Справа № 725/10685/24
Номер провадження 2-а/725/111/24
05.12.2024 року Першотравневий районний суд м.Чернівців
в складі:
головуючої судді Піхало Н.В.
за участю секретаря судового засідання Соник А.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до якого просив визнати протиправною та скасувати постанову №2110 від 31 жовтня 2024 року про накладення на нього адміністративного стягнення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень.
В обґрунтування позову вказував, що 30 жовтня 2024 року о 11 год. 35 хв. в приміщені ІНФОРМАЦІЯ_2 оператором групи бронювання ІНФОРМАЦІЯ_1 , солдатом ОСОБА_2 , було складено протокол про адміністративне правопорушення №2110 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, однак вважає дану постанову незаконною з огляду на наступне.
Зокрема, зазначав, що він який є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримавши 12.10.2024 року по пошті повістку №320218 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 14.10.2024 року о 11 год. 00 хв., у вказаний час і дату до вказаного відділу не з'явився, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, чим своїми діями порушив вимоги абз.2 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч.1,2 ст.17 Закону України «Про оборону України», що призвело до порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
При цьому, вказував, що ні постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, ні протокол про адміністративне правопорушення в порушення вимог ст. 256, 283 КУпАП не містять відомостей яка саме повістка (для уточнення даних, на проходження ВЛК, для призову на строкову військову службу, мобілізаційне розпорядження) нібито отримана ним.
Зазначав, що при складанні протоколу та винесенні постанови він намагався з'ясувати яка саме йому повістка вручена, клопотав про ознайомлення з повісткою та доказами її вручення, однак йому повідомили, що ознайомитись з такою інформацією немає можливості так як повістки в автоматичному режимі через Укрпошу розсилають працівники Генерального штабу ЗСУ, а їм надають тільки інформацію про її номер.
Також, вказував, що його облікові дані уточнено вчасно, та він має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п.2, ч. З ст. 23 Закону України «Про мобілізацію».
Вважає, що дана постанова підлягає скасуванню, оскільки розглянута не об'єктивно з не повним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи.
Посилаючись на вказане, просив позов задовольнити та скасувати постанову №2110 від 31 жовтня 2024 року про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП в розмірі 17 000 гривень, а провадження в справі закрити.
Ухвалою судді Першотравневого районного суду м. Чернівці від 08 листопада 2024 року відкрито спрощене позовне провадження в справі.
Не погоджуючись із поданим позовом, представник ІНФОРМАЦІЯ_1 подав відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позову через його безпідставність.
Зокрема, в обґрунтування своїх заперечень представник відповідача вказував, що позивачу як військовозобов'язаному з метою уточнення адреси місця проживання було направлено поштову повістку №320218 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 про необхідність в'явитися на 14 жовтня 2023 року об 11 годині 00 хвилин, однак у вказаний час позивач, отримавши повістку 12 жовтня 2024 року, не з'явився та не повідомив причини свого неприбуття, чим вчинив порушення вимог абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» й відповідно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Вважає, що відповідачем правомірно було винесено у відношенні позивача відповідну постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП й відповідно підстави для її скасування відсутні.
Не погоджуючись із доводами відзиву, позивач подав додаткові пояснення, в яких вказав, що повістка 12 жовтня 2024 року ним особисто не отримувалася, що підтверджується відміткою працівника пошти про причини невручення. Крім того, на наданому відповідачем рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення наявний індивідуальний трек номер поштового відправлення - 0600292906860, за допомогою якого можливо від слідкувати рух поштового відправлення. Здійснивши відповідне відслідковування на офіційному сайті Укрпошта індивідуального треку ним виявлено, що відправлення №0600292906860 прийнято Укрпоштою 7 жовтня 2024 року та вручено особі за довіреністю у м. Чернівці 15 жовтня 2024 року, що виключає факт отримання ним даного відправлення 12 жовтня 2024 року. Просив позов задовольнити.
