Справа № 296/11234/24
1-кс/296/4484/24
06 грудня 2024 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчої ОСОБА_4 ,
підозрюваної ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. В. Молодьків Новоград-Волинського району Житомирської області, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимої,
05.12.2024 слідчий звернувся до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_5 , в обґрунтування якого зазначає, що слідчими слідчого управління ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024060000000891, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 листопада 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у достовірно невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці, однак не пізніше 14.11.2024 у ОСОБА_9 , з корисливих мотивів, на ґрунті вигаданого та не існуючого боргового зобов'язання виник злочинний умисел, направлений на вимогу передачі йому грошових коштів ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , поєднаного з погрозою насильства над потерпілими.
З метою реалізації свого злочинного умислу направленого на незаконне збагачення, ОСОБА_9 , за точно невстановлених досудовим розслідуванням обставин, день, час та місці, однак не пізніше 14.11.2024 залучив до цієї злочинної діяльності своїх знайомих: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яким запропонував вчинити психологічний тиск на ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , шляхом висловлення останнім вимог у передачі грошових коштів в сумі 3000 доларів США, під приводом наповнення так званого «злодійського общаку», з погрозами застосування насильства над потерпілими у разі невиконання ними цієї вимоги. У свою чергу ОСОБА_12 та ОСОБА_5 на вказану пропозицію погодились, і таким чином вступили у злочинну діяльність за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_9 .
У подальшому, з метою реалізації свого злочинного умислу направленого на незаконне збагачення, 14.11.2024 ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_12 та ОСОБА_5 ,керуючись єдиним злочинним умислом,у вечірній час прийшов до місця проживання потерпілих, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , де усвідомлюючи безпорадній стан потерпілого ОСОБА_10 , обумовлений носінням апарату «Ілізарова» у зв'язку з пораненням в зоні проведення бойових дій на сході України, в усній формі, рішучим та агресивним тоном висловив останньому та ОСОБА_11 вимогу у передачі йому грошових коштів в сумі в сумі 3000 доларів США, мотивуючи необхідністю наповнення так званого «злодійського общаку», після чого висловив погрозу у застосуванні насильства відносно потерпілих у разі невиконання ними цієї вимоги. Крім цього, в цей час, знаходячись у будинку потерпілих, ОСОБА_9 , з метою пригнічення волі потерпілих та створення в останніх уявлення щодо реальності погроз, відкрито заволодів телевізором, який належить ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , марки «2Е» моделі 43А07KV», вартістю 9599 гривень, після чого покинув місце проживання потерпілих.
У подальшому 15.11.2024, не припиняючи своїх злочинних дій, розуміючи їх протиправний характер та бажаючи настання наслідків у вигляді отримання грошових коштів ОСОБА_9 ,діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_12 та ОСОБА_5 ,керуючись єдиним злочинним умислом, у вечірній час знову прийшов до місця проживання потерпілих, де рішучим та агресивним тоном висловив ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вимогу у передачі йому грошових коштів в сумі 3000 доларів США, встановивши термін у п'ятнадцять днів для виконання ними цієї вимоги, та висловив погрозу у переоформленні на нього права власності на домоволодіння потерпілих, у разі невиконання вимоги в зазначений строк, чим підтвердив серйозність спільних злочинних намірів.
Продовжуючи свої злочинні дії, розуміючи їх протиправний характер та бажаючи настання наслідків у вигляді отримання грошових коштів, 28.11.2024 у вечірній час ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_12 та ОСОБА_5 ,керуючись єдиним злочинним умислом, знову прийшов до зазначеного місця проживання потерпілих, де у черговий раз рішучим та агресивним тоном неодноразово висловив ОСОБА_10 вимогу у передачі йому грошових коштів в сумі 3000 доларів США, а також висловив погрозу у застосуванні насильства відносно потерпілих у разі невиконання ними цієї вимоги.
