Справа № 191/5562/24
Провадження № 1-кп/191/463/24
04 грудня 2024 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному провадженні кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за №12024046390000199 від 06 вересня 2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Роздори Синельниківського району Дніпропетровської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, працевлаштованого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
ОСОБА_3 25.08.2024 приблизно о 20 годині 30 хвилин, перебував за адресою: АДРЕСА_2 , де у останнього на ґрунті особистих неприязних відносин в ході словесного конфлікту виник прямий злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .
Реалізуючи свій прямий злочинний умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, розуміючи, що шляхом завдання ударів по тілу людини будуть спричинені тілесні ушкодження, передбачаючи такі наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, ОСОБА_3 , перебуваючи в положенні стоячи навпроти потерпілого ОСОБА_4 на відстані витягнутої руки, тримаючи в руках лопату здійснив не менше двох ударів вищезазначеною лопатою в область ніг потерпілого ОСОБА_4 , а саме лівої нижньої кінцівки.
У результаті своїх умисних протиправних дій ОСОБА_3 спричинив потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді двох синців лівої нижньої кінцівки: на рівні верхньої третини передньої поверхні гомілки та в ділянці гомілковостопного суглобу, що у своїй сукупності, відповідно до п.2.3.5 Правил визначення ступеню тяжкості тілесних пошкоджень, затверджених наказом №6 МОЗ України «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17 січня 1995 року, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.
Прокурор звернувся до суду із обвинувальним актом щодо вчинення кримінального проступку, в якому міститься клопотання про розгляд кримінального проступку в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду у судовому засіданні та без його участі.
Згідно письмової заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , складеної в присутності захисника ОСОБА_5 , обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненому кримінальному проступку, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження (з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини) та згодний з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні. Добровільність вказаної заяви він підтвердив.
Також до обвинувального акту долучена заява потерпілого ОСОБА_4 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку.
Враховуючи те, що обвинувачений беззаперечно визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового провадження також не оспорюють встановлені органом досудового розслідування обставини, суд вважає за можливе провести розгляд обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному провадженні в порядку ст.382 КПК України без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження та без фіксування за допомогою технічних засобів в порядку, визначеному ч. 4 ст. 107 КПК України.
При призначенні покарання ОСОБА_3 , суд враховує суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України є кримінальним проступком, особу обвинуваченого, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.
Згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується задовільно, неодружений, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, є працевлаштованим, раніше не судимий.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
На підставі викладеного суд вважає, що ОСОБА_3 , слід призначити покарання у межах санкції ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу, оскільки, на думку суду, таке покарання буде достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченої та зможе запобігти вчиненню інших кримінальних правопорушень.
Речові докази по справі відсутні.
Запобіжний захід не обирався.
Цивільний позов у межах кримінального провадження не заявлявся.
Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374, 381, 382 КПК України, суд
Визнати винним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) грн. 00 коп.
Копію вироку негайно направити учасникам судового провадження.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду з урахуванням обмежень, визначених ч. 1 ст. 394 КПК України.
Суддя ОСОБА_1