Справа №701/406/23
Провадження №1-кп/701/47/24
05 грудня 2024 року Маньківський районний суд Черкаської області
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
представника потерпілого - ОСОБА_4
захисника обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні№1202225560000677 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних проступків передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 162 КК України, -
До суду 02.05.2023 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №1202225560000677 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних проступків передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 162 КК України.
В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 подав скаргу на дії дізнавача, про визнання доказів неприйнятними та повернення обвинувального акту та матеріалів кримінального провадження прокурору для усунення порушень закону. Підставами подачі зазначив, що має місце неповнота досудового розслідування дізнавача ОСОБА_7 , фактично оспорює всі дії дізнавача під час досудового розслідування, вважає що всі докази зібрані під час досудового розслідування є неприйнятними і просить суд визнати їх на стадії підготовчого судового засідання неприйнятними та в зв"язку з тим що на його думку мають місце процесуальні порушення при складенні обвинувального акту, а саме не повне викладення фактичних обставин справи, оскільки вони носять виключно обвинувальний ухил та оскільки в обвинувальному акті не було дану оцінку фактам, які доводять вину ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях просить суд повернути обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження прокурору для усунення порушень закону.
ОСОБА_6 в підготовчому судовому засіданні підтримав скаргу свого захисника вцілому.
Прокурор в підготовчому судовому засідання заперечував проти задоволення даної скарги в зв"язку з її необгрунтованістю.
Представник потерпілого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення даної скарги в зв"язку з її необгрунтованістю.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження та скаргу, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Положеннями ст. 303 КПК України визначено рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження.
Ч.1 ст. 303 КПК України містить одинадцять пунктів які містять рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора.
Відповідно до ч.2 ст. 303 КПК України вбачається, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Ч.3 ст. 303 КПК України визначає, що під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, передбачені пунктами 5 та 6 частини першої цієї статті (5. рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; 6. рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом).
Відповідно до п.3 ч.3 ст. 314 КПК України суд має право у підготовчоому судовому засіданні повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу;
В даному випадку ініціатор скарги зазначає, що вона подана в порядку ст. 303, та п.3 ч.3 ст. 314 КПК України, але на думку суду це не відповідає дійсності, оскільки зі змісту самої скарги вбачається, що викладені обставини в скарзі фактично стосуються питання неналежної, на думку ініціатора скарги, оцінки доказів здобутих під час досудового розслідування і визнання цих доказів неприйнятними на стадії підготовчого судового засідання та повернення обвинувального акту прокурору для усунення порушень закону щодо не повного викладення фактичних обставин справи, оскільки вони носять виключно обвинувальний ухил та оскільки в обвинувальному акті не було дану оцінку фактам, які доводять вину ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, що фактично свідчить про те, що дана скарга подана захисником в порядку ст. 303 КПК України не відповідає вимогам та положенням параграфа 1 глави 26 КПК України, який регулює питання оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час судового розслідування. Фактично із змісту даної скарги вбачається, що основною метою подачі даної скарги є оцінка та визнання доказів здобутих на досудовому розслідуванні неприйнятними з поверненням прокурору обвинувального акту для усунення порушень.
Посилання ініціатора скарги на те що вона подана в порядку ст. 303 КПК України цілком суперечить змісту самої скарги та поставлених в ній вимог.
Виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку, що дану скаргу слід розглядати в порядку п.3 ч.3 ст. 314 КПК України як фактичне клопотання про повернення обвинувального акту прокурору з підстав викладених в скарзі.
Вирішуючи клопотання щодо повернення обвинувального акта прокурору суд зазначає, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України (ч. 4 ст. 110 КПК України).
У підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України (п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України). Тобто, виключною підставою для повернення обвинувального акта прокурору є його невідповідність вимогам закону, а саме наявність таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.
Оскільки п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України визначає можливість повернення обвинувального акта як право, а не обов'язок суду, то підставою для такого повернення не може слугувати будь-яка його невідповідність вимогам КПК України, а лише та, яка дійсно перешкоджає призначенню судового розгляду, і в кожному конкретному випадку суд має перевірити чи дійсно створює перешкоди для судового розгляду певна невідповідність та недоліки обвинувального акта вимогам КПК. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року (справа № 520/8135/15-к, провадження № 51-203 км 17).
Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим кодексом.
При цьому, в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому (п. 2 Постанови Верховного Суду України від 24 листопада 2016 року у справі № 5-328кс16).
Таким чином, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення є дискреційними повноваженнями прокурора, а тому викладаються в обвинувальному акті у такому виді, як це вважає за необхідне прокурор.
Питання про узгодженість викладення в обвинувальному акті, власне, фактичних обставин справи, а також узгодженість викладених фактичних обставин справи з правовою кваліфікацію кримінального правопорушення, як і конкретизація правової кваліфікації кримінального правопорушення не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового провадження суд не вправі вдаватися до оцінки вказаних обставин.
Щодо доводів сторони захисту про неприйнятності доказів на підтвердження винуватості обвинуваченого у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 348 КПК України, обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду і в разі необхідності можуть бути змінені. Вказана дія проводиться на стадії судового розгляду.
Таким чином суд позбавлений можливості на стадії підготовчого судового розгляду дослідити питання наявності чи відсутності будь-яких доказів. При цьому слід також зауважити, що доведеність вини особи у вчиненні кримінального правопорушення встановлюється під час розгляду справи по суті.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, єдиним процесуальним документом, що підлягає дослідженню судом під час підготовчого судового засідання, є обвинувальний акт.
Також суд наголошує на тому, що зі змісту п.3 ч.3 ст.314 КПК України вбачається, що суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду. Отже, повернення обвинувального акту прокурору передбачає наявність в ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
Виходячи з вищезазначеного, суд вважає, що правових підстав для повернення обвинувального акту прокурору не встановлено, у зв'язку з чим у задоволенні відповідного клопотання обвинуваченого та його захисника слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 3, 291, 314-316, 369-372, 376 КПК України, суд
В задоволенні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 на дії дізнавача, про визнання доказів неприйнятними та повернення обвинувального акту та матеріалів кримінального провадження прокурору для усунення порушень закону - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено 09.12.2024 р.
Суддя ОСОБА_1