Крім цього 29.11.2024, близько 23 год. ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , не припиняючи своїх злочинних дій, розуміючи їх протиправний характер та бажаючи настання наслідків у вигляді отримання грошових коштів від ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_12 ,керуючись єдиним злочинним умислом, прийшли до місця проживання потерпілих, де ОСОБА_9 розмахуючи ножем розкладного типу повідомив, що їх «поріже», після чого запитав у ОСОБА_11 «Де гроші?», і таким чином в черговий раз висловив вимогу у передачі йому грошових коштів з погрозою застосуванням насильства над потерпілими. У цей час ОСОБА_11 ,сприймаючи реально висловлені погрози насильства, була змушена виконати вказані незаконні вимоги, та знаходячись у кімнаті будинку поклала на ліжко власні грошові кошти в сумі 10000 гривень, і за вказівкою ОСОБА_9 перерахувала їх. У свою чергу ОСОБА_5 , за вказівкою ОСОБА_9 забрала у ОСОБА_11 вказану суму грошових коштів. Надалі, знаходячись у будинку потерпілих, ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , що кінцевим терміном у передачі їм грошових коштів в сумі 3000 доларів США є 03.12.02024, після чого ОСОБА_9 та ОСОБА_5 покинули місце проживання потерпілих.
Не припиняючи своїх злочинних дій, розуміючи їх протиправний характер та бажаючи настання наслідків у вигляді отримання грошових коштів від ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , 03.12.2024 о 11 год. 55 хв. ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_12 та ОСОБА_5 ,керуючись єдиним злочинним умислом, використовуючи власний абонентський номер НОМЕР_1 зателефонував ОСОБА_10 , та у ході розмови рішучим погрозливим тоном запитав, чи вирішив останній щось з грошима, чим в черговий раз підтвердив серйозність спільних злочинних намірів.
Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне збагачення, 03.12.2024 близько 17 год. 15 хв. ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та ОСОБА_5 ,діючи за попередньою змовою групою осіб та керуючись єдиним злочинним умислом, прийшли до місця проживання потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , де ОСОБА_9 вчергове висловив вимогу потерпілим передачі грошових коштів з погрозами застосування насильства, ОСОБА_12 та ОСОБА_5 своїми конклюдентними діями - присутністю, вербальною та невербальною поведінкою (висловлюваннями, постійним знаходженням поряд з потерпілими в момент висловлення вимоги, заохоченнями дій ОСОБА_9 ) спонукали потерпілих погодитися на умови ОСОБА_9 .
У свою чергу потерпілі ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , перебуваючи під постійним психологічним тиском та реально сприймаючи висловлені їмпогрози насильства, у тому числі ті, які були озвучені раніше, були змушені виконати вказані незаконні вимоги. Так, ОСОБА_11 знаходячись у кімнаті будинку за місцем свого проживання, близько 17 год. 50 хв. цього ж дня передала ОСОБА_9 на його вимогу імітаційні грошові кошти в сумі 3000 доларів США, що згідно офіційного курсу валют Національного банку України станом на 03.12.2024 становить 124938 грн., після чого злочинна діяльність ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та ОСОБА_5 була припинена шляхом їх затримання у порядку ст. 208 КПК України.
03.12.2024 у відповідності до вимог ст.ст.276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину передбаченого ч. 4 ст. 189 КК Українита наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4, ч. 1 ст. 177 КПК України, сторона обвинувачення просить застосувати винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Сторона обвинувачення зазначає, що існує ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки санкція ч. 4 ст. 189 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Таким чином, злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , є особливо тяжким та містить безальтернативну санкцію - позбавлення волі на тривалий період часу.
Усвідомлюючи вказані факти, бажаючи уникнути негативних наслідків кримінально-правового та цивільно-правового характеру підозрювана може ухилятися від органу досудового розслідування та суду.
Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Відповідний ризик стороною обвинувачення обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а саме речі, документи, чорнові записи відомостями про які орган досудового розслідування не володіє та які наразі не встановлені, однак мають відношення до неправомірних дій пов'язаних із вимаганням грошових коштів.
Ризики незаконного впливу підозрюваної на потерпілу, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Сторона обвинувачення вважає, що підозрювана з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджанню всебічного, повного та неупередженого встановлення обставин вчиненого злочину може вчиняти спроби протиправного впливу на учасників кримінального провадження будь- яким шляхом для зміни (відмови) від показів останніх, зокрема на потерпілу ОСОБА_11 , потерпілого ОСОБА_10 , підозрюваних ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , з якими вона підтримувала зв'язок.
З огляду на викладене, враховуючи наявність принципу безпосередності дослідження показань учасників кримінального процесу сторона обвинувачення вважає, що підозрювана може вчиняти спроби впливу на учасників кримінального провадження з метою неможливості використання в суді в якості доказів показання останніх.
