Справа № 342/7/24
Провадження № 2/342/168/2024
04 грудня 2024 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Федів Л.М.
секретаря судового засідання Матієк І.П.
з участю:
представника позивача ОСОБА_1
провівши відкрите судове засідання в залі Городенківського районного суду в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" (місцезнаходження: 01133, місто Київ вул.Мечнікова, 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926) звернувся в суд до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована по АДРЕСА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором про споживчий кредит № 100535627 від 30.08.2021 у розмірі 48195,50 грн., понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2684,00 грн. та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 13000,00 грн.
Ухвалою суду від 04 січня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит.Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.Судове засідання в справі призначено на 31 січня 2024 року о 09 год. 00 хв. в приміщенні Городенківського районного суду Івано-Франківської області (м.Городенка вул. Героїв Євромайдану, 7, зал судових засідань № 2).
19.01.2024 та 29.01.2024 відповідачем до суду подано відзив, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
30.01.2024 на електронну адресу суду надійшла відповідь на відзив, згідно якої представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" просив позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити в повному обсязі.
21.02.2024 представником позивача подано до суду додаткові пояснення, які представник позивача просив прийняти до розгляду по справі та врахувати їх при ухваленні рішення.
30.04.2024 відповідач повторно надіслав до суду відзив.
24.05.2024 представник позивача через систему «Електронний суд» подав до суду пояснення в порядку ст. 43 ЦПК України.
12.08.2024 представник позивача через систему «Електронний суд» повторно подав до суду пояснення в порядку ст. 43 ЦПК України.
Судові засідання по розгляду справи неодноразово відкладалися за клопотаннями представника позивача.
Ухвалами суду від 20 лютого 2024 року та від 29 жовтня 2024 року задоволено клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" Морозової Вікторії Валеріївни та ОСОБА_1 про проведення судових засідань у режимі відеоконференції по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
19 листопада 2024 року через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів, в якому представник просить поновити строк для подання клопотання про витребування доказів.
Витребувати у Акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» (Код ЄДРПОУ
14360570, 01001, м. Київ, вул.Грушевського, 1д):
- інформацію, чи видавалась ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ) кредитна картка N? НОМЕР_2 ;
- докази зарахування на картку N? НОМЕР_2 кредитних коштів у сумі 10 000,00 грн., які 30.08.2021 року були на неї перераховані, а саме витребувати виписки по ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за номером картки
N? НОМЕР_2 за період із 30.08.2021 по 30.09.2021 р.
- ідентифікаційні дані власника картки та повний номер картки
НОМЕР_2 , в тому числі, але не виключно прізвище, ім?я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, тощо), та інші відомості про власника вказаної картки.
В обґрунтування поданого клопотання вказує на те, що представником відповідача подано відзив на позовну заяву в якому відповідач посилається на відсутність первинних документів, що підтверджують факт
перерахування (отримання) відповідачу грошових коштів, проте, не надає жодного належного та допустимого доказу на підтвердження своєї позиції, зокрема, але не виключно, довідки з банку про відсутність відкритих рахунків на ім?я відповідача у відповідній банківській установі, банківську виписку по картковому рахунку відповідача, з якої можна дійти висновку, що грошові кошти на такий рахунок не зараховувалися, докази виконання своїх зобов?язань за договором позики тощо.На підтвердження факту видачі кредитних коштів позивачем до позовної заяви долучено довідку, щодо підтвердження переказу грошових коштів 30.08.2021 на номер картки відповідача НОМЕР_2 у розмірі 10 000,00 грн.
Відповідно до умов Договору кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані
позичальником Кредитодавцю з метою отримання кредиту.
Відповідно до цункту 1 статті 13 Закону "Про електронну комерцію" розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України"Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", інших законів танормативно-правових актів Національного банку України.
Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів абооплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбаченийзаконодавством України.
Вказаний Закон "Про електронну комерцію" є спеціальним нормативно-правовим актом щодо регулювання спірних правовідносин.
