Справа № 175/147/24
2/0187/257/24
"09" грудня 2024 р. смт. Петриківка
Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Іщенко І.М., за участю секретаря судового засідання Клисак Н.Г., без участі сторін та їх представників, розглянувши в підготовчому засіданні заяву прийняття зміненого позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів на підставі розписки
09.01.2024 року до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області звернулась ОСОБА_1 із зазначеним позовом до ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів на підставі розписки, в якій просила стягнути борг користь борг в сумі 47600 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 1 755 012 грн та 3% річних за період з 01.01.2021 року по 22.12.2023 року в сумі 4244,88 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 156 508,73 грн, а всього: 1911520,73 грн та 18000 грн судових витрат, понесених у зв'язку з наданням професійної правничої допомоги, 13420 грн судових витрат, понесених за сплату судового збору за подання позовної заяви.
Позивачка в обґрунтування позовних вимог послалась на те, що вона на підставі договору дарування від 24.11.2015 року є власником житлового будинку площею 31,9 кв.м. та земельної ділянки 1223781700:03:005:0009 за адресою АДРЕСА_1 . В грудні 2019 року позивач домовилась із відповідачами про продаж будинку переобладнаного в кафе та земельної ділянки . за 50 000 доларів США.
05.12.2019 року відповідачами їй була видана розписка від ОСОБА_2 про повернення 50000 доларів до 01.01.2021 року за відчуження кафе та земельної ділянки. Сторони домовились укласти договір дарування майна і позивачка надала доручення 20.12.2019 року на ім'я ОСОБА_3 , щоб остання подарувала вказане майно від її імені на її користь.
20.12.2019 року були укладені договори дарування на користь ОСОБА_3 на вказаний житловий будинок та земельну ділянку і було припинено право її власності на це нерухоме майно. Однак всупереч домовленостям, відповідачі тільки частково сплатили продажну ціну за будинок та земельну ділянку, а саме 24.01.2020 року сплачено 2000 доларів США, а 19.02.2020 року сплачено 400 доларів США., в термін зазначений в розписці до 01.01.2021 року розрахунок за придбане майно не здійснено.
Позивач вважає, що між сторонами виникли правовідносини з приводу боргу, який за домовленістю сторін був замінений позиковим зобов'язанням, тому ці правовідносини повинні регулюватись нормами ст.1053 ЦК України, коли за домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов'язанням. Просила в судовому порядку стягнути борг в сумі 47600 доларів США, три проценти річних в розмірі 4244,88 доларів США, а всього
1 911520,73 грн, судові витрати в розмірі 18000 грн та судові витрати в розмірі 13 420 грн.
18.04.2024 року ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області справа надійшла за підсудністю до Петриківського райсуду Дніпропетровської області, оскільки відповідно позову для сторін фактично спірною є розписка яка була договором купівлі-продажу нерухомого майна, яке розташоване на території Петриківського району Дніпропетровської області.
22.04.2024 року ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого розгляду за правилами загального позовного провадження.
30.07.2024 року в підготовчому засіданні представник позивачки ОСОБА_4 підтримала позовні вимоги в повному обсязі.
16.05.2024 року до суду надійшло заперечення від представника відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Пищиди В.М. про відмову в задоволенні позовних вимог із посиланням на неналежний спосіб захисту права, оскільки відсутні боргові зобов'язання за договором позики.
23.08.2024 року ухвалою суду за клопотанням представника позивача ОСОБА_4 були витребувані докази у приватного нотаріусу Петриківського нотаріального округу- копії договорів дарування № 1329, 1330 від 20.12.2019 року укладеного між сторонами на вказане нерухоме майно.
12.11.2024 року в підготовче засідання надійшла змінена позовна заява від представника позивача ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів на підставі договору купівлі- продажу про визнання договору дарування житлового будинку удаваним, застосування наслідків договору купівлі-продажу житлового будинку.
В позові представник позивача посилається на те, що в грудні 2019 року ОСОБА_1 домовилась передати у власність шляхом продажу житлового будинку переобладнаного в кафе разом із земельною ділянкою розташований в АДРЕСА_1 , які їй належали на праві власності за 50 000 доларів США про що була видана розписка із зобов'язанням повернення коштів до 01.01.2021 року і позивачка ОСОБА_1 видала ОСОБА_2 нотаріальну завірену довіреність від 05.12.2019 року, яка 20.12.2019 року здійснила договір дарування будинку і земельної ділянки від імені ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , після чого право власності було зареєстровано за відповідачкою ОСОБА_3 .. Однак відповідачі не виконали своїх зобов'язань і сплатили за продаж будинку і земельної ділянки тільки 2400 доларів США.
Представник позивача посилається на те, що договір позики між сторонами був односторонній, розписка підтверджує його укладання і засвідчує отримання боржником від кредитора певної суми і є підстави вважати заміну боргу відповідачів перед позивачем позиковим зобов'язанням за договором позики , а тому необхідно стягнути на користь позивачки із обох відповідачів боргу в розмірі 51 844,88 доларів США із врахуванням 3% річних.
В позові зазначено, що позивач не мала наміру дарувати відповідачам будинок, переобладнаний в кафе і земельну ділянку, а її воля була спрямована на купівлю-продаж вказаного майна за 50000 доларів США, що підтверджується розпискою від 05.12.2019 року і виходячи з характеру правовідносин, які фактично склались між сторонами, відсутні підстави вважати, що сторони умисно оформили договір дарування, щоб приховати інші правовідносини.
Разом з тим , представник позивача у уточненому позові посилається на ст.235 ЦК України, що сторонами вчинений правочин для приховання іншого правочину, який вони вчинили, а тому договори є удаваним, просить суд прийняти до розгляду змінений позов.