Оскільки кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, яка потребує з'ясування обставин вчинення злочину шляхом, зокрема, проведення допитів свідків, тому вказаний ризик має високий ступінь ймовірності.
Застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не зможе гарантувати належного виконання підозрюваною своїх процесуальних обов'язків та запобігти вищевказаним спробам перешкоджати досудовому розслідуванню.
Незважаючи на те, що згідно ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, але вказані вище обставини вказують на те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти названим вище ризикам, тому слідчий просить клопотання задовольнити.
Згідно ч.4 ст.107 КПК України під час розгляду клопотання здійснювалось фіксування судового процесу технічними засобами.
Прокурор і слідчий у судовому засіданні клопотання підтримали з підстав, зазначених у клопотанні.
Підозрювана у судовому засіданні просила застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисники у судовому засіданні просив застосувати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт або заставу. Зазначив, що ризики не доведені належними та достатніми доказами.
Заслухавши пояснення слідчого, прокурора, підозрюваної, захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
03.12.2024 підозрювану ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України.
03.12.2024 ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України.
Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим; вік та стан здоров'я; міцність соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; дотримання умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра" у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст.5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 34).
Стандарт, встановлений статтею 5 § 1(с) Конвенції, не передбачає, що поліція повинна мати достатні докази для пред'явлення обвинувачення на момент арешту (O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 36).
Факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для обґрунтування засудження чи навіть пред'явлення обвинувачення; це досягається на наступній стадії кримінального розслідування (Murray v. the United Kingdom, of 28 October 1994, § 55; K.-F. v. Germany of 27 November 1997, § 57; Erdagoz v. Turkey, of 22 October 1997, § 51).
Наявні у матеріалах клопотання докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, є достатніми та на час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу підтверджують наявність достатніх підстав вважати, що сталася подія кримінального правопорушення, підозрювана причетна до цієї події та обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, що підтверджується, зокрема, заявою ОСОБА_11 до УСБУ в Житомирській області від 29.11.2024 про вчинення кримінального правопорушення; протоколом прийняття заяви у ОСОБА_11 про кримінальне правопорушення та іншу подію від 29.11.2024; протокол допиту потерпілої ОСОБА_11 від 29.11.2024 з додатком у вигляді стенограми розмови з підозрюваним ОСОБА_9 ; протоколом огляду мобільного телефону потерпілої ОСОБА_11 від 29.11.2024; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 від 03.12.2024; протоколом огляду місця події за місцем проживання потерпілої ОСОБА_11 від 03.12.2024; протоколом огляду та вручення грошових коштів від 03.12.2024; протоколом затримання ОСОБА_9 в порядку ст.208 КПК України від 03.12.2024; протоколом затримання ОСОБА_12 в порядку ст.208 КПК України від 03.12.2024; протоколом затримання ОСОБА_5 в порядку ст.208 КПК України від 03.12.2024; протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 від 03.11.2024; протоколом за результатами проведення НСРД (аудіо-відеоконтролю особи) відносно ОСОБА_9 ; протоколом закінчення контролю за вчиненням злочину відкритим фіксуванням від 03.12.2024; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Крім того, слідчий суддя приймає до уваги доводи прокурора, що з метою уникнення відповідальності та під тяжкістю покарання ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; може знищити, сховати або спотворити речі, документи та речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Також існує ризик незаконного впливу зі сторони підозрюваної на потерпілих та інших підозрюваних. Отже органом досудового розслідування доведено, що наявні ризики, передбачені п.п.1, 2, 3 ч.1 ст.177 КПК України.
Разом з тим слідчий суддя приходить до висновку, що доводи підозрюваної та захисника не переважають над наявністю існуючих ризиків, передбачених ст.177 КПК України. При цьому у судовому засіданні не встановлено і не доведено доказів існування обставин, які б унеможливлювали тримання підозрюваної під вартою.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги те, що ОСОБА_5 оголошено про підозру у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, тому слідчий суддя приходить до висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти наявним ризикам та наявні достатні правові підстави для застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави відповідно до ч.4 ст.183 КПК України.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком на 60 (шістдесят) діб.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання з 03.12.2024 року з 18 год 09 хв.
Строк дії ухвали до 31.01.2025 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на СУ ГУНП в Житомирській області.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1