ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/21814/24
провадження № 2/753/11266/24
"06" грудня 2024 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Осіпенко Л.М., розглянувши питання про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями, справу передано на розгляд судді Осіпенко Л.М.
Однак, ознайомившись із змістом та формою позовної заяви, суд встановив, що вона подана без додержання вимог ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету в учасників справи, адреси електронної пошти учасників справи.
Таких відомостей позов не містить.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Однак, позовна заява не містить доказів надсилання відповідачці копії поданих до суду документів.
Відповідно до ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (зі змінами та доповненнями), з 01.01.2023 року судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру про розірвання шлюбу, яка подана фізичною особою, становить 1073,60 грн.
У позовній заяві позивач зазначає, що він звільнений від сплати судового збору, оскільки є учасником бойових дій. В обґрунтування вимоги про звільнення від сплати судового збору, копію посвідчення учасника бойових дій позивач не надав, а лише копії документів Міністерства оборони України.
У п.13 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» вказано, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року по справі №545/1149/17, норма п.13 ч.1 ст.5 Закону України № 3674-VI «Про судовий збір», згідно із якою учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору, у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав, має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Так, правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22.10.1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У ст. 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у ст.12 цього Закону.
Тому, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п.13 ч.1 ст. 5 Закону України № 3674-VI «Про судовий збір», суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст. 12, 22 Закону України № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Таким чином, Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 12.02.2020 року здійснено висновок про те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав, як учасників бойових дій.
Отже, дану вимогу, як підставу про звільнення від сплати судового збору не може прийнято до уваги, оскільки дійсний позов не відноситься до спорів, що порушують права учасника бойових дій, його соціальних прав, як учасника бойових дій, пред'явлений до суду в порядку ЦК України, і спрямований на відшкодування завданої йому шкоди.
З урахуванням вище викладеного, суд вважає, що даний спір не стосується захисту права позивача, як учасника бойових дій, а тому підставі для звільнення його від сплати судового збору відсутні.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Залишення позову без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу десятиденного строку з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення наведених недоліків, протягом якого позивачу необхідно надати суду: 1) докази надсилання відповідачці копій поданих до суду документів; 2) відомості про наявність або відсутність електронного кабінету та електронної пошти у учасників справи; 3) надати квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1 211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185-187, 260, 261 ЦПК України, суд,-
Залишити без руху позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні.
Встановити позивачці 10-денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачці, що у випадку, якщо недоліки не будуть усунені протягом встановленого судом строку, позов буде повернуто особі, яка його подала.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя: Л.М. Осіпенко