З наведених вище положень укладеного між сторонами договору та норм чинного законодавства України слід звернути увагу суду на те, що надана позивачем кошія довідки про підтвердження переказу коштів є належним та допустимим доказом, що підтверджує факт перерахування позикодавцем грошових коштів відповідачу, оскільки правовідносини виникли, в тому чисті, з урахуванням вищезазначених норм
законодавства,зокрема, і з використанням платіжних інструментів, проте,зважаючи на голослівну позицію відповідача та бездіяльність останнього щодо надання відповіднихналежних, допустимих та достовірних доказів, вважаємо за необхідне звернутися до суду з даним клопотанням про витребування доказів з огляду на таке.
Щодо надання виписок з рахунку позичальника з відображенням всіх операцій такому рахунку, то позивач об?єктивно позбавлений можливості їх надати, оскільки не є банком в розумінні Закону України "Про банки і банківську діяльність", а є фінансовою установою і діє відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії".
Таку виписку по рахунку позичальника може сформувати та надати банк, щообслуговує картковий рахунок відповідача, який був вказаний ним на отримання кредитних коштів і на який були перераховані кошти за Договором позики.
У відповідності до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, уразі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказівклопотанняповинно бути подане взазначенийчастинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Отже, Позивач у позовній заяві не зазначав про необхідність витребування доказів, оскільки, зважаючи на норми чинного законодавства, позивачем було надано та допустимі докази, що підтверджують його позицію, а необхідність витребування безпосередньо банківської виписки виникла в процесі розгляду справи в суді.
Відповідно до ст. 127 ПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливістьтакогопоновлення.Якщо інше не встановлено законом, заява про поновленняпроцесуального строку,встановленого законом,розглядається судом, у якому належитьвчинитипроцесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовженняпроцесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, безповідомлення учасників справи.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої
пропущено строк.Поновлення процесуального строку на витребування доказів у даному випадку відповідає завданню цивільного судочинства та конституційним
принципам щодо гарантованого судового захисту прав, а також доступу до
правосуддя, закладеного Конвенцією про захист прав людини іосновоположних свобод.Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би
розцінюватись, як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположнихДодатково наголошуємо, що саме Позичальником при заповненні форм на сайтіКредитодавця
власноручбулозазначено реквізити платіжноїбанківськоїкартки: НОМЕР_2 та на яку з часом було перераховано кошти за кредитним договором.
BIN (BankIdentificationNumber) - перші шість цифр на пластиковій картці, за якими можна визначити приналежність карти тій чи іншій країні і банку, тип карти і категорію карти, тобто банківський ідентифікаційний номер.
Відповідно до даних отриманих за допомогою сервісу (https://psm7.com) визначення банку за номером картки, а саме за першими шістьома цифрами номера банківської картки (BIN) стало відомо: BIN: 516875 Платіна система: MASTERCARD Видана банком: JSCCBPRIVATBANK Тип карти: DEBIT Категорія карти: STANDARD Країна: UKRAINE. Тобто, банком-емітентом який видав банківську картку НОМЕР_2 €АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського,1д, код ЄДРПОУ14360570).
У відповідності до ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківською таємницею є інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк.
Банківською таємницею, зокрема, є інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта, вчинені ним правочини. Банківські виписки з рахунків підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних задень операцій.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 62 Закону, інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками за рішенням суду.
Отже оскільки відомості із банку позивач самостійно не може отримати, так як це є банківська таємниця, розголошення якої третім сторонам заборонено, тому вважає за необхідне звернутись до суду з клопотанням про витребування доказів.
При цьому, попереднє звернення Позивача до банку з вимогою про розголошення банківської таємниці є недоречним та не є необхідним для подачі клопотання про витребування доказів, що підтверджується чисельною судовою практикою.
Відповідне клопотання разом із позовною заявою не заявлено, так як вже на стадії подачі відзиву позичальник категорично заперечує факт отримання кредиту.
