткового відображення цього інституту в законодавстві. Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону. Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
Найбільш наближеним до п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України є пункт 4-1 вказаної норми. Отже за аналогією, ураховуючи положення ст. 479-1 КПК України, слід дійти висновку, що клопотання про закриття кримінального провадження, у зв'язку з не встановленостю особу, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, підлягає призначенню до розгляду за участю учасників кримінального провадження.
Отже, з огляду на зазначене, суд уважає слушним призначити у цьому кримінальному провадженні розгляд вказаного клопотання прокурора за його участю.
Керуючись ст. 7, 9, 284 КПК України, суддя
призначити клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_2 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100040010550 від 14.08.2014, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, у зв'язку з невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, до розгляду в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Пластова, 3, каб. 30 на 16 січня 2024 року о 12 год 00 хв.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1