В судове засідання сторони не з'явилися, подали клопотання про розгляд справи у їх відсутності.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Так, судом встановлено, що постановою №2110 від 31 жовтня 2024 року оператором групи бронювання ІНФОРМАЦІЯ_1 , солдатом ОСОБА_2 , визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень(а.с.7).
Зі змісту вказаної постанови убачається, що ОСОБА_1 , який є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримавши 12.10.2024 року по пошті повістку №320218 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 14.10.2024 року о 11 год. 00 хв., у вказаний час і дату до вказаного відділу не з'явився, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період. Тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Своїми, протиправними, винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги абз.2 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч.1,2 ст.17 Закону України «Про оборону України», що призвело до порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період. Тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так, відповідно ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно ч.1 п.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Частиною 1 ст.286 КАС України визначено, що адміністративна справа з приводу рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Відповідно ч.3 ст.286КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2)скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу(посадової особи); 3)скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
При цьому, відповідно ч.1,2ст.77КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення,є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини,що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів,що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису,у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі,чи засобів фото-і кінозйомки,відеозапису,у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності,або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису),які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху,безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів,актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При цьому, згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст.210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Зокрема, відповідно ч.3 ст.210-1 КУпАП за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - передбачено стягнення у виді штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Так, 17.03.2014 оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжувався та триває на теперішній час.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Зокрема, згідно ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Частиною ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Обґрунтовуючи протиправність притягнення до адміністративної відповідальності, позивач зазначав, що повістка від 4 жовтня 2024 року йому 12 жовтня 2024 року не вручалась та від її вручення він не відмовлявся.
Отже, спірним питанням у даному випадку є питання здійснення відповідачем належного виклику позивача до РТЦК.
Процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки тощо визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (надалі Порядок), що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560.
Зокрема, відповідно до п.41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ №560 від 16.05.2024року, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного(міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день про ставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день про ставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день про ставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день про ставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Так, з наявних матеріалів справи вбачається, що повістка № 320218 від 4 жовтня 2024 року направлялася ОСОБА_1 про необхідність з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 14 жовтня 2024 року на 11 годину була направлення на повідомлену позивачем адресу АДРЕСА_1 . Дана повістка направлялася рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення, однак повернулася на адресу відправника із зазначенням причин невручення «як адресат відсутній за вказаною адресою». На конверті наявний штамп датований 12.10.2024 року.
При цьому, з наданого представником відповідача рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення убачається індивідуальний трек номер поштового відправлення - №0600292906860, за допомогою якого можливо від слідкувати рух поштового відправлення.
Відповідно до даних відслідковування на офіційному сайті Укрпошта індивідуального треку виявлено, що відправлення № 0600292906860 прийнято Укрпоштою 7 жовтня 2024 року та вручено особі за довіреністю у м. Чернівці 15 жовтня 2024 року.
Крім того, як вказував ОСОБА_1 у позові, а також у складеному у відношенні нього протоколі, останній з'явився до ТЦК 11 жовтня 2024 року самостійно для продовження дії відстрочки та даний факт відповідачем не спростовано.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, відповідачем не доведена, оскільки відсутні будь-які докази того, що останній був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 14 жовтня 2024 року 11 годину 00 хвилин, оскільки рекомендоване поштове відправлення АТ «Укрпошта» № № 0600292906860 повернуто відправнику 12 жовтня 2024 року «адресат відсутній за вказаною адресою», що за обставин, встановлених судом не може свідчити про належне підтвердження оповіщення військовозобов'язаного про виклик до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
А тому суд відповідно ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності скасовує рішення суб'єкта владних повноважень і закриває справу про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 5-9, 20, 77, 139, 229, 241-246, 250, 255, 286 КАС України, ст.ст. 210-1, 280, 283-284, 287-293 КУпАП, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, - задовольнити.
Постанову № 2110 за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 31 жовтня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень за скоєння правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно ч.4 ст.286 КАС України подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці Піхало Н.В.