Звертаю особливу увагу, що дані докази є необхідними для повного, всебічногота об?єктивного розгляду справи.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіхпроцесуальних прав та обов?язків, передбачених законом.кожна сторона повиннадовести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як напідставу своїх вимог або заперечень, крімвипадків,встановлених цим Кодексом. Суд, в свою чергу, зберігаючи об?єктивність і неупередженість сприяє учасникам судовогопродесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
У зв?язку з чим, просить суд врахувати дані обставини при розгляді клопотання про витребування доказів.Враховуючи вищезазначене, існує необхідність увитребуванні в АТ КБ «ПриватБанк» виписки по рахунку ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за номером картки N? НОМЕР_2 за період із 30.08.2021 по 30.09.2021р.
В судовому засіданні 04.12.2024 представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" - ОСОБА_1 підтримала подане клопотання про витребування доказів з підстав, викладених у клопотанні та просила подане клопотання задовольнити.
Відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, хоча про розгляд справи була належним чином повідомлена, причин неявки не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи не подвавла.
Розглянувши клопотання представника позивача про поновлення строку на подачу клопотання про витребування доказів та клопотання про витребування доказів, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, що стосуються поданого клопотання, суд дійшов наступного висновку.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно п.4 ч.5 ст.12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України).
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Пунктом 4 ч.2 ст.43 ЦПК України визначено, що учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Згідно ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до приписів ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина 1).
Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов'язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.
Тому, уразі пропущення строку звернення досуду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.
Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.
Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Таким чином, законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він відновленню.
У будь-якому разі на суд покладено обов'язок надавати оцінку обґрунтованості причин пропуску строку, у тому числі суд має звернути увагу, наскільки швидко й сумлінно діяла сторона при вчиненні відповідної процесуальної дії та мотивувати підстави поновлення цього строку.
Обгрунтовуючи подане клопотання про поновлення строку на подачу клопотання про витребування доказів, представник позивача вказує, що клопотання про витребування доказів разом із позовною заявою не заявлено, так як вже на стадії подачі відзиву позичальник категорично заперечує факт отримання кредиту.
Проте, суд наголошує, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги на момент звернення з позовом до суду, а не тільки у разі, якщо відповідач не визнає позовні вимоги.
Суд звертає увагу на те, що дана справа перебуває в провадженні суду з 04 січня 2024 року, відзив на позовну заяву відповідачем подано до суду 19.01.2024 та 29.01.2024, розгляд справи неодноразово відкладався з різних причин, в тому числі і за клопотанням представника позивача, а з клопотанням про витребування доказів представник позивача звернувся тільки 19.11.2024 року.
Крім того, суд зауважує, що у клопотанні, з яким представник позивача звернувся до суду, не наведено причин та обставин, які б були об'єктивно непереборними, та не залежали від волевиявлення представника позивача та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного подання клопотання про витребування доказів, та які б були підтвердженні належними доказами.
У розумінні ст. 81 ЦПК України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Порядок подання доказів передбачено ст. 83 ЦПК України, порядок витребування доказів передбачено ст. 84 ЦПК України.
Витребування доказів судом має бути застосовано як виключення, а не як правило. Сторона не має зловживати правом клопотати про витребування доказів для отримання будь-якої інформації, що може бути використана для доведення обставин, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 жовтня 2020 року в справі № 9901/32/20 виснувала, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку з пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
У постанові Верховного Суду від 20 березня 2024 року в справі
№ 560/14349/23 зазначено, що Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася до суду, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Враховуючи те, що представником позивача пропущений строк для подання клопотання про витребування доказів та у клопотанні, з яким позивач звернувся до суду не наведено причин та не вказано обґрунтованих обставин неможливості його подання у встановлений строк, що не залежали від волевиявлення представника позивача та були пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для позивача для подання клопотання, то суд дійшов висновку про відмову у поновленні процесуального строку для подання вказаного клопотання та відповідно до положень ч.1 ст. 126 ЦПК України клопотання про витребування доказів підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст. ст.43, 83, 126, 127, 258-260, 352-353 ЦПК України, суд, -
У задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку на подачу клопотання про витребування доказів - відмовити.
Клопотання представника позивача про витребування доказів, яке надійшло до суду 19.11.2024 - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її оголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Повний текст ухвали складений 09.12.2024.
Суддя: Федів Л. М.