Справа № 191/4706/24
Провадження № 1-в/191/586/24
іменем України
02 грудня 2024 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про приведення вироку у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-IX,
До Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про приведення вироку у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-IX.
Від засудженого та представника державної установи надійшли заяви про розгляд клопотання без їхньої участі.
У судовому засіданні прокурор зазначив, що вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню.
Суд, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали, долучені до клопотання, вважає його таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 відбуває покарання в ДУ «СВК (№94)» за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 09.01.2023 за яким він засуджений за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі. Початок строку відбування покарання у виді позбавлення волі обчислюється з моменту фактичного затримання після звернення вироку до виконання. Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено без змін у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Вироком Дніпровського апеляційного суду від 30.01.2024 вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.01.2023 відносно ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України в частині правової кваліфікації його дій скасовано, ухвалити новий вирок, яким зазначено в мотивувальній частині судового рішення, що дії ОСОБА_4 кваліфікуються за ч. 4 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану. Строк відбування покарання рахується з моменту його фактичного затримання. В іншій частині вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.01.2023 відносно ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України залишено без змін.
Вирок набрав законної сили 30.01.2024.
Відповідно до змісту зазначеного вироку ОСОБА_4 28.07.2022 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, завдавши потерпілим матеріальну шкоду в розмірі 1499,94 грн. відповідно.
Пунктом 13 ч. 1 ст. 537 КПК України встановлено, що під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання покарань.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-IX (далі Закон № 3886-IX), який набув чинності 09.08.2024, внесено зміни до ст. 51 (Дрібне викрадення чужого майна) Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 1 ст. 5 КК України передбачено, що Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Відповідно до правової позиції Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеної у постанові від 07.10.2024 (справа № 278/1566/21) Закон № 3886-IХ, яким внесено зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст.5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважались кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені цим законом мають зворотну силу в часі.
У ході з'ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ та п.п 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України.
Пункт 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового Кодексу України передбачає, що якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Приписами підпункту 169.1.1 п.169.1 ст.169 розділу IV Податкового кодексу України розмір податкової соціальної пільги визначений у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2022 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 01.01.2022 встановлений на рівні 2481,00 грн.
Тобто для кваліфікації правопорушення адміністративного чи кримінального неоподатковуваний мінімум у 2022 році становив 1240,50 грн. Відповідно два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розумінні ст. 51 КУпАП станом на 01.01.2022 складали 2481,00 грн.
Враховуючи, що ОСОБА_4 за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 09.01.2023, який скасовано в частині правової кваліфікації дій вироком Дніпровського апеляційного суду від 30.01.2024,засуджено за діяння, караність якого усунута, суд дійшов висновку про необхідність звільнення засудженого ОСОБА_4 від призначеного покарання на підставі ч. 2 ст.74 КК України.
Відповідно до положень ч.2 ст.74 КК України (в ред. ЗУ № 3886-ІХ від 18.07.2024) особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Керуючись ст. 372, 376, 537, 539 КПК України, Законом України № 3886-IX від 18.07.2024, суд
Клопотання задовольнити.
Негайно звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання, призначеного за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 09.01.2023, який скасовано в частині правової кваліфікації дій вироком Дніпровського апеляційного суду від 30.01.2024, яким він засуджений за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі, у зв'язку із усуненням караності вчинених ним діянь, відповідно до положень Закону України №3886-ІХ від 18.07.2024.
Копію ухвали направити до Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» для виконання.
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суду протягом семи діб з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1