Справа № 216/7074/23
Провадження № 1-в/191/676/24
іменем України
28 листопада 2024 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» про приведення вироку стосовно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-IX,
До Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» про приведення вироку стосовно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-IX.
Від представника державної установи та засудженого надійшли заяви про розгляд клопотання без їх участі.
Прокурор вважав клопотання таким, що підлягає задоволенню.
Суд, з урахуванням думки прокурора, дослідивши матеріали, долучені до клопотання, вважає необхідним клопотання задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 відбуває покарання в ДУ «СВК (№94)» за вироком Дніпровського апеляційного суду від 11.04.2024, заяким він засуджений за ч.3 ст.357, ч.4 ст.185, ч.1 ст.70КК України до позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ч.1, 4 ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.09.2023, та остаточно визначено покарання у виді 6 років позбавлення волі. Даним вироком скасовано в частині призначеного покарання вирок Центрально-міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області, яким ОСОБА_4 засуджено за ч. 3 ст. 357, ч. 4 ст. 185, ч.1 ст.70 КК України 5 років позбавлення волі. Відповідно до ч. 4 ст.70 КК України, шляхом часткового складання покарань, до покарання, призначеного за цим вироком, частково зараховано невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.09.2023, яким ОСОБА_4 засуджено за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі, остаточно призначивши покарання у вигляді 5 років 1 місяця позбавлення волі.
Тобто вирок набрав законної сили 11.04.2024.
Відповідно до змісту зазначеного вироку ОСОБА_4 наприкінці грудня 2022 року, в першій декаді січня 2023 року, 02.10.2023 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.4 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, завдавши потерпілим матеріальну шкоду в розмірі 1423,67 грн.за кожним епізодом викрадення викрадення показчиків напрямків, та 2993,33 грн. за фактом викрадення гаманця., а також 02.10.2023 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.357 КК України, тобто незаконне заволодіння будь-яким способом важливим особистим документом.
Крім того, вироком Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08.04.2024 ОСОБА_4 засуджено за ч.2 ст.190 КК України до 3 років позбавлення волі. Відповідно до ч.1 ст.71 КК України призначено покарання за сукупністю вироків шляхом поглинення менш суворого покарання за даним вироком більш суворим за вироком Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.09.2023 та остаточно призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі. Запобіжний захід не обирався. Строк відбування покарання відраховується з 27.10.2023.
Вирок набрав законної сили 09.05.2024.
Відповідно до змісту зазначеного вироку ОСОБА_4 15.09.2023 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене за ч.2 ст.190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, завдавши потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 1199,75 грн.
Крім того, вироком Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.09.2023 ОСОБА_4 засуджено за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі. Строк відбування покарання відраховується з моменту вступу вироку у законну силу. Обраний запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту залишено без змін до набрання вироком законної сили..
Вирок набрав законної сили 07.10.2023.
Відповідно до змісту зазначеного вироку ОСОБА_4 05.08.2023 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене за ч.4 ст.185 КК України, завдавши потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 1637,50 грн.
Початок строку відбування покарання засудженого ОСОБА_4 - 11.04.2024, кінець строку - 11.04.2030.
Пунктом 13 ч. 1 ст. 537 КПК України встановлено, що під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання покарань.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-IX (далі Закон № 3886-IX), який набув чинності 09.08.2024, внесено зміни до ст. 51 (Дрібне викрадення чужого майна) Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 1 ст. 5 КК України передбачено, що Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Відповідно до правової позиції Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеної у постанові від 07.10.2024 (справа № 278/1566/21) Закон № 3886-IХ, яким внесено зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст.5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважались кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені цим законом мають зворотну силу в часі.
У ході з'ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ та п.п 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України.
Пункт 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового Кодексу України передбачає, що якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Приписами підпункту 169.1.1 п.169.1 ст.169 розділу IV Податкового кодексу України розмір податкової соціальної пільги визначений у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2022 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 01.01.2022 встановлений на рівні 2481,00 грн.
Тобто для кваліфікації правопорушення адміністративного чи кримінального неоподатковуваний мінімум у 2022 році становив 1240,50 грн. Відповідно два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розумінні ст. 51 КУпАП станом на 01.01.2022 складали 2481,00 грн.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 01.01.2023 встановлений на рівні 2648,00 грн.
Тобто для кваліфікації правопорушення адміністративного чи кримінального неоподатковуваний мінімум у 2023 році становив 1324,00 грн. Відповідно два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розумінні ст. 51 КУпАП станом на 01.01.2023 складали 2648,00 грн.
Вирок Дніпровського апеляційного суду від 11.04.2024 стосовно ОСОБА_4 , яким скасовано вирок Центрально-міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області стосовно ОСОБА_4 в частині призначеного покарання, не підпадає під дію Закону України № 3886-IX, в повному обсязі, оскільки епізод за фактом крадіжки від 02.10.2023 перевищує визначений законодавством мінімум.
Враховуючи положення КПК України, які вказані вище, а також те, що Закон України №3886-IX є таким, що скасовує кримінальну протиправність кримінальних правопорушень, передбачених ст.185, 190, 191 КК України, в яких вартість предмета кримінального правопорушення не перевищувала двох неоподаткованих мінімумів (установлених на час вчинення), суд в порядку п.13 ч.1 ст.537 КПК України може лише вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для звільнення від призначеного покарання, а не переглядає вироки, в тому числі за окремими епізодами, тому підстави звільнення від відбування покарання за вироком Дніпровського апеляційного суду від 11.04.2024 відсутні.
Однак, враховуючи, що за вироком Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08.04.2024 та вироком Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.09.2023 караність діянь ОСОБА_4 усунута, суд дійшов висновку про необхідність звільнення засудженого ОСОБА_4 від призначеного покарання на підставі ч.2 ст.74 КК України, привівши вирок Дніпровського апеляційного суду від 11.04.2024 у відповідність до норм діючого законодавства, без застосування ст.71 КК України.
Керуючись ст. 372, 376, 537, 539 КПК України, Законом України № 3886-IX від 18.07.2024, суд
Клопотання задовольнити.
Звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання, призначеного як вироком Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08.04.2024, яким він засуджений за ч.2 ст.190, ч.1 ст.71 КК України до 5 років позбавлення волі, так і за вироком Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.09.2023, яким він засуджений за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі,у зв'язку із усуненням караності вчинених ним діянь, відповідно до положень Закону України №3886-ІХ від 18.07.2024.
Привести вирок Дніпровського апеляційного суду від 11.04.2024 стосовно ОСОБА_4 у відповідність до чинного законодавства.
Вважати ОСОБА_4 засудженим вироком Дніпровського апеляційного суду від 11.04.2024 за ч.3 ст.357, ч.4 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді у виді 5 років позбавлення волі. Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з 11.04.2024.
Копію ухвали направити до Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» для виконання.
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суду протягом семи діб з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1