Представник позивача у змінених позовних вимогах просила суд :
- визнати удаваним договір № 1329 від 20.12.2019 року дарування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що посвідчений приватним нотаріусом Петриківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лимар Є.В., на підставі якого було здійснено державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_3 на зазначений об'єкт нерухомості та застосувати до цього правочину наслідки договору купівлі-продажу житлового будинку.
- визнати удаваним договір № 1330 від 20.12.2019 року дарування земельної ділянки кадастровий номер 1223781700:03:005:0009 площею 0,25 га за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі якого здійснено державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_3 та застосувати до цього правочину наслідки договору купівлі-продажу земельної ділянки .
- стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь ОСОБА_1 борг за договором купівлі - продажу в сумі 47600 доларів СІЛА, що в гривневому еквіваленті становить 1 755 012,00 (один мільйон сімсот п'ятдесят п'ять тисяч дванадцять ) грн. та 3% річних за період з 01.01.2021 р. по 22.12.2023 року в сумі 4244,88 доларів СІЛА, що в гривневому еквіваленті становить 156 508,73 (сто п'ятдесят шість тисяч п'ятсот вісім )гривень 73 коп.., а загалом 1911520,73 (один мільйон дев'ятсот одинадцять тисяч п'ятсот двадцять ) грн. 73 коп.
- стягнути з відповідачів на користь позивачки 18 000 грн судових витрат, понесених у зв'язку з наданням професійної правничої допомоги та 13 420 грн судових витрат понесених за сплату судового збору.
В підготовче засіданні представник позивача адвокат Бразалук С.С. надала заяву про прийняття розгляду щодо прийняття змінених позивних вимог відсутності її та позивачки, підтримала вимоги зміненої позовної заяви в повному обсязі.
Представник відповідачів ОСОБА_5 в підготовче засідання не явився, в телефонному режимі надав заяву про слухання справи у його відсутність, заперечував проти долучення зміненої позовної заяви, письмових заперечень до суду не надійшло.
Ознайомившись із матеріалами цивільної справи та зміненою позовною заявою, суд приходить до наступного.
Представник позивача адвокат Бразалук С.С. в підготовчому засіданні, посилаючись на ст. 133, 175,184 ЦПК України пред'явила до суду змінену позовну заяву.
При вирішенні заяви представника позивача про зміну предмету позову суд виходить з наступного:
Процесуальні права та обов'язки сторін визначені ст.49 ЦПК України, тож відповідно до п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.3 ст.49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
В первісному позову представник позивачки обґрунтовувала позовні вимог щодо договірних зобов'язань та договору позики між сторонами, пославшись на ст. ст. 1046-1048-1050 ЦК України і на те, що між сторонами виникли правовідносини з приводу боргу по розписці, який за домовленістю сторін був замінений позиковим зобов'язанням і позивачка ОСОБА_1 просила стягнути із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 борг на підставі розписки в розмірі 47600 доларів США та судові витрати
У зміненій позовній заяві представник позивача посилається на удаваний договір між сторонами від 20.12.2019 року щодо нерухомого майна, пославшись на норми ст. 235 ЦК України , а саме правові наслідки удаваного правочину в разі вчинення сторонами приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, просила суд визнати удаваними договори дарування житлового будинку розташованого по АДРЕСА_2 та земельної ділянки площею 0,25 00га укладені 20.12.2019 року між ОСОБА_1 в особі ОСОБА_2 яка діяла по довіреності від імені позивачки та ОСОБА_3 ..
Позивачки просила стягнути із відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 борг за договором купівлі-продажу майна в розмірі 47600 доларів та судові витрати.
Отже, дослідивши редакцію первісного позову та позовну заяву позивача від 12.11.2024 про зміну предмету позову суд вбачає, що позивачем змінено не лише предмет позовних вимог, а і його підстави, викладено нові обґрунтування та обставини позовних вимог, визначено нові правові підстави позовних вимог.
Отже, суд вбачає, що у заяві від 12.11.2024 фактично змінено як предмет, так і підстави позову, що суперечить положенням ст. 49 ЦПК України та не допускається.
Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року по справі №922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Відповідно до ч.3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у постанові від 16.03.2018 в справі №916/1764/17.
Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі №922/2575/19, у постанові Верховного суду від 22 липня 2021 року по справі №910/18389/20.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Вивчивши заяву про зміну предмета позову у даній справі, суд вважає, що така заява суперечить закону, виходить за межі спірних правовідносин, сторона позивача змінила предмет позову та змінюючи підстави позову, тому суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні прийняття зміненої позовної заяви.
Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких грунтується вимога позивача.
Одночасна зміна і предмета і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмету та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обгрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Позивач має право продовжити розглядати первісні позовні вимогі до винесення судового рішення по суті в суді або відмовитись від їх розгляду після чого звернутись до суду із зміненими позовними вимогами окремо, вибравши належний спосіб захисту позивача, так як одночасно вказані первинні позовні вимоги і змінені позовні вимоги в одному цивільному провадженні розглядатись не можуть із вищенаведених підстав.
За викладеного, суд приходить до висновку про відмову у прийнятті зміненої позовної заяви позивачки ОСОБА_1 від 12.11.2024 року.
На підставі викладеного і керуючись ст. 49 ЦПК України, суд
Відмовити в прийняті зміненої позовної заяви від представника позивача ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів на підставі договору купівлі- продажу про визнання договору дарування житлового будинку удаваним, застосування наслідків договору купівлі-продажу житлового будинку.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятнадцятиденного строку, встановленого для подачі апеляційної скарги, якщо така не була подана.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя:І. М. Іщенко