Справа №:755/20868/24
Провадження №: 1-кс/755/3797/24
"29" листопада 2024 р. слідча суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100040004012 від 28 листопада 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,
старший слідчий СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 за погодженням прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 звернувся до слідчої судді із зазначеним клопотанням.
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що у провадженні слідчого відділу Дніпровського УП ГУНП в м. Києві знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024100040004012 від 28.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 28.11.2024, приблизно об 11 год 20 хв, у ОСОБА_4 , який перебував біля приватного будинку за адресою: АДРЕСА_3 , виник злочинний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, шляхом заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , із застосуванням вогнепальної зброї.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, свідомо передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, що супроводжувалось особливою зухвалістю, перебуваючи біля приватного будинку за адресою: АДРЕСА_3 , маючи на меті принизити честь та гідність потерпілого та самоутвердитись за рахунок приниження інших осіб, здійснив постріл з рушниці Hatsan BTS12 12 калібру, в область тулуба потерпілого ОСОБА_8 , чим завдав останньому фізичного болю та тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненому із застосуванням вогнепальної зброї, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Київ, громадянин України, українець, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий (зі слів).
28.11.2024 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 296 КПК України.
29.11.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: заявою про вчинене кримінальне правопорушення; протоколом огляду місця події від 28.11.2024; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 ; протоколом впізнання за фотознімками від 28.11.2024; протоколом обшуку; протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним злочину проти громадського порядку та моральності, а саме кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семи років, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто в межах вказаного кримінального провадження існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризики повністю підтверджуються матеріалами кримінального провадження і саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_4 на даний час забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків і надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Так, обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у період час з 00:00 до 05:00, спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов'язків, попередження вчинення інших кримінальних правопорушень, продовження протиправної діяльності.
Більш м'які запобіжні заходи призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органу досудового розслідування і суду, впливати на свідків, інших осіб та на розслідування кримінального провадження. Характер вчинених злочинних дій свідчить про зневажливе ставлення до норм моралі, норм закону.
Неможливість застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов'язання пов'язана з тим, що ОСОБА_4 , не будучи позбавленим можливості вільного пересування та вибору місця проживання, може вчиняти злочини або спробувати переховуватися від органів досудового розслідування та суду і поза межами м. Києва. Згідно п. 2 ст. 179 КПК України - однією з ознак виконання особистого зобов'язання є те, що підозрюваний зобов'язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Неможливість застосування запобіжного заходу до ОСОБА_4 у вигляді особистої поруки пов'язана з тим, що до органу досудового розслідування та суду не було звернення із письмовим зобов'язанням про те, що особа поручається за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов'язується за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.
Все вищезазначене дає достатні підстави вважати, що підозрюваний при застосуванні більш м'якого запобіжного заходу, у подальшому може переховуватись від слідства та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Окрім того, тяжкість покарання є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду при обранні запобіжного заходу.
Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення, доводять ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Тому, враховуючи перелічені ризики, вважаю, що саме такий запобіжний захід може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 .
У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі. Просив задовольнити, враховуючи те, що підозрюваному ОСОБА_4 інкримінується кримінальне правопорушення, яке за ступенем тяжкості відноситься до тяжких злочинів, за який законом передбачене покарання до 7 років позбавлення волі, тому існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Захисник ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання.
За таких обставин слідча суддя, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшла такого висновку.
За вказаним фактом 28.11.2024 відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та присвоєно реєстраційний номер № 12024100040004012.
До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучено розписку підозрюваного та захисника щодо вручення їм копії клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України.
28 листопада 2024 року о 15 год 25 хв ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України.
29 листопада 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу - домашнього арешту, слідча суддя враховує вимоги ст. 177 КПК України.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення, що у даному випадку стороною обвинувачення дотримано, оскільки наявні, на цей час докази у провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного з цим злочином, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання істинних завдань КПК України визначених ст. 2.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідча суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування щодо ОСОБА_4 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановила.
У судовому засіданні, на думку слідчої судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, наявними у справі доказами, зокрема копіями: заяви про вчинене кримінальне правопорушення; протоколу огляду місця події від 28.11.2024; протоколу допиту потерпілого ОСОБА_8 ; протоколу впізнання за фотознімками від 28.11.2024; протоколу обшуку; протоколу затримання в порядку ст. 208 КПК України та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
У межах вказаного кримінального провадження прокурор вказав на такі існуючі ризики, як:
п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі будучи обізнаним з мірою покарання, що передбачено санкцією статті, яка йому інкримінується, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Підозрюваний ОСОБА_4 не має осіб, які перебувають під його піклуванням, не одружений, тобто відсутні стримуючі фактори, які б запобігли ризику переховування.
