Справа №295/80/20
1-кп/295/328/24
Іменем України
09.12.2024 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю: прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілих ОСОБА_4 ,
обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянув у судовому засіданні в м. Житомир кримінальне провадження №12019060020004518 від 24.10.2019 про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Баранівки Баранівського району Житомирської області, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, за ст. 128, ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 186 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Глухівці Козятинського району Вінницької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Житомира, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого, за ч. 2 ст. 296 КК України,
встановив:
На розгляді в Богунському районному суді м. Житомира знаходиться зазначене кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 за ст. 128, ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 186 КК України, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 296 КК України та згідно обвинувального акту 23.10.2019 близько 21 години 30 хвилин ОСОБА_5 разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , перебували у сквері, навпроти будинку АДРЕСА_4 , в цей же час у вказаному сквері також знаходились дві інші компанії відпочиваючих, зокрема 2 жінки та 3 чоловіка, які спілкувались між собою, не заважаючи оточуючим.
В цей час, до компанії жінок підійшов раніше невідомий ОСОБА_5 з проханням надати запальничку, також поцікавившись чи не заважають жінкам компанія чоловіків, які сиділи поруч, пішов у їх бік.
У подальшому наблизившись до раніше невідомих чоловіків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на вчинення хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку, що супроводжувалось особливою зухвалістю, поєднаного з нанесенням тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій злочинний умисел, в цей же день, час, місці та за вказаних обставин, ОСОБА_5 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , демонструючи зневажливе ставлення до існуючих норм поведінки та моральності в суспільному житті, правил взаємної поваги, грубо порушуючи громадський порядок, перебуваючи в сквері, поблизу кафедрального Собору, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, супроводжуючи свої дії нецензурною лайкою, у присутності інших людей, ОСОБА_5 наблизившись до раніше невідомого ОСОБА_10 , який сидів на лавці, раптово і безпричинно наніс йому один удар правою ногою в обличчя, від вказаного удару останній впав на землю та знепритомнів. Після чого до потерпілого ОСОБА_11 , наблизились ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , та продовжуючи свої злочинні дії, почали хаотично наносити йому удари кулаками обох рук в ділянку обличчя, від вказаних ударів ОСОБА_11 невтримавши рівновагу впав на землю, при цьому останні продовжували наносити удари ногами по голові останнього.
Одночасно до потерпілого ОСОБА_12 наблизився ОСОБА_6 та почав хаотично наносити останньому удари кулаками рук в ділянку обличчя.
У цей же час прийшов до тями ОСОБА_10 , який намагаючись допомогти своєму другу ОСОБА_11 почав рухатись до нього, одночасно припинивши наносити тілесні ушкодження ОСОБА_11 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 наблизившись до ОСОБА_10 почали наносити удари кулаками рук в ділянку обличчя останнього, від яких останній знову впав на землю та лежачи на животі почав закривати руками голову, при цьому останні продовжували наносити удари ногами в область голови та рук ОСОБА_10 , який знову втратив свідомість.
З метою надання допомоги ОСОБА_10 до нього наблизився ОСОБА_12 , у цей же час ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 підійшли до останнього та не реагуючи на зауваження інших осіб, почали хаотично з різних боків наносити йому удари кулаками рук в область голови та обличчя.
Після чого, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 помітили, що ОСОБА_11 , намагаючись викликати поліцію, відповз з місця подій декілька метрів та дістав з карману свій мобільний телефон марки «Хiaomi» моделі «Redmi 4 Pro 3/32 GB (Gray)» та знову наблизившись до останнього, продовжили наносити удари ногами по його тілу.
