Справа № 496/6901/24
Провадження № 3/496/4021/24
12 листопада 2024 року м. Біляївка
Суддя Біляївського районного суду Одеської області Трушина О.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Одеській області,
про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює,
за ст. 130 ч. 1 КУпАП,
12.10.2024 року о 09:15 год. ОСОБА_1 , по вул. Маяцька, 17/2, в с. Великий Дальник Одеського району Одеської області, керував автомобілем Dodger Ramvan, р.н. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння, зі згоди водія, проведений у встановленому законодавством порядку, під відеозапис, за допомогою приладу Alcotest 7510, згідно з результатами тесту №1569, вміст алкоголю становив 0,73‰.
Вказаними діями, ОСОБА_1 порушив п.2.9 а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення не визнав, просив долучити до матеріалів адміністративної справи наступні документи, а саме: характеристику, видану ТОВ «Промтоварний ринок», в якій зазначено, що ОСОБА_1 працює на підприємстві охоронником відділення №3 служби охоронної діяльності з 22.10.2020 року по теперішній час та характеризується з позитивного боку, та виписку із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого КНП «Теплодарського центру первинної медико-санітарної допомоги» Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області, в якій зазначено, що у ОСОБА_1 діагноз: інсулінозалежний цукровий діабет 2 типу. При цьому, ОСОБА_1 пояснив, що хворіє на цукровий діабет, напередодні вживав кисломолочні напої, які могли показати на приладі Alcotest результат - 0,73 проміле. Просив закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у сукупності, приходить до переконання, що в діях водія ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст.130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
Згідно з диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, а відтак підлягав огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння у відповідності до п. 2. Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 р. № 1452/735 (далі - Інструкція) та п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМ України № 1103 від 17.12.2008 р. (далі - Порядок).
Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
ОСОБА_1 у встановленому законом порядку, на місці зупинки пройшов огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Drager Alcotest 7510, згідно з результатами тесту №1569 вміст алкоголю становив 0,73‰. З результатом тесту ОСОБА_1 погодився.
Посилання ОСОБА_1 на те, що він хворіє на цукровий діабет та вживання кисломолочних напоїв могло потягнути за собою такий рівень алкоголю в організмі - 0,73‰, суд до уваги не приймає, оскільки це є лише його доводами, не підтвердженими матеріалами справи.
Суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№148764 від 12.10.2024 року, яким за фіксоване місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення; результатами тесту приладу Alcotest 7510 ARLM 0391, згідно з результатами тесту №1569 вміст алкоголю становить 0,73‰; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів вказано, що у ОСОБА_1 виявлені наступні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: алкоголь з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук та проведено тест технічним приладом Alcotest 7510 ARLM 0391, результат позитивний: 0,73‰; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до медичного закладу КНП «ООМЦПЗ» ООР від 12.10.2024 року в якому зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду в медичному закладі; оглянутим відеозаписом, на якому зафіксована подія викладеного адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно з положенням ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Таким чином, дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 130 КУпАП - керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
При визначенні виду і міри адміністративного стягнення ОСОБА_1 суд приймає до уваги: характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого, фактичні обставини справи; відомості про його особу, і вважає, що адміністративне стягнення повинно бути накладене на нього у видіштрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 130, 252, 247, 280 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати виним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП та застосувати адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
На підставі ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до вимог ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Біляївський районний суд Одеської області, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.І. Трушина