У справі «Стогмюллер проти Автрії» №1602/62 від 10.11.1969 року Суд зазначає, що існує ціла сукупність обставин при врахуванні ризику переховування обвинуваченого, зокрема, очікуваний важкий вирок або особливий характер затримання обвинуваченого або відсутність міцних зв'язків у країні, що дає підстави вважати, що наслідки та ризики втечі можуть бути визнані менш небезпечними, ніж продовження тюремного ув'язнення.
Слідча суддя враховує, що запобігання ризику переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду та перешкоджання ним розгляду кримінального провадження, становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні відправлення судочинства, а тому вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує ОСОБА_4
п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі може незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні,оскільки підозрюваний шляхом підмовляння, підкупу, погроз може схиляти їх до дачі неправдивих показань. Вагомою частиною доказової бази у вказаному кримінальному провадженні являються показання потерпілого та свідків, місце мешкання та роботи яких останньому відомі, що суттєво збільшує вищевказаний ризик.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного ОСОБА_4 вплинути на свідків та потерпілих, слідча суддя враховує, що згідно чинного законодавства, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, а тому ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не з'являтися за викликами до слідчого та прокурора для проведення слідчих та процесуальних дій, чим буде затягувати строки досудового розслідування;
Слідча суддя критично ставиться до ризику перешкоджання ОСОБА_4 кримінальному провадженню іншим чином, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки дана вказівка є формальною та не підтверджуються жодними матеріалами, долученими до клопотання.
п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_4 може продовжити вчинення аналогічних злочинів проти громадського порядку та моральності. На той факт, що підозрюваний ОСОБА_4 може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення аналогічного характеру, свідчить низький рівень правової свідомості та соціальної відповідальності підозрюваного.
Слідча суддя критично ставиться до ризику вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення, передбачене п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки вказаний ризик є формальним та не підтверджується жодними матеріалами, долученими до клопотання.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, слідча суддя враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, його вік, стан здоров'я, міцність його соціальних зв'язків, те, що він працевлаштований, розлучений, має на утриманні неповнолітню дитину 2013 р.н., має постійне місце проживання, раніше не судимий.
Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст. 178 КПК України, а також доведеність слідчим і прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним ризикам, зважаючи на необхідність виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, слідча суддя приходить до висновків, що клопотання слідчої про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в період доби є обґрунтованим.
Згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором. Імперативний перелік альтернативних обов'язків передбачений цією ж статтею.
Щодо обов'язків прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю, а саме кожного вівторка до старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 ; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування із потерпілим та свідками, то вони є помірними та такими, що не становитимуть надмірний тягар для підозрюваного, у зв'язку з чим не суперечать п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України.
Окрім цього, у клопотанні слідчий просить покласти на підозрюваного обов'язок не залишати у нічний період часу з 00 год 00 хв по 05 год 00 хв місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Слід відзначити, що обов'язок не залишати житло є складовою самого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а саме його суттю, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період часу та окремо доведення не потребує.
За таких обставин, слідча суддя вважає, що клопотання органу досудового розслідування про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в період доби до підозрюваного підлягає частковому задоволенню.
Разом з тим, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_4 був затриманий у порядку ст. 208 КПК України, що підтверджується протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 28.11.2024, та наразі слідча суддя застосовує до останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 202 КПК України, ОСОБА_4 слід негайно звільнити з-під варти в залі суду та зобов'язати невідкладно прибути до місця проживання.
Відповідно до ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 131, 132, 176-179, 181, 193-196, 202, 309, 310, 395 КПК України, слідча суддя
клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період часу з 00 год 00 хв до 05 год 00 хв наступного дня до 29 січня 2025 року включно за адресою: АДРЕСА_2 , у межах строку досудового розслідування та зобов'язати останнього прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора в межах строку дії цього заходу забезпечення кримінального провадження.
Заборонити ОСОБА_4 залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з 00 год 00 хв до 05 год 00 хв наступного дня до 29 січня 2025 року включно, крім випадків необхідності звернення за медичною допомогою.
Негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти в залі суду та зобов'язати невідкладно прибути до місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 строком до 29 січня 2025 року включно, такі обов'язки:
прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю, а саме кожного вівторка до старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 ;
не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
утримуватись від спілкування із потерпілим та свідками.
У задоволенні клопотання в іншій частині відмовити.
На період дії воєнного стану на території України дозволити підозрюваному ОСОБА_4 після сигналу «Повітряна тривога» і протягом 15 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги» відлучатись з визначеного в ухвалі місця проживання з метою перебування останнього в укритті.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 та слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 .
Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, захиснику та довести до відома виконавців.
Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Ухвала слідчої судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 17 год 20 хв 04 грудня 2024 року.
Слідча суддя: ОСОБА_1