В результаті вказаних умисних дій ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_10 було заподіяно синці та садно на обличчі, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, потерпілому ОСОБА_11 було заподіяно синці та садно на обличчі, синці на обох вушних раковинах та на голові, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, а також забійні рани проекції лівої брови та лівій вушній раковині, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, а потерпілому ОСОБА_12 було заподіяно синці, крововилив та садна на обличчі, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Крім того, під час вказаного конфлікту, за вказаних обставин, ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_10 , який сидів на лавці, раптово один удар правою ногою в обличчя від якого останній не втримавши рівновагу впав на витягнуту руку на тверду поверхню покритою плиткою та знепритомнів, як наслідок у потерпілого утворилися тілесні ушкодження у вигляді перелому правої ліктьової кістки, який відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров'я.
Таким чином, ОСОБА_5 , проявляючи злочинну недбалість, під час нанесення удару ногою в обличчя не передбачив можливість настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння у вигляді спричинення ОСОБА_11 тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров'я, хоча повинен був і міг їх передбачити, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 128 КК України.
Також в цей же день, час, місці та за вказаних обставин у ОСОБА_5 , який помітив мобільний телефон марки «Хiaomi» моделі «Redmi 4 Pro 3/32 GB (Gray)», що лежав на землі поруч з ОСОБА_11 , виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), а саме: мобільного телефону торгівельної марки «Хiaomi» моделі «Redmi 4 Pro 3/32 GB (Gray)», ІМЕІ: телефону НОМЕР_1 , ІМЕІ: телефону НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_11 , вартістю 2183 гривен.
Реалізуючи свій злочинний умисел, за вказаних вище обставин, ОСОБА_5 підійшов до ОСОБА_11 , та усвідомлюючи, що ОСОБА_11 та інші очевидці подій за ним спостерігають, не реагуючи на їх зауваження відкрито викрав його мобільний телефон марки «Хiaomi» моделі «Redmi 4 Pro 3/32 GB (Gray)» і поклав до кишені спортивної куртки, у яку був одягнений та, утримуючи викрадене майно при собі, з місця вчинення злочину втік, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_5 згідно обвинувального акту відкрито викрав майно ОСОБА_11 , а саме: мобільний телефон торгівельної марки «Хiaomi» моделі «Redmi 4 Pro 3/32 GB (Gray)», вартістю 2183 грн, чим спричинив останньому матеріальної шкоди на вказану суму.
Своїми умисними діями, які виразились в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинені групою осіб, ОСОБА_5 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 296 КК України, своїми умисними діями, які виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж) ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.186 КК України, своїми необережними діями, що виразились в заподіянні необережного середньої тяжкості тілесного ушкодження ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 128 КК України.
Своїми умисними діями, які виразились в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинені групою осіб, ОСОБА_6 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 296 КК України.
Своїми умисними діями, які виразились в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинені групою осіб, ОСОБА_7 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 296 КК України.
24.10.2024 від захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 надійшла заява про закриття кримінального провадження, оскільки строк притягнення обвинуваченого ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 296 КК України закінчився, а тому на підставі ст 49 КК України дане кримінальне провадження підлягає закриттю.
29.10.2024 від захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - захисника ОСОБА_13 надійшло клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, оскільки з часу події кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 , пройшло більше п'яти років, останній підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
29.10.2024 від обвинуваченого ОСОБА_7 надійшло клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, оскільки з дня вчинення ним нетяжкого злочину минуло більше п'яти років, тому підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
У судовому засіданні обвинувачені: ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 та захисники підтримали подані клопотання та просили їх задовольнити.
Прокурор підтримав подані клопотання про закриття даного кримінального провадження. При цьому прокурор зазначив, що обвинувачені: ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 інших кримінальних правопорушень не вчиняли, що підтверджується відповідними документами, з моменту вчинення кримінальних правопорушень пройшло більше 5 років. Є всі умови для застосування ст. 49 КК України.
Представник потерпілих у судовому засіданні щодо задоволення клопотань про звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності та закриття провадження у справі у зв'язку з закінченням строків давності покладався на розсуд суду.
Обвинуваченим роз'яснені наслідки закриття кримінального провадження за нереабілітуючою обставиною. Однак, обвинувачені: ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 не заперечували проти закриття справи, відповідно до положень ст. 49 КК України.
Вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.
Звільнення від кримінальної відповідальності за строками давності передбачене ст. 49 КК України.
Дослідивши санкції ч. 1 ст. 186 КК України, ст. 128, ч. 2 ст. 296 КК України можна зробити висновок, що указані кримінальні правопорушення, відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України, є нетяжкими злочиноми.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Згідно вимог п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
З наведеного можна зробити висновок, що строк давності за ст. 128 КК України складає три роки з дня вчинення кримінального правопорушення, а за ч. 1 ст. 186 КК України та ч. 2 ст. 296 КК України - п'ять років з дня вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
У даному кримінальному провадженні строк давності не призупинявся. В розшуку обвинувачені: ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 не перебували.
Згідно ч. 3 ст. 49 КК України, перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
У кримінальному провадженні відсутні відомості, що обвинуваченими: ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 вчинені нові кримінальні правопорушення.
Згідно матеріалів справи, зазначені кримінальні правопорушення були скоєні 23.10.2019. З цього виходить, що проміжок часу з моменту вчинення кримінальних правопорушень складає: за ст. 128 КК України - три роки, за ч. 1 ст. 186 КК України та ч. 2 ст. 296 КК України - п'ять років, що згідно з п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 49 КК України є підставою для звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності за нетяжкі злочини.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
У постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №287/359/14-к, суд прийшов до висновку, що у нормах КПК не вбачається, що при вирішенні питання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України необхідно враховувати позицію обвинуваченого щодо визнання чи невизнання ним вини у пред'явленому обвинуваченні.
В мотивувальній частині постанови Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №566/554/16-к вказується про те, що у випадку встановлення передбачених у ст. 49 КПК України підстав та відсутності заперечень з боку обвинуваченого, закривається кримінальне провадження та звільняється особа від кримінальної відповідальності. Визнання винуватості не є умовою для звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України.
Відповідно до ч. 8 ст. 284 КПК закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 цієї статті, не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.
Суд, роз'яснивши обвинуваченим наслідки закриття провадження у судовому засіданні, останні не заперечували проти закриття кримінального провадження.
З огляду на наведене, враховуючи доводи сторін, останні правові мотиви та рішення прийняті Верховним Судом, клопотання захисника ОСОБА_8 від 24.10.2024 та захисника ОСОБА_15 від 29.10.2024, клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 від 29.10.2024 підлягають до задоволення, а кримінальне провадження - закриттю, у зв'язку із закінченням строків давності, передбаченими ст. 49 КК України. Крім того, перебіг давності не зупинявся та не переривався.
Цивільний позов потерпілими не заявлявся.
Процесуальні витрати на проведення експертизи на суму 628 грн 04 коп, слід віднести на рахунок держави.
Долю речового доказу суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 49 КК України та ст. 284 КПК України,
постановив:
Клопотання захисника ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження у зв?язку із закінченням строків давності - задовольнити.
Клопотання захисника ОСОБА_13 про закриття кримінального провадження у зв?язку із закінченням строків давності - задовольнити.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження у зв?язку із закінченням строків давності - задовольнити.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ст. 128, ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 186 КК Україниу зв'язку з закінченням строків давності, а кримінальне провадження №12019060020004518 від 24.10.2019 - закрити.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 296 КК Україниу зв'язку з закінченням строків давності, а кримінальне провадження №12019060020004518 від 24.10.2019 - закрити.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 296 КК Україниу зв'язку з закінченням строків давності, а кримінальне провадження №12019060020004518 від 24.10.2019 - закрити.
Процесуальні витрати на проведення експертизи на суму 628 грн 04 коп віднести на рахунок держави.
Речовий доказ: смартфон торгіведьної марки "Xiaomi Redmi 4 Pro", сірого кольору - залишити у власності ОСОБА_11 .
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1