Справа №597/1036/24
про залишення позову без розгляду
06.12.2024 Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді - Пухарєвої О.В.
секретаря - Кульки О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Заставна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Ухвалою судді Заліщицького районного суду Тернопільської області Торської І.В. від 26.07.2024 до Заставнівського районного суду Чернівецької області передана за підсутністю позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою судді Заставнівського районного суду Чернівецької області Пухарєвої О.В. від 02.09.2024 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання призначено на 11:30 год 03.10.2024.
В судове засідання, призначене на 11:30 год 03.10.2024 позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового засідання, не з'явився, клопотань чи заяв про відкладення розгляду справи чи проведення справи за його відсутності до суду не подав.
Судове засідання 03.10.2024 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Пухарєвої О.В. у відпустці.
В наступне судове засідання, призначене на 11.11.2024, будучи належним чином повідомленим ОСОБА_3 не з'явився. Позивач причини неявки суду не повідомив, від останнього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. У зв'язку з наведеним у відповідності до п.2 ч.2 ст. 223 ЦПК України судове засідання відкладено до 15:00 год 02.12.2024.
Відповідачка ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою про дату і місце судового засідання до суду не з'явилася, причини не повідомила. Відповідно до ст. 223, ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу за відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Встановивши вищенаведені обставини до початку розгляду даного спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Відповідно до ч.3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до ч.5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з ч.ч.1, 3, 5, 8 ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання , якщо визнає їх явку обов'язковою.
Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.
В матеріалах справи наявні відомості про належне повідомлення позивача у визначеному статтями 128, 130 ЦПК України порядку про день, час та місце проведення судових засідань, призначених на 03.10.2024, 11.11.2024. Так рекомендовані листи з повідомленням про вручення з судовими повістками про виклик, що скеровувались за адресою, зазначеною в позовній заяві вручені позивачу 14.09.2024 та 16.10.2024, що підтверджується підписом позивача в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.20, 24).
Частиною 4 ст. 12 ЦПК встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ч. 3 ст.13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Водночас, згідно ч.3 ст.2 ЦПК України, основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом.
Також ч.1 ст.44 ЦПК України вказує на неприпустимість зловживання процесуальними правами. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Позивач є ініціатором судового розгляду, зобов'язаний належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь у судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Однак, позивач під час розгляду даної справи в судові засідання, не з'являвся, будучи належним чином повідомленим та не звернувся до суду про розгляд справи за його відсутності.
Аналізуючи вищевикладене, беручи до уваги підстави для залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача, встановлені ЦПК України, , а також розумність строків розгляду справи, суд приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду.
При цьому, суд зазначає, що залишення позову без розгляду не порушує та не позбавляє права позивача на повторне звернення до суду.
Керуючись ст. 128, ч.5 ст.223 п. 3 ч. 1 ст. 257, 260 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду, він має право звернутися до суду повторно.
Ухвала набирає законної сили в момент її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Олена ПУХАРЄВА