Справа № 183/12417/24
№ 2-а/183/97/24
про залишення позовної заяви без руху
06 грудня 2024 року м. Самар
Суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Парфьонов Д. О., ознайомившись з матеріалами адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
26 листопада 2024 року позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом, який отриманий судом 02 грудня 2024 року та переданий головуючому судді 06 грудня 2024 року, у якому просить: поновити строк судового оскарження Постанови № 885 від 06 вересня 2024 року за справою про адміністративне правопорушення, підписану Начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 ; визнати протиправною та скасувати Постанову № 885 від 06 вересня 2024 року за справою про адміністративне правопорушення, підписану Начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 .
Дослідивши подані матеріали, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України, виходячи з такого.
Згідно з ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
В порушення вказаного пункту позивач не вказав ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (відповідача), відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету як у нього, так і у відповідача.
Крім того, відповідно до ч. 1, 4 ст. 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно з п. 7 ст. 4 КАС України під терміном суб'єкт владних повноважень визначено орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, якою затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації (п.1). Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки очолюють керівники, які організовують діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (п.3). Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань розглядають справи (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно та з дотриманням Кодексу України про адміністративні правопорушення (абз. 40 п. 9). Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 Кодексу України, і накладати адміністративні стягнення (п.12).
Позивач, заявляючи вимоги про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення вказав відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Оскільки орган державної влади очолює керівник, а не своєю особою представляє його, також рішення, дії чи бездіяльність керівника можуть бути самостійним предметом оскарження - позивачеві необхідно уточнити склад учасників у справі (відповідача), визначивши відповідачем або державний орган, або посадову особу такого органу, або визначивши співвідповідачами, як керівника так і відповідний орган.
Більш за те, згідно з п. 6 - 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Так, у порушення вказаних пунктів отримана судом позовна заява не містить: відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача (позивачем вказано на порушення процедури, проте не вказано, які саме права позивача порушуються).
Також, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Так, позивач у змісті позовних вимог заявляючи вимогу про визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови не зазначає, які просить застосувати процесуальні наслідки скасування такої постанови (направити справу на новий розгляд чи закрити справу про адміністративне правопорушення).
Крім того, згідно ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Позивач згідно з позовною заявою оскаржує постанову у справі про адміністративне правопорушення, яка не відноситься до категорії справ у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Виходячи з положень ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
26 листопада 2024 року (дата передачі до поштового відділення) позивач звернувся з позовом про оскарження постанови від 06 вересня 2024 року. За таких обставин суд висновує, що позивач звернувся до суду з порушенням встановленого КАС України строку.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивач указує, що постанову не отримував, про її існування дізнався 18 листопада 2024 року з мобільного за стосунку «Дія» та даних, наявних в автоматизованій системі виконавчих проваджень, просить поновити строк судового оскарження Постанови № 885 від 06 вересня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення.
Розглядаючи вказане клопотання суд ураховує, що поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Критеріями оцінки причин поважності пропуску строку звернення до суду є: 1) обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною); 2) обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 10 жовтня 2019 року у справі № 140/721/19, від 24 лютого 2021 року у справі № 540/2097/18 та від 18 березня 2021 року у справі № 200/11827/19-а.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Водночас, суд зазначає, що невмотивоване задоволення клопотання про поновлення пропущеного строку звернення з позовною заявою до суду утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення до судового захисту в тому числі фізичних осіб.
Так на підтвердження обставин щодо поновлення строку звернення з позовом позивач вказує що дізнався про постанову 18 листопада 2024 року. Однак, на підтвердження дати обізнаності позивача зі змістом постанови - 18 листопада 2024 року позивачем не вказано жодних доказів, які б підтверджували саме таку дату та не подано доказів, якими б ця дата підтверджувалася. Позивач указує, що зареєстрований в межах Самарівського району Дніпропетровської області, доказів на підтвердження того, що позивач, проявивши розумну обачність, не мав можливості довідатися про існування оскаржуваної постанови раніше за вказану ним дату, з урахуванням норм Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 69 «Про загальну мобілізацію» суду не наведено та до суду не подано.
Відтак, суд висновує що підстави, вказані позивачем у клопотанні про поновлення строку звернення з позовом до суду не є такими, що підтверджують причини пропуску строку звернення до суду.
За ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи, що зазначені позивачем у заяві про поновлення строку підстави не є такими, що підтверджують причини пропуску строку звернення до суду, позивачем не подано доказів поважності причин пропуску та позовна заява не відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України, суд висновує, що позивачеві необхідно запропонувати вказати інші підстави для поновлення строку, які б свідчили про поважність причин пропуску, надавши докази на підтвердження таких обставин та подати уточнену редакцію позовної заяви, з дотриманням вимог зазначених у цій ухвалі, у відповідній кількості примірників до кількісного складу учасників процесу та надати позивачеві строк для усунення зазначених недоліків - п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ст. 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя
адміністративний позов ОСОБА_1 - залишити без руху.
Повідомити ОСОБА_1 про необхідність виправити недоліки його позовної заяви у п'ятиденний строк з моменту отримання копії ухвали, шляхом: надання суду уточненої редакції позовної заяви у відповідній кількості примірників до кількісного складу учасників процесу; додати до позову заяву про поновлення строку звернення до суду з інших підстав та докази поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачеві, що якщо він, відповідно до постановленої судом ухвали, у встановлений строк не усуне зазначені недоліки, позовна заява буде повернута позивачеві.
Копію ухвали направити позивачеві.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Ухвала суду складена і підписана 06 грудня 2024 року.
Суддя Д. О. Парфьонов