Справа № № 585/4473/24
Номер провадження 1-кс/585/1821/24
06 грудня 2024 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни заяву судді ОСОБА_3 про самовідвід у кримінальному провадженні №585/4473/24 (№1-кп/585/637/24) за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.1 ст.309 КК України,-
05 грудня 2024 року в провадження судді ОСОБА_1 надійшла заява судді ОСОБА_3 про самовідвід у кримінальному провадженні №585/4473/24 (№1-кп/585/637/24) за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.1 ст.309 КК України.
Заява мотивована тим, що в її провадження надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12024205500000289 від 14.08.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.1 ст.309 КК України ( справа №585/4473/24 , провадження №1-кп/585/637/24), який було призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 29.11.2024 року на 09-00.
При вивченні відомостей, викладених в обвинувальному акті та реєстрі матеріалів досудового розслідування було встановлено, що безпосередньо нею, як суддею Роменського міськрайонного суду, було ухвалено постанову від 26.11.2024 року у справі за протоколом про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_4 за ч.1 ст.44 КУпАП, за обставинами виявлення у останнього 22.08.24 року за місцем незаконного зберігання наркотичних засобів у невеликому розмірі, у справі №585/4342/24.
Вказаною постановою матеріали справи відносно ОСОБА_4 за ч.1 ст.44 КУпАП було закрито, а матеріали справи направлено керівнику Роменської окружної прокуратури для вирішення питання щодо внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за ст.309 КК України, за епізодом незаконного зберігання ОСОБА_4 наркотичних засобів без мети збуту.
В ході судового розгляду вказаної справи про адміністративне правопорушення нею в якості доказів у справі було досліджено долучені до протоколу копії з матеріалів кримінального провадження №12024205500000289, протокол обшуку від 22.08.24 р., постанову про призначення експертизи від 23.08.24 року, висновок експерта від 06.09.24 року, постанову про визнання речових доказів від 11.09.24 року, протокол допиту підозрюваного від 25.09.24 року, копію повідомлення про підозру ОСОБА_4 за ч.1 ст.309 КК України, що були приєднані до матеріалів адміністративної справи при її надходженні до суду.
З наведеного вбачається, що вона, як суддя Роменського міськрайонного суду, попередньо у ході судового розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.44 КУпАП відносно ОСОБА_4 досліджувала значний обсяг матеріалів кримінального провадження, що зібрані у ході досудового розслідування у к/п за № 12024205500000289 , у справі про адміністративне правопорушення у якості доказів та прийняла за ним відповідне рішення у формі постанови
Такі обставини хоча і не є беззаперечним свідченням її можливої у майбутньому упередженості у ході розгляду кримінального провадження, у трой же час вказані обставини порушують загальні засади кримінального провадження, зокрема щодо змагальності сторін та безпосередності дослідження показань, речей і документів , диспозитивності, тощо.
В судове засідання учасники кримінального процесу не з'явилися.
Ознайомившись із заявою про самовідвід приходжу до наступних висновків.
Стаття 6 Європейської конвенції з прав людини гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно статті 6 Кодексу суддівської етики суддя повинен виконувати свої професійні обов'язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.
Відповідно до статті 10 даного Кодексу суддя повинен виконувати обов'язки судді безсторонньо і неупереджено.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді на підставі з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.
Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
Наявність обставин, що виключають участь судді в кримінальному проваджені (стаття 75 КПК) в даному конкретному випадку охоплюється поняттям «неупередженість». В сенсі статті 6 параграфу 1 Конвенції і має визначатися суб'єктивною оцінкою, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивною оцінкою - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які законні сумніви з цього приводу. У межах об'єктивної оцінки має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо неупередженості судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Вирішується питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (пункт 81 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Салов проти України»).
Згідно ч.ч. 3, 4, 5 ст. 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.
Враховуючи вищевикладене, виходячи із підстав заявленого відводу, приходжу до висновку, що, в цьому конкретному випадку наведені суддею ОСОБА_3 підстави для подачі заяви про самовідвід не є без заперечними і такими, що дають підстави для його задоволення. Крім того суддею не надано, а матеріали кримінального провадження не містять доказів того, що учасники кримінального провадження №12024205500000289, мають сумніви в неупередженості судді ОСОБА_3 , з підстави наведених нею в своїй заяві про самовідвід. А відтак, заява про самовідвід судді ОСОБА_3 в кримінальному провадженні №585/4473/24 (№1-кп/585/637/24) за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.1 ст.309 КК України задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтею 6 Європейської конвенції з прав людини, статтями 21, 75, 80-81, 371-372 Кримінально процесуального кодексу України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_3 про самовідвід у кримінальному провадженні №585/4473/24 (№1-кп/585/637/24) за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.1 ст.309 КК України,- відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_1