ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/23620/24
провадження № 1-кп/753/2248/24
"09" грудня 2024 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3 ,
обвинувачений ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) № 12024100020004643 від 21.11.2024, за обвинуваченням
ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Станично-Луганське Луганської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
встановив:
До Дарницького районного суду м. Києва 02 грудня 2024 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12024100020004643 від 21.11.2024, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Висунуте обвинувачення суд вважає доведеним та відповідно до якого ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він 21 листопада 2024 року, приблизно о 12 год. 22 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. А. Ахматової, 14-А, у приміщенні магазину «Аврора», де здійснює свою господарську діяльність ТОВ «Вигідна покупка» (ЄДРПОУ 41130363), переслідуючи корисливу мету, спрямовану на заволодіння чужим майном, умисно, таємно, протиправно, діючи в умовах воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 (який діяв на всій території України на момент вчинення злочину), впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, шляхом вільного доступу із вітрин магазину викрав товари, а саме: навушники бездротові марки «Piko TWS - SimpleMe», чорного кольору, вартістю 415,83 грн (без ПДВ), підставку для телефону розкладну, вартістю 49,17 грн (без ПДВ), лампу-USB для ноутбука LED, вартістю 24,17 грн (без ПДВ).
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, поклавши викрадені товари до внутрішньої кишені куртки, ОСОБА_4 вийшов з приміщення магазину «Аврора», у цей час злочинні дії ОСОБА_4 були викриті свідком ОСОБА_5 , який вибіг за ОСОБА_4 та почав кричати останньому, щоб він зупинився, однак ОСОБА_4 , не реагуючи на це, розуміючи, що його злочинні дії було викрито та вони носять відкритий характер, від свого злочинного наміру не відмовився та почав втікати разом з товарами, які він викрав.
У подальшому, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків, ОСОБА_4 побіг до будинку АДРЕСА_3 , де перебуваючи в квартирі АДРЕСА_4 , переховувався від свідка ОСОБА_5 , тим самим розпорядився викраденим на свій розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 завдав ТОВ «Вигідна покупка» (ЄДРПОУ 41130363) матеріального збитку на загальну суму 489,17 грн (без ПДВ).
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України. тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), із кваліфікуючою ознакою: вчинене в умовах воєнного стану.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе за ч. 4 ст. 186 КК України визнав повністю та показав, що дійсно 21 листопада 2024 року, приблизно о 12 год. 22 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_5 , у приміщенні магазину «Аврора», переслідуючи корисливу мету, спрямовану на заволодіння чужим майном, умисно, таємно, протиправно, діючи в умовах воєнного стану, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, шляхом вільного доступу із вітрин магазину викрав товари, а саме: навушники бездротові, вартістю 415,83 грн, підставку для телефону розкладну, вартістю 49,17 грн, лампу-USB, вартістю 24,17 грн. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, поклавши викрадені товари до внутрішньої кишені куртки, вийшов з приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », у цей час його злочинні дії були викриті свідком ОСОБА_5 , який вибіг за ним та почав кричати останньому, щоб він зупинився, однак не реагуючи на це, розуміючи, що його злочинні дії було викрито та вони носять відкритий характер, від свого злочинного наміру не відмовився та почав втікати разом з товарами, які він викрав. У подальшому, побіг до будинку АДРЕСА_3 , де перебуваючи в квартирі АДРЕСА_4 , переховувався від свідка ОСОБА_5 , тим самим розпорядився викраденим на свій розсуд. Про вчинене щиро шкодує.
Показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Судовий розгляд проводився відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.
Положення ч. 3 ст. 349 КПК України роз'яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження, відповідно й обвинуваченому, який надав суду ствердну згоду із запропонованим порядком.
Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Також відповідно до п. 6 розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Стосовно спрощення кримінального правосуддя» рекомендується, що оскільки при процедурі «заява підсудного про визнання вини» від обвинуваченого вимагається явка до суду на ранній стадії провадження, щоб заявити в суді публічно чи приймає він чи спростовує обвинувачення проти себе, то суд в таких випадках має вирішувати, обійтися без всього процесу розслідування або його частини чи негайно перейти до розгляду особи правопорушника, ухвалення вироку та, по можливості, вирішення питання щодо компенсації.
Отже, за згодою учасників судового провадження, а саме обвинуваченого, який не оспорює фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що він правильно розуміє зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності його позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових документів, а саме: матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, та матеріалів щодо речових доказів тощо.
Вина обвинуваченого ОСОБА_4 повністю підтверджується його показаннями, в яких він не оспорював вчинення кримінального правопорушення за викладених у обвинувальному акті обставин, щирим каяттям у вчиненому тощо.
Щодо кримінально-правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 , то суд вважає її правильною та кваліфікує його дії як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене в умовах воєнного стану, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
При обранні виду та міри покарання суд, реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним вчиненому і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень.
Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, конкретні обставини кримінального провадження, його ставлення до вчиненого (вину визнав, розкаявся), особу обвинуваченого, а саме: молодого віку, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, працює офіційно, з середньо-спеціальною освітою, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання та сім'ю, й двох малолітніх дітей на утриманні тощо.
Обставинами, які пом'якшують покарання, є визнання вини, щире каяття.
Водночас під час судового розгляду були встановлені й інші обставини, а саме примирення з потерпілою стороною, яка від участі у судовому розгляді відмовилась, як і від заявлення цивільного позову, не просила суд про призначення останньому суворого покарання, а також збіг тяжких особистих, сімейних обставин, внаслідок яких обвинувачений на той момент не отримував заробітної плати, вартість відкрито викраденого майна є незначною, та яким він заволодів для своєї малолітньої доньки.
Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
Разом з тим, суд, з урахуванням ступеня тяжкості цього кримінального правопорушення, а саме, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, особи ОСОБА_4 , який вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, сім'ю, двох малолітніх дітей на утриманні, офіційно працює, водночас щиро розкаюється у вчиненому, готовий нести покарання, активно сприяв розкриттю злочину, примирився з потерпілою стороною, щирого розкаяння у вчиненому, що дало суду підстави до проведення судового розгляду у порядку ч. 3 ст. 349 КК України, збіг тяжких сімейних обставин та водночас відсутності обставин, які обтяжують покарання, є тими обставинами у сукупності, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину і є достатніми для застосування положень ст. 69 КК України при призначенні покарання за злочин, передбачений ч. 4 ст. 186 КК України.
Разом з тим, суд, оцінюючи дані про особу обвинуваченого, який вчинив цей злочин через скрутне матеріальне становище, в якому на той момент опинився, враховуючи позицію потерпілої особи, яка відмовилась заявляти цивільний позов та просила не призначати обвинуваченому покарання до реального відбування, його соціальні зв'язки та те, що працевлаштований, у сукупності свідчить про відсутність його потенційної небезпечності для суспільства.
За таких обставин суд не вбачає, що останній не є таким, що не зможе виправитися без ізоляції від суспільства, не є небезпечним для суспільства та потребує певного прощення державою без реального відбування покарання, тому суд вважає можливим застосування положень статей 75, 76 КК України.
Під час досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, що діє до 19 січня 2025 року, та який слід залишити без зміни до встановленого дня його завершення.
Цивільний позов потерпілою не заявлено. Процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні відсутні.
Питання щодо долі речових доказів вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення та керуючись ч. 3 ст. 349, статтями 100, 368-371, 373, 374 КПК України, суд
засудив:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та призначити покарання, із застосуванням положень ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк п'ять років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю три роки.
На підставі пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Під час досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, що діє до 19 січня 2025 року, та який слід залишити без зміни до встановленого дня його завершення.
Після набрання вироком законної сили речові докази у провадженні, а саме: викрадений товар повернути магазину «Аврора» як власнику за належністю.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1