Справа № 716/2122/24
про продовження строку дії запобіжного заходу
09.12.2024 року Заставнівський районний суд Чернівецької області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
захисника: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження зареєстроване в ЄРДР за №12024262020002931 від 23.07.2024 року у відношенні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шубранець, Заставнівського району, Чернівецької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на час інкримінованого кримінального правопорушення перебував на посаді стрільця - помічника гранатометника ІНФОРМАЦІЯ_2 військової частини НОМЕР_1 , раніше судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,
У провадженні Заставнівського районного суду знаходиться кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024262020002931 від 23.07.2024 року у відношенні ОСОБА_6 по обвинуваченню, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121, КК України.
09.12.2024 року в судовому засіданні прокурор Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В клопотанні прокурор посилається на те, що ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, тобто у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачене покарання до 10 років позбавлення волі, а тому останній з метою уникнення від покарання може переховуватись від суду.
З метою забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_4 , та запобігання продовженню злочинної діяльності, можливого ухилення від судового розгляду, виникає необхідність в продовженні стосовно останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На даний час існує наявність ризиків, які дають підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 , може здійснити дії, передбачені ст. 177 КПК України, які на разі не зменшилися.
Ризик того, що обвинувачений може переховуватися від суду, підтверджується тим, що останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, тому є підстави вважати, що останній знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує, у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочини може переховуватися від суду. Заявлене клопотання підтримав в судовому засіданні.
Обвинувачений ОСОБА_4 , у судовому засіданні свою думку щодо заявленого клопотання не висловив.
Захисник ОСОБА_5 , у судовому засіданні заперечував проти задоволення зазначеного клопотання, просив обрати запобіжний захід не пов'язаний із позбавленням волі, оскільки немає ризиків того, що він буде ухилятися від суду, тиснути на свідків, продовжить свою злочинну діяльність. При цьому, запевнив, що обвинувачений буде виконувати всі обов'язки, покладені на нього судом, в разі зміни йому запобіжного заходу.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, приходить до наступного.
Судом встановлено, що на підставі ухвали Заставнівського районного суду Чернівецької області від 22.10.2024 року ОСОБА_4 , продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На даний час ризики, які існували під час досудового розслідування кримінального провадження та на час cудового розгляду кримінального провадження при вирішення питання про обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , не змінилися та не відпали.
Відповідно до положень ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Згідно зі ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі,дані про особу обвинуваченого, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Слід зауважити, що обрання конкретного запобіжного заходу, який оптимально відповідає конкретним обставинам кримінального провадження, багато у чому визначається характером (властивостями вчиненого злочину), одним з важливіших серед яких є тяжкість пред'явленого обвинувачення.
Необхідність врахування даного фактору зумовлена тим, що залежно від неї (тяжкості) залежить покарання, яке обвинувачений зобов'язаний буде понести (у разі визнання його винним).
Зокрема, у п.2 ч.1 ст.178 КПК України прямо вказано, що при оцінці відповідних ризиків (перелічених у ч.1 ст.177 КПК) слід враховувати й, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною в інкримінованому правопорушенні.
Вирішуючи клопотання прокурора суд виходить із сутності пред'явленого обвинувачення, тяжкості покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальних правопорушеннях, міцності соціальних зв'язків, наявності постійного місця роботи або навчання, репутації, майнового стану, наявності попередніх судимостей, наявності повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, ризику повторення протиправної поведінки тощо.
Тобто ризик переховування від суду має оцінюватися не тільки в контексті ймовірності суворого покарання обвинуваченого за наслідками розгляду кримінального провадження, а з урахуванням даних, що характеризують особу обвинуваченого, способу його життя, сталості соціальних зв'язків.
Вищенаведені обставини щодо тяжкості інкримінованого злочину, даних про особу обвинуваченого вказують на те, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Таке рішення суду забезпечить не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Так, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчинені умисного тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілої, і вказаний злочин є тяжким злочином проти життя та здоров'я людини, характеризується суспільною небезпечністю та передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що він не має стійких соціальних зв'язків, адже він не одружений, не має дітей, раніше судимий, не хворіє хронічними захворюваннями.
При цьому, суд вважає, що стороною обвинувачення дотримано вимогу обґрунтованої підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок обвинуваченого ОСОБА_4 , із подією кримінального правопорушення.
Враховуючи викладене, а саме тяжкість інкримінованого обвинуваченому злочину та його суспільну небезпечність, виходячи також з сукупності обставин, що характеризують особу обвинуваченого, суд приходить до переконання, що клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 , є обґрунтованим, а інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти наведеним у клопотанні ризикам.
Доводи сторони захисту, які б свідчили на користь зменшення раніше встановлених ризиків неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 , судом під час розгляду клопотання не встановлені.
Наведені ж прокурором ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, є обґрунтованими, об'єктивно існують, а тому, подальше тримання під вартою ОСОБА_4 , є виправданим.
Обставин, які б унеможливлювали продовження раніше застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
За таких обставин, суд доходить висновку, що саме запобіжний захід в вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов'язків, і таку міру забезпечення кримінального провадження виправданою, оскільки цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу (інтересу правосуддя), які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (рішення ЄСПЛ у справі «Лабіта проти Італії»).
Таким чином, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить проведення повного, швидкого та об'єктивного судового розгляду даного кримінального провадження в розумні строки.
Також, з урахуванням того, що ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні злочину, що спричинив смерть людини, суд не визначає розмір застави, як альтернативний запобіжний захід.
Керуючись ст.177,178,183,193,194,196,197,205,331,369-372 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 06 лютого 2025 року включно.
Копію ухвали надати учасникам справи.
Ухвала суду про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом 7-ми днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1