Справа № 718/3444/24
Провадження №2-а/726/62/24
Категорія 140
про залишення адміністративного позову без руху
09.12.2024 м. Чернівці
Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Асташев С. А., ознайомившись із матеріалами адміністративного позову ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , до заступника командира взводу № 2 роти №1 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Амінової Анни Суфіївни та Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, про скасування рішення суб'єкта владних повноважень та визнання дій протиправними,
01.11.2024 до Кіцманського районного суду Чернівецької області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , до заступника командира взводу № 2 роти №1 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Амінової Анни Суфіївни та Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, про скасування рішення суб'єкта владних повноважень та визнання дій протиправними, у якому представник позивача просить суд: 1) поновити строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3294215 від 19.10.2024; 2)визнати протиправними дії заступника командира взводу № 2 роти №1 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Чернівецькій області ОСОБА_3 , яка є службовою особою зі спеціальним званням УПП в Чернівецькій області по розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст. 122 КУпАП; 3) скасувати оскаржувану постанову серії ЕНА № 3294215 від 19.10.2024 та провадження у справі закрити, у зв'язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП; 4)стягнути на користь позивача з УПП в Чернівецькій області сплачений судовий збір.
На підставі ухвали судді Кіцманського районного суду Чернівецької області Нагорного В.В. від 04 листопада 2024 року такий позов передано за підсудністю до Садгірського районного суду м. Чернівці.
Згідно із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2024 позов ОСОБА_1 передано на розгляд головуючого судді Асташева С.А.
Вивчивши матеріали адміністративного позову, доходжу висновку, що такий позов підлягає залишенню без руху, оскільки поданий з порушенням вимог ст. ст. 160- 161 КАС України.
Так, у позові представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Мізюк В.В. просить поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3294215 від 19.10.2024.
Таке клопотання мотивує тим, що станом на 19.10.2024, так і на теперішній час на території України введено в дію воєнний стан, що являється поважною причиною та передумовою, яка унеможливила б дотримання процесуальних строків, а тому з моменту отримання оскаржуваної постанови 19.10.2024, строки на її оскарження підлягають поновленню.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України, а приписами ч. 2 цієї статті визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду встановленого цим Кодексом або іншими Законами. Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із положеннями пункту 3 частини першої статті 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
З вищевикладеного вбачається, що законодавцем встановлено 10-денний строк звернення до адміністративного суду щодо оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення не в автоматичному режимі, який обчислюється з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Згідно із ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верхового суду від 18 березня 2021 року у справі №200/11827/19-а.
Відповідно до ст.285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи.
Оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 3294215 винесена 19.10.2024 на місці вчинення правопорушення та сам позивач не заперечує того факту, що у цей день вона була ним отримана.
Надаючи оцінку обставинам пропуску строку звернення до суду, суддя зазначає, що судом не приймаються посилання представника позивача на той факт, що ним було пропущено строк оскарження постанови з поважної причини, оскільки в України діє воєнний стан.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22 (провадження № 11-107заі22) вказано, що введення воєнного стану дійсно є підставою для поновлення особі строку оскарження у випадку, якщо особа зазначає конкретні обставини, що у зв'язку із введенням воєнного стану завадили їй вчасно подати апеляційну скаргу (наприклад виїзд з місця проживання у зв'язку з проведенням в місці проживання бойових дій, відсутність інформації про результати розгляду справи та неможливість вчасно її отримати, тощо). Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам собою факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Сам факт запровадження воєнного стану в Україні без обґрунтування неможливості звернення до суду в розумні строки у зв'язку із запровадженням такого не може вважатися поважною причиною пропуску цих строків.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2021 року у справі № 911/3513/16 зазначено, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує залежно від поважності причин пропуску строку на оскарження.
Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з незалежних від скаржника обставин унеможливила звернення до суду з апеляційною скаргою.
Таким чином, особа, яка має намір скористатися правом оскарження постанови, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно процесуальних строків.
Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків є порушенням законних прав та інтересів сторін і суперечить принципу правової визначеності та праву на справедливий суд, що закріплене у статті 6 Конвенції (пункт 53 рішення ЄСПЛ від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України»).
Крім того, суд враховує, що введення воєнного стану може бути поважною причиною пропущення процесуального строку якщо це пов'язано не з загальними, а з конкретними причинами, що практично, а не теоретично, заважали вчасно виконати процесуальну дію. Натомість позивач, таких доказів не надав, як і не довів, що між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану є безпосередній, прямий, причинний зв'язок.
Відтак, у даному разі суддя вважає клопотання представника позивача про поновлення процесуальних строків на звернення до суду з адміністративним позовом необґрунтованим, з огляду на що, у його задоволенні слід відмовити, з наданням позивачу строку для пред'явлення суду інших об'єктивних та непереборних обставин на підтвердження поважності причин пропуску такого строку.
Також суддя звертає увагу на те, що позивач просить стягнути із УПП в Чернівецькій області сплачений судовий збір.
Згідно зі ст. 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (ч. 2 ст. 222 КУпАП).
Приписами ч.1ст.1 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ст. 122 КУпАП інспектори відповідного орану поліції діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, а саме - від імені Департаменту патрульної поліції Національної поліції України і її територіальних органів.
Отже, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який положеннями ст.222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративне правопорушення.
Крім того, саме Департамент патрульної поліції Національної поліції України (ЄДРПОУ 40108646, вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048) є розпорядником коштів та саме з нього можуть бути стягнуті судові витрати у справі, у разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 169 КАС України,суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вказані в ухвалі суду недоліки позову унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження у справі, оскільки позивачем не дотримано вимог ст. ст. 160, 161 КАС України.
З огляду на викладене, є достатні правові підстави для залишення адміністративного позову без руху, надавши представнику позивача десятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали на усунення недоліків, зазначених вище.
При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Якщо позивач чи його представник усунуть недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання та буде прийнята до розгляду.
У разі невиконання цієї ухвали, адміністративний позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.
На підставі викладеного,Закону України «Про судовий збір», керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 286, 294 КАС України, суддя
Адміністративний позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , до заступника командира взводу № 2 роти №1 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Амінової Анни Суфіївни та Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, про скасування рішення суб'єкта владних повноважень та визнання дій протиправними - залишити без руху.
Надати позивачу ОСОБА_1 чи його представнику ОСОБА_2 строк 10 (десять) днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі.
У разі невиконання цієї ухвали, адміністративний позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.
Копію ухвали надіслати представнику позивача.
Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Учасник справи може отримати інформацію щодо справи за веб-адресою:https://sg.cv.court.gov.ua/sud2410/.
Суддя С